KNOWLEDGE HYPERMARKET


Цитати відомих людей про українську мову
Строка 1: Строка 1:
-
'''''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 2, 3, 4 клас, Цитати відомих людей про українську мову</metakeywords>Цитати про мову'''''<br><br>Як добре на душі,<br>коли нема боязні<br>за слово праведне,<br>що визріло в тобі...<br>Д. Павличко<br><br>***<br>Хай людям принесе це слово<br>благовісне<br>Журбу зцілющу й животворний біль.<br>М. Рильський<br><br>***<br>А за всевишністю своєю,<br>а за інші сю земною<br>у святині слово: хто ти?<br>О. Лапський<br><br>***<br>І найперше було Слово<br>і розмовляли квіти і цвів мак<br>Україною<br>С. Сапеляк<br><br>***<br>Понад схлипуванням негоди<br>Чуєш слово своєї землі?<br>Л. Лисенко<br><br>***<br>Нехай в твоїм серці любові<br>не згасне священний вогонь<br>як вперше промовлене слово<br>на мові народу свого.<br>В. Сосюра<br><br>***<br>Слово випалює з літер Мова,<br>вічний гончар.<br>Станіслав Шевченко<br><br>***<br>Не одцуравсь того слова,<br>Що мати співала,<br>Як малого повивала.<br>Т. Шевченко<br><br>***<br>У кожному слові приховано жар,<br>та кожне потрібно, мов шибку протерти,<br>аби не пристала олжа, як іржа.<br>Павло Мовчан<br><br>***<br>Поставимо на покутті<br>високу свічу Слова нашого —<br>хай возсіяє.<br>Любов Голота<br><br>***<br>Найперше — музика у слові!<br>Поль Верлен<br><br>***
+
'''''<metakeywords>Українська мова, клас, урок, на тему, українська мова, 2, 3, 4 клас, Цитати відомих людей про українську мову</metakeywords>
 +
Цитати та вислови відомих людей про українську мову. Хто і що казав про нашу рідну мову, які відомі вислови та цитати існують? Дізнайтеся нижче:
-
Було-жило собі два слова.<br>Одно любило правду.<br>На цьому і скінчилась його казка.<br>А друге — їсть собі калачів в'язку...<br>Тарас Мельничук<br><br>***<br>... Обереги — слова і свічки —<br>в батьківщині очікують змін.<br>Василь Махно<br><br>***<br>Що є слово, і що є голос серця,<br>і що є голос совісті, і що є голос любові?..<br>Що є слово?<br>Світлана Короненко<br><br>***<br>Тоді чужі дрібній прикрасі<br>слова, затиснуті у горлі,<br>слова, гальмова ні в екстазі,<br>б'ють, мов джерела неповторні.<br>Богдан-Ігор Антонич<br><br>***<br>Замість праці все слово;<br>Люд бездольний в пітьмі плуга,<br>На наймитів упова.<br>Павло Грабовський<br><br>***<br>Так споконвіку, як і кожна мова,<br>Вона була у Світлі, в Бога-Слова,<br>І ось про світло свідчити прийшла.<br>Тетяна Майданович<br><br>***<br>Приймаю, доле, все без скарги,<br>без вагань,<br>Лиш збережи, молю, мого єства<br>основу —<br>Моє, оплачене поневірянням, слово...<br>Григорій Кочур<br><br>***<br>Яке прекрасне рідне слово!<br>Воно — не світ, а всі світи.<br>В. Сосюра<br><br>***<br>І все-таки: в началі було Слово!<br>І все-таки: начальний дух — Любов!..<br>Євген Маланюк<br><br>***<br>Поховали ми з дідами<br>Слово, нашу силу;<br>Густо, густо засадили<br>Рутою могилу.<br>П. Куліш<br><br>***<br>І найперше було Слово<br>І розмовляли квіти<br>І цвів мак<br>Україною<br>І йшли віки<br>І були українці<br>І створилося<br>Слово<br>Українське...<br>Степан Сапеляк<br><br>***<br>А хто той раб, що рве окови<br>і нам впокорює Парнас,<br>і ставить визволене Слово<br>при нас, німих, при нищих нас?..<br>Ігор Калинець<br><br>***<br>Слово — то мудрості промінь,<br>слово — то думка людська.<br>Олена Пілка<br><br>***<br>Було щастя, були чвари, —<br>Все те геть пішло:<br>І як сонце із-за хмари<br>Рідне слово ізійшло.<br>А. Метлинський<br><br>***<br>...а над містом зграя рибок<br>проплива<br>а луска в них покаянії слова<br>В. Цибулько<br><br>***<br>Нашими руками Бог напише<br>Слово в слово — кров йому ціна.