|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 10 клас|Українська мова 10 клас]]>>Українська мова: Складне речення. Складносурядне речення.'''<metakeywords>українська мова, 10 клас, урок, на тему, складне речення, складносурядне речення</metakeywords> | + | '''Полужирное начертание''''''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 10 клас|Українська мова 10 клас]]>>Українська мова: Складне речення. Складносурядне речення.'''<metakeywords>українська мова, 10 клас, урок, на тему, складне речення, складносурядне речення</metakeywords> |
| | | |
- | ''§ 14. Складне речення''<br>Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих речень, об'єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією. Прості речення у складному втрачають інтонаційну завершеність. Інтонацію кінця має все [[Просте_і_складне_речення._Пряма_мова_і_діалог|'''складне речення''']], а не кожне з простих, що входять до нього. | + | '''Складне речення. Складносурядне речення''' |
| | | |
- | <br>243. Користуючись таблицею (див. додаток, с. 192, 193), дайте загальну характеристику складного речення за таким планом.<br>1. Поділ складних речень: а) за способом поєднання простих речень; б) за характером їх синтаксичного зв'язку. 2. Розрізнення складнопідрядних речень за будовою. 3. Види підрядних речень. | + | <h2>Визначення складного речення</h2> |
| | | |
- | <br>144. І. Прочитайте речення, дотримуючись правильного інтонування і розставляючи пропущені розділові знаки, поясніти їх вживання. Підкресліть [[Уживання_сполучників_у_простому_та_складному_реченнях._Сполучники_сурядності_й_підрядності|'''сполучники''']].
| + | Складним називається речення, яке складається з двох й більше граматичних основ. |
| | | |
- | <br>1. Надійшла весна весела закипіли в праці села розшумілися лани. (М. Рильський.) 2. Загриміло і полег-Кно зітхнув степ. (О. Гончар.) 3. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій. (В. Сосюра.) 4. Людьми Ворожиш і тобою дорожать. (О. Гончар.) 5. Дмухнув Вітер понад ставом і сліду не стало. (Т. Шевченко.) 6. Ні іітер не колихнеться ні пташка не защебече. (М. Коцюбинський.) 7. Коса була широка але вузька і хвилі скоро мусили затопити її. (М. Трублаїні.) 8. Чи то так віжечко сіяло чи так мені чого було. ([[16._Тарас_Шевченко._Відомості_про_перебування_поета_в_Санкт-Петербурзі._Провідний_мотив_вірша_«Думка»_(«Тече_вода_в_синє_море...»)|'''Т. Шевченко''']].) 9. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів. (Т. Шевченко.) 10. Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі. (А. Шиян.)
| + | Або, можна сказати, що складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ. |
| | | |
- | <br>II. Пригадайте визначення складносурядного речення. Розкажіть про способи зв'язку простих речень, що входять до складносурядного, та нживання розділових знаків. Коли в складносурядному реченні кома не ставиться?
| + | І яке б визначення складному реченню ми не давали, його суть залишаться така: тобто, складним реченням можна називати таке речення, до складу якого входить декілька простих речень, а його частини об'єднані граматично та за змістом в одне ціле. Крім того, ці частини можуть поєднуватися за допомогою інтонації, сполучників або сполучних слів. |
| | | |
- | <br>245. Прочитайте речення. Визначте, який тип інтонації (перелік, протиставлення, відбиття причинно-наслідкових зв'язків чи швидкої заміни подій) характерний для кожного з них. Поясніть вживання розділових знаків.
| + | Але є й такі складні речення, які складаються з трьох чи ще більше частин і мають різнотипний синтаксичний зв'язок. Такі речення називаються складними синтаксичними конструкціями, або мають скорочену назву – ССК. |
| | | |
- | <br>1. Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита. ([[Володимир_Сосюра|'''В. Сосюра''']].)
| + | Якщо в складному реченні всі прості речення є рівноправними та не залежать одне від одного, то такі речення з’єднуються між собою сурядним зв’язком. В таких реченнях можна поставити питання від одного простого до другого, так як ці прості речення не є складником іншого і вони мають назву сурядних. |
| | | |
- | 2. Випав гарний ливний дощ, і небо тепер ясне. (М. Коцюбинський.)
