|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''Розділ 2. Українські народні казки'''<br><br>Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу.<br>Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Казки маленькі, а розуму в них багато.<br>Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.<br>Хто багато читає, той більше знає.<br><br>ВОВК ТА КОЗЕНЯТА<br>Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти.<br>Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:<br>— Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла,<br>молока принесла.<br>Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.<br>Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:<br>— Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла.<br>А козенята відповідають:<br>— Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так.<br>Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.<br>Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка?<br>? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати?<br>? За що коза похвалила діток?<br>? Підготуйся до читання казки вголос.<br>? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка?<br> <br>РУКАВИЧКА<br>Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:<br>— Тут я буду жити!<br>Коли це жаба плигає та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці живе?<br>— Мишка-шкряботушка. А ти хто?<br>— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!<br>— Іди!<br>От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?<br>— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!<br>— Іди!<br>От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?<br>— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!<br>— Та йди!<br>Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?<br>— Я вовчик-братик! Пустіть і мене!<br>— Та вже йди!<br>Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан:<br>— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?<br>— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!<br>— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?<br>— Та вже влізу, пустіть!<br>— Та що вже з тобою робити, йди!<br>Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:<br>— А хто тут, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?<br>— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!<br>— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?<br>— Та якось будемо.<br>— Та вже йди, тільки скраєчку!<br>Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...<br><br>? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.<br>? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому.<br>? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник?<br> <br>? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?<br><br>ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК<br><br>Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.<br>— Здоров був, їжаче!<br>— Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком.<br>— Як здоров'ячко?<br>— Спасибі.<br>— І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.<br>Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.<br>— Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався.<br>— А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!..<br>— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться.<br>— Де це? — так і підскочила лисиця.<br>— За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?<br>— Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:<br>— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...<br>Та й потупав далі.<br> <br>Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.<br> <br>ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ<br><br>Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!<br>Кличе лисичка журавля до себе в гості:<br>— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.<br>От приходить журавель на ласкаві запросини.<br>А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:<br>— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!<br>Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.<br>А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.<br>Вилизькала та до журавля:<br>— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.<br>— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.<br>— А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.<br>Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:<br>— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!<br>От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!<br>А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:<br>— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.<br>Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.<br>Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!<br>Та від того часу й не приятелює з журавлями.<br><br>Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати.<br> <br>? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину.<br>? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?<br>? Яке було частування в лисички? А в журавля?<br>? Прочитай. Про що це свідчить?<br>? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку.<br>? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br><br>КОЛОСОК<br>Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.<br>От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.<br>— Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!<br>Прибігли мишенята і кажуть:<br>— Треба його обмолотити.<br>— А хто молотитиме? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричало одне мишеня.<br>— Тільки не я! — закричало друге мишеня.<br>— Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.<br>І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.<br>Скінчив півник молотити і гукнув:<br>— Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!<br>Прибігли мишенята і запищали:<br>— Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!<br>— А хто понесе? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричав Круть.<br>— Тільки не я! — закричав Верть.<br>— Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.<br>Взяв собі на плечі мішок і пішов.<br>А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.<br>Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:<br>— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.<br>Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:<br>— От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.<br>— Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:<br>— Тільки не я! — пропищав Круть.<br>— Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:<br>— Мабуть, мені доведеться.<br>Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.<br>Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.<br>Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.<br>— Ох, і зголоднів я! — пищить Круть.<br>— Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть.<br>Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:<br>— Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?<br>— Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.<br>— А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.<br>— Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.<br>— А хто його до млина відніс?<br>— Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть.<br>— А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?<br>— Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята.<br>— А ви що робили?<br>Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.<br>Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.<br>Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!<br><br>? Чи справедливо вчинив півник?<br>? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?<br>? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку.<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.<br> <br><u>''Скоромовка''</u><br>На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!<br><br><br>ДРІЗД І ГОЛУБ<br>Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...»<br>Розгнівався дрізд та й каже:<br>— Коли знаєш, то навіщо просиш?<br>І полетів собі геть.<br>А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.<br>? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.<br><br>? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Добре і того вчити, хто хоче все знати.<br>Що роблю, за те й відповідаю.<br>Голова без розуму, як ліхтар без свічки.<br> <br>? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок.<br> <br>В теплій шубі він лежить,<br>цілу зиму міцно спить,<br>а прокинеться від сну —<br>зустрічатиме весну.<br>* * *<br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br><u>''? Чи зрозумів ти?''</u><br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»<br><br> <br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br>? Чи зрозумів ти?<br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»
| + | Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу.<br>Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Казки маленькі, а розуму в них багато.<br>Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.<br>Хто багато читає, той більше знає.<br><br>ВОВК ТА КОЗЕНЯТА<br>Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти.<br>Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:<br>— Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла,<br>молока принесла.<br>Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.<br>Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:<br>— Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла.<br>А козенята відповідають:<br>— Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так.<br>Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.<br>Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка?<br>? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати?<br>? За що коза похвалила діток?<br>? Підготуйся до читання казки вголос.<br>? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка?<br> <br>РУКАВИЧКА<br>Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:<br>— Тут я буду жити!<br>Коли це жаба плигає та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці живе?<br>— Мишка-шкряботушка. А ти хто?<br>— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!<br>— Іди!<br>От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?<br>— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!<br>— Іди!<br>От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?<br>— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!<br>— Та йди!<br>Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?<br>— Я вовчик-братик! Пустіть і мене!<br>— Та вже йди!<br>Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан:<br>— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?<br>— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!<br>— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?<br>— Та вже влізу, пустіть!<br>— Та що вже з тобою робити, йди!<br>Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:<br>— А хто тут, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?<br>— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!<br>— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?<br>— Та якось будемо.<br>— Та вже йди, тільки скраєчку!<br>Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...<br><br>? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.<br>? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому.<br>? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник?<br> <br>? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?<br><br>ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК<br><br>Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.<br>— Здоров був, їжаче!<br>— Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком.<br>— Як здоров'ячко?<br>— Спасибі.<br>— І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.<br>Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.<br>— Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався.<br>— А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!..<br>— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться.<br>— Де це? — так і підскочила лисиця.<br>— За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?<br>— Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:<br>— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...<br>Та й потупав далі.<br> <br>Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.<br> <br>ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ<br><br>Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!<br>Кличе лисичка журавля до себе в гості:<br>— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.<br>От приходить журавель на ласкаві запросини.<br>А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:<br>— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!<br>Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.<br>А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.<br>Вилизькала та до журавля:<br>— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.<br>— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.<br>— А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.<br>Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:<br>— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!<br>От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!<br>А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:<br>— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.<br>Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.<br>Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!<br>Та від того часу й не приятелює з журавлями.<br><br>Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати.<br> <br>? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину.<br>? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?<br>? Яке було частування в лисички? А в журавля?<br>? Прочитай. Про що це свідчить?<br>? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку.<br>? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br><br>КОЛОСОК<br>Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.<br>От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.<br>— Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!<br>Прибігли мишенята і кажуть:<br>— Треба його обмолотити.<br>— А хто молотитиме? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричало одне мишеня.<br>— Тільки не я! — закричало друге мишеня.<br>— Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.<br>І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.<br>Скінчив півник молотити і гукнув:<br>— Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!<br>Прибігли мишенята і запищали:<br>— Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!<br>— А хто понесе? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричав Круть.<br>— Тільки не я! — закричав Верть.<br>— Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.<br>Взяв собі на плечі мішок і пішов.<br>А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.<br>Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:<br>— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.<br>Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:<br>— От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.<br>— Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:<br>— Тільки не я! — пропищав Круть.<br>— Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:<br>— Мабуть, мені доведеться.<br>Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.<br>Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.<br>Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.<br>— Ох, і зголоднів я! — пищить Круть.<br>— Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть.<br>Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:<br>— Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?<br>— Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.<br>— А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.<br>— Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.<br>— А хто його до млина відніс?<br>— Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть.<br>— А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?<br>— Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята.<br>— А ви що робили?<br>Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.<br>Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.<br>Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!<br><br>? Чи справедливо вчинив півник?<br>? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?<br>? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку.<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.<br> <br><u>''Скоромовка''</u><br>На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!<br><br><br>ДРІЗД І ГОЛУБ<br>Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...»<br>Розгнівався дрізд та й каже:<br>— Коли знаєш, то навіщо просиш?<br>І полетів собі геть.<br>А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.<br>? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.<br><br>? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Добре і того вчити, хто хоче все знати.<br>Що роблю, за те й відповідаю.<br>Голова без розуму, як ліхтар без свічки.<br> <br>? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок.<br> <br>В теплій шубі він лежить,<br>цілу зиму міцно спить,<br>а прокинеться від сну —<br>зустрічатиме весну.<br>* * *<br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br><u>''? Чи зрозумів ти?''</u><br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»<br><br> <br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br>? Чи зрозумів ти?<br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?» |
| | | |
| <br> | | <br> |
Версия 13:22, 22 июня 2009
Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу. Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.
Прислів'я Казки маленькі, а розуму в них багато. Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій. Хто багато читає, той більше знає.
ВОВК ТА КОЗЕНЯТА Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти. Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває: — Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла, молока принесла. Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір. Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом: — Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла. А козенята відповідають: — Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так. Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов. Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.
? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка? ? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати? ? За що коза похвалила діток? ? Підготуйся до читання казки вголос. ? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка? РУКАВИЧКА Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже: — Тут я буду жити! Коли це жаба плигає та й питає: — А хто, хто в цій рукавичці живе? — Мишка-шкряботушка. А ти хто? — Жабка-скрекотушка. Пусти й мене! — Іди! От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто? — А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене! — Іди! От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто? — А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене! — Та йди! Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається: — А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто? — Я вовчик-братик! Пустіть і мене! — Та вже йди! Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан: — Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто? — Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене! — Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш? — Та вже влізу, пустіть! — Та що вже з тобою робити, йди! Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається: — А хто тут, хто в цій рукавичці? — Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто? — Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене! — Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно? — Та якось будемо. — Та вже йди, тільки скраєчку! Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...
? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв. ? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому. ? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник? ? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?
ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК
Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак. — Здоров був, їжаче! — Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком. — Як здоров'ячко? — Спасибі. — І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось. Згорнувся їжак іще тугіше, засопів. — Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався. — А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!.. — Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться. — Де це? — так і підскочила лисиця. — За струмочком, праворуч. Та куди ж ви? — Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак: — Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш... Та й потупав далі. Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.
? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака. ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ
Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі! Кличе лисичка журавля до себе в гості: — Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе. От приходить журавель на ласкаві запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує: — Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику! Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить. А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала. Вилизькала та до журавля: — Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого. — То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості. — А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися. Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже: — Призволяйся, люба приятелько, не соромся! От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє! А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже: — Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю. Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! Та від того часу й не приятелює з журавлями.
Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати. ? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину. ? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля? ? Яке було частування в лисички? А в журавля? ? Прочитай. Про що це свідчить? ? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку. ? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.
? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.
КОЛОСОК Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався. От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок. — Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов! Прибігли мишенята і кажуть: — Треба його обмолотити. — А хто молотитиме? — спитав півник. — Тільки не я! — закричало одне мишеня. — Тільки не я! — закричало друге мишеня. — Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу. І взявся до роботи. А мишенята почали гратися. Скінчив півник молотити і гукнув: — Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив! Прибігли мишенята і запищали: — Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти! — А хто понесе? — спитав півник. — Тільки не я! — закричав Круть. — Тільки не я! — закричав Верть. — Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина. Взяв собі на плечі мішок і пішов. А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться. Повернувся півник додому, знову кличе мишенят: — Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс. Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться: — От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти. — Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє: — Тільки не я! — пропищав Круть. — Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже: — Мабуть, мені доведеться. Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги. Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють. Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося. — Ох, і зголоднів я! — пищить Круть. — Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть. Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже: — Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок? — Ти знайшов! — голосно закричали мишенята. — А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник. — Ти обмолотив! — тихіше сказали вони. — А хто його до млина відніс? — Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть. — А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік? — Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята. — А ви що робили? Що відповісти мишенятам? І сказати нічого. Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує. Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!
? Чи справедливо вчинив півник? ? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому? ? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку. ? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання. Скоромовка На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!
ДРІЗД І ГОЛУБ Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...» Розгнівався дрізд та й каже: — Коли знаєш, то навіщо просиш? І полетів собі геть. А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.
? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки. ? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.
? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.
Прислів'я Добре і того вчити, хто хоче все знати. Що роблю, за те й відповідаю. Голова без розуму, як ліхтар без свічки. ? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок. В теплій шубі він лежить, цілу зиму міцно спить, а прокинеться від сну — зустрічатиме весну. * * * Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст відпадає? * * * Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири, без лопати поробили собі хати. * * * Хто з хвостом і з вушками В кого лапки з подушками Як іде, ніхто не чує. Тихо, крадучись, полює. * * * Хто це? Має гребінь, та не може ним чесатися. * * * Колючий клубочок прибіг у садочок. Що ти знаєш і що вмієш?
? Чи зрозумів ти? Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори. ? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза? ? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується? ? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш? ? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб: а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»; в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»? ? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка? ? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»
Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст відпадає? * * * Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири, без лопати поробили собі хати. * * * Хто з хвостом і з вушками В кого лапки з подушками Як іде, ніхто не чує. Тихо, крадучись, полює. * * * Хто це? Має гребінь, та не може ним чесатися. * * * Колючий клубочок прибіг у садочок. Що ти знаєш і що вмієш?
? Чи зрозумів ти? Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори. ? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза? ? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...? ? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується? ? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш? ? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб: а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»; в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»? ? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка? ? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»
• акселеративні методи на уроці • національні особливості
• виділити головне в уроці - опорний каркас • нічого собі уроки
• відеокліпи • нова система освіти
• вправи на пошук інформації • підручники основні допоміжні
• гумор, притчі, приколи, приказки, цитати • презентація уроку
• додаткові доповнення • реферати
• домашнє завдання • речовки та вікторизми
• задачі та вправи (рішення та відповіді) • риторичні питання від учнів
• закриті вправи (тільки для використання вчителями) • рівень складності звичайний І
• знайди інформацію сам • рівень складності високий ІІ
• ідеальні уроки • рівень складності олімпійський III
• ілюстрації, графіки, таблиці • самоперевірка
• інтерактивні технології • система оцінювання
• календарний план на рік • скласти пазл з різних частин інформації
• кейси та практикуми • словник термінів
• комікси • статті
• коментарі та обговорення • тематичні свята
• конспект уроку • тести
• методичні рекомендації • шпаргалка
• навчальні програми • що ще не відомо, не відкрито вченими
|