Гетьманська Україна — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET

Гетьманська Україна

+		Версия 08:24, 11 марта 2011 (просмотреть исходный код)
ВикторияМора  (Обсуждение | вклад)
← Предыдущая правка
		Текущая версия на 09:42, 25 июля 2012 (просмотреть исходный код)
User33  (Обсуждение | вклад) 
 
		
Строка 5:
Строка 5:
 <br> Укладена Богданом Хмельницьким угода з московським царем свідчила, що на українських землях утворилася держава, на яку мусили зважати сусіди. Проте зміцнення Війська Запорізького непокоїло сусідніх володарів. Польські королі, московські царі, турецькі султани почали вдаватися до ворожих дій за спиною українського уряду.    <br> Укладена Богданом Хмельницьким угода з московським царем свідчила, що на українських землях утворилася держава, на яку мусили зважати сусіди. Проте зміцнення Війська Запорізького непокоїло сусідніх володарів. Польські королі, московські царі, турецькі султани почали вдаватися до ворожих дій за спиною українського уряду.  
  
- Наступ на незалежність Української держави помітно посилився після смерті гетьмана Хмельницького. Підкупами, заколотами, змовами чужинці прагнули внести розбрат поміж козацькою старшиною й загострити боротьбу за гетьманську булаву. Це врешті-решт призвело до жорстокої братовбивчої війни, яка розколола козацьку Україну на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожну зі своїм гетьманом. Той поділ остаточно закріпила угода в селі Андрусові, підписана ''1667 р''. між Польщею та Московією. За Андрусівським договором Лівобережна Україна з Києвом відходила до Московії, Правобережна Україна - до Польщі. Запоріжжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав, а згодом - під Московією.   + Наступ на незалежність Української держави помітно посилився після смерті гетьмана [[Відгуки_істориків_про_Б.Хмельницького|Хмельницького]]. Підкупами, заколотами, змовами чужинці прагнули внести розбрат поміж козацькою старшиною й загострити боротьбу за гетьманську булаву. Це врешті-решт призвело до жорстокої братовбивчої війни, яка розколола козацьку Україну на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожну зі своїм гетьманом. Той поділ остаточно закріпила угода в селі Андрусові, підписана ''1667 р''. між Польщею та Московією. За Андрусівським договором Лівобережна Україна з Києвом відходила до Московії, [[Правобережна_Україна_в_60-80-х_рр._XVII_ст|Правобережна Україна]] - до Польщі. Запоріжжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав, а згодом - під Московією.  
  
- [[Image:10-113.jpg]]   + [[Image:10-113.jpg|бій івана богуна]]  
  
- Долю Лівобережної Гетьманщини другої половини 17 — початку 18 ст. визначав невпинний наступ московського царату на незалежність козацької України. Московські воєводи-намісники, що їх призначали в Україну, мало зважали на прагнення гетьманів зберігати давні козацькі права.   + Долю Лівобережної [[Лівобережна_та_Слобідська_Україна._Ліквідація_Гетьманщини|Гетьманщини]] другої половини 17 — початку 18 ст. визначав невпинний наступ московського царату на незалежність козацької України. Московські воєводи-намісники, що їх призначали в Україну, мало зважали на прагнення гетьманів зберігати давні козацькі права.  
  
- [[Image:10-114.jpg]]   + [[Image:10-114.jpg|іван мазепа]]  
  
 Від 1659 р. кожен новообраний гетьман укладав із царем статті-угоди. І щоразу в них дедалі більше обмежувалися державні права України: зростала чисельність царських військ, що перебували в Гетьманщині та утримувалися коштом українців; гетьманам заборонялося підтримувати відносини з іншими державами, а водночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни у складі московської армії, а також для виснажливих будівельних робіт на користь Московії.    Від 1659 р. кожен новообраний гетьман укладав із царем статті-угоди. І щоразу в них дедалі більше обмежувалися державні права України: зростала чисельність царських військ, що перебували в Гетьманщині та утримувалися коштом українців; гетьманам заборонялося підтримувати відносини з іншими державами, а водночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни у складі московської армії, а також для виснажливих будівельних робіт на користь Московії.  
Строка 17:
Строка 17:
 Так крок за кроком Лівобережна Гетьманщина з вільної держави перетворювалася на залежну область держави «його царської величності».    Так крок за кроком Лівобережна Гетьманщина з вільної держави перетворювалася на залежну область держави «його царської величності».  
  
- Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман Мазепа вирішив скористатися з війни між Московією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. У жовтні ''1708 р.'' між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати незалежною державою.   + Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман [[Поема_«Мазепа»,_історична_основа_та_романтичний_міф.|Мазепа]] вирішив скористатися з війни між Московією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. У жовтні ''1708 р.'' між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати незалежною державою.  
  
- [[Image:10-115.jpg]]   + [[Image:10-115.jpg|грамота гетьмана]]  
  
 Дізнавшись про повстання Івана Мазепи, московський цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю - місто Батурин.    Дізнавшись про повстання Івана Мазепи, московський цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю - місто Батурин.  
Строка 25:
Строка 25:
 Крім походу на Батурин, цар Петро І вдався й до інших каральних заходів. Гетьмана Мазепу, а нараз і всіх українців, що були на його боці, проголосили зрадниками та піддали церковному прокляттю. Новим гетьманом призначили Івана Скоропадського. У травні 1709 р. царське військо зруйнувало Запорізьку Січ. Ті запорожці, котрі врятувалися, заснували Січ на татарській території, неподалік гирла Дніпра, в Олешках.    Крім походу на Батурин, цар Петро І вдався й до інших каральних заходів. Гетьмана Мазепу, а нараз і всіх українців, що були на його боці, проголосили зрадниками та піддали церковному прокляттю. Новим гетьманом призначили Івана Скоропадського. У травні 1709 р. царське військо зруйнувало Запорізьку Січ. Ті запорожці, котрі врятувалися, заснували Січ на татарській території, неподалік гирла Дніпра, в Олешках.  
  
- Отже, намірам Мазепи здійснитись не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. Гетьман змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер.   + Отже, намірам Мазепи здійснитись не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. [[Гетьман_І.Виговський|Гетьман]] змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер.  
  
 <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>    <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>  
Строка 39:
Строка 39:
 ''Як пісня характеризує тогочасне становище козацької України? До чого закликає твір?''    ''Як пісня характеризує тогочасне становище козацької України? До чого закликає твір?''  
  
- <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Через які українські міста пролягав шлях шведського війська на чолі з Карлом XII у 1709 р.?<br>2. Де відбулася вирішальна битва російсько-шведської війни, що визначила долю повстання Івана Мазепи?<br>3. Які українські території на початку 18 ст. перебували у складі Польщі?   + <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Через які українські міста пролягав шлях шведського війська на чолі з Карлом XII у 1709 р.?<br>2. Де відбулася вирішальна битва російсько-шведської війни, що визначила долю повстання Івана Мазепи?<br>3. Які українські території на початку 18 ст. перебували у складі [[Українські_землі_у_складі_Польщі,_їх_правовий_статус.|Польщі]]?  
  
- [[Image:10-116.jpg]]   + [[Image:10-116.jpg|460px|українські землі у 18 ст]]  
  
 <u>Жива історія</u>    <u>Жива історія</u>  
Строка 47:
Строка 47:
 ''Про освіченість Івана Мазепи, його залюбленість у красу говорили в багатьох європейських столицях. Козацький гетьман свого часу здобув гарну освіту. Спершу навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом поглиблював знання, подорожуючи Німеччиною, Італією, Нідерландами. Іван Мазепа володів десятьма мовами. Ставши гетьманом, особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Коштом Мазепи було, зокрема, споруджено до десятка нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби, розбудовано Києво-Могилянську академію й закладено новий навчальний заклад - Чернігівський колегіум.''    ''Про освіченість Івана Мазепи, його залюбленість у красу говорили в багатьох європейських столицях. Козацький гетьман свого часу здобув гарну освіту. Спершу навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом поглиблював знання, подорожуючи Німеччиною, Італією, Нідерландами. Іван Мазепа володів десятьма мовами. Ставши гетьманом, особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Коштом Мазепи було, зокрема, споруджено до десятка нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби, розбудовано Києво-Могилянську академію й закладено новий навчальний заклад - Чернігівський колегіум.''  
  
