Версия 11:00, 4 августа 2009

Цитати про мову

Як добре на душі,
коли нема боязні
за слово праведне,
що визріло в тобі...
Д. Павличко

***
Хай людям принесе це слово
благовісне
Журбу зцілющу й животворний біль.
М. Рильський

***
А за всевишністю своєю,
а за інші сю земною
у святині слово: хто ти?
О. Лапський

***
І найперше було Слово
і розмовляли квіти і цвів мак
Україною
С. Сапеляк

***
Понад схлипуванням негоди
Чуєш слово своєї землі?
Л. Лисенко

***
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
В. Сосюра

***
Слово випалює з літер Мова,
вічний гончар.
Станіслав Шевченко

***
Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала.
Т. Шевченко

***
У кожному слові приховано жар,
та кожне потрібно, мов шибку протерти,
аби не пристала олжа, як іржа.
Павло Мовчан

***
Поставимо на покутті
високу свічу Слова нашого —
хай возсіяє.
Любов Голота

***
Найперше — музика у слові!
Поль Верлен

***

Було-жило собі два слова.
Одно любило правду.
На цьому і скінчилась його казка.
А друге — їсть собі калачів в'язку...
Тарас Мельничук

***
... Обереги — слова і свічки —
в батьківщині очікують змін.
Василь Махно

***
Що є слово, і що є голос серця,
і що є голос совісті, і що є голос любові?..
Що є слово?
Світлана Короненко

***
Тоді чужі дрібній прикрасі
слова, затиснуті у горлі,
слова, гальмова ні в екстазі,
б'ють, мов джерела неповторні.
Богдан-Ігор Антонич

***
Замість праці все слово;
Люд бездольний в пітьмі плуга,
На наймитів упова.
Павло Грабовський

***
Так споконвіку, як і кожна мова,
Вона була у Світлі, в Бога-Слова,
І ось про світло свідчити прийшла.
Тетяна Майданович

***
Приймаю, доле, все без скарги,
без вагань,
Лиш збережи, молю, мого єства
основу —
Моє, оплачене поневірянням, слово...
Григорій Кочур

***
Яке прекрасне рідне слово!
Воно — не світ, а всі світи.
В. Сосюра

***
І все-таки: в началі було Слово!
І все-таки: начальний дух — Любов!..
Євген Маланюк

***
Поховали ми з дідами
Слово, нашу силу;
Густо, густо засадили
Рутою могилу.
П. Куліш

***
І найперше було Слово
І розмовляли квіти
І цвів мак
Україною
І йшли віки
І були українці
І створилося
Слово
Українське...
Степан Сапеляк

***
А хто той раб, що рве окови
і нам впокорює Парнас,
і ставить визволене Слово
при нас, німих, при нищих нас?..
Ігор Калинець

***
Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.
Олена Пілка

***
Було щастя, були чвари, —
Все те геть пішло:
І як сонце із-за хмари
Рідне слово ізійшло.
А. Метлинський

***
...а над містом зграя рибок
проплива
а луска в них покаянії слова
В. Цибулько

***
Нашими руками Бог напише
Слово в слово — кров йому ціна.
Василь Махно

***
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний

***
Сім'я вже ж вільна і нова.
Та тільки мати ледь жива.
Вона була б і вмерла вже не раз,
Та все питає, і на смертнім ложі, —
а де ж те Слово, що його Тарас
коло людей поставив на сторожі?!.
Л. Костенко

***
З народних дум те слово постає...
Платон Воронько

***
...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.
Д. Луценко

***
Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.
О. Олесь

***
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!
Т. Шевченко

***
Слово, чому ти не твердая криця,
що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Л. Українка

***
Діалект, а ми його надишем
Міццю духа і огнем любові,
І нестерпний слід його запишем
Самостійно між культурні мови.
І. Франко

***
Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмін ніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.
П. Мовчан

***
Рідна мова — це музика й малювання.
В. Овсянико-Куликовський

***
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.
В. Овсянико-Куликовський

***
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний

***
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжних пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
М. Рильський

***
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
І. Франко

***
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.
М. Рильський