|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | ''' Правопис ненаголошених голосних [е] та [и]'''<br><br>Ненаголошені голосні [е] та [и] звучать '''''майже однаково''''', але на письмі їх '''''слід розрізняти''''':<br><br>'''1. '''У кількох дієслівних коренях [е] (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з [и] (ир), а саме: беру — збирати, визбирувати; вмерти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати, сперти — спирати, терти — стирати, жерти — пожирати. Подібне чергування [е] з [и] відбувається також у словах стелити — застилати (але: застеляти), клену (кляну) – проклинати.<br><br>'''2. '''У решті випадків сплутування [е] та [и] буває лише у вимові. На письмі така взаємозаміна їх не допускається.<br><br>Написання ненаголошених [еи] та [ие] в основах слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: селúтися, бо посéлення; дешéвий, бо дéшево; дáлеч, бо далéкий; вишнéвий, бо вúшня; непримирéнний, бо мúр; хибувáти, бо хúба. <br><br>'''''Крім того, в основах слів пишеться е у таких випадках''''':<br><br>'''1'''. <u>коли звук [еи] випадає</u>: вітер, бо вітру; січень, бо січня; справедливий, бо правда; <br><br>'''''Але!'''''Треба мати на увазі, що в кількох дієсловах випадає ненаголошений [ие], а саме: згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву, зажинати — жну; <br><br>'''2. '''<u>коли звук [еи] чергується з [і] або [о]</u>: берегти, бо зберігати; гребенястий, бо гребінь; сутеніти, бо сутінки; лебединий, бо лебідь; женитися, бо жонатий; <br><br><u>'''3. '''у групах -ере-, -еле-</u>: берег, джерело, дерево, перенесення, передмістя, ожеледь, щелепа, пелена<br><br>'''''Але!''''' келих<br><br>'''4'''<u>'''.''' у суфіксах</u><br><br>а) іменників -енн(я), -ен(я), -енк(о), -еньк(а), - ечк(а), - тель: оголошення, рішення, значення, кошеня, Опанасенко, ніченька, стежечка, вихователь;<br><br>б) прикметників -есеньк(ий), -ев(а): тонесенький, сторожева (хата); <br><br>в) дієприкметників -ен(ий): зачинений, обговорений; <br><br>г) числівників -ер(о): п’ятеро, дев’ятеро.<br><br>'''''В основах слів пишеться и у таких випадка'''''<b>х</b>: <br><br>'''1'''<u>''') '''у суфіксах</u><br><br>а) іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), -ин, -ин(а), -ив(о): дощик, ключик, дворик, прибиральниця, прізвище, житнисько, киянин, татарин, болгарин, городина, паливо, куриво, морозиво;<br><br>б) присвійних прикметників -ин: свекрушин, Миколин.<br><br>'''''Але!''''': марево, іноді: сяєво (сяйво), маєво (майво).<br><br>'''2) '''<u>у відкритих складах -ри-, -ли- у словах</u>: бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, блищати, глитати.<br><br>'''''Написання е та и розрізняються морфологічно''''':<br><br>'''1) '''у префіксі пре- з буквою е, який має значення «дуже»: премудрий (дуже мудрий), предобрий (дуже добрий), препогано (дуже погано); а також у словах: презирство, презирливий, преподобний, преосвященний;<br><br>'''2) '''у префіксі при- з буквою и, який вживається в усіх інших значеннях: привертати, привласнювати, прискорити, прийти, привокзальний, пристаркуватий, прибуток, причал.<br><br>'''3) '''Пишеться е в іншомовних префіксах пре-, де-, дез, ре-, екс-: преамбула, превалювати, превентивний, презентація, президія, прем'єра, препарат, прерогатива, претендент, претензія, префект, прецедент; девальвація, деградація, декларація, демобілізація, депортувати, деформація; дезінформація, дезорганізація; реорганізація, ретрансляція; екс-президент<br><br>У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и правилами не регламентується: апельсин, бензин, декада, делегат, демократія, керівник, легалізація, математика, медаль, педагог, педикюр, рекетир, тремтіти, феномен; директор, диригент, кишеня, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів перевіряти за орфографічним словником.