|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Доба героїчних походів і козацьких повстань''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Доба героїчних походів і козацьких повстань''' |
| | | |
| + | <br> <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Доба героїчних походів і козацьких повстань.</metakeywords>ДОБА ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ І КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ<br> |
| | | |
- | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Доба героїчних походів і козацьких повстань.</metakeywords>ДОБА ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ І КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ<br> | + | <br> Сміливі виступи козаків завдавали відчутних ударів степовим нападникам. Проте напади турецько-татарських загонів на Україну не припинялися. Вони грабували, а потім спустошували міста й села. Чоловіків, жінок, дітей захоплювали в полон, а тих, які чинили опір або були старими чи немічними, вбивали.<br> |
| | | |
| + | Гіркою була подальша доля тих, хто потрапив у полон. Бранці втрачали все: дім, сім'ю, Батьківщину, навіть власне ім'я. їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували відмовлятися від своєї віри. Чимало бранців потрапляли на невільничі ринки Криму й Туреччини, де їх продавали заможним чужинцям.<br> |
| | | |
- | Сміливі виступи козаків завдавали відчутних ударів степовим нападникам. Проте напади турецько-татарських загонів на Україну не припинялися. Вони грабували, а потім спустошували міста й села. Чоловіків, жінок, дітей захоплювали в полон, а тих, які чинили опір або були старими чи немічними, вбивали.<br>
| + | Потрапивши в неволю, полонені були приречені: найчастіше їх чекала виснажлива праця на землі та будівництві. Поневоленим козакам судилося довіку веслувати на турецьких ''галерах-каторгах''. Хлопчиків віддавали до султанського війська, де з них виховували бездумно відданих захисників султанського престолу - яничарів.<br> |
| | | |
- | Гіркою була подальша доля тих, хто потрапив у полон. Бранці втрачали все: дім, сім'ю, Батьківщину, навіть власне ім'я. їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували відмовлятися від своєї віри. Чимало бранців потрапляли на невільничі ринки Криму й Туреччини, де їх продавали заможним чужинцям.<br>
| + | Про долі невільників із глибоким співчуттям співали ''кобзарі'' в піснях та думах.<br> |
| | | |
- | Потрапивши в неволю, полонені були приречені: найчастіше їх чекала виснажлива праця на землі та будівництві. Поневоленим козакам судилося довіку веслувати на турецьких ''галерах-каторгах''. Хлопчиків віддавали до султанського війська, де з них виховували бездумно відданих захисників султанського престолу - яничарів.<br>
| + | Поневіряння полонених українців спонукали козаків до завзятіших виступів. На початку 17 ст. козацькі походи проти Туреччини стали особливо вдалими. Саме тому історики називають ті часи ''добою героїчних походів''. Гучну славу здобули козаки своїми морськими походами. Руйнуючи турецькі фортеці й порти, знищуючи ворожий флот, визволяючи бранців, козацтво гартувало власні сили, набувало вищої вояцької майстерності й згуртованості.<br> |
| | | |
- | Про долі невільників із глибоким співчуттям співали ''кобзарі'' в піснях та думах.<br>
| + | Блискучі перемоги великою мірою були зумовлені мудрим керівництвом гетьмана ''Петра Конашевича-Сагайдачного'', який гетьманував у 10-20-х роках 17 ст. Він прагнув піднести вагу козацтва в житті України. Для цього насамперед домігся чіткої організації козацького війська, зміцнивши його суворою дисципліною.<br> |
| | | |
- | Поневіряння полонених українців спонукали козаків до завзятіших виступів. На початку 17 ст. козацькі походи проти Туреччини стали особливо вдалими. Саме тому історики називають ті часи ''добою героїчних походів''. Гучну славу здобули козаки своїми морськими походами. Руйнуючи турецькі фортеці й порти, знищуючи ворожий флот, визволяючи бранців, козацтво гартувало власні сили, набувало вищої вояцької майстерності й згуртованості.<br>