- ''[[Image:10-117.jpg]]''   + ''[[Image:10-117.jpg|герб мазепи]]''  
  
 ''Про високий рівень освіченості Івана Мазепи та його великий політичний досвід свідчать спогади французького дипломата Жака Балюза, який 1704 р. зустрічався з Мазепою.''    ''Про високий рівень освіченості Івана Мазепи та його великий політичний досвід свідчать спогади французького дипломата Жака Балюза, який 1704 р. зустрічався з Мазепою.''  
Строка 57:
Строка 57:
 ХРАМ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ    ХРАМ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ  
  
- Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під'їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Довершеністю ліній вона подібна була до коштовної перлини, сповитої у м'який оксамит сонячного сяйва. Величний спокій та шляхетність відбивалися в кожній деталі. Все - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, - свідчило про витончений смак і добру освіту господаря.   + Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під'їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Довершеністю ліній вона подібна була до коштовної перлини, сповитої у м'який оксамит сонячного сяйва. Величний спокій та шляхетність відбивалися в кожній деталі. Все - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, - свідчило про витончений смак і добру освіту [[Ілюстрація:_Індія._Господарське_життя_Общини_і_касти._Делійський_султанат._Релігія_та_звичаї._Наука_і_культура.|господаря]].  
  
 Іван Мазепа вразив гостя бездоганною латиною. «Досконалим знанням цієї мови гетьман може суперничати з найкращими нашими богословами», - подумки відзначив чужоземний посланець.    Іван Мазепа вразив гостя бездоганною латиною. «Досконалим знанням цієї мови гетьман може суперничати з найкращими нашими богословами», - подумки відзначив чужоземний посланець.  
Строка 67:
Строка 67:
 Гетьман розповів, що навчався в Києво-Могилянській академії та в одному з європейських університетів, відвідав чимало країн.    Гетьман розповів, що навчався в Києво-Могилянській академії та в одному з європейських університетів, відвідав чимало країн.  
  
- [[Image:10-18.jpg]]   + [[Image:10-18.jpg|гравюра на честь івана мазепи]]  
  
 - Ходімте до моєї бібліотеки, - запропонував він послові. - Книжки, як вірні друзі, багато можуть повідомити про подорожі, смаки та вподобання власників.    - Ходімте до моєї бібліотеки, - запропонував він послові. - Книжки, як вірні друзі, багато можуть повідомити про подорожі, смаки та вподобання власників.  
Строка 77:
Строка 77:
 Із відповіді посол довідався, що йшлося про книгу Святого Письма, створену понад сто років тому в Пречистенському монастирі, що в Пересопниці.    Із відповіді посол довідався, що йшлося про книгу Святого Письма, створену понад сто років тому в Пречистенському монастирі, що в Пересопниці.  
  
- - Писано цю книгу українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, - розповідав гетьман. - Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові&nbsp; в Переяславі, аби жила вона серед людей повноцінним життям.   + - Писано цю книгу українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, - розповідав гетьман. - Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові&nbsp; в [[Політичний_і_соціально-економічний_розвиток_Київського_і_Переяславського_князівств_середини_XII_—_першої_половини_XIIІ_ст._Ілюстрації|Переяславі]], аби жила вона серед людей повноцінним життям.  
  
 Із задоволенням згадував французький посол дні, прожиті в розкішному палаці Івана Мазепи. Перебуваючи в Україні, довідався також про споруджені його коштом церкви й монастирі в Батурині, Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Глухові й навіть далеких східних країнах, які ніби продовжували розпочату в гостинному палаці розмову про українську культуру - царину, котрою найбільше опікувався гетьман.    Із задоволенням згадував французький посол дні, прожиті в розкішному палаці Івана Мазепи. Перебуваючи в Україні, довідався також про споруджені його коштом церкви й монастирі в Батурині, Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Глухові й навіть далеких східних країнах, які ніби продовжували розпочату в гостинному палаці розмову про українську культуру - царину, котрою найбільше опікувався гетьман.  
Строка 83:
Строка 83:
 Адже був переконаний Іван Мазепа, що саме в такий спосіб споруджує храм, який не зруйнує ні рука варвара, ні час, бо вивершений він у людських душах, а душа народу - вічна.    Адже був переконаний Іван Мазепа, що саме в такий спосіб споруджує храм, який не зруйнує ні рука варвара, ні час, бо вивершений він у людських душах, а душа народу - вічна.  
  