| + | Але в деяких складних реченнях бувають випадки, коли одне просте речення підпорядковується іншому, доповнює його, або пояснює і з’єднуються між собою підрядним зв’язком, то такі речення називаються підрядними. У складних реченнях, які мають підрядний зв'язок, можна від одного простого до іншого, поставити запитання. |
| | | |
- | 3. А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить. (А. Малишко.)<br>
| + | <br> |
| + | [[Image:10kl_Ckladne01.jpg|500x500px|складне речення]] |
| + | <br> |
| | | |
- | 4. Дощ пройшов — і Київ зеленіє. (М. Рильський.)<br>
| + | <h2>Складносурядні речення</h2> |
| | | |
- | 5. З білого зробити чорне легко, але з чорного біле — важко. (Пар. творчість.)
| + | Отже, складні речення, які мають рівноправні за змістом частини та за допомогою сурядних сполучників, пов’язані сурядним зв’язком, називаються складносурядними. |
| | | |
- | 6. Наближається вечір, небо заволікається хмарами, зривається вітер. (О. Гончар.)
| + | <br> |
| + | [[Image:10kl_Ckladne02.jpg|500x500px|складне речення]] |
| + | <br> |
| | | |
- | 7. Уже поснули старші — і дітей заколихав піснями соловей. (М. Рильський.)
| + | В складносурядному реченні між його рівноправними частинами ставляться такі розділові знаки, як: кома, крапка з комою та тире. |
| | | |
- | <br>246. Прочитайте речення, поясніть вживання у них крапки з комою.<br>1. Розбуджена свіжим весняним повітрям, відчуває людина стремління пригорнути весь голубий світ; і вона робиться добрішою, відвертішою, співчутливішою, довірливішою. (Григорій Тютюнник.) 2. Сонце зовсім сіло, вечірня зоря погасла; над містом спускалася ніч; у хатніх шибках заблищало світло. (Панас Мирний.) 3. Край берега у затишку, прив'язані човни; а три верби схилилися, мов журяться вони. (Л. Глібов.) 4. Останній день сунеться поволі; сіре небо цідить біле сяйво. (М. Коцю бинський.) 5. Сонце високо підбилося вгору; надворі стало душно. (І. Нечуй-Левицький.) | + | <h2>Складнопідрядні речення</h2> |
| | | |
- | <br>247. Прочитайте вірш. Як ви гадаете, яку стилістичну роль вігі нує вживання в ньому різних видів [[Складносурядне_речення,_його_будова_і_засоби_зв'язку_в_ньому|'''складносурядних''']] речень?
| + | Складні речення, в якому його частини не є рівноправними і прості речення підпорядковуються один одному та з’єднуються між собою сполучниками підрядності або |
| + | сполучними словами, то такі речення називаються складнопідрядними. |
| | | |
- | Садок вишневий коло хати,
| + | Складнопідрядні речення складаються з головного та підрядного речення. І те речення, від якого залежать всі інші, носить назву головного. А от всі інші, підпорядковані головному реченню, називаються підрядними. Такі підрядні речення можуть бути розташовані в складному реченні, відносно до головного, будь-де: і перед головним, і після або ж в середині головного речення. |
| | | |
- | Хрущі над вишнями гудуть,
| + | У складнопідрядному реченні його підрядні частини від головного відокремлюються комами. Але якщо вони складаються з одного слова, то кому ставити не потрібно. Також кома не потрібна у випадку, якщо підрядні частини мають спільне слово, чи з’єднуються сполучниками і (й), та (і), або, чи (або). |
| | | |
- | Плугатарі з плугами йдуть,
| + | <h2>Безсполучникові складні речення</h2> |
| | | |
- | Співають ідучи дівчата,
| + | Якщо ж у складному реченні його складові частини пов’язані єдиним цілим та не мають сполучників чи сполучних слів, то такі речення називаються безсполучниковими. Що до розділових знаків в цих реченнях, то тут можна використовувати кому, крапку, двокрапку, кому з крапкою та тире. |
| | | |
- | А матері вечерять ждуть.<br>Сем'я вечеря коло хати,
| + | Вправа. Наведіть приклади таких речень. |
| | | |
- | Вечірня зіронька встає.