| + | Чимало перемог здобули козаки й у суходільних походах. Так, року 1621 на Подністров'ї поблизу фортеці Хотин відбулася битва між Османською імперією та Річчю Посполитою. У тій битві на боці польського короля брали участь українські козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Бойові дії козаків під Хотином були настільки вдалими, що навіть польські воєначальники визнавали: саме козацтву не лише Польща, а й уся Європа має завдячувати перемогою над турець <br>кими завойовниками. Очевидець, вірменський книжник, писав: «Якби не козаки, польське військо було б розбите за три-чотири дні. Перемога сталася лише завдяки Богові та запорізьким козакам».<br> |
| | | |
- | Блискучі перемоги великою мірою були зумовлені мудрим керівництвом гетьмана ''Петра Конашевича-Сагайдачного'', який гетьманував у 10-20-х роках 17 ст. Він прагнув піднести вагу козацтва в житті України. Для цього насамперед домігся чіткої організації козацького війська, зміцнивши його суворою дисципліною.<br>
| + | <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. На яких землях було розташоване Кримське ханство? <br>2. До яких турецьких фортець ходили морем козаки? |
| | | |
- | Чимало перемог здобули козаки й у суходільних походах. Так, року 1621 на Подністров'ї поблизу фортеці Хотин відбулася битва між Османською імперією та Річчю Посполитою. У тій битві на боці польського короля брали участь українські козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Бойові дії козаків під Хотином були настільки вдалими, що навіть польські воєначальники визнавали: саме козацтву не лише Польща, а й уся Європа має завдячувати перемогою над турець <br>кими завойовниками. Очевидець, вірменський книжник, писав: «Якби не козаки, польське військо було б розбите за три-чотири дні. Перемога сталася лише завдяки Богові та запорізьким козакам».<br>
| + | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u> |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з історичною картою</u>
| + | 1. Прочитайте уривок з української народної думи та роздивіться малюнок з тогочасної хроніки. Дума та ілюстрація відображають ті самі історичні події. Яким подіям з життя українців другої половини 15 - початку 17 ст. присвячені обидва твори? Дайте історичний коментар, вказавши в ньому причини лиха, з яким зіткнулися українці. |
| | | |
- | 1. На яких землях було розташоване Кримське ханство? <br>2. До яких турецьких фортець ходили морем козаки?
| + | ''Зажурилась Україна,<br>Бо нічим прожити, <br>Витоптала орда кіньми<br>Маленькії діти, <br>Котрі молодії -<br>У полон забрано; <br>Як заняли,то й погнали<br>До пана, до хана.'' |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u> | + | <u>Жива історія</u> |
| | | |
- | 1. Прочитайте уривок з української народної думи та роздивіться малюнок з тогочасної хроніки. Дума та ілюстрація відображають ті самі історичні події. Яким подіям з життя українців другої половини 15 - початку 17 ст. присвячені обидва твори? Дайте історичний коментар, вказавши в ньому причини лиха, з яким зіткнулися українці.
| + | ''Гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному належала провідна роль у втіленні ідеї активної боротьби проти турецько-татарських нападників. Талановитий козацький полководець ставив за мету не лише захищатися від спустошливих набігів завойовників, а й перенести руйнівні воєнні дії на їхню територію. Це давало змогу істотно послаблювати військову могутність Османської імперії, а також убезпечувало господарство українських прикордонних земель від неминучих під час воєнних дій руйнувань. Крім того, під час нападів на турецькі міста й фортеці, козаки визволяли сотні, а часом і тисячі полонених, адже у визволенні з турецько-татарської неволі християнського люду вони вбачали головну мету своїх морських походів.''<br> |
| | | |
- | ''Зажурилась Україна,<br>Бо нічим прожити, <br>Витоптала орда кіньми<br>Маленькії діти, <br>Котрі молодії -<br>У полон забрано; <br>Як заняли,то й погнали<br>До пана, до хана.''
| + | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u><br> |
| | | |
- | <u>Жива історія</u> | + | ''Чому гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний зажив слави морського полководця?''<br> |
| | | |
- | ''Гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному належала провідна роль у втіленні ідеї активної боротьби проти турецько-татарських нападників. Талановитий козацький полководець ставив за мету не лише захищатися від спустошливих набігів завойовників, а й перенести руйнівні воєнні дії на їхню територію. Це давало змогу істотно послаблювати військову могутність Османської імперії, а також убезпечувало господарство українських прикордонних земель від неминучих під час воєнних дій руйнувань. Крім того, під час нападів на турецькі міста й фортеці, козаки визволяли сотні, а часом і тисячі полонених, адже у визволенні з турецько-татарської неволі християнського люду вони вбачали головну мету своїх морських походів.''<br>
| + | СЛАВА НА МОРІ |
| | | |
- | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u><br>
| + | Стогне Дніпро, перетятий важкими ланцюгами й кутими брамами, кидає могутні хвилі, аби здолати ті перепони. Та піддані турецького султана лаштують нові, обплутуючи залізним павутинням річку. Бо ж несуть її води до турецьких берегів легкі козацькі чайки, що завдають володареві Чорного моря болючих ударів: руйнують фортеці, нищать галери, визволяють тисячі турецьких бранців. Отож розставили турки у Дніпрових водах металеві сіті, сподіваючись на гарне полювання. Адже знають достеменно, що планують запорожці на чолі з гетьманом Сагайдачним і цього разу вирушити в море. Козаки й справді лаштувалися до морського походу. Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра, а на них нашивали дубові допіки. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків -в'язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в'язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу. |
| | | |
- | ''Чому гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний зажив слави морського полководця?''<br>
| + | У призначений день 1616 р. легкокрилі чайки були готові відлетіти до турецьких берегів. Цього разу козаки для нападу обрали місто Кафу. Лиху славу мало те місто серед українців: у ньому розташовувався найбільший невільницький ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста починалася довга дорога неволі. |
| | | |
- | СЛАВА НА МОРІ
| + | Очерет і темна ніч захищали козаків. Але як обминути залізні ланцюги? |
| | | |
- | Стогне Дніпро, перетятий важкими ланцюгами й кутими брамами, кидає могутні хвилі, аби здолати ті перепони. Та піддані турецького султана лаштують нові, обплутуючи залізним павутинням річку. Бо ж несуть її води до турецьких берегів легкі козацькі чайки, що завдають володареві Чорного моря болючих ударів: руйнують фортеці, нищать галери, визволяють тисячі турецьких бранців. Отож розставили турки у Дніпрових водах металеві сіті, сподіваючись на гарне полювання. Адже знають достеменно, що планують запорожці на чолі з гетьманом Сагайдачним і цього разу вирушити в море. Козаки й справді лаштувалися до морського походу. Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра, а на них нашивали дубові допіки. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків -в'язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в'язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу.
| + | — Не хвилюйся, джуро, є в запорожців хитрість на турецькі сітки, - пояснював новакові бувалий козак. |
| | | |
- | У призначений день 1616 р. легкокрилі чайки були готові відлетіти до турецьких берегів. Цього разу козаки для нападу обрали місто Кафу. Лиху славу мало те місто серед українців: у ньому розташовувався найбільший невільницький ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста починалася довга дорога неволі.
| + | Уночі понад Дніпром зчинилася страшенна гуркотнява: то гупали в залізні ворота, з брязкотом рвали металеві перешкоди стовбури десятків могутніх дерев, що їх козаки пустили течією перед себе. Турки, вирішивши, що то довгоочікуваний козацький флот, почали стріляти в темряву. |
| | | |
- | Очерет і темна ніч захищали козаків. Але як обминути залізні ланцюги?
| + | Коли ж стрілянина вщухла, запорожці, що ховались у плавнях, у цілковитій безпеці рушили далі. |
| | | |
- | — Не хвилюйся, джуро, є в запорожців хитрість на турецькі сітки, - пояснював новакові бувалий козак.
| + | Багато козаків уперше брали участь у морському поході. Тож дивувалися вони, як їхні маленькі суденця зможуть переважати добре озброєні важкі турецькі галери-каторги. Але не раз і не двічі протягом походу на Кафу мали змогу переконатися недосвідчені козаки, що недаремно зажив слави морського полководця гетьман Сагайдачний. Зрозуміли вони, що все - навіть невеликі, зате рухливі й вертляві чайки - має свої переваги. Адже козацькі човни, що ледь здіймалися над хвилями, були непомітними на морі й тому могли зненацька підпливати до ворожих кораблів, швидко оточувати й захоплювати їх. |
| | | |
- | Уночі понад Дніпром зчинилася страшенна гуркотнява: то гупали в залізні ворота, з брязкотом рвали металеві перешкоди стовбури десятків могутніх дерев, що їх козаки пустили течією перед себе. Турки, вирішивши, що то довгоочікуваний козацький флот, почали стріляти в темряву.
