Версия 07:38, 6 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Як країни співпрацюють між собою? Види співробітництва.Повні уроки

Тема

• Як країни співпрацюють між собою? Види співробітництва

Тип уроку комбінований Задачі уроку Ознайомити учнів з поняттям "міжнародне співробітництво" та його суттю. Дати розуміння основних принципів, на яких базується сучасна міжнародна співпраця. Означити основні форми міжнародних економічних відносин.

Хід уроку

• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Міжнародна співпраця

Міжнародні відносини - це сукупність економічних, політичних, правових, ідеологічних, дипломатичних, військових, культурних та інших зв'язків та взаємовідносин між суб'єктами, які діють на світовій арені.
Форми міжнародної співпраці, як і взагалі міжнародних відносин, безпосередньо залежать від кількості учасників. Що більша кількість сторін бере участь у співпраці, то складніші механізми, тобто способи, інституції її забезпечення.
Двостороння співпраця здійснюється за допомогою міністерств закордонних справ, спільних торгових палат, особливо поширених, починаючи з післявоєнних часів, товариств дружби, які своєю чергою розвивають співпрацю на рівні громадськості. На нижчих рівнях співпраця здійснюється підприємствами, державними та приватними організаціями, інституціями тощо.
Багатостороння співпраця більш складна, позаяк, забезпечення співдії трьох і більше сторін вимагає координації та узгодження дій. З цією метою створені спеціальні інституції та секретаріати, координаційні групи, комісії тощо. Коло їхніх функцій охоплює питання технічного забезпечення діяльності міжнародних об'єднань, що працюють на багатосторонній основі.

Основні форми міжнародного співробітництва

Сучасний розвиток світового господарства супроводжується розвитком різних форм міжнародного співробітництва, що являють собою систему техніко-економічних, організаційно-економічних і виробничих відносин між економічними суб’єктами різних країн. До основних форм міжнародного співробітництва відносяться:

• міжнародна торгівля;
• міжнародний рух капіталів;
• міжнародна міграція робочої сили;
• міжнародний обмін технологіями;
• міжнародні валютні відносини;
• міжнародні кредитні відносини.

Розглянемо деякі з них більш детально.

На сучасному етапі міжнародних економічних відносин вирішальну роль відіграє міжнародна торгівля. Міжнародна торгівля – це торгівля між країнами, яка складається із імпорту та експорту товарів і послуг. Вона створює велику кількість переваг, що стимулюють економічний розвиток окремих країн, сприяє поширенню нових ідей та технологій. Завдяки їй держави отримують можливість імпортувати продукцію, яку вони не виробляють самі.

Рис 1. Форми міжнародних економічних відносин.

В сучасних умовах господарювання важливою формою міжнародних економічних відносин стає міжнародний рух капіталу (експорт капіталу). Головною причиною вивозу капіталу є його відносний надлишок і монополізація національного ринку, що не гарантує його прибуткового застосування. Тому капітал спрямовується за кордон у пошуках більш високого прибутку. Вивіз капіталу здійснюється в таких основних формах: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, середньо- та довгострокові кредити позичкового капіталу.
Міжнародна міграція робочої сили проявляється в еміграції (виїзд за кордон) та імміграції (приїзд з-за кордону). Основними факторами, що зумовлюють еміграцію робочої сили є: нерівномірність нагромадження капіталу; перенаселення, яке викликає безробіття в одних країнах та недостача дешевої робочої сили в інших.
Міжнародний обмін технологіями (міжнародні науково-технічні відносини) – продаж готових товарів, комплексного устаткування для виробництва, а також патентів, ліцензій, ноу-хау. Така форма міжнародного співробітництва має двояку мету: по-перше, технології продаються як звичайний товар, а по-друге, продаж технологій використовується як ефективний засіб конкурентної боротьби на світовому ринку.
Міжнародні валютні відносини – це повсякденні зв’язки між приватними особами, фірмами, банками на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій.
Міжнародні кредитні відносини – це надання в масштабі світового господарства валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, строковості й платності. Суб’єктами (кредиторами і позичальниками) міжнародних кредитних відносин виступають банківські та промислові корпорації, державні організації, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні інститути.

Виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій

Умовно можна виокремити п'ять основ­них стадій виникнення та розвитку міжнародних організацій:
Епоха рабовласницьких держав. Ще в IV—VI ст. до н.е. у Стародавній Греції існувало два типи міжнародних інститутів - сіммахії та амфіктіонії. Сіммахії - це союзи (коаліції) держав, які мали спільні військово-політичні цілі. Амфіктіонії були релігійно-політичними союзами племен та міст зі спільним святилищем, скарбницею, правилами ведення війн.
Період феодальної роздробленості характеризується тим, що об'єднання постійно ворогуючих між собою держав формувалися передовсім під час виникнення загрози з боку сильнішого спільного ворога (наприклад, половці та монголо-татари для феодальної Русі). Водночас на світовій арені почали з'являтися торговельні союзи. Прикладом такого торговельного об'єднання є один із найвідоміших союзів цього типу — Ганза, що існував з XIV по XVII ст. Міста — члени союзу намагалися зосередити в себе усю посередницьку торгівлю між Західною, Північною та Східною Європою. Вони мали власне військо та флот, що дозволяло їм охороняти власні комерційні Інтереси і навіть вести війни з іншими державами.

Рис 2. Основні торгівельні шляхи Ганзійського союзу.

Епоха великих географічних відкриттів, промислових революцій та формування світового ринку характеризується появою цілої низки організацій, яким уже були притаманні риси сучасних міжнародних установ: наявність погоджених цілей, постійного органу, порядку роботи та ін.
Деякі західні автори ведуть історію міждержавних організацій від так званого Священного союзу 1815 р. Іноді спеціалісти віддають першість Центральній комісії судно­плавства по Рейну, яка була організована Віденським конгресом 1814 — 1815 рр., а на постійній основі почала працювати з 1831 р. Стабільне зростання кількості міжнародних організацій з середини XIX ст. пов'язане з розвитком зв'язку, транспортної мережі, фінансів, міжнародної торгівлі. У цей час з'являються такі організації, як Дунайська комісія (1856 р.), Всесвітній поштовий союз (1874) та ін.
Період між Першою та Другою світовими війнами ознаменований появою першої у світі міжнародної організації універсального типу з широкою компетенцією — Ліги Націй. Створена в 1919 р. з ініціативи американського президента Вільсона.

Сучасний етап розвитку МВ починається з 1945 року. Йому властиві такі риси:

• збільшення впливу міжнародних організацій на міжнародне життя, зокрема економічне;
• посилення ролі недержавних організацій у вирішенні світових проблем (через систему консультацій);
• поява і вже понад 50-річне успішне функціонування універсальної організації глобального типу – Організації Об'єднаних Націй;
• утворення інших функціональних організацій глобального типу - Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Генеральної угоди з тарифів та торгівлі; Всесвітньої торговельної організації;
• формування  мережі   міжнародних  організацій  наднаціонального типу, які інституціонально забезпечують діяльність регіональних інтеграційних угруповань;
• посилення позиції ООН завдяки створенню системи «спеціалізованих установ» у складі шістнадцяти міждержавних орга­нізацій;
• розширення сфери діяльності міжнародних організацій;
• значне збільшення кількості як міждержавних, так і недержавних міжнародних організацій.

Міжнародні економічні об'єднання

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день в світі посилюється взаємозв’язок і взаємовідносини національних економік і світового господарства. Кожній країні потрібен доступ до світового ринку, але в умовах потужної міжнародної конкуренції це не просте завдання.
Тому створення міжнародних організацій є результатом пошуків ефективних засобів вирішення надзвичайних чи кризових ситуацій, які стосуються інтересів різних країн. Всі міжнародні організації можна умовно поділити на три типи:

- адміністративні установи, що займаються розв’язанням спеціальних технічних завдань (наприклад, вирішенням проблеми регулювання діяльності міжнародних засобів комунікації);

- організації, які займаються виясненням і винесенням рішень з міжнародних спорів або примиренням протистоячих одна одній сторін;

- міжнародні організації загального характеру, глобального чи регіонального рівня основною метою діяльності яких є забезпечення безпеки і співпраці з широкого кола питань, переважно в сфері економіки.

Економічні спілки або союзи можуть бути:

• регіональні (ЄС, Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ));
• спеціальні (Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ));
• товарно-виробничі (ОПЕК);
• інвестиційні (МВФ, МБРР, ЄБРР).
  

