|
|
|
| Строка 3: |
Строка 3: |
| | '''<br>Займенник як частина мови<br>''' | | '''<br>Займенник як частина мови<br>''' |
| | | | |
| - | === Мета ===
| + | '''Займенник як частина мови''' |
| | | | |
| - | <br> - Дати поняття про займенник;<br> - Вчитись правильно використовувати займенники в мовленні;<br>- Розвивати логічне мислення;<br>- Підвищувати культуру мовлення;<br> - Збагачувати словниковий запас учнів.<br><br>Тип уроку: Навчально-виховний<br> <br>Хід уроку:<br><br> | + | <h2>Мета</h2> |
| | | | |
| - | === Що таке займенник ===
| + | • Познайомити школярів з таким поняттям, як займенник;<br> |
| | + | • Навчити учнів розпізнавати займенники та визначати особу, відмінок, число займенників;<br> |
| | + | • Навчити школярів використовувати займенники у мовленні, для уникнення повторів слів;<br> |
| | + | • Продовжувати підвищувати культуру мовлення та збагачувати словниковий запас у дітей;<br> |
| | + | • Продовжувати розвивати у дітей увагу, мислення;<br> |
| | + | • Виховувати любов до рідного краю та інтерес до вивчення рідної мови.<br> |
| | | | |
| - | <br><br>Займенник – це частина мови, що вказує на предмет, але не називає його.<br>Наприклад.<br>Прошу вас, із берези <br>Ви соку не точіть. (Л.Забашта)<br><br>[[Особові_займенники._Повні_уроки|'''Займенник''']] відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки?<br>Займенники відповідають на ті самі питання, що й частини мови, замість яких вони вживаються.<br>Займенники розрізняються за значенням.'''''<br>'''''<b>Назва розряду - займенники<br>ОСОБОВІ</b>'''''–'''''я, ти, ми, ви, він, вона, вони.<br>'''ЗВОРОТНИЙ '''– себе.''<br>'''''ПИТАЛЬНІ'''''<b>–</b>''хто? що? який? чий? котрий? скільки?'''''<br>'''''<b>ВІДНОСНІ</b>– хто, що, який, чий, котрий, скільки.<br>'''НЕОЗНАЧЕНІ''' – хтось, хто-небудь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, щось.<br>'''ЗАПЕРЕЧНІ''' – ніхто, ніщо, ніякий, нічий.<br>'''ПРИСВІЙНІ''' – мій, твій, свій, наш, ваш, їхній.<br>'''ВКАЗІВНІ''' – той, цей, такий, стільки.<br>'''ОЗНАЧАЛЬНІ''' – весь, всякий, кожний, самий, сам, інший.<br><br> | + | <h2>Визначення поняття займенника</h2> |
| | | | |
| - | === Вправи ===
| + | Займенником називають таку частину мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх. |
| | | | |
| - | <br><br>Прочитай текст. Заміни іменники, що повторюються, займенником або [[Повторення_вивченого_про_іменник._Повні_уроки|'''іменником''']], який підходить за змістом.<br>'''''Квіти – діти весни'''''<i><br>Весна – це чарівність. Летить весна (красуня, вона) над землею з пролісками, сон-травою, фіалкою, мати-й-мачухою.<br>Весна (чарівниця, вона) заплітає різнобарвний яскравий вінок. Сонячні промені відсвічуються в (вінку, ньому) теплими кольорами. Пробуджується природа, оживає, буяє ніжною зеленню. Тягнуться до сонця своїми рученятами провісники весни – проліски. Блищать сльози-роси на їхніх пелюстках. Стоять (проліски, вони) тендітні, ніжні і водночас велично замріяні. Неподалік пробивається сон-трава, посміхаються ніжні фіалки. Мати-й-мачуха та сон-трава доповнюють дивну картину природи. Квіти – діти весни! Рясно вкривають (квіти, вони) землю-плодоносицю. М`які і волохаті фіалчині пелюстки гаптують живий килим. Стелить долом своє листя хрещатий барвінок. Буяє природа. Усі милуються землею, мов нареченою у дивовижному вінку. Життя вирує.</i>
| + | Займенники, як і інші частини мови, відповідають на такі ж самі питання: хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки). |
| | | | |
| - | <br>[[Image:Kvitu 2.jpg]]<br> | + | <h2>Синтаксичні ознаки займенника</h2> |
| | | | |
| - | [[Image:Konvalia t44.jpg]]
| + | Що до того, яким членом речення може виступати займенник, то відповідь однозначна, він може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник, а бо будь-якою іншою частиною мови. |