| + | <h2>Домашнє завдання</h2> |
| | | |
- | Дочка вечерять подає,
| + | Вам приведені прості речення, прочитайте їх уважно та складіть з двох простих одне складне речення: |
| | | |
- | А мати хоче научати,
| + | 1. Це загальноосвітня школа. В ній навчаються школярі з першого по одинадцятий клас.<br> |
| + | 2. В центрі міста знаходиться ботанічний сад. В ньому відпочивають кияни та гості міста.<br> |
| + | 3. Коло школи є великий стадіон. На цьому стадіоні займаються спортом, грають у футбол, катаються на роликах.<br> |
| + | 4. В школі учні організували благодійну виставку. На цій виставці можна придбати різні художні витвори.<br> |
| + | 5. Шкільна бібліотека працює кожного робочого дня. В цій бібліотеці можна брати різні книжки.<br> |
| + | 6. Тарас нагодував дворового песика. Песик мешкає у їхньому дворі.<br> |
| + | 7. В спортивному залі є різні тренажери. На цих тренажерах займаються спортсмени.<br> |
| + | 8. Петрик знайшов ручку. Цю ручку згубила Мар’яна.<br> |
| | | |
- | Так соловейко не дає.<br>Поклала мати коло хати
| + | [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F інше] |
- | | + | |
- | Маленьких діточок своїх.
| + | |
- | | + | |
- | Сама заснула коло їх.
| + | |
- | | + | |
- | Затихло все, тілько дівчата
| + | |
- | | + | |
- | Та соловейко не затих.<br>(Т. Шевченко.)
| + | |
- | | + | |
- | <br>249. Перекладіть українською мовою. Зіставте вживання розділових знаків в обох текстах. Який висновок можна зробити з цього?<br> Последние [[Грибы-паразиты|'''грибы''']]<br> Ветер разлетался, и липа вздохнула и как будто выдохнула из себя миллион золотых листочков. Ветер еще разлетелся, резанул со всей силой — и тогда разом слетели все листья, и остались на старой липе, на черных ее ветвях только редкие золотые монетки.<br> Так поиграл ветер с липой, подобрался к туче, дунул, и брызнула туча и сразу вся разошлась дождем.<br> Другую тучу ветер нагнал и погнал, и вот из-под тучи вырвались яркие лучи, и мокрые поля и леса Керкали.<br>I Рыжие листья засыпали рыжики, но я нашел не-Віого и рыжиков, и подосиновиков, и подберезовиков, Во н были последние грибы. (М. Пришвин.)
| + | |
- | | + | |
- | <br>260. Складіть усну розповідь на тему «Види підрядних речень» див. таблицю у додатках, с. 193) за такими запитаннями: 1. Які речення називаються складнопідрядними? 2. На які види поділяються Відрядні речення? 3. Як зв'язуються прості речення в складнопідрядному (засоби зв'язку)?
| + | |
- | | + | |
- | <br>251. І. Прочитайте, дотримуючись належної інтонації. Визначте вилди підрядних речень, поясніть розділові знаки.
| + | |
- | | + | |
- | <br>I. У селі, де немає молоді, немає майбутнього. (М. Іщенко.) 2. Добру науку приймай, хоч її і від простого чуєш. (І. Франко.) 3. Мати сита, коли діти не голодні. (К. Гордієнко.) 4. Він вважав себе дуже багатим: в молодість, є сила, є нестримне бажання працювати. (С. Скляренко.) 5. Іди, іди, дощику, упади, щоб плодами красувалися сади. (І. Нехода.) 6. Благословен, хто викопав криницю. ([[М._Рильський._Дитинство._Не_кидайсь_хлібом._Ким_хочеш_бути,_хлопчику..?|'''М. Рильський''']].) 7. Земля без снігу — літо без хліба. (Нар. творчість.) 8. Дарма, що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху. (Ю. Смолич.) 9. Ніхто так Вітчизну не любить, як син трудової землі! (В. Сосюра.)
