Текущая версия на 20:40, 31 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 11 клас>>Всесвітня історія 11 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Китай (1945 - 2000 рр.).Повні уроки

Тема

               Китай

Мета

      Описати стан економіки країни, внутрішню і зовнішню політику, 

               міжнародні відносини і конфлікти.

Задача уроку

Задача уроку:  Сформувати в учнів поняття про   світову політику відносно Китаю. Причини  піднесення і подальшого спаду економіки. 

Структура уроку

1. Викладка нового матеріалу

2. Підсумки

3. Домашнє завдання

4. Теми для обговорення у групі

5. Основні дати та терміни

Хід уроку

1. Опитування домашнього завдання

2.  Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.

3. Дискусія, робота  по групам

4. Домашнє завдання 

1. Завершення громадянської війни. Проголошення КНР

Китай вважався однією з великих держав. Гоміндан контролював більшу  територію Китаю і вніс вагомий внесок у розгром Японії. 14 серпня 1945 р. між СРСР і Китаєм було підписано договір про дружбу і співробітництво, також серію угод.

Велика китайська стіна

            Вивід радянських військ розв'язав руки Гоміндану для поширення своєї влади на Південно-Східний Китай. У містах, куди вступали війська Чан Кайши ліквідовувались місцеві органи влади, створені КПК. Такі дії викликали сутички між НВАК і армію Гоміндану. У своїх діях Чан Кайши спирався на підтримку США, які озброїли його армію. Але швидкого успіху йому не вдалось досягти, і бойові дії вилились у тривалу громадянську війну.

            На визволеній території КПК проводила аграрну реформу, яка забезпечила підтримку КПК селянами у громадянській війні. 30 червня 1950 р. був прийнятий закон про аграрну реформу: ліквідовувалось поміщицьке землеволодіння, земля передавалась у власність селянам.

            Проводилась націоналізація великих промислових підприємств, банків, залізниць, власності іноземного капіталу. Було встановлено монополію зовнішньої торгівлі і контроль над імпортом закордонних товарів.

            1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун на площі Тяньаньмень в Пекіні проголосив утворення Китайської Народної Республіки (КНР). Були встановлені дипломатичні відносини з багатьма європейськими і азіатськими країнами. У грудні 1949 р. Мао Цзедун відвідав СРСР. 14 лютого 1950 р. був підписаний договір про дружбу, союз і взаємну допомогу. Захід не визнавав нової держави – місце його в ООН займали до 1971 р. представники Гоміндану.

2. Початок соціалістичного будівництва. «Великий стрибок»

Китайський плакат епохи «Великого стрибка»

            З 1953 р. у Китаї був узятий курс на індустріалізацію і націоналізацію приватної власності, яка була завершена на кінець 1955 р. Перший п'ятирічний план був успішно здійснений (1953-1957 рр). Значну допомогу КНР надав СРСР. Побудовано 250 підприємств і підготовлено 20 тис. спеціалістів.

            У лютому 1957 р. Мао виступив з промовою "Про правильне вирішення протиріч серед народу", де були викладені зважені пропозиції щодо розвитку Китаю соціалістичним шляхом. Але вже в середині 1958 р. Мао, спираючись на успіхи першої п'ятирічки виступив з ініціативою форсувати економічний розвиток і здійснити "великий стрибок" з метою побудови комуністичного суспільства.  У промисловості було вирішено прискорити індустріалізацію. У країні був розгорнутий масовий рух за збільшення виробництва чавуну і сталі.

Мао Дзедун

            Тим часом "великий стрибок" потерпів крах. Промислове і сільськогосподарське виробництво скоротилось. Існував великий дефіцит необхідних товарів, населення жило впроголодь. У 1959 р. Мао вперше почув критику на свою адресу. У країні і партії виникла справжня опозиція його курсу. У цей час Мао повертається до ідеї посилення класової боротьби на шляху побудови соціалізму. Це стало основою для  розгортання  в країні "Великої пролетарської культурної революції".

Архітектор китайських реформ Ден Сяопін

 3. «Культурна революція»

            У 1957 р. Мао Цзедун висунув ідею класової боротьби в соціалістичному суспільстві. У 1962 р. він висунув тезу про загострення класової боротьби і про продовження революції при диктатурі пролетаріату. Основним ворогом оголошувався внутрішній і міжнародний ревізіонізм (перегляд марксистсько-ленінського вчення з метою вихолощення його революційності).

З листівки хунвейбінів (1966)

           «В усіх театрах, кінотеатрах, книжкових крамницях і т.д. слід розмістити портрети Мао Цзедуна1

Старі звичаї мають зникнути!

Слід ліквідувати ресторани вищого класу!

Гасло варто писати червоними, а не золотими літерами!

Вивчення творів Мао Цзедуна потрібно починати в дитячих садках!

Інтелігенція має поїхати працювати в село!

