|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас|Зарубіжна література 10 клас]]>> Зарубіжна література: Поль ВЕРЛÉН (1844–1896). “Поетичне мистецтво” — віршований маніфест символізму''' <br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас|Зарубіжна література 10 клас]]>> Зарубіжна література: "Забуті арієти", „Осіння пісня”,“Так тихо серце плаче...” Музичність — важлива ознака віршів Верлена''' <br> |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
| <metakeywords>"Забуті арієти", „Осіння пісня”,“Так тихо серце плаче...”,Музичність — важлива ознака, віршів Верлена, Зарубіжна література, 10 клас</metakeywords>Проголосивши в «Поетичному мистецтві»: «Найперше -музика у слові!» — Верлен послідовно втілював цю настанову у власній ліриці, аж до звукопису — добору не просто слів, а й звуків, що сприяють створенню потрібного враження. Тому його поезії дуже важко перекладати, хоч іноді перекладачам і вдається адекватно передати систему звуконаслідувальних алітерацій, як, наприклад, у рядку: «Над сумним ставком тихо шарудів», що передає шарудіння вітру в прибережних очеретах. Щоправда, подібні звуконаслідування культивувала й романтична балада:<br>Тільки вітер з осокою Шепче: «Хто се, хто се Сидить сумно над водою, Чеіме довгі коси?» (Т. Шевченко, «Утоплена»)<br>У Верлена є й твори, де «баладний» сюжет відходить на другий план або майже зникає, залишаючи в центрі уваги самотнього ліричного героя і звукове тло його настрою. Най-відоміший з таких верленівських творів — «Осіння пісня» — неодноразово пробували перекласти багатьма мовами світу, в тому числі українською. Подаємо уривок з найкращого, на нашу думку, перекладу — Григорія Кочура: <br> | | <metakeywords>"Забуті арієти", „Осіння пісня”,“Так тихо серце плаче...”,Музичність — важлива ознака, віршів Верлена, Зарубіжна література, 10 клас</metakeywords>Проголосивши в «Поетичному мистецтві»: «Найперше -музика у слові!» — Верлен послідовно втілював цю настанову у власній ліриці, аж до звукопису — добору не просто слів, а й звуків, що сприяють створенню потрібного враження. Тому його поезії дуже важко перекладати, хоч іноді перекладачам і вдається адекватно передати систему звуконаслідувальних алітерацій, як, наприклад, у рядку: «Над сумним ставком тихо шарудів», що передає шарудіння вітру в прибережних очеретах. Щоправда, подібні звуконаслідування культивувала й романтична балада:<br>Тільки вітер з осокою Шепче: «Хто се, хто се Сидить сумно над водою, Чеіме довгі коси?» (Т. Шевченко, «Утоплена»)<br>У Верлена є й твори, де «баладний» сюжет відходить на другий план або майже зникає, залишаючи в центрі уваги самотнього ліричного героя і звукове тло його настрою. Най-відоміший з таких верленівських творів — «Осіння пісня» — неодноразово пробували перекласти багатьма мовами світу, в тому числі українською. Подаємо уривок з найкращого, на нашу думку, перекладу — Григорія Кочура: <br> |
Текущая версия на 12:07, 18 ноября 2009
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас>> Зарубіжна література: "Забуті арієти", „Осіння пісня”,“Так тихо серце плаче...” Музичність — важлива ознака віршів Верлена
Проголосивши в «Поетичному мистецтві»: «Найперше -музика у слові!» — Верлен послідовно втілював цю настанову у власній ліриці, аж до звукопису — добору не просто слів, а й звуків, що сприяють створенню потрібного враження. Тому його поезії дуже важко перекладати, хоч іноді перекладачам і вдається адекватно передати систему звуконаслідувальних алітерацій, як, наприклад, у рядку: «Над сумним ставком тихо шарудів», що передає шарудіння вітру в прибережних очеретах. Щоправда, подібні звуконаслідування культивувала й романтична балада: Тільки вітер з осокою Шепче: «Хто се, хто се Сидить сумно над водою, Чеіме довгі коси?» (Т. Шевченко, «Утоплена») У Верлена є й твори, де «баладний» сюжет відходить на другий план або майже зникає, залишаючи в центрі уваги самотнього ліричного героя і звукове тло його настрою. Най-відоміший з таких верленівських творів — «Осіння пісня» — неодноразово пробували перекласти багатьма мовами світу, в тому числі українською. Подаємо уривок з найкращого, на нашу думку, перекладу — Григорія Кочура:
Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях. Французькому поетові притаманне інтимне відчуття природи, тож Верленова лірика синтезує «інтимну» і «пейзажну». При цьому Верлен, як і Бодлер, — дитя міста. Хоча місто для нього — не якісь непевні бодлерівські «лімби», а органічна частина пейзажу.
Верлен першим створив урбаністичні вірші, індустріальний пейзаж. Поет виписує його з реалістичною точністю в деталях життя великого міста й передмість, фабрик і пароплавів, вокзалів і залізниць. Тут він знаходить і відповідні слова, сміливо розширюючи поетичний словник. Про це у статті «Верлен» прекрасно сказав визначний російський поет Борис Пастернак: «Паризька фраза у всій її незайманості й чарівній влучності влітала з вулиці й лягала в строфу цілком, без найменшої силуваності, як мелодійний матеріал для всієї наступної побудови. Верленова жадоба життя, вміння закохуватися в будь-які його прояви, уміння використовувати найтонші нюанси, відтінки слів — дали могутній поштовх розвитку усієї поезії. Скотний двір і молочний погріб у Верхарна, фабрична частівка в «Дванадцяти» Блока — ця тематика і мовна розкутість поезії кінця XIX — початку XX століть іде від Верлена».
1. Прочитайте вірш Верлена «Поетичне мистецтво». За що митець любить поетичну творчість? За що він любить музику? (Відповідь проілюструйте «Осіннею піснею» Верлена.) Як він ставиться до живопису? Що поет не любить і чому? 2. Перечитайте розділи про імпресіонізм і символізм і схарактеризуйте художній метод Верлена, доповнивши матеріал з підручника власними враженнями від поезії французького майстра слова. До якого літературного напряму і на підставі чого ви самі віднесли б його творчість? Відповідь обґрунтуйте прикладами з текстів, зіставленням віршів Верлена з творами його сучасників. 3. Чи можна, на вашу думку, вважати «Поетичне мистецтво» Верлена маніфестом певного художнього напряму? Чому сучасники митця сприймали цей твір як програмовий? Що з цього приводу сказав сам Верлен?
Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського
Вислано читачами з інтернет-сайту
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами із зарубіжної літератури, плани конспектів уроків по всім предметам з зарубіжної літератури 10 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|