- [[Image:10-19.jpg]]   + [[Image:10-19.jpg|460px|собори]]  
  
 ''Розкажіть про зустріч Мазепи з французьким послом. Що вразило гетьманового гостя? Чому Мазепа докладав великих зусиль, аби піднести українську науку, освіту, мистецтво, книгодрукування?''    ''Розкажіть про зустріч Мазепи з французьким послом. Що вразило гетьманового гостя? Чому Мазепа докладав великих зусиль, аби піднести українську науку, освіту, мистецтво, книгодрукування?''  
Строка 93:
Строка 93:
 <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Що дізналися про долю козацької держави - Гетьманщини — після смерті Богдана Хмельницького? <br>2. З яких обставин вирішив скористатися гетьман Мазепа, щоб визволитися з-під влади московського царя? Чим закінчилося повстання Івана Мазепи?<br>3. Чому історики роки правління гетьмана Мазепи називають добою державного відродження та культурного піднесення козацької України? Під час відповіді скористайтесь прислів'ям Від Богдана до Івана не було гетьмана.    <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Що дізналися про долю козацької держави - Гетьманщини — після смерті Богдана Хмельницького? <br>2. З яких обставин вирішив скористатися гетьман Мазепа, щоб визволитися з-під влади московського царя? Чим закінчилося повстання Івана Мазепи?<br>3. Чому історики роки правління гетьмана Мазепи називають добою державного відродження та культурного піднесення козацької України? Під час відповіді скористайтесь прислів'ям Від Богдана до Івана не було гетьмана.  
  
- <br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів''   + <br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, [[5_клас_уроки|5 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів''  
  
 <br> <sub>Матеріали [[Історія України|з історії України]], планування з історії України, завдання та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub>    <br> <sub>Матеріали [[Історія України|з історії України]], планування з історії України, завдання та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub>  
Текущая версия на 09:42, 25 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Гетьманська Україна 

 ГЕТЬМАНСЬКА УКРАЇНА 

 Укладена Богданом Хмельницьким угода з московським царем свідчила, що на українських землях утворилася держава, на яку мусили зважати сусіди. Проте зміцнення Війська Запорізького непокоїло сусідніх володарів. Польські королі, московські царі, турецькі султани почали вдаватися до ворожих дій за спиною українського уряду. 
Наступ на незалежність Української держави помітно посилився після смерті гетьмана Хмельницького. Підкупами, заколотами, змовами чужинці прагнули внести розбрат поміж козацькою старшиною й загострити боротьбу за гетьманську булаву. Це врешті-решт призвело до жорстокої братовбивчої війни, яка розколола козацьку Україну на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожну зі своїм гетьманом. Той поділ остаточно закріпила угода в селі Андрусові, підписана 1667 р. між Польщею та Московією. За Андрусівським договором Лівобережна Україна з Києвом відходила до Московії, Правобережна Україна - до Польщі. Запоріжжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав, а згодом - під Московією. 
 
Долю Лівобережної Гетьманщини другої половини 17 — початку 18 ст. визначав невпинний наступ московського царату на незалежність козацької України. Московські воєводи-намісники, що їх призначали в Україну, мало зважали на прагнення гетьманів зберігати давні козацькі права. 
 
Від 1659 р. кожен новообраний гетьман укладав із царем статті-угоди. І щоразу в них дедалі більше обмежувалися державні права України: зростала чисельність царських військ, що перебували в Гетьманщині та утримувалися коштом українців; гетьманам заборонялося підтримувати відносини з іншими державами, а водночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни у складі московської армії, а також для виснажливих будівельних робіт на користь Московії. 
Так крок за кроком Лівобережна Гетьманщина з вільної держави перетворювалася на залежну область держави «його царської величності». 
Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман Мазепа вирішив скористатися з війни між Московією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. У жовтні 1708 р. між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати незалежною державою. 
 