| + | |
- | | + | |
- | <br>II. Поясніть утворення і правопис виділеного слова.<br>Складнопідрядними називається речення, в якому одне речення залежить від іншого і пояснює його.
| + | |
- | | + | |
- | <br>252. І. Замініть підрядні означальні речення [[Дієприкметниковий_зворот,_його_відокремлення_на_письмі|'''дієприкметниковими''']] зворотами. Що при цьому змінилося в стилістичному відношенні?
| + | |
- | | + | |
- | <br>I. Юнак дивився на [[Звёздное_небо|'''небо''']], яке засіяли зорі. 2. Здалека виднілося село, що потопало в садах. 3. До току під'їжджали машини, які було навантажено добірним зерном. 4. Клен, який укрило золотавим листям, наче горів у променях сонця. 5. Я з інтересом прочитав книжку, що її рекомендував мені бібліотекар.<br>II. Поясніть правопис виділених слів.
| + | |
- | | + | |
- | <br>253. Перекладіть українською мовою. Зіставте конструкції речень в обох мовах. Зробіть висновок.<br>1. Поражают мудростью и красотой пословицы и поговорку созданные народом. 2. На картине изображены дети, бегущие от грозы. 3. Ружье, заряженное дробью, висело на плече. 4. Солнце, вставшее над рекой, ярко осветило все вокруг. 5. Режиссер внимательней рассматривал кадры, снятые прошлым летом. 6. Число людей, пожелавших увидеть новый спектакль, довольно велико. 7. На перекрестке стоит автобус, поджидающий пассажиров.
| + | |
- | | + | |
- | <br>254. Відредагуйте речення. Обгрунтуйте (усно) свої поправки.<br>1. Учні вже повернулися із школи, що навчалися в другу зміну. 2. Воротар відбивав м'яч кулаком, який одлітає вбік. 3. Хлопець з усіх сил старався, щоб врятувати овець. 4. У поході, коли буваєш, то милуєшся природою. 5. Товариш сказав, що прийду завтра. 6. Вода, текуча з гір, чиста і прохолодна.
| + | |
- | | + | |
- | <br>256. І. Прочитайте, дотримуючись належної інтонації. Визначте, які а речень є супідрядними, які — з послідовною підрядністю; поясніть розділові знаки.<br>I. Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома кінчається період навчання. (Петро Панч.) 2. Почали радитися, як їм вибратися з плавнів, куди йти. (М. Коцюбинський.) 3. Над світом стояла така благословенна тиша, що було чути, як кущики жита ронили краплі роси. (М. Стельмах.) 4. Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї, де з дня народження мені співали солов'ї. (М. Нагнибіда.) 5. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці, бо щастя не дається дурно. (М. Коцюбинський.)
| + | |
- | | + | |
- | <br>II. Накресліть схеми речень.<br>У складних реченнях, що мають декілька простих речень, можливі різні види зв'язку — сурядний і підрядний, сполучниковий і безсполучниковий.
| + | |
- | | + | |
- | <br>256. І. Прочитайте. Визначте види зв'язку між простими реченнями у складних; поясніть вживання розділових знаків.