| | | | |
| - | [[Image:Tulpan t44.jpg]]
| + | '''Завдання:''' |
| | | | |
| - | <br>
| + | Визначте, якою частиною мови в даних реченнях виступає займенник: |
| | | | |
| - | Обери правильну відповідь.<br>Займенник це частина мови, яка:<br>а) означає назву ознаки предмета або його [[Відмінювання_прикметників._Повні_уроки|'''прикметників''']];<br>б) вказує на предмет , ознаку , кількість але не називає їх;<br>в) означає назву предметів .<br><br>Заміни у поданих реченнях виділені слова займенником.<br>Одного (кожний) дня учні провідували вдома хворого товариша. Гліб, Дмитро та я (ми) ходили на прогулянку до лісу. Одні учні прибирали шкільне подвір`я, а другі (інші) садили дерева. Дівчатка приймали участь у одній (іншій) виставі шкільного театру.<br><br>Прочитай виразно вірш. Знайди в ньому займенники.<br>'''''Берізонька'''''<i><br>Берізонько, берізонько,<br>ти, мавко лісова,<br>зелені твої кіски<br>вітрисько розвіва.<br><br>Стоїш ти при дорозі<br>у травах і кущах,<br>і білі свої ноги<br>все миєш на дощах.<br><br>Прошу вас, із берези<br>ви соку не точіть,<br>ви краще їй сестричку<br>зелену посадіть.</i><br><br>''Ви краще їй шпаківню<br>поставте на гілках,<br>щоб прилітав до неї<br>друг лісу, добрий птах!( Л. Забашта.)''<br>
| + | Хтось голосно закричав; вони просто сміялися; ці тваринки дуже лякливі; трохи нарвав собі яблук; щось ти сьогодні засмучений; ці люди не з нашого будинку; вчора я ходив у кінотеатр. |
| | | | |
| - | [[Image:Bereza t51.jpg]]
| + | Що до граматичних ознак та значення, займенники є різні за типами і їх можна поділити на такі групи: |
| | | | |
| - | Спиши наступний [[Текст.Повні_уроки|'''текст''']] та підкресли займеннки.<br>''Відомий український письменник Іван Якович Франко написав безліч казок та творів для дітей, бо дуже любив їх та деякий час працював у дитячому журналі «Дзвінок». У нього є дуже цікава казка «Абу-Каси-мові капці». В ній розповідається про арабського купця Абу-Касима, який не може позбутися старих драних капців. Письменник сам знав багато народних казок та пісень. В своїх творах звірів він представляв розумними істотами, які вміють думати, говорити.<br>Велика частина казок увійшла до збірки «Коли ще звірі говорили». Це казки народів світу (російські, українські, грецькі, індійські). Героями цих казок є тварини, але вони уособлюють людей, мудрих, хитрих, лінивих, примхливих, забавних. Дуже популярною є казка «Лис Микита». В ній розповідається про хитрого лиса та його пригоди. Показуючи царство звірів, автор висміює через нього вади сучасного суспільства, де панує неправда, де багаті пригнічують менших і слабших за себе. У цій поемі-казці Іван Франко використовує твори народної творчості – пісні, байки, казки.''<br>Перекажи текст.<br>
| + | • До першої групи належать узагальнено-предметні займенники. Такі займенники можуть вказувати на якийсь предмет, вони співвідносяться з іменниками, а також мають спільні граматичні ознаки. Крім того, ці займенники змінюються за відмінками, а деякі з них мають числа.<br> |
| | + | • До другої групи можна віднести узагальнено-якісні займенники. Як правило, вони співвідносяться з прикметниками, так як саме такі займенники вказують на ознаку. Крім того, займенники цієї групи узгоджуючись з іменником змінюються як за відмінками, так і за родами і числами.<br> |
| | + | • І нарешті, до третьої групи належать узагальнено-кількісні займенники. Ця категорія займенників співвідноситься за своїми граматичними ознаками з числівниками та якщо і змінюються, то лише за відмінками, так як вони не мають ні роду, ні числа.<br> |
| | | | |
| - | [[Image:Franko t51.jpg]]
| + | '''Завдання:''' |
| | | | |