| + | Обмірковуючи кожну майбутню битву, гетьман Сагайдачний використовував знання й досвід багатьох поколінь запорожців. Хіба ж не розумно починати битву на заході сонця, та ще й так, щоб останні промені були за спиною козаків?! Сонце сліпило очі ворогові, а сонячні відблиски на воді служили чи не найкращим маскуванням серед морської рівнини. |
| | | |
- | Коли ж стрілянина вщухла, запорожці, що ховались у плавнях, у цілковитій безпеці рушили далі.
| + | Досвідчені козаки передавали знання, здобуті в боях, тим, які, можливо, вирушать під козацьким прапором у наступний похід. Так зростала й множилася морська слава гетьмана Сагайдачного, збагачуючи військовий досвід козацтва, підносячи його віру у власні сили. |
| | | |
- | Багато козаків уперше брали участь у морському поході. Тож дивувалися вони, як їхні маленькі суденця зможуть переважати добре озброєні важкі турецькі галери-каторги. Але не раз і не двічі протягом походу на Кафу мали змогу переконатися недосвідчені козаки, що недаремно зажив слави морського полководця гетьман Сагайдачний. Зрозуміли вони, що все - навіть невеликі, зате рухливі й вертляві чайки - має свої переваги. Адже козацькі човни, що ледь здіймалися над хвилями, були непомітними на морі й тому могли зненацька підпливати до ворожих кораблів, швидко оточувати й захоплювати їх.
| + | ''На прикладі якої подїї розповідається про полководницький хист Петра Конашевича-Сагайдачного? До яких заходів удавалися турки, аби перешкодити козацьким морським походам? Знайдіть у тексті оповідання й прочитайте вголос, як козаки готувалися до морського походу. Про які козацькі способи ведення бою ви довідалися? Чим відрізнялися козацькі чайки від турецьких галер?'' |
| | | |
- | Обмірковуючи кожну майбутню битву, гетьман Сагайдачний використовував знання й досвід багатьох поколінь запорожців. Хіба ж не розумно починати битву на заході сонця, та ще й так, щоб останні промені були за спиною козаків?! Сонце сліпило очі ворогові, а сонячні відблиски на воді служили чи не найкращим маскуванням серед морської рівнини.
| + | <u>Допитливим</u> |
| | | |
- | Досвідчені козаки передавали знання, здобуті в боях, тим, які, можливо, вирушать під козацьким прапором у наступний похід. Так зростала й множилася морська слава гетьмана Сагайдачного, збагачуючи військовий досвід козацтва, підносячи його віру у власні сили.
| + | Чи знаєте ви, що козацьке товариство мало свій герб? На ньому було зображено постать козака, озброєного мушкетом і шаблею. Згаданий герб уперше зображено на козацькій печатці 1595 р. Впродовж наступних років він залишався незмінним. Його зображали на печатках, прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях. Проте очевидно, що й за попередніх часів козаки мали власну символіку, хоч відомості про неї не дійшли до нашого часу. |
| | | |
- | ''На прикладі якої подїї розповідається про полководницький хист Петра Конашевича-Сагайдачного? До яких заходів удавалися турки, аби перешкодити козацьким морським походам? Знайдіть у тексті оповідання й прочитайте вголос, як козаки готувалися до морського походу. Про які козацькі способи ведення бою ви довідалися? Чим відрізнялися козацькі чайки від турецьких галер?''
| + | <u>Люди і долі</u> |
- | | + | |
- | <u>Допитливим</u>
| + | |
- | | + | |
- | Чи знаєте ви, що козацьке товариство мало свій герб? На ньому було зображено постать козака, озброєного мушкетом і шаблею. Згаданий герб уперше зображено на козацькій печатці 1595 р. Впродовж наступних років він залишався незмінним. Його зображали на печатках, прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях. Проте очевидно, що й за попередніх часів козаки мали власну символіку, хоч відомості про неї не дійшли до нашого часу.