| + | |
- | | + | |
- | <br>1. На мить гомін стих, і стало чути, як десь лунає тиха мелодія. (Ю. Мушкетик.) 2. Квітень виправдовував свою назву: весело гомоніли струмки, сніг розтанув, у полях зазеленіла озимина... (Ю. Збанацький.) 3. Йдемо ми до машини, і тільки тепер я помічаю, що небо вже зовсім чисте, і сонце, піднявшись ген-ген, починає припікати. 4. Зліва співали струмки, що збігали з гір, і кожен з них мав свій голос. 5. Дерева стояли обіруч голі, але вже відчувалося, що їм хочеться зазеленіти.<br>(З тв. О. Гончара.) 6. Мати й школярі-брати давно опали, батька не було: він працював на нічній зміні. (О. Довженко.) 7. Перед світом чорніє ніч надворі, і час гасить світло, щоб його день не засоромив своїм промінням. ([[Леся_Українка._Розповідь_про_життя_поетеси,_її_мужність_і_силу_духу._Презентація_уроку|'''Леся Українка''']]).<br>II. Поясніть значення виділеного слова. 257. Складіть речення за схемами.<br>[[Image:Mova5.jpg]]
| + | |
- | | + | |
- | <br>258. І. Перепишіть текст. Вставте пропущені розділові знаки, поясніть їхнє вживання.<br> «Чуєш, брате мій»<br> Спочатку 1910-го з'явився текст пісні. Того року львівський тижневик «Неділя» опублікував лірико-пое-тичну мініатюру «Видиш, брате мій» сповнену глибокої проймаючої душу туги і відчаю за втраченою батьківщиною. Поет Богдан Лепкий що виступив під псевдонімом Нестор зумів створити проникливо-емоційну картину прощання журавлів з рідною землею передати святе почуття любові до неї невимовний біль за її утратою. Пісня асоціюється з долею-недолею українських емігрантів які із західноукраїнських земель масово виїздили (через Краків де тоді жив поет) за океан. їх мучила перспектива майбутнього «В чужині умру»... Згодом під час першої світової війни брат Богдана Лепкого Лев (Льоньо) котрий мав хист до поетичного слова та [[Напрямки_музики.|'''музики''']], написав мелодію до вірша.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Філарет Колесса створив на цій основі чотириголосний хор. Пісня набула значного поширення особливо серед січових стрільців. її аранжування зробив Кирило Стеценко. Зверталися до мелодії й інші композитори. Пісня виконувалася спочатку як реквієм борцям що впали в бою за волю України потім увійшла до концертних програм. Тільки в наш час називається автор слів і музики. Досі пісня існувала як народна. (Ф. Погребенник.)<br> <br>II. 3"ясуйте за тлумачним словником значення виділених слів.<br>259. Розкажіть, що таке текст (визначення тексту як складно: синтаксичного цілого, його тема й основна думка, способи [[Синтаксис|'''синтаксис''']] ного зв'язку складових частин, розрізнення текстів за стилями і типе ми мовлення).
| + | |
- | | + | |
- | <br>260. І. Прочитайте, придумайте [[Тема_7._Тема._Мета._Заголовок.|'''заголовок''']]. Скажіть, яка основ думка тексту. Визначте стиль і тип мовлення.
| + | |
- | | + | |
- | <br>Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярах, розіллялись широкою повіддю. З-під снігу зазеленіла травиця й звеселила жайворонка. Звився жайворонок під чисте, неначе нове, небо і заспі вав про те, що мертва земля ожила знов, що сонце, зраї дівши щастям землі, стало ласкавим, теплим, ясним;, що повіяли вітри і принесли на своїх крилах невідомі досі пахощі, що забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листом замаїти гаї та діброви... Жайворонок співав, аж луна йшла під блакитне небо, а в лісі слухав того співу первоцвіт і, здійнявши догори, мов руки, два зелені листочки та схиливши білу головку, неначе дякував золотому сонечку, що воно йому першому дало спроможність побачити веселе свято [[Весна_в_природі._Перевіряємо_народні_прикмети._Рослини_навесні.|'''весни''']]. (М. Коцюбинський.)
| + | |
- | | + | |
- | <br>II. Поясніть правопис виділених слів.
| + | |
- | | + | |
- | <br>261. Побудуйте усну розповідь на тему 4Людина і природа», використовуючи різні види простих і складних речень.<br>262. Напишіть твір-мініатюру «Як тебе не любити, Києве мій», обравши відповідний стиль і тип мовлення.<br>
| + | |
- | | + | |
- | <br> О.М.Біляєв, Л.М.Симоненко Українська мова 10-11 клас
| + | |
- | | + | |
- | Надіслано читачами з інтернет-сайту
| + | |
- | | + | |
- | <sub>[[Українська мова|Завдання та відповіді]] з української мови по класам, [[Українська мова 11 клас|планування уроків]] з української мови 11 класу, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашнє завдання та робота]]</sub>
| + | |
- | | + | |
- | '''<u>Зміст уроку</u>'''
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання
| + | |
- |
| + | |
- | '''<u>Практика</u>'''
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання
| + | |
- |
| + | |
- | '''<u>Ілюстрації</u>'''
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
| + | |
- |
| + | |
- | '''<u>Доповнення</u>'''
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_1._%D0%97%D0%B2%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%B8._%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F інше]
| + | |
- |
| + | |
- | '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
| + | |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
| + | |
- | | + | |
- | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| + | |
- | | + | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
| + | |
Версия 08:04, 15 июня 2015
'Полужирное начертание'Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>>Українська мова: Складне речення. Складносурядне речення.