| - | Знайди займенники у народних [[Музика|'''піснях''']].<br>''Ой, проведу я русалочок до броду, <br>А сама вернуся додому.<br>Ідіть, русалоньки, ідіте<br>Та нашого житечка не ломіте.<br><br>Туман поле покриває.<br>Козак по нім конем грає,<br>Білу гору проїжджає.<br>Сам до неї промовляє.<br>{{#ev:youtube|w3OpylRX53A&feature}}<br>''Там у полі криниченька, <br>А навколо пшениченька.<br>Там женчики жали, <br>Золоті серпи мали.<br><br>На Свят-вечір раз юрбою<br>Ми ходили з колядою.<br>Коляда-колядка,<br>Для мами, для татка<br>І для всього роду<br>На добро, на згоду.<br>Бігла мишка по льоду,<br>Загубила коляду,<br>А ти біжи позбирай-<br>Буде шишка й коровай! (К.Перелісна)''<br>[[Image:Rizdvo.jpg]]<br>''Весно наша, весно,<br>Що ти нам принесла?<br>-Я принесла літо, <br>Щоб родило жито.<br>Чоловікам по плужечку,<br>Парубкам по батіжечку,<br>Молодицям по клубочку,<br>А дівчатам – по віночку.<br>{{#ev:youtube|uHFAxagheto}} {{#ev:youtube|8meJtlu_GVs&feature}} <br>''Кину кужіль на полицю,<br>Сама піду на вулицю.''<br>''<br>Ой росло у полі жито,<br>Добрим дощиком помите,<br>Жито стигло, достигало,<br>Колосочками кивало.<br>А ти, Киве, не кивай,<br>А на вулицю тікай.''<br><br>
| + | 1. Якими членами речення можуть виступати займенники, які відносяться до узагальнено-предметної групи?<br> |
| | + | 2. Наведіть приклади узагальнено-предметних займенників.<br> |
| | + | 3. Яку роль в реченні можуть виконувати узагальнено-якісні займенники?<br> |
| | + | 4. Придумайте декілька речень з займенниками, які належать до другої групи.<br> |
| | + | 5. Назвіть знаменники, які належать до третьої групи.<br> |
| | + | 6. Яку роль вони виконують у реченні?<br> |
| | + | 7. Складіть декілька речень, де використовуються узагальнено-кількісні займенники.<br> |
| | | | |
| - | === Складання розповіді «Подих зими» за опорними реченнями ===
| + | <h2>Розряди займенників за значенням</h2> |
| | | | |
| - | <br><br>Склади невелику [[Типи_текстів_Текст-розповідь._Повні_уроки|'''розповідь''']] на тему «Подих зими».<br>Використовуй під час роботи наступні слова, речення та план.<br>1.Повітря, таємниця, білизна, тиша, мить, свіжість, небо, прохолода, дихання, сон,<br> краса, спокій, передчуття, незвичайність, танок, сніжинки, хмари, пух, зірочки, казка, проміння, мереживо, бахрома, красуня, чарівниця, володіння, покривало, метелик, природа, господиня, майстер.<br>2.Пухнастий, прозорий, напружений, сніговий, втомлений, незвичайний, мовчазний, бентежний, сріблястий, біловолосий, важкий, перший, ажурний, свіжий, веселий, глибокий, сивий, чарівний, тривожний, сліпучий, жалісливий, сонячний, нерухомий, заклопотаний.<br>3.Кружляє, спалахує, мерехтить, стоїть, розсипається, завмирає, віщує, зачаровує, тріпоче, лоскоче, висіює, кутається, гортає, заковує, обплутує, холодить, засинає, шепоче, чується, сідає, виблискує, проходить, відчуває, пробирається.<br>4.Старанно, щедро, впевнено, поступово, зрідка, тихо, поволі, майстерно, жалісливо, весело, несподівано.<br>5.Напружена тиша; глибокий сон; бентежний спокій; біловолоса зима; важкі хмари; прозоре повітря; ажурне мереживо; срібляста бахрома; чарівна казка; мовчазна природа; втомлені дерева; нерухома краса.<br>6.Засинає природа; стоїть тиша; небо кутається; проходить мить; сніжинки сідають; вітерець підбирається; хмара висіює; природа відчуває; завмирають дерева; сніг лоскоче; сніжинки шепочуть.<br>7.Зима-чарівниця; вітер-пустунець; сніжинки-порошинки; сон-дрімота; зима-краса; красуня-природа.<br>8.Сніг, як лебединий пух; зима, як господарка; зима, як майстриня; природа завмерла, немов заснула; сніжинки, як білі метелики.<br>Опорні речення<br>Стоїть напружена тиша. Тривожний спокій охопив землю. Як снігові зірочки, мерехтять маленькі блискітки на полях. Ще день, ще два – і природа засне міцним сном.<br>План<br>1.Напружена тиша.<br>2.Перші сніжинки.<br>3.Зима на порозі.<br>[[Image:Zima t9.jpg]]