Слід харчуватися разом, а також відновити мораль перших народних комун 1958 р.!

Слід відмовитися від використання парфумів, прикрас, косметичних засобів та одягу непролетарського характеру!

Слід ліквідувати залізничні вагони першого класу та салон-вагони!

Не слід робити фото, що рекламують так звану жіночу красу!

Слід розправитися зі старим живописом, який зловживав неполітичною тематикою, зображенням бамбукових дерев! Не можна допустити того, щоб картини не відповідали ідеям Мао Цзедуна!»

             Заняття у школах і вузах були припинені, почалось переслідування інтелігенції, членів партії, комсомолу. У першу чергу хунвейбіни розгромили пекінський університет. За ним почались погроми і наступних вузів. З особливою ненавистю хунвейбіни ставилися до вчителів і всяких інших «очкариків». Їх били, над ними знущалися. На вилицях влаштовувалися вогнища з буржуазних книг, платівок, модних речей і культурних цінностей. Гнодмінним атрибутом хунвейбіна була маленька червоненька книжечка з цитатами з висловлювань Мао. В результаті 10 млн молодих людей було направлено на перевиховання в села. 

            Так завершився трагічний період історії Китаю, жертвами якого стали 100 млн. чоловік.

 4. Політика реформ у Китаї

            На Пленумі ЦК КПК у грудні 1978 р. було взято курс, який отримав назву "чотирьох модернізацій": перебудову і переведення на нову базу промисловості, сільського господарства, армії, науки і техніки. Ідеологічною основою реформ стали такі принципи: соціалістичний шлях розвитку, демократична диктатура народу, керівництво компартії, марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна. Реформи розпочалися в сільському господарстві, а потім були поширені і на промисловість.

             Економічні реформи дали значний приріст виробництва (близько 8-10% на рік). Китай утримує першість у виробництві цементу, вугілля, бавовни, зерна і м`яса. На споживчому ринку з’явилась велика кількість товарів, які раніше були відсутніми. Китай став одним з найбільших експортерів. 

З інтерв`ю Ден Сяопіна (6 жовтня 1984 р.)

            Оживляти економіку країни ми почали перш за все з села. Бо тут мешкає 80% населення Китаю. Стабільність китайського суспільства і розвиток китайської економіки перш за все залежить від розвитку села і покращення життя селян. Збільшення річного виробництва продукції у 4 рази залежить у першу чергу від того, чи зможуть ці 80% населення  домогтися цього збільшення. Як тепер видно, цілий ряд нових підходів щодо села принесла успіх, ефект вони дають швидко, результати помітні. Раніше селу приходилося туго. А тепер можна сказати, що переважаюча більшість сільського населення їсть досхочу і одягається краще, житлові умови набагато покращилися. Ефективність політики відносно села надихнула нас на збільшення валового національного продукту у 4 рази, зміцнила нашу впевненість».

Промисловість Китаю - багатогалузева. За чисельністю промислових підприємств і кількістю працівників країна займає перше місце у світі. Для галузевої структури промисловості характерні певні диспропорції: між видобувними і сировинними, сировинними і обробними галузями. 

   Найвищими темпами розвивається легка промисловість Китаю, особливо її найважливіша галузь - текстильна. Виробництво і переробка текстильної сировини має територіальні особливості: на півночі країни - це шерсть, льон, коноплі, на півдні - шовк, джут тощо. КНР вийшла на перше місце в світі за сумарним випуском тканин, але за виробництвом їх на душу населення вона займає лише третє місце. Розвинені також швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва галузі. 

   На другому місці - харчова промисловість, яка об'єднує борошномельно-круп'яну, масло-жирову, рибну, м'ясну, консервну, соляну, тютюнову, чайну, виноробну та ін. 

   Машинобудування практично повністю забезпечує потреби в обладнанні для доменного, мартенівського, коксохімічного виробництва, в залізничному транспорті (за винятком електровозів і тепловозів найновіших конструкцій), металорізальних станках і ковальсько-пресовому обладнанні, багатьох видах двигунів, обладнанні для дрібних і середніх електростанцій тощо.

Виходячи з даних по зростанню ВВП в II кварталі 2010 р., Китай обійшов Японію за обсягом економіки, зайнявши, таким чином, друге місце в світі після США. 

 5. Зовнішньополітичний курс Китаю

            Прихід до влади в Китаї КПК був неможливим без підтримки Радянського Союзу. Це дало привід Сталіну розглядати Китай як свою маріонетку в "холодній війні". Участь китайських військ у війні в Кореї тісно прив'язало Китай до радянського зовнішньополітичного курсу. До того ж Сталін зверхньо ставився до китайських лідерів (у колі своїх "друзів" він називав Мао Цзедуна "маргариновим марксистом" за його погляди на селянство, як рушійну силу соціалістичної революції).