Дізнавшись про повстання Івана Мазепи, московський цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю - місто Батурин. 
Крім походу на Батурин, цар Петро І вдався й до інших каральних заходів. Гетьмана Мазепу, а нараз і всіх українців, що були на його боці, проголосили зрадниками та піддали церковному прокляттю. Новим гетьманом призначили Івана Скоропадського. У травні 1709 р. царське військо зруйнувало Запорізьку Січ. Ті запорожці, котрі врятувалися, заснували Січ на татарській території, неподалік гирла Дніпра, в Олешках. 
Отже, намірам Мазепи здійснитись не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. Гетьман змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер. 
Попрацюйте з історичними джерелами 
З тексту угоди, укладеної між козацькою Україною й шведським королем Карпом XII: «Його Королівська Величність (тобто Карл XII) зобов'язується обороняти Україну і прилучені до країни козаків землі й негайно вислати туди задля цього помічні війська, коли вимагатиме того потреба... Війська ці, вступаючи в країну, будуть під командою шведських генералів, але під час операцій на Україні Його Королівська Величність довірить керування ними князеві (тобто гетьману) та його наступникам, і це триватиме доти, доки Україна потребуватиме того війська, котрому Його Королівська Величність видаватиме платню, а козаки постачатимуть хліб і харчі... Іван Мазепа, законний князь України, жодним способом не може бути порушений у володінні цим князівством». 
Якою була головна умова союзу козаків на чолі з Мазепою та шведів? 
Уривок з поетичного твору кінця 17 ст., авторство якого приписують Іванові Мазепі: 
Всі покою щиро прагнуть, 
Та без ладу гуж свій тягнуть: 
Той направо, той наліво,
А все, браття, ото диво! 
Нема любові, нема й згоди 
Од Жовтої взявши Води, 
Від незгоди всі пропали,
Самі себе звоювали. 
...Самопали набиваймо, 
Гострих шабель добуваймо, 
А за віру хоч умрімо, 
І вольностей боронімо! 
Нехай вічна буде слава,
Бо від шаблі маєм право! 
Як пісня характеризує тогочасне становище козацької України? До чого закликає твір? 
Попрацюйте з історичною картою
1. Через які українські міста пролягав шлях шведського війська на чолі з Карлом XII у 1709 р.?
2. Де відбулася вирішальна битва російсько-шведської війни, що визначила долю повстання Івана Мазепи?
3. Які українські території на початку 18 ст. перебували у складі Польщі? 
 
Жива історія 
Про освіченість Івана Мазепи, його залюбленість у красу говорили в багатьох європейських столицях. Козацький гетьман свого часу здобув гарну освіту. Спершу навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом поглиблював знання, подорожуючи Німеччиною, Італією, Нідерландами. Іван Мазепа володів десятьма мовами. Ставши гетьманом, особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Коштом Мазепи було, зокрема, споруджено до десятка нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби, розбудовано Києво-Могилянську академію й закладено новий навчальний заклад - Чернігівський колегіум. 
 
Про високий рівень освіченості Івана Мазепи та його великий політичний досвід свідчать спогади французького дипломата Жака Балюза, який 1704 р. зустрічався з Мазепою. 
Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання 
Чому піклування гетьмана Івана Мазепи про духовне життя українців було виявом його великої любові до України? 
ХРАМ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ 
Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під'їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Довершеністю ліній вона подібна була до коштовної перлини, сповитої у м'який оксамит сонячного сяйва. Величний спокій та шляхетність відбивалися в кожній деталі. Все - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, - свідчило про витончений смак і добру освіту господаря. 
Іван Мазепа вразив гостя бездоганною латиною. «Досконалим знанням цієї мови гетьман може суперничати з найкращими нашими богословами», - подумки відзначив чужоземний посланець. 
Трохи згодом, оглядаючи палац, посол переконався, що козацький гетьман вільно володіє кількома мовами: з лікарями-німцями він спілкувався німецькою, з італійськими майстрами -італійською. 
- Де ви набули такі вражаючі знання мов? - запитав гість. 
Гетьман розповів, що навчався в Києво-Могилянській академії та в одному з європейських університетів, відвідав чимало країн. 
 