| + | |
- | | + | |
- | <u>Люди і долі</u> | + | |
| | | |
| ''Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний належить до тих людей, які ще за життя здобувають славу і прихильне ставлення своїх сучасників. Усі мали Сагайдачного за визначного лицаря, тому так болісно сприйняли в Україні звістку про його смерть: гетьман помер у квітні 1622 р. через поранення, отримане в битві. А невдовзі в друкарні Києво-Печерської лаври вийшла книжка з віршами, що їх виголошували на похороні Сагайдачного. Прикметно, що головна ідея тих віршів, усупереч сумній події, у зв'язку з якою вони були створені, життєствердна. Слава Сагайдачного така велика, що не владний над нею час, і доки гратимуть водами Дніпро й Дністер, на думку автора, вона житиме в пам'яті людській. У книжці віршів привертають увагу ілюстрації. їх три. На одній зображено козака з мушкетом і шаблею - герб Війська Запорізького. Друга є портретом самого гетьмана Конашевича. Це зображення дає змогу краще уявити зовнішність гетьмана за останніх років життя. Третя ілюстрація теж унікальна. На ній - здобуття запорожцями Кафи 1616 р. Це було перше зображення воєнної події в українських друкованих книжках.''<br><br> | | ''Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний належить до тих людей, які ще за життя здобувають славу і прихильне ставлення своїх сучасників. Усі мали Сагайдачного за визначного лицаря, тому так болісно сприйняли в Україні звістку про його смерть: гетьман помер у квітні 1622 р. через поранення, отримане в битві. А невдовзі в друкарні Києво-Печерської лаври вийшла книжка з віршами, що їх виголошували на похороні Сагайдачного. Прикметно, що головна ідея тих віршів, усупереч сумній події, у зв'язку з якою вони були створені, життєствердна. Слава Сагайдачного така велика, що не владний над нею час, і доки гратимуть водами Дніпро й Дністер, на думку автора, вона житиме в пам'яті людській. У книжці віршів привертають увагу ілюстрації. їх три. На одній зображено козака з мушкетом і шаблею - герб Війська Запорізького. Друга є портретом самого гетьмана Конашевича. Це зображення дає змогу краще уявити зовнішність гетьмана за останніх років життя. Третя ілюстрація теж унікальна. На ній - здобуття запорожцями Кафи 1616 р. Це було перше зображення воєнної події в українських друкованих книжках.''<br><br> |
| | | |
- | ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' | + | ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | <sub>Підручники та книги по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків з історії України, реферати та конспекти уроків з історії України для 5 класу</sub> | + | <sub>Підручники та [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|книги]] по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків [[Історія_України|з історії України]], реферати та конспекти уроків [[Історія_України_5_клас|з історії України для 5 класу]]</sub> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Строка 110: |
Строка 107: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | | + | <br> |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 20:49, 26 января 2010
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Доба героїчних походів і козацьких повстань
ДОБА ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ І КОЗАЦЬКИХ ПОВСТАНЬ
Сміливі виступи козаків завдавали відчутних ударів степовим нападникам. Проте напади турецько-татарських загонів на Україну не припинялися. Вони грабували, а потім спустошували міста й села. Чоловіків, жінок, дітей захоплювали в полон, а тих, які чинили опір або були старими чи немічними, вбивали.
Гіркою була подальша доля тих, хто потрапив у полон. Бранці втрачали все: дім, сім'ю, Батьківщину, навіть власне ім'я. їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували відмовлятися від своєї віри. Чимало бранців потрапляли на невільничі ринки Криму й Туреччини, де їх продавали заможним чужинцям.
Потрапивши в неволю, полонені були приречені: найчастіше їх чекала виснажлива праця на землі та будівництві. Поневоленим козакам судилося довіку веслувати на турецьких галерах-каторгах. Хлопчиків віддавали до султанського війська, де з них виховували бездумно відданих захисників султанського престолу - яничарів.