            Нічого нового, крім погіршення відносин у стосунках з Китаєм, не вніс і Хрущов, який розглядав Китай, як "молодшого брата". Перше непорозуміння між Мао і Хрущовим виникло після доповіді Хрущова на ХХ з'їзді КПРС, де останній викривав культ особи Сталіна. Друге - після наради комуністичних партій у 1960 р., на якій КПРС була проголошена авангардом комуністичного руху. Ці та інші непорозуміння поступово привели до загострення міждержавних стосунків.

            У 1964 р. в СРСР відбулась зміна в керівництві. Але стосунки з Китаєм продовжували загострюватись. У 1966 р. між СРСР і Монголією було укладено договір про дружбу і співробітництво. Згідно з ним у Монголію були введені радянські війська. Китай відповів на це нарощуванням сил на півночі країни (у 1967 р. у Маньчжурії було зосереджено 400 тис. угруповання китайських військ). Переломний момент настав у 1968 р., коли китайське керівництво було стурбоване можливістю повторення "чехословацького варіанту" проти нього з боку СРСР. Китай посилено почав готуватися до війни,  на радянсько-китайському кордоні весь час виникали збройні сутички. Найбільш небезпечні відбулися на острові Даманський (13 червня 1969 р.) та в районі міста Жаланашколь (Казахстан 13 серпня 1969 р). Але реалізм взяв гору і міждержавний конфлікт було полагоджено мирним шляхом. Між СРСР і Китаєм почались переговори, які з перервами продовжувались до 80-х років.

            Зараз Китай, являючись постійним членом Ради Безпеки ООН і "ядерного клубу", відіграє важливу роль у світовій політиці, а особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Важливими здобутками китайської зовнішньої політики стало деколонізація території Китаю (Гонконга (1997 р.), Макао, 1999 р.), вступ країни до Всесвітньої торговельної організації (ВТО). Одним з основних завдань зовнішньої політики Китаю – це домогтись приєднання острова Тайвань і забезпечити стабільний економічний розвиток країни.

            Китай є другим, після Росії, торговим партнером України. Це зумовлює широкі українсько-китайські відносини. У 1995, 2003 рр. Китай з офіційним візитом відвідав Президент України. Під час візиту були накреслені перспективні плани розвитку відносин між країнами і підписано низку угод. До України неодноразово приїздили китайські делегації.

Цікаво знати

Історія китайських паличок для їжі налічує вже декілька тисячоліть. Учені вважають, що вперше їх сталі використовувати в Китаї ще до нашої ери. За однією з версій, відбулося це в епоху правління династії Шан-інь (приблизно 1764 - 1027 рр. до н.е. ). Але в історичних записках Сима Цяня, написаних в роки правління династії Хань, мовиться, що імператор Чжоу користувався паличками із слонячої кістки ще близько 4000 років тому. Звідси слідує висновок, що перші китайські палички з'явилися ще до данастії Шан-інь.

Китайські хроніки свідчать про те, що в ті часи паличками для їжі користувалися тільки імператор і його наближені, і лише в 700-800 роках нашої ери вони увійшли до будинків простого народу. Є версія, що спочатку палички були потрібні тільки під час приготування загорнутою в листя їжі. 

Підсумки

            Завершення Другої світової війни не принесло мир на територію Китаю. У країні з новою силою спалахнула громадянська війна, яка завершилась на початку 50-х років завершилась перемогою комуністів, проте призвела до відділення Тайваню, де зберіг владу Гоміндан. Комуністи перемігши на континентальному Китаї вдались до комуністичних перетворень. Поступовість не влаштувала керівництво країни на чолі з Мао, вони почали форсувати процеси. Експерименти з побудови комунізму («Великий стрибок», «Культурна революція») дорого коштувало країні: сотні мільйонів загиблих, майже повне розорення країни. З кінця 70-х років керівництво Китаю зрозумівши попередні помилки взялось до радикальних економічних реформ, які дали феноменальний результат.

Запитання і завдання

1.    Коли було проголошення КНР? Що сприяло перемозі комуністів у громадянській війні?

2.    Якими були перші заходи комуністів?

3.    Чому політика «великого стрибка» зазнала краху?

4.    Яка мета «культурної революції»? Чи досягла вона її?

5.    Які наслідки мала «культурна революція»?

6.    Що зумовило здійснення політики реформ наприкінці 70-х років ХХ ст.? Які завдання поставило перед собою китайське керівництво, починаючи реформи?

7.    Чому реформи були початі з сільського господарства?

 Список використаної літератури:

1.За основу взятий  тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С.

2.За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

3.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія. - 2010 рік 

4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія. - 2010 рік 

5.П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас . -2010 рік

6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи. - 2010 рік

8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991.- 2009 рік

9.В.П. Газін, С. А. Копілов. Новітня історія країн Європи та Америки. - Київ, 2004

Скомпоновано та відредактовано Муха О.

Над уроком працювали

Супрун Л.С.

Муха О.

Король Б.Ю.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.