| + | За морфологічними ознаками та за лексичним значенням займенники можна поділити на таких дев’ять розрядів: |
| | | | |
| - | === Посміхнись ===
| + | <br> |
| | + | [[Image:4kl_Znamennuk01.jpg|500x500px|займенник]] |
| | + | <br> |
| | | | |
| - | <br><br>Знайди «помилки» у реченнях.<br>Зайці дуже люблять мед і задоволено ласують ним.<br>Ведмеді знані на весь ліс гризуни, гарно поїдають моркву та капусту.<br>На картопляному полі росли красиві та соковиті кактуси.<br>На високих деревах росли смачні плоди яскравої полуниці.<br>Кавун – дуже смачна ягода, досягає великих розмірів саме в Антарктиді.<br>Ми їздили на дачу та зібрали гарний урожай яблук, що виріс на кущах смородини.<br><br> | + | <h2>Морфологічні ознаки займенника</h2> |
| | | | |
| - | === Завдання до теми ===
| + | До головних морфологічних ознак займенника можна віднести: |
| | | | |
| - | <br>1.Склади розповідь на тему «Моя улюблена казка».<br>2.Намалюй малюнок на тему «Берізка».<br>3.Назви п`ять займенників.<br>4.Розкажи про свій режим дня.<br>5.Зроби звуко-буквенний аналіз займенника я.<br><br> | + | <br> |
| | + | [[Image:4kl_Znamennuk02.jpg|500x500px|займенник]] |
| | + | <br> |
| | | | |
| - | === Запитання до теми ===
| + | '''Вправа.''' |
| | | | |
| - | <br>1.Що таке займенник?<br>2.Які ти знаєш частини мови?<br>3.Чим займенник відрізняється від іменника? <br><br>
| + | 1. Виконайте вправу, змінивши в даних реченнях слова займенником:<br> |
| | | | |
| - | === Список використаних джерел ===
| + | Одного (кожний) дня учні провідували вдома хворого товариша. Гліб, Дмитро та я (ми) ходили на прогулянку до лісу. Одні учні прибирали шкільне подвір’я, а другі (інші) садили дерева. Дівчатка приймали участь у одній (іншій) виставі шкільного театру. |
| | | | |
| - | <br>1.Антоненко Б.Д. Як ми говоримо.-К.:Либідь, 1991.- 139 с.<br>2.Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.-Львів: Світ, 2010.-142 с.<br>3.Навчальні програми: учбово-методичне видання.-Київ, 1993.-94 с.<br>4.Прищепа К.С., Лук`яненко В.Г. Тематичний словник школяра.-К.:Гала, 2009.-336 с.<br>5.Словниковий дивосвіт./Авт.-упоряд. Ісаєнко О.В.-Х.:Країна мрій, 2009.-352 с.<br>6.Урок на тему: «Займенник як частина мови» Сірченко О.В., вчителя української мови та літератури Маньківської школи №1 Черкаської області. <br><br>Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.<br>
| + | 2. Спиши наступний текст та підкресли займенники.<br> |
| - | ----
| + | |
| | | | |
| - | '''<u>Над уроком працювали</u>'''
| + | Відомий український письменник Іван Якович Франко написав безліч казок та творів для дітей, бо дуже любив їх та деякий час працював у дитячому журналі «Дзвінок». У нього є дуже цікава казка «Абу-Касимові капці». В ній розповідається про арабського купця Абу-Касима, який не може позбутися старих драних капців. Письменник сам знав багато народних казок та пісень. В своїх творах звірів він представляв розумними істотами, які вміють думати, говорити. |
| | | | |
| - | Пучко Л.В.
| + | Велика частина казок увійшла до збірки «Коли ще звірі говорили». Це казки народів світу (російські, українські, грецькі, індійські). Героями цих казок є тварини, але вони уособлюють людей, мудрих, хитрих, лінивих, примхливих, забавних. Дуже популярною є казка «Лис Микита». В ній розповідається про хитрого лиса та його пригоди. Показуючи царство звірів, автор висміює через нього вади сучасного суспільства, де панує неправда, де багаті пригнічують менших і слабших за себе. У цій поемі-казці Іван Франко використовує твори народної творчості – пісні, байки, казки. |
| - | | + | |
| - | Жолник Р.М.
| + | |
| - | | + | |
| - | Сірченко О.В.