Про долі невільників із глибоким співчуттям співали кобзарі в піснях та думах.
Поневіряння полонених українців спонукали козаків до завзятіших виступів. На початку 17 ст. козацькі походи проти Туреччини стали особливо вдалими. Саме тому історики називають ті часи добою героїчних походів. Гучну славу здобули козаки своїми морськими походами. Руйнуючи турецькі фортеці й порти, знищуючи ворожий флот, визволяючи бранців, козацтво гартувало власні сили, набувало вищої вояцької майстерності й згуртованості.
Блискучі перемоги великою мірою були зумовлені мудрим керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, який гетьманував у 10-20-х роках 17 ст. Він прагнув піднести вагу козацтва в житті України. Для цього насамперед домігся чіткої організації козацького війська, зміцнивши його суворою дисципліною.
Чимало перемог здобули козаки й у суходільних походах. Так, року 1621 на Подністров'ї поблизу фортеці Хотин відбулася битва між Османською імперією та Річчю Посполитою. У тій битві на боці польського короля брали участь українські козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Бойові дії козаків під Хотином були настільки вдалими, що навіть польські воєначальники визнавали: саме козацтву не лише Польща, а й уся Європа має завдячувати перемогою над турець кими завойовниками. Очевидець, вірменський книжник, писав: «Якби не козаки, польське військо було б розбите за три-чотири дні. Перемога сталася лише завдяки Богові та запорізьким козакам».
Попрацюйте з історичною картою 1. На яких землях було розташоване Кримське ханство? 2. До яких турецьких фортець ходили морем козаки?
Попрацюйте з історичними джерелами
1. Прочитайте уривок з української народної думи та роздивіться малюнок з тогочасної хроніки. Дума та ілюстрація відображають ті самі історичні події. Яким подіям з життя українців другої половини 15 - початку 17 ст. присвячені обидва твори? Дайте історичний коментар, вказавши в ньому причини лиха, з яким зіткнулися українці.
Зажурилась Україна, Бо нічим прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії - У полон забрано; Як заняли,то й погнали До пана, до хана.
Жива історія
Гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному належала провідна роль у втіленні ідеї активної боротьби проти турецько-татарських нападників. Талановитий козацький полководець ставив за мету не лише захищатися від спустошливих набігів завойовників, а й перенести руйнівні воєнні дії на їхню територію. Це давало змогу істотно послаблювати військову могутність Османської імперії, а також убезпечувало господарство українських прикордонних земель від неминучих під час воєнних дій руйнувань. Крім того, під час нападів на турецькі міста й фортеці, козаки визволяли сотні, а часом і тисячі полонених, адже у визволенні з турецько-татарської неволі християнського люду вони вбачали головну мету своїх морських походів.
Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання
Чому гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний зажив слави морського полководця?
СЛАВА НА МОРІ
Стогне Дніпро, перетятий важкими ланцюгами й кутими брамами, кидає могутні хвилі, аби здолати ті перепони. Та піддані турецького султана лаштують нові, обплутуючи залізним павутинням річку. Бо ж несуть її води до турецьких берегів легкі козацькі чайки, що завдають володареві Чорного моря болючих ударів: руйнують фортеці, нищать галери, визволяють тисячі турецьких бранців. Отож розставили турки у Дніпрових водах металеві сіті, сподіваючись на гарне полювання. Адже знають достеменно, що планують запорожці на чолі з гетьманом Сагайдачним і цього разу вирушити в море. Козаки й справді лаштувалися до морського походу. Січ перетворилася на величезну корабельню, де кожен мав роботу: одні обрубували гілля зі стовбурів лип і верб, інші видовбували середину, ще якісь закріплювали дубові ребра, а на них нашивали дубові допіки. Частина січовиків готувала зброю на козацькі човни, хтось порядкував біля вітрил і захисних лаштунків -в'язанок очерету, якими обкладали готове судно. Ті в'язанки мали утримувати його на воді та захищати від ворожих куль і ядер. Будівництво козацького флоту посувалося швидко: за півмісяця шістдесят січовиків повністю споряджали корабель до походу.