Складне речення. Складносурядне речення
Визначення складного речення
Складним називається речення, яке складається з двох й більше граматичних основ.
Або, можна сказати, що складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ.
І яке б визначення складному реченню ми не давали, його суть залишаться така: тобто, складним реченням можна називати таке речення, до складу якого входить декілька простих речень, а його частини об'єднані граматично та за змістом в одне ціле. Крім того, ці частини можуть поєднуватися за допомогою інтонації, сполучників або сполучних слів.
Але є й такі складні речення, які складаються з трьох чи ще більше частин і мають різнотипний синтаксичний зв'язок. Такі речення називаються складними синтаксичними конструкціями, або мають скорочену назву – ССК.
Якщо в складному реченні всі прості речення є рівноправними та не залежать одне від одного, то такі речення з’єднуються між собою сурядним зв’язком. В таких реченнях можна поставити питання від одного простого до другого, так як ці прості речення не є складником іншого і вони мають назву сурядних.
Але в деяких складних реченнях бувають випадки, коли одне просте речення підпорядковується іншому, доповнює його, або пояснює і з’єднуються між собою підрядним зв’язком, то такі речення називаються підрядними. У складних реченнях, які мають підрядний зв'язок, можна від одного простого до іншого, поставити запитання.
Складносурядні речення
Отже, складні речення, які мають рівноправні за змістом частини та за допомогою сурядних сполучників, пов’язані сурядним зв’язком, називаються складносурядними.
В складносурядному реченні між його рівноправними частинами ставляться такі розділові знаки, як: кома, крапка з комою та тире.
Складнопідрядні речення
Складні речення, в якому його частини не є рівноправними і прості речення підпорядковуються один одному та з’єднуються між собою сполучниками підрядності або
сполучними словами, то такі речення називаються складнопідрядними.
Складнопідрядні речення складаються з головного та підрядного речення. І те речення, від якого залежать всі інші, носить назву головного. А от всі інші, підпорядковані головному реченню, називаються підрядними. Такі підрядні речення можуть бути розташовані в складному реченні, відносно до головного, будь-де: і перед головним, і після або ж в середині головного речення.
У складнопідрядному реченні його підрядні частини від головного відокремлюються комами. Але якщо вони складаються з одного слова, то кому ставити не потрібно. Також кома не потрібна у випадку, якщо підрядні частини мають спільне слово, чи з’єднуються сполучниками і (й), та (і), або, чи (або).
Безсполучникові складні речення
Якщо ж у складному реченні його складові частини пов’язані єдиним цілим та не мають сполучників чи сполучних слів, то такі речення називаються безсполучниковими. Що до розділових знаків в цих реченнях, то тут можна використовувати кому, крапку, двокрапку, кому з крапкою та тире.
Вправа. Наведіть приклади таких речень.
Домашнє завдання
Вам приведені прості речення, прочитайте їх уважно та складіть з двох простих одне складне речення:
1. Це загальноосвітня школа. В ній навчаються школярі з першого по одинадцятий клас.
2. В центрі міста знаходиться ботанічний сад. В ньому відпочивають кияни та гості міста.
3. Коло школи є великий стадіон. На цьому стадіоні займаються спортом, грають у футбол, катаються на роликах.
4. В школі учні організували благодійну виставку. На цій виставці можна придбати різні художні витвори.
5. Шкільна бібліотека працює кожного робочого дня. В цій бібліотеці можна брати різні книжки.
6. Тарас нагодував дворового песика. Песик мешкає у їхньому дворі.
7. В спортивному залі є різні тренажери. На цих тренажерах займаються спортсмени.
8. Петрик знайшов ручку. Цю ручку згубила Мар’яна.
інше
|