- Ходімте до моєї бібліотеки, - запропонував він послові. - Книжки, як вірні друзі, багато можуть повідомити про подорожі, смаки та вподобання власників. 
Французький посол побачив найкраще в Україні зібрання книг багатьма мовами світу. Проте не ошатні палітурки привернули його увагу. В око впало порожнє місце на одній з полиць. 
- Вам цікаво дізнатися, яка книжка тут стояла та куди вона поділася? - перехопивши погляд гостя, запитав господар. 
Із відповіді посол довідався, що йшлося про книгу Святого Письма, створену понад сто років тому в Пречистенському монастирі, що в Пересопниці. 
- Писано цю книгу українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, - розповідав гетьман. - Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові  в Переяславі, аби жила вона серед людей повноцінним життям. 
Із задоволенням згадував французький посол дні, прожиті в розкішному палаці Івана Мазепи. Перебуваючи в Україні, довідався також про споруджені його коштом церкви й монастирі в Батурині, Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Глухові й навіть далеких східних країнах, які ніби продовжували розпочату в гостинному палаці розмову про українську культуру - царину, котрою найбільше опікувався гетьман. 
Адже був переконаний Іван Мазепа, що саме в такий спосіб споруджує храм, який не зруйнує ні рука варвара, ні час, бо вивершений він у людських душах, а душа народу - вічна. 
 
Розкажіть про зустріч Мазепи з французьким послом. Що вразило гетьманового гостя? Чому Мазепа докладав великих зусиль, аби піднести українську науку, освіту, мистецтво, книгодрукування? 
Попрацюйте з датами та подіями 
Пересопницьке Євангеліє, що зберігалося в книгозбірні Мазепи, було передане 1701 р. в Переяславський Вознесенський собор, збудований коштом гетьмана. Полічіть, скільки років було книзі, коли Мазепа передав її до Переяслава, якщо написано її було в 1561 р. Скільки зараз років цій видатній пам'ятці? 
Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Що дізналися про долю козацької держави - Гетьманщини — після смерті Богдана Хмельницького? 
2. З яких обставин вирішив скористатися гетьман Мазепа, щоб визволитися з-під влади московського царя? Чим закінчилося повстання Івана Мазепи?
3. Чому історики роки правління гетьмана Мазепи називають добою державного відродження та культурного піднесення козацької України? Під час відповіді скористайтесь прислів'ям Від Богдана до Івана не було гетьмана. 

 В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 

 _{Матеріали з історії України, планування з історії України, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з історії України для 5 класу} 

 