<br><br><br> | + | ''' Правопис ненаголошених голосних [е] та [и]'''<br><br>Ненаголошені голосні [е] та [и] звучать '''''майже однаково''''', але на письмі їх '''''слід розрізняти''''':<br><br>'''1. '''У кількох дієслівних коренях [е] (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з [и] (ир), а саме: беру — збирати, визбирувати; вмерти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати, сперти — спирати, терти — стирати, жерти — пожирати. Подібне чергування [е] з [и] відбувається також у словах стелити — застилати (але: застеляти), клену (кляну) – проклинати.<br><br>'''2. '''У решті випадків сплутування [е] та [и] буває лише у вимові. На письмі така взаємозаміна їх не допускається.<br><br>Написання ненаголошених [еи] та [ие] в основах слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: селúтися, бо посéлення; дешéвий, бо дéшево; дáлеч, бо далéкий; вишнéвий, бо вúшня; непримирéнний, бо мúр; хибувáти, бо хúба. <br><br>'''''Крім того, в основах слів пишеться е у таких випадках''''':<br><br>'''1'''. <u>коли звук [еи] випадає</u>: вітер, бо вітру; січень, бо січня; справедливий, бо правда; <br><br>'''''Але!'''''Треба мати на увазі, що в кількох дієсловах випадає ненаголошений [ие], а саме: згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву, зажинати — жну; <br><br>'''2. '''<u>коли звук [еи] чергується з [і] або [о]</u>: берегти, бо зберігати; гребенястий, бо гребінь; сутеніти, бо сутінки; лебединий, бо лебідь; женитися, бо жонатий; <br><br><u>'''3. '''у групах -ере-, -еле-</u>: берег, джерело, дерево, перенесення, передмістя, ожеледь, щелепа, пелена<br><br>'''''Але!''''' келих<br><br>'''4'''<u>'''.''' у суфіксах</u><br><br>а) іменників -енн(я), -ен(я), -енк(о), -еньк(а), - ечк(а), - тель: оголошення, рішення, значення, кошеня, Опанасенко, ніченька, стежечка, вихователь;<br><br>б) прикметників -есеньк(ий), -ев(а): тонесенький, сторожева (хата); <br><br>в) дієприкметників -ен(ий): зачинений, обговорений; <br><br>г) числівників -ер(о): п’ятеро, дев’ятеро.<br><br>'''''В основах слів пишеться и у таких випадка'''''<b>х</b>: <br><br>'''1'''<u>''') '''у суфіксах</u><br><br>а) іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), -ин, -ин(а), -ив(о): дощик, ключик, дворик, прибиральниця, прізвище, житнисько, киянин, татарин, болгарин, городина, паливо, куриво, морозиво;<br><br>б) присвійних прикметників -ин: свекрушин, Миколин.<br><br>'''''Але!''''': марево, іноді: сяєво (сяйво), маєво (майво).<br><br>'''2) '''<u>у відкритих складах -ри-, -ли- у словах</u>: бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, блищати, глитати.<br><br>'''''Написання е та и розрізняються морфологічно''''':<br><br>'''1) '''у префіксі пре- з буквою е, який має значення «дуже»: премудрий (дуже мудрий), предобрий (дуже добрий), препогано (дуже погано); а також у словах: презирство, презирливий, преподобний, преосвященний;<br><br>'''2) '''у префіксі при- з буквою и, який вживається в усіх інших значеннях: привертати, привласнювати, прискорити, прийти, привокзальний, пристаркуватий, прибуток, причал.<br><br>'''3) '''пишеться е в іншомовних префіксах пре-, де-, дез, ре-, екс-: преамбула, превалювати, превентивний, презентація, президія, прем'єра, препарат, прерогатива, претендент, претензія, префект, прецедент; девальвація, деградація, декларація, демобілізація, депортувати, деформація; дезінформація, дезорганізація; реорганізація, ретрансляція; екс-президент<br><br>У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и правилами не регламентується: апельсин, бензин, декада, делегат, демократія, керівник, легалізація, математика, медаль, педагог, педикюр, рекетир, тремтіти, феномен; директор, диригент, кишеня, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів перевіряти за орфографічним словником.<br><br><br> |
Версия 09:53, 29 июля 2009
Правопис ненаголошених голосних [е] та [и]
Ненаголошені голосні [е] та [и] звучать майже однаково, але на письмі їх слід розрізняти:
1. У кількох дієслівних коренях [е] (ер) перед суфіксами -а-, -ува- чергується з [и] (ир), а саме: беру — збирати, визбирувати; вмерти — вмирати, дерти — здирати, перу — обпирати, простерти — простирати, сперти — спирати, терти — стирати, жерти — пожирати. Подібне чергування [е] з [и] відбувається також у словах стелити — застилати (але: застеляти), клену (кляну) – проклинати.