У призначений день 1616 р. легкокрилі чайки були готові відлетіти до турецьких берегів. Цього разу козаки для нападу обрали місто Кафу. Лиху славу мало те місто серед українців: у ньому розташовувався найбільший невільницький ринок Криму. Для багатьох бранців саме з того міста починалася довга дорога неволі.
Очерет і темна ніч захищали козаків. Але як обминути залізні ланцюги?
— Не хвилюйся, джуро, є в запорожців хитрість на турецькі сітки, - пояснював новакові бувалий козак.
Уночі понад Дніпром зчинилася страшенна гуркотнява: то гупали в залізні ворота, з брязкотом рвали металеві перешкоди стовбури десятків могутніх дерев, що їх козаки пустили течією перед себе. Турки, вирішивши, що то довгоочікуваний козацький флот, почали стріляти в темряву.
Коли ж стрілянина вщухла, запорожці, що ховались у плавнях, у цілковитій безпеці рушили далі.
Багато козаків уперше брали участь у морському поході. Тож дивувалися вони, як їхні маленькі суденця зможуть переважати добре озброєні важкі турецькі галери-каторги. Але не раз і не двічі протягом походу на Кафу мали змогу переконатися недосвідчені козаки, що недаремно зажив слави морського полководця гетьман Сагайдачний. Зрозуміли вони, що все - навіть невеликі, зате рухливі й вертляві чайки - має свої переваги. Адже козацькі човни, що ледь здіймалися над хвилями, були непомітними на морі й тому могли зненацька підпливати до ворожих кораблів, швидко оточувати й захоплювати їх.
Обмірковуючи кожну майбутню битву, гетьман Сагайдачний використовував знання й досвід багатьох поколінь запорожців. Хіба ж не розумно починати битву на заході сонця, та ще й так, щоб останні промені були за спиною козаків?! Сонце сліпило очі ворогові, а сонячні відблиски на воді служили чи не найкращим маскуванням серед морської рівнини.
Досвідчені козаки передавали знання, здобуті в боях, тим, які, можливо, вирушать під козацьким прапором у наступний похід. Так зростала й множилася морська слава гетьмана Сагайдачного, збагачуючи військовий досвід козацтва, підносячи його віру у власні сили.
На прикладі якої подїї розповідається про полководницький хист Петра Конашевича-Сагайдачного? До яких заходів удавалися турки, аби перешкодити козацьким морським походам? Знайдіть у тексті оповідання й прочитайте вголос, як козаки готувалися до морського походу. Про які козацькі способи ведення бою ви довідалися? Чим відрізнялися козацькі чайки від турецьких галер?
Допитливим
Чи знаєте ви, що козацьке товариство мало свій герб? На ньому було зображено постать козака, озброєного мушкетом і шаблею. Згаданий герб уперше зображено на козацькій печатці 1595 р. Впродовж наступних років він залишався незмінним. Його зображали на печатках, прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях. Проте очевидно, що й за попередніх часів козаки мали власну символіку, хоч відомості про неї не дійшли до нашого часу.
Люди і долі
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний належить до тих людей, які ще за життя здобувають славу і прихильне ставлення своїх сучасників. Усі мали Сагайдачного за визначного лицаря, тому так болісно сприйняли в Україні звістку про його смерть: гетьман помер у квітні 1622 р. через поранення, отримане в битві. А невдовзі в друкарні Києво-Печерської лаври вийшла книжка з віршами, що їх виголошували на похороні Сагайдачного. Прикметно, що головна ідея тих віршів, усупереч сумній події, у зв'язку з якою вони були створені, життєствердна. Слава Сагайдачного така велика, що не владний над нею час, і доки гратимуть водами Дніпро й Дністер, на думку автора, вона житиме в пам'яті людській. У книжці віршів привертають увагу ілюстрації. їх три. На одній зображено козака з мушкетом і шаблею - герб Війська Запорізького. Друга є портретом самого гетьмана Конашевича. Це зображення дає змогу краще уявити зовнішність гетьмана за останніх років життя. Третя ілюстрація теж унікальна. На ній - здобуття запорожцями Кафи 1616 р. Це було перше зображення воєнної події в українських друкованих книжках.
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Підручники та книги по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків з історії України, реферати та конспекти уроків з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|