<br>Василь Махно<br><br>***<br>Вщухає суєтна тривога.<br>І в небесах я бачу Бога,<br>І Боже слово на землі.<br>Іван Світличний<br><br>***<br>Сім'я вже ж вільна і нова.<br>Та тільки мати ледь жива.<br>Вона була б і вмерла вже не раз,<br>Та все питає, і на смертнім ложі, —<br>а де ж те Слово, що його Тарас<br>коло людей поставив на сторожі?!.<br>Л. Костенко<br><br>***<br>З народних дум те слово постає...<br>Платон Воронько<br><br>***<br>...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.<br>Д. Луценко<br><br>***<br>Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.<br>О. Олесь<br><br>***<br>Ну що б, здавалося, слова...<br>Слова та голос — більш нічого.<br>А серце б'ється — ожива,<br>Як їх почує!<br>Т. Шевченко<br><br>***<br>Слово, чому ти не твердая криця,<br>що серед бою так ясно іскриться?<br>Чом ти не гострий, безжалісний меч,<br>Той, що здійма вражі голови з плеч?<br>Л. Українка<br><br>***<br>Діалект, а ми його надишем<br>Міццю духа і огнем любові,<br>І нестерпний слід його запишем<br>Самостійно між культурні мови.<br>І. Франко<br><br>***<br>Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмін ніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.<br>П. Мовчан<br><br>***<br>Рідна мова — це музика й малювання.<br>В. Овсянико-Куликовський<br><br>***<br>Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.<br>В. Овсянико-Куликовський<br><br>***<br>Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.<br>Панас Мирний<br><br>***<br>Як гул століть, як шум віків,<br>Як бурі подих — рідна мова,<br>Вишневих ніжних пелюстків,<br>Сурма походу світанкова,<br>Неволі стогін, волі спів,<br>Життя духовного основа.<br>М. Рильський<br><br>***<br>Мова росте елементарно, разом з душею народу.<br>І. Франко<br><br>***<br>Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.<br>М. Рильський<br><br><br><br>
+
Цитати про мову'''''<br><br>Як добре на душі,<br>коли нема боязні<br>за слово праведне,<br>що визріло в тобі...<br>Д. Павличко (відомий український поет, політичний діяч)<br><br>***<br>Хай людям принесе це слово<br>благовісне<br>Журбу зцілющу й животворний біль.<br>М. Рильський (
 +
український радянський поет, класик української поезії XX століття)<br><br>***<br>А за всевишністю своєю,<br>а за інші сю земною<br>у святині слово: хто ти?<br>О. Лапський (український поет)<br><br>***<br>І найперше було Слово<br>і розмовляли квіти і цвів мак<br>Україною<br>С. Сапеляк (український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правозахисник, громадський діяч)<br><br>***<br>Понад схлипуванням негоди<br>Чуєш слово своєї землі?<br>Л. Лисенко( український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч)<br><br>***<br>Нехай в твоїм серці любові<br>не згасне священний вогонь<br>як вперше промовлене слово<br>на мові народу свого.<br>В. Сосюра(видатний український поет)<br><br>***<br>Слово випалює з літер Мова,<br>вічний гончар.<br>Станіслав Шевченко (український поет, журналіст)<br><br>***<br>Не одцуравсь того слова,<br>Що мати співала,<br>Як малого повивала.<br>Т. Шевченко (найвідоміший український поет. Відомий також як художник, прозаїк, етнограф і революціонер-демократ)<br><br>***<br>У кожному слові приховано жар,<br>та кожне потрібно, мов шибку протерти,<br>аби не пристала олжа, як іржа.<br>Павло Мовчан (український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист)<br><br>***<br>Поставимо на покутті<br>високу свічу Слова нашого —<br>хай возсіяє.<br>Любов Голота ( українська письменниця (поетеса, публіцист, прозаїк), журналіст)<br><br>***<br>Найперше — музика у слові!<br>Поль Верлен (французький поет, один з основоположників літературного імпресіонізму та символізму)<br><br>***
 +
 