2. У решті випадків сплутування [е] та [и] буває лише у вимові. На письмі така взаємозаміна їх не допускається.
Написання ненаголошених [еи] та [ие] в основах слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: селúтися, бо посéлення; дешéвий, бо дéшево; дáлеч, бо далéкий; вишнéвий, бо вúшня; непримирéнний, бо мúр; хибувáти, бо хúба.
Крім того, в основах слів пишеться е у таких випадках:
1. коли звук [еи] випадає: вітер, бо вітру; січень, бо січня; справедливий, бо правда;
Але!Треба мати на увазі, що в кількох дієсловах випадає ненаголошений [ие], а саме: згинати — зігну, відтинати — відітну, напинати — напну, починати — почну, розминати — розімну, засинати — засну, вмикати — увімкну, проривати — прорву, зажинати — жну;
2. коли звук [еи] чергується з [і] або [о]: берегти, бо зберігати; гребенястий, бо гребінь; сутеніти, бо сутінки; лебединий, бо лебідь; женитися, бо жонатий;
3. у групах -ере-, -еле-: берег, джерело, дерево, перенесення, передмістя, ожеледь, щелепа, пелена
Але! келих
4. у суфіксах
а) іменників -енн(я), -ен(я), -енк(о), -еньк(а), - ечк(а), - тель: оголошення, рішення, значення, кошеня, Опанасенко, ніченька, стежечка, вихователь;
б) прикметників -есеньк(ий), -ев(а): тонесенький, сторожева (хата);
в) дієприкметників -ен(ий): зачинений, обговорений;
г) числівників -ер(о): п’ятеро, дев’ятеро.
В основах слів пишеться и у таких випадках:
1) у суфіксах
а) іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), -ин, -ин(а), -ив(о): дощик, ключик, дворик, прибиральниця, прізвище, житнисько, киянин, татарин, болгарин, городина, паливо, куриво, морозиво;
б) присвійних прикметників -ин: свекрушин, Миколин.
Але!: марево, іноді: сяєво (сяйво), маєво (майво).
2) у відкритих складах -ри-, -ли- у словах: бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, блищати, глитати.
Написання е та и розрізняються морфологічно:
1) у префіксі пре- з буквою е, який має значення «дуже»: премудрий (дуже мудрий), предобрий (дуже добрий), препогано (дуже погано); а також у словах: презирство, презирливий, преподобний, преосвященний;
2) у префіксі при- з буквою и, який вживається в усіх інших значеннях: привертати, привласнювати, прискорити, прийти, привокзальний, пристаркуватий, прибуток, причал.
3) пишеться е в іншомовних префіксах пре-, де-, дез, ре-, екс-: преамбула, превалювати, превентивний, презентація, президія, прем'єра, препарат, прерогатива, претендент, претензія, префект, прецедент; девальвація, деградація, декларація, демобілізація, депортувати, деформація; дезінформація, дезорганізація; реорганізація, ретрансляція; екс-президент
У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и правилами не регламентується: апельсин, бензин, декада, делегат, демократія, керівник, легалізація, математика, медаль, педагог, педикюр, рекетир, тремтіти, феномен; директор, диригент, кишеня, пиріг, шинель і т. д. Написання таких слів перевіряти за орфографічним словником.
|