Версия 12:10, 22 июня 2009

Розділ 2. Українські народні казки

Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу.
Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.

Прислів'я
Казки маленькі, а розуму в них багато.
Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.
Хто багато читає, той більше знає.

ВОВК ТА КОЗЕНЯТА
Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти.
Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:
—    Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла,
молока принесла.
Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.
Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:
—    Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла.
А козенята відповідають:
— Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так.
Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.
Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.

? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка?
? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати?
? За що коза похвалила діток?
? Підготуйся до читання казки вголос.
? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка?
 
РУКАВИЧКА
Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:
—    Тут я буду жити!
Коли це жаба плигає та й питає:
—    А хто, хто в цій рукавичці живе?
—    Мишка-шкряботушка. А ти хто?
—    Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
—    Іди!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:
—    А хто, хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
—    А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
—    Іди!
От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
—    А хто, хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
—    А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
—    Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:
—    А хто, хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
—    Я вовчик-братик! Пустіть і мене!
—    Та вже йди!
Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан:
—    Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
—    Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
—    Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
—    Та вже влізу, пустіть!
—    Та що вже з тобою робити, йди!
Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:
—    А хто тут, хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
—  Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
—    Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
—    Та якось будемо.
—    Та вже йди, тільки скраєчку!
Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...

? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.
? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому.
? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник?
 
? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?

ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК

Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.
— Здоров був, їжаче!
—    Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком.
—    Як здоров'ячко?
—    Спасибі.
—    І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.
Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.
—    Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався.
—    А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!..
—    Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться.
—    Де це? — так і підскочила лисиця.
—    За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?
—    Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:
—    Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...
Та й потупав далі.
 
Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.

? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.
 
ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ

Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!
Кличе лисичка журавля до себе в гості:
—    Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.
От приходить журавель на ласкаві запросини.
А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:
—    Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.
А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.
Вилизькала та до журавля:
—    Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.
—    То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.
—    А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.
Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:
—    Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!
А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:
— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.
Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.
Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!
Та від того часу й не приятелює з журавлями.

Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати.
 
? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину.
? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?
? Яке було частування в лисички? А в журавля?
? Прочитай. Про що це свідчить?
? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку.
? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.

? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.

КОЛОСОК
Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.
От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.
—    Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!
Прибігли мишенята і кажуть:
—    Треба його обмолотити.
—    А хто молотитиме? — спитав півник.
—    Тільки не я! — закричало одне мишеня.
—    Тільки не я! — закричало друге мишеня.
—    Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.
І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.
Скінчив півник молотити і гукнув:
—    Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!
Прибігли мишенята і запищали:
—    Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!
—    А хто понесе? — спитав півник.
—    Тільки не я! — закричав Круть.
—    Тільки не я! — закричав Верть.
—    Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.
Взяв собі на плечі мішок і пішов.
А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.
Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:
—    Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.
Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:
—    От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.
—    Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:
—    Тільки не я! — пропищав Круть.
—    Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:
—    Мабуть, мені доведеться.
Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.
Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.
Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.
—    Ох, і зголоднів я! — пищить Круть.
—    Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть.
Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:
—    Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?
—    Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.
—    А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.
—    Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.
—    А хто його до млина відніс?
—    Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть.
—    А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?
—    Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята.
—    А ви що робили?
Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.
Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.
Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!

?  Чи справедливо вчинив півник?
? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?
? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку.
? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.
 
Скоромовка
На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!


ДРІЗД І ГОЛУБ
Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...»
Розгнівався дрізд та й каже:
— Коли знаєш, то навіщо просиш?
І полетів собі геть.
А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.

? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.
? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.

? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.

Прислів'я
Добре і того вчити, хто хоче все знати.
Що роблю, за те й відповідаю.
Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
 
? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок.
 
В теплій шубі він лежить,
цілу зиму міцно спить,
а прокинеться від сну —
зустрічатиме весну.
* * *
Що то воно: у воді водиться,
з хвостом родиться,
а як виростає, хвіст відпадає?
* * *
Прилетіли гості,
сіли на помості,
без сокири, без лопати
поробили собі хати.
* * *
Хто з хвостом і з вушками
В кого лапки з подушками
Як іде, ніхто не чує.
Тихо, крадучись, полює.
* * *
Хто це? Має гребінь,
та не може ним чесатися.
* * *
Колючий клубочок прибіг у садочок.
 
Що ти знаєш і що вмієш?

? Чи зрозумів ти?
Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.
? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?
? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?
Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?
? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?
? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:
а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;
в) «Колосок»;     г) «Лисичка та журавель»?
? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?
? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»

 
Що то воно: у воді водиться,
з хвостом родиться,
а як виростає, хвіст відпадає?
* * *
Прилетіли гості,
сіли на помості,
без сокири, без лопати
поробили собі хати.
* * *
Хто з хвостом і з вушками
В кого лапки з подушками
Як іде, ніхто не чує.
Тихо, крадучись, полює.
* * *
Хто це? Має гребінь,
та не може ним чесатися.
* * *
Колючий клубочок прибіг у садочок.
 
Що ти знаєш і що вмієш?

? Чи зрозумів ти?
Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.
? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?
? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?
? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?
? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?
? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:
а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;
в) «Колосок»;     г) «Лисичка та журавель»?
? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?
? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»

• акселеративні методи на уроці                        • національні особливості
• виділити головне в уроці - опорний каркас            • нічого собі уроки               
• відеокліпи                                           • нова система освіти
• вправи на пошук інформації                           • підручники основні допоміжні
• гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             • презентація уроку
• додаткові доповнення                                 • реферати    
• домашнє завдання                                     • речовки та вікторизми       
• задачі та вправи (рішення та відповіді)              • риторичні питання від учнів
• закриті вправи (тільки для використання вчителями)   • рівень складності звичайний І
• знайди інформацію сам                                • рівень складності високий ІІ
• ідеальні уроки                                       • рівень складності олімпійський III
• ілюстрації, графіки, таблиці                         • самоперевірка
• інтерактивні технології                              • система оцінювання
• календарний план на рік                              • скласти пазл з різних частин інформації
• кейси та практикуми                                  • словник термінів
• комікси                                              • статті
• коментарі та обговорення                             • тематичні свята                         
• конспект уроку                                       • тести
• методичні рекомендації                               • шпаргалка     
• навчальні програми                                   • що ще не відомо, не відкрито вченими