 +
Було-жило собі два слова.<br>Одно любило правду.<br>На цьому і скінчилась його казка.<br>А друге — їсть собі калачів в'язку...<br>Тарас Мельничук (український поет-дисидент, в'язень радянських таборів)<br><br>***<br>... Обереги — слова і свічки —<br>в батьківщині очікують змін.<br>Василь Махно (український поет і перекладач)<br><br>***<br>Що є слово, і що є голос серця,<br>і що є голос совісті, і що є голос любові?..<br>Що є слово?<br>Світлана Короненко (українська письменниця)<br><br>***<br>Тоді чужі дрібній прикрасі<br>слова, затиснуті у горлі,<br>слова, гальмова ні в екстазі,<br>б'ють, мов джерела неповторні.<br>Богдан-Ігор Антонич (український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець)<br><br>***<br>Замість праці все слово;<br>Люд бездольний в пітьмі плуга,<br>На наймитів упова.<br>Павло Грабовський (український поет, перекладач, учасник революційного руху)<br><br>***<br>Так споконвіку, як і кожна мова,<br>Вона була у Світлі, в Бога-Слова,<br>І ось про світло свідчити прийшла.<br>Тетяна Майданович (українська поетеса і прозаїк, літературознавець, мовознавець, богослов, редактор-видавець)<br><br>***<br>Приймаю, доле, все без скарги,<br>без вагань,<br>Лиш збережи, молю, мого єства<br>основу —<br>Моє, оплачене поневірянням, слово...<br>Григорій Кочур (радянський український поет, перекладач, літературознавець, дисидент та правозахисник)<br><br>***<br>Яке прекрасне рідне слово!<br>Воно — не світ, а всі світи.<br>В. Сосюра<br><br>***<br>І все-таки: в началі було Слово!<br>І все-таки: начальний дух — Любов!..<br>Євген Маланюк<br><br>***<br>Поховали ми з дідами<br>Слово, нашу силу;<br>Густо, густо засадили<br>Рутою могилу.<br>П. Куліш<br><br>***<br>І найперше було Слово<br>І розмовляли квіти<br>І цвів мак<br>Україною<br>І йшли віки<br>І були українці<br>І створилося<br>Слово<br>Українське...<br>Степан Сапеляк<br><br>***<br>А хто той раб, що рве окови<br>і нам впокорює Парнас,<br>і ставить визволене Слово<br>при нас, німих, при нищих нас?..<br>Ігор Калинець<br><br>***<br>Слово — то мудрості промінь,<br>слово — то думка людська.<br>Олена Пілка<br><br>***<br>Було щастя, були чвари, —<br>Все те геть пішло:<br>І як сонце із-за хмари<br>Рідне слово ізійшло.<br>А. Метлинський<br><br>***<br>...а над містом зграя рибок<br>проплива<br>а луска в них покаянії слова<br>В. Цибулько<br><br>***<br>Нашими руками Бог напише<br>Слово в слово — кров йому ціна.<br>Василь Махно<br><br>***<br>Вщухає суєтна тривога.<br>І в небесах я бачу Бога,<br>І Боже слово на землі.<br>Іван Світличний<br><br>***<br>Сім'я вже ж вільна і нова.<br>Та тільки мати ледь жива.<br>Вона була б і вмерла вже не раз,<br>Та все питає, і на смертнім ложі, —<br>а де ж те Слово, що його Тарас<br>коло людей поставив на сторожі?!.<br>Л. Костенко<br><br>***<br>З народних дум те слово постає...<br>Платон Воронько<br><br>***<br>...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.<br>Д. Луценко<br><br>***<br>Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.<br>О. Олесь<br><br>***<br>Ну що б, здавалося, слова...<br>Слова та голос — більш нічого.<br>А серце б'ється — ожива,<br>Як їх почує!<br>Т. Шевченко<br><br>***<br>Слово, чому ти не твердая криця,<br>що серед бою так ясно іскриться?<br>Чом ти не гострий, безжалісний меч,<br>Той, що здійма вражі голови з плеч?<br>Л. Українка<br><br>***<br>Діалект, а ми його надишем<br>Міццю духа і огнем любові,<br>І нестерпний слід його запишем<br>Самостійно між культурні мови.<br>І. Франко<br><br>***<br>Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмін ніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.<br>П. Мовчан<br><br>***<br>Рідна мова — це музика й малювання.<br>В. Овсянико-Куликовський<br><br>***<br>Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.<br>В. Овсянико-Куликовський<br><br>***<br>Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.<br>Панас Мирний<br><br>***<br>Як гул століть, як шум віків,<br>Як бурі подих — рідна мова,<br>Вишневих ніжних пелюстків,<br>Сурма походу світанкова,<br>Неволі стогін, волі спів,<br>Життя духовного основа.<br>М. Рильський<br><br>***<br>Мова росте елементарно, разом з душею народу.<br>І. Франко<br><br>***<br>Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.<br>М. Рильський<br><br><br><br>
[[категория:Тема 1. Мова - скарбниця історії народу. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати]]
[[категория:Тема 1. Мова - скарбниця історії народу. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати]]