Європейський Союз – об’єднання, в рамках якого найяскравіше виявляються сучасні інтеграційні процеси. Початок об’єднанню поклала угода 1951р. про Європейське об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС) Франції, ФРН, Італії, та країн Бенілюксу. У 1957р. країни створили “Спільний ринок” і Європейське співтовариство з атомної енергії. Сьогодні в ЄС створені умови для економічного, валютно-фінансового, політичного співробітництва країн-учасниць, узгоджується зовнішня політика і безпека в регіоні. Створено єдиний ринковий простір без внутрішніх кордонів, у якому забезпечується вільне переміщення товарів і послуг, капіталів та робочої сили і функціонує єдина валюта – євро. Нині в ЄС входить 25 країн.

Рис 3 Прапор ЄС.

Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) утворена в 1967р. з метою сприяння соціально-економічному розвиткові країн-учасниць, взаємодопомозі у проведенні науково-дослідних робіт, спільній зовнішньоекономічній діяльності, підтриманню миру та стабільності в регіоні.

Рис 4. Логотип АСЕАН.

Організація Африканської єдності (ОАЄ) яка у липні реорганізована в Африканський Союз, створена в 1963р. й охоплює 50 країн-учасниць. Її метою є сприяння єдності між африканськими країнами, інтенсифікація і координація їхніх зусиль для підвищення життєвого рівня в Африці, посилення міжнародного співробітництва.
Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК) створено в 1964р. для формування спільного ринку Центральної Африки, усунення торговельних бар’єрів, створення спільних підприємств, розвитку транспортної мережі, уніфікації податкових систем, тощо.
Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ). Утворена в 1983р. з метою сприяння співробітництву країн регіону, прискорення їх соціально-економічного розвитку, регіонального використання ресурсів, створення латиноамериканських транснаціональних  корпорацій (ТНК), розвитку транспорту, туризму, природоохоронних програм. У рамках ЛАІ діють три об’єднання: Амазонський пакт, Ла-Платська і Андська групи.

Висновок

Отже, що таке міжнародне співробітництво? Співробітництво, яке здійснюється в межах міжнародних, багатонаціональних, транснаціональних компаній. Такі компанії визначають та здійснюють стратегію бізнесу у виробництві, маркетингу, фінансових та інших сферах, які виходять за межі національних кордонів. Співробітництво, що здійснюється між країнами в рамках багатосторонніх торговельних та інших угод, а також у рамках міжнародних організацій, таких як Європейське Співтовариство, Міжнародний валютний фонд. Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Міжнародна агенція розвитку, Центральноамериканський спільний ринок тощо. Добровільне об'єднання країн — суб'єктів міжнародного права, спрямоване на об'єднання ресурсів, зусиль для досягнення певних успіхів у різних галузях економічної, політичної, екологічної діяльності, розв'язання глобальних програм державотворення, реалізації спільних регіональних і міжрегіональних програм і проектів на засадах спільної довіри, заінтересованості і рівноправності взаємовідносин.

Основні терміни

• Міжнародні організації — це організації трьох або більше урядів, спрямовані на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.
• Міжнародне співробітництво - добровільне об'єднання країн — суб'єктів міжнародного права, спрямоване на об'єднання ресурсів, зусиль для досягнення певних успіхів у різних галузях економічної, політичної, екологічної діяльності, розв'язання глобальних програм державотворення, реалізації спільних регіональних і міжрегіональних програм і проектів на засадах спільної довіри, заінтересованості і рівноправності взаємовідносин.

Контрольні завдання

• Назвіть основні історичні етапи розвитк міжнародних організацій.
  
• В яких формах є можливим міжнародне співробітництво?
• Що таке ЮДЕАК?
• В чому полягає складність багатосторонньої співпраці?
• Якою є мета міжнародного обміну технологіями?
• Які ви знаєте економічні союзи?
• Які риси властиві сучасному етапу розвитку міжнародних відносин?

Список використаних джерел

• Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.
• Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)
• Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк.Основи економічної теорії: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ, 2006.
• Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.
• Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.

Над уроком працювали:

Савчук Н.В., викладач ,

Добронецька Т.Б., викладач ,

Прокопенко Ю.А.

 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.