| + | |
| - | | + | |
| - | ----
| + | |
| - | <br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
| + | |
| | | | |
| | [[Category:Українська_мова_4_клас]] | | [[Category:Українська_мова_4_клас]] |
Версия 13:34, 16 июня 2015
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас. Повні уроки>> Українська мова: Займенник як частина мови.Повні уроки
Займенник як частина мови
Займенник як частина мови
Мета
• Познайомити школярів з таким поняттям, як займенник;
• Навчити учнів розпізнавати займенники та визначати особу, відмінок, число займенників;
• Навчити школярів використовувати займенники у мовленні, для уникнення повторів слів;
• Продовжувати підвищувати культуру мовлення та збагачувати словниковий запас у дітей;
• Продовжувати розвивати у дітей увагу, мислення;
• Виховувати любов до рідного краю та інтерес до вивчення рідної мови.
Визначення поняття займенника
Займенником називають таку частину мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.
Займенники, як і інші частини мови, відповідають на такі ж самі питання: хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).
Синтаксичні ознаки займенника
Що до того, яким членом речення може виступати займенник, то відповідь однозначна, він може бути тим же членом речення, що й іменник, прикметник, числівник, а бо будь-якою іншою частиною мови.
Завдання:
Визначте, якою частиною мови в даних реченнях виступає займенник:
Хтось голосно закричав; вони просто сміялися; ці тваринки дуже лякливі; трохи нарвав собі яблук; щось ти сьогодні засмучений; ці люди не з нашого будинку; вчора я ходив у кінотеатр.
Що до граматичних ознак та значення, займенники є різні за типами і їх можна поділити на такі групи:
• До першої групи належать узагальнено-предметні займенники. Такі займенники можуть вказувати на якийсь предмет, вони співвідносяться з іменниками, а також мають спільні граматичні ознаки. Крім того, ці займенники змінюються за відмінками, а деякі з них мають числа.
• До другої групи можна віднести узагальнено-якісні займенники. Як правило, вони співвідносяться з прикметниками, так як саме такі займенники вказують на ознаку. Крім того, займенники цієї групи узгоджуючись з іменником змінюються як за відмінками, так і за родами і числами.
• І нарешті, до третьої групи належать узагальнено-кількісні займенники. Ця категорія займенників співвідноситься за своїми граматичними ознаками з числівниками та якщо і змінюються, то лише за відмінками, так як вони не мають ні роду, ні числа.
Завдання:
1. Якими членами речення можуть виступати займенники, які відносяться до узагальнено-предметної групи?
2. Наведіть приклади узагальнено-предметних займенників.
3. Яку роль в реченні можуть виконувати узагальнено-якісні займенники?
4. Придумайте декілька речень з займенниками, які належать до другої групи.
5. Назвіть знаменники, які належать до третьої групи.
6. Яку роль вони виконують у реченні?
7. Складіть декілька речень, де використовуються узагальнено-кількісні займенники.
Розряди займенників за значенням
За морфологічними ознаками та за лексичним значенням займенники можна поділити на таких дев’ять розрядів:
Морфологічні ознаки займенника
До головних морфологічних ознак займенника можна віднести:
Вправа.
1. Виконайте вправу, змінивши в даних реченнях слова займенником:
Одного (кожний) дня учні провідували вдома хворого товариша. Гліб, Дмитро та я (ми) ходили на прогулянку до лісу. Одні учні прибирали шкільне подвір’я, а другі (інші) садили дерева. Дівчатка приймали участь у одній (іншій) виставі шкільного театру.
2. Спиши наступний текст та підкресли займенники.
Відомий український письменник Іван Якович Франко написав безліч казок та творів для дітей, бо дуже любив їх та деякий час працював у дитячому журналі «Дзвінок». У нього є дуже цікава казка «Абу-Касимові капці». В ній розповідається про арабського купця Абу-Касима, який не може позбутися старих драних капців. Письменник сам знав багато народних казок та пісень. В своїх творах звірів він представляв розумними істотами, які вміють думати, говорити.
Велика частина казок увійшла до збірки «Коли ще звірі говорили». Це казки народів світу (російські, українські, грецькі, індійські). Героями цих казок є тварини, але вони уособлюють людей, мудрих, хитрих, лінивих, примхливих, забавних. Дуже популярною є казка «Лис Микита». В ній розповідається про хитрого лиса та його пригоди. Показуючи царство звірів, автор висміює через нього вади сучасного суспільства, де панує неправда, де багаті пригнічують менших і слабших за себе. У цій поемі-казці Іван Франко використовує твори народної творчості – пісні, байки, казки.
Предмети > Українська мова > Українська мова 4 клас
|