Версия 12:45, 25 августа 2015

Цитати та вислови відомих людей про українську мову. Хто і що казав про нашу рідну мову, які відомі вислови та цитати існують? Дізнайтеся нижче:

Цитати про мову

Як добре на душі,
коли нема боязні
за слово праведне,
що визріло в тобі...
Д. Павличко (відомий український поет, політичний діяч)

***
Хай людям принесе це слово
благовісне
Журбу зцілющу й животворний біль.
М. Рильський (
український радянський поет, класик української поезії XX століття)

***
А за всевишністю своєю,
а за інші сю земною
у святині слово: хто ти?
О. Лапський (український поет)

***
І найперше було Слово
і розмовляли квіти і цвів мак
Україною
С. Сапеляк (український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правозахисник, громадський діяч)

***
Понад схлипуванням негоди
Чуєш слово своєї землі?
Л. Лисенко( український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч)

***
Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
В. Сосюра(видатний український поет)

***
Слово випалює з літер Мова,
вічний гончар.
Станіслав Шевченко (український поет, журналіст)

***
Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала.
Т. Шевченко (найвідоміший український поет. Відомий також як художник, прозаїк, етнограф і революціонер-демократ)

***
У кожному слові приховано жар,
та кожне потрібно, мов шибку протерти,
аби не пристала олжа, як іржа.
Павло Мовчан (український громадський діяч, журналіст і політик; поет, перекладач, сценарист)

***
Поставимо на покутті
високу свічу Слова нашого —
хай возсіяє.
Любов Голота ( українська письменниця (поетеса, публіцист, прозаїк), журналіст)

***
Найперше — музика у слові!
Поль Верлен (французький поет, один з основоположників літературного імпресіонізму та символізму)

***

Було-жило собі два слова.
Одно любило правду.
На цьому і скінчилась його казка.
А друге — їсть собі калачів в'язку...
Тарас Мельничук (український поет-дисидент, в'язень радянських таборів)

***
... Обереги — слова і свічки —
в батьківщині очікують змін.
Василь Махно (український поет і перекладач)

***
Що є слово, і що є голос серця,
і що є голос совісті, і що є голос любові?..
Що є слово?
Світлана Короненко (українська письменниця)

***
Тоді чужі дрібній прикрасі
слова, затиснуті у горлі,
слова, гальмова ні в екстазі,
б'ють, мов джерела неповторні.
Богдан-Ігор Антонич (український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець)

***
Замість праці все слово;
Люд бездольний в пітьмі плуга,
На наймитів упова.
Павло Грабовський (український поет, перекладач, учасник революційного руху)

***
Так споконвіку, як і кожна мова,
Вона була у Світлі, в Бога-Слова,
І ось про світло свідчити прийшла.
Тетяна Майданович (українська поетеса і прозаїк, літературознавець, мовознавець, богослов, редактор-видавець)

***
Приймаю, доле, все без скарги,
без вагань,
Лиш збережи, молю, мого єства
основу —
Моє, оплачене поневірянням, слово...
Григорій Кочур (радянський український поет, перекладач, літературознавець, дисидент та правозахисник)

***
Яке прекрасне рідне слово!
Воно — не світ, а всі світи.
В. Сосюра

***
І все-таки: в началі було Слово!
І все-таки: начальний дух — Любов!..
Євген Маланюк

***
Поховали ми з дідами
Слово, нашу силу;
Густо, густо засадили
Рутою могилу.
П. Куліш

***
І найперше було Слово
І розмовляли квіти
І цвів мак
Україною
І йшли віки
І були українці
І створилося
Слово
Українське...
Степан Сапеляк

***
А хто той раб, що рве окови
і нам впокорює Парнас,
і ставить визволене Слово
при нас, німих, при нищих нас?..
Ігор Калинець

***
Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.
Олена Пілка

***
Було щастя, були чвари, —
Все те геть пішло:
І як сонце із-за хмари
Рідне слово ізійшло.
А. Метлинський

***
...а над містом зграя рибок
проплива
а луска в них покаянії слова
В. Цибулько

***
Нашими руками Бог напише
Слово в слово — кров йому ціна.
Василь Махно

***
Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі.
Іван Світличний

***
Сім'я вже ж вільна і нова.
Та тільки мати ледь жива.
Вона була б і вмерла вже не раз,
Та все питає, і на смертнім ложі, —
а де ж те Слово, що його Тарас
коло людей поставив на сторожі?!.
Л. Костенко

***
З народних дум те слово постає...
Платон Воронько

***
...Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.
Д. Луценко

***
Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу.
О. Олесь

***
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!
Т. Шевченко

***
Слово, чому ти не твердая криця,
що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Л. Українка

***
Діалект, а ми його надишем
Міццю духа і огнем любові,
І нестерпний слід його запишем
Самостійно між культурні мови.
І. Франко

***
Людина, яка втратила свою мову — неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмін ніша рефлексія і користується вона, за визначенням І. Франка, “верхньою” свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.
П. Мовчан

***
Рідна мова — це музика й малювання.
В. Овсянико-Куликовський

***
Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.
В. Овсянико-Куликовський

***
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний

***
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
Вишневих ніжних пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
М. Рильський

***
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
І. Франко

***
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.
М. Рильський



Предмети > Українська мова > Українська мова 4 клас > Тема 1. Мова - скарбниця історії народу > Тема 1. Мова - скарбниця історії народу. Гумор, притчі, приколи, приказки, цитати