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення


 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%93%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0»
@@ Строка 5: / Строка 5: @@
 <br> Укладена Богданом Хмельницьким угода з московським царем свідчила, що на українських землях утворилася держава, на яку мусили зважати сусіди. Проте зміцнення Війська Запорізького непокоїло сусідніх володарів. Польські королі, московські царі, турецькі султани почали вдаватися до ворожих дій за спиною українського уряду.
-Наступ на незалежність Української держави помітно посилився після смерті гетьмана Хмельницького. Підкупами, заколотами, змовами чужинці прагнули внести розбрат поміж козацькою старшиною й загострити боротьбу за гетьманську булаву. Це врешті-решт призвело до жорстокої братовбивчої війни, яка розколола козацьку Україну на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожну зі своїм гетьманом. Той поділ остаточно закріпила угода в селі Андрусові, підписана ''1667 р''. між Польщею та Московією. За Андрусівським договором Лівобережна Україна з Києвом відходила до Московії, Правобережна Україна - до Польщі. Запоріжжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав, а згодом - під Московією.
+Наступ на незалежність Української держави помітно посилився після смерті гетьмана [[Відгуки_істориків_про_Б.Хмельницького|Хмельницького]]. Підкупами, заколотами, змовами чужинці прагнули внести розбрат поміж козацькою старшиною й загострити боротьбу за гетьманську булаву. Це врешті-решт призвело до жорстокої братовбивчої війни, яка розколола козацьку Україну на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожну зі своїм гетьманом. Той поділ остаточно закріпила угода в селі Андрусові, підписана ''1667 р''. між Польщею та Московією. За Андрусівським договором Лівобережна Україна з Києвом відходила до Московії, [[Правобережна_Україна_в_60-80-х_рр._XVII_ст|Правобережна Україна]] - до Польщі. Запоріжжя мало спочатку перебувати під опікою обох держав, а згодом - під Московією.
-[[Image:10-113.jpg]]
+[[Image:10-113.jpg|бій івана богуна]]
-Долю Лівобережної Гетьманщини другої половини 17 — початку 18 ст. визначав невпинний наступ московського царату на незалежність козацької України. Московські воєводи-намісники, що їх призначали в Україну, мало зважали на прагнення гетьманів зберігати давні козацькі права.
+Долю Лівобережної [[Лівобережна_та_Слобідська_Україна._Ліквідація_Гетьманщини|Гетьманщини]] другої половини 17 — початку 18 ст. визначав невпинний наступ московського царату на незалежність козацької України. Московські воєводи-намісники, що їх призначали в Україну, мало зважали на прагнення гетьманів зберігати давні козацькі права.
-[[Image:10-114.jpg]]
+[[Image:10-114.jpg|іван мазепа]]
 Від 1659 р. кожен новообраний гетьман укладав із царем статті-угоди. І щоразу в них дедалі більше обмежувалися державні права України: зростала чисельність царських військ, що перебували в Гетьманщині та утримувалися коштом українців; гетьманам заборонялося підтримувати відносини з іншими державами, а водночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни у складі московської армії, а також для виснажливих будівельних робіт на користь Московії.
@@ Строка 17: / Строка 17: @@
 Так крок за кроком Лівобережна Гетьманщина з вільної держави перетворювалася на залежну область держави «його царської величності».
-Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман Мазепа вирішив скористатися з війни між Московією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. У жовтні ''1708 р.'' між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати незалежною державою.
+Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність Україна здійснила за гетьманування Івана Мазепи. Щоб визволити Україну, гетьман [[Поема_«Мазепа»,_історична_основа_та_романтичний_міф.|Мазепа]] вирішив скористатися з війни між Московією та Швецією й виступити на боці шведського короля Карла XII. У жовтні ''1708 р.'' між українським гетьманом і шведським королем було укладено угоду, згідно з якою Україна мала стати незалежною державою.
-[[Image:10-115.jpg]]
+[[Image:10-115.jpg|грамота гетьмана]]
 Дізнавшись про повстання Івана Мазепи, московський цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю - місто Батурин.
@@ Строка 25: / Строка 25: @@
 Крім походу на Батурин, цар Петро І вдався й до інших каральних заходів. Гетьмана Мазепу, а нараз і всіх українців, що були на його боці, проголосили зрадниками та піддали церковному прокляттю. Новим гетьманом призначили Івана Скоропадського. У травні 1709 р. царське військо зруйнувало Запорізьку Січ. Ті запорожці, котрі врятувалися, заснували Січ на татарській території, неподалік гирла Дніпра, в Олешках.
-Отже, намірам Мазепи здійснитись не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. Гетьман змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер.
+Отже, намірам Мазепи здійснитись не судилося. У вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведське військо зазнало поразки. [[Гетьман_І.Виговський|Гетьман]] змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер.
 <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>
@@ Строка 39: / Строка 39: @@
 ''Як пісня характеризує тогочасне становище козацької України? До чого закликає твір?''
-<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Через які українські міста пролягав шлях шведського війська на чолі з Карлом XII у 1709 р.?<br>2. Де відбулася вирішальна битва російсько-шведської війни, що визначила долю повстання Івана Мазепи?<br>3. Які українські території на початку 18 ст. перебували у складі Польщі?
+<u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Через які українські міста пролягав шлях шведського війська на чолі з Карлом XII у 1709 р.?<br>2. Де відбулася вирішальна битва російсько-шведської війни, що визначила долю повстання Івана Мазепи?<br>3. Які українські території на початку 18 ст. перебували у складі [[Українські_землі_у_складі_Польщі,_їх_правовий_статус.|Польщі]]?
-[[Image:10-116.jpg]]
+[[Image:10-116.jpg|460px|українські землі у 18 ст]]
 <u>Жива історія</u>
@@ Строка 47: / Строка 47: @@
 ''Про освіченість Івана Мазепи, його залюбленість у красу говорили в багатьох європейських столицях. Козацький гетьман свого часу здобув гарну освіту. Спершу навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом поглиблював знання, подорожуючи Німеччиною, Італією, Нідерландами. Іван Мазепа володів десятьма мовами. Ставши гетьманом, особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Коштом Мазепи було, зокрема, споруджено до десятка нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби, розбудовано Києво-Могилянську академію й закладено новий навчальний заклад - Чернігівський колегіум.''
-''[[Image:10-117.jpg]]''
+''[[Image:10-117.jpg|герб мазепи]]''
 ''Про високий рівень освіченості Івана Мазепи та його великий політичний досвід свідчать спогади французького дипломата Жака Балюза, який 1704 р. зустрічався з Мазепою.''
@@ Строка 57: / Строка 57: @@
 ХРАМ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ
-Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під'їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Довершеністю ліній вона подібна була до коштовної перлини, сповитої у м'який оксамит сонячного сяйва. Величний спокій та шляхетність відбивалися в кожній деталі. Все - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, - свідчило про витончений смак і добру освіту господаря.
+Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під'їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Довершеністю ліній вона подібна була до коштовної перлини, сповитої у м'який оксамит сонячного сяйва. Величний спокій та шляхетність відбивалися в кожній деталі. Все - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, - свідчило про витончений смак і добру освіту [[Ілюстрація:_Індія._Господарське_життя_Общини_і_касти._Делійський_султанат._Релігія_та_звичаї._Наука_і_культура.|господаря]].
 Іван Мазепа вразив гостя бездоганною латиною. «Досконалим знанням цієї мови гетьман може суперничати з найкращими нашими богословами», - подумки відзначив чужоземний посланець.
@@ Строка 67: / Строка 67: @@
 Гетьман розповів, що навчався в Києво-Могилянській академії та в одному з європейських університетів, відвідав чимало країн.
-[[Image:10-18.jpg]]
+[[Image:10-18.jpg|гравюра на честь івана мазепи]]
 - Ходімте до моєї бібліотеки, - запропонував він послові. - Книжки, як вірні друзі, багато можуть повідомити про подорожі, смаки та вподобання власників.
@@ Строка 77: / Строка 77: @@
 Із відповіді посол довідався, що йшлося про книгу Святого Письма, створену понад сто років тому в Пречистенському монастирі, що в Пересопниці.
-- Писано цю книгу українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, - розповідав гетьман. - Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові&nbsp; в Переяславі, аби жила вона серед людей повноцінним життям.
+- Писано цю книгу українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, - розповідав гетьман. - Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові&nbsp; в [[Політичний_і_соціально-економічний_розвиток_Київського_і_Переяславського_князівств_середини_XII_—_першої_половини_XIIІ_ст._Ілюстрації|Переяславі]], аби жила вона серед людей повноцінним життям.
 Із задоволенням згадував французький посол дні, прожиті в розкішному палаці Івана Мазепи. Перебуваючи в Україні, довідався також про споруджені його коштом церкви й монастирі в Батурині, Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Глухові й навіть далеких східних країнах, які ніби продовжували розпочату в гостинному палаці розмову про українську культуру - царину, котрою найбільше опікувався гетьман.
@@ Строка 83: / Строка 83: @@
 Адже був переконаний Іван Мазепа, що саме в такий спосіб споруджує храм, який не зруйнує ні рука варвара, ні час, бо вивершений він у людських душах, а душа народу - вічна.
-[[Image:10-19.jpg]]
+[[Image:10-19.jpg|460px|собори]]
 ''Розкажіть про зустріч Мазепи з французьким послом. Що вразило гетьманового гостя? Чому Мазепа докладав великих зусиль, аби піднести українську науку, освіту, мистецтво, книгодрукування?''
@@ Строка 93: / Строка 93: @@
 <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Що дізналися про долю козацької держави - Гетьманщини — після смерті Богдана Хмельницького? <br>2. З яких обставин вирішив скористатися гетьман Мазепа, щоб визволитися з-під влади московського царя? Чим закінчилося повстання Івана Мазепи?<br>3. Чому історики роки правління гетьмана Мазепи називають добою державного відродження та культурного піднесення козацької України? Під час відповіді скористайтесь прислів'ям Від Богдана до Івана не було гетьмана.
-<br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів''
+<br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, [[5_клас_уроки|5 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів''
 <br> <sub>Матеріали [[Історія України|з історії України]], планування з історії України, завдання та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|відповіді]] по класам, плани конспектів уроків [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub>

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: