Версия 10:12, 17 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Країни басейну Середземномор’я. Повні уроки

Тема 24. Країни басейну Середземномор’я

Тип уроку

• Засвоєння нових знань

Мета

• Розглянути умови утворення Італії та іспанії

Завдання уроку

• Пояснити особливості соціально-політичного розвитку італійських земель

• Окреслити роль Папської областів історії Італії

• Охарактеризвати наслідки Реконкісти

Хід уроку

• 1. Перевірка домашнього завдання.

• 2. Розповідь нової теми.

План уроку

• Міста-республіки

• Папська держава

• Реконкіста – захист християнства

• Питання для самоконтролю

• Творче завдання

• Домашнє завдання

• Література

Міста-республіки

Італія – особлива країна в часи Римської імперії. Історія відвела їй роль центру католицизму; з Італії, яка зберегла античну спадщину, почалося відродження європейського господарського міського життя. Та в політичному сенсі італійцям не таланило – завойовники один за одним нападали на їх землі. Тут випробовували своє бойове завзяття лангобарди і візантійці, араби і франки, нормани й німецькі монархи.

Італійський краєвид. Із картини "Від'їзд дожа"

Коли Середню та Північну Італію у Х ст. захопили німецькі імператори, походи завойовників на ці землі стали постійними. Така неласкава доля ніби підказала Італії свій особливий шлях розвитку – із ХІ-ХІІ ст. міста вважали за краще жити у режимі самостійності, комунами.

Маркграфство Тоскана в XI ст.

Городяни зруйнували замки сеньйорів і стали васалами комун. У багатьох селах також популярними ставали комуни, хоча селяни не звільнялись повністю, а переходили у васали міських комун. Формою правління міст була республіка (коли верховні органи влади обираються на певний термін). Комуни очолювали виборні консули, а у Венеції та Генуї влада була в руках дожів, які перебували на посадах довічно. Законодавча влада зосереджувалась у руках Верховної ради, при потребі скликалося віче – зібрання виборців. Все це не сприяло політичній єдності, адже міста турбувалися насамперед про себе, а не про країну. Між ними виникала ворожнеча. Згодом, у ХІІ-ХІІІ ст. крім суперництва на рівні міст італійці розділилися на прихильників пап – гвельфів, та прихильників імператорів – гібелінів. Звісно, це додало жару у протистояння. Найвідомішими політичними і військовими суперниками були Венеція і Генуя. Причина була у бажанні зберегти контроль над морськими територіями. Генуя контролювала морські шляхи Чорного моря і Західного Середземномор’я, а Венеція – Східну частину.

Дож Венеції Джироламо Приулі

У 1298 р. в морській битві генуезці здолали Венецію, а також Пізу – її союзницю. За цими подіями слідкували візантійський та німецький монархи, яких ситуація роз’єднаності міст тільки радувала. У 1261 р. візантійський імператор Михаїл Палоеолог та Генуезька республіка уклали договір, предметом якого була спільна боротьба проти Венеції.

Сучасна Генуя

Папська держава

В Римі (Середня Італія) містилася резиденція папи. Глава католицького світу мав свою державу, яка так і називалася – Папська. Географічно вона роз’єднувала країну. На папський престол постійно зазіхали великі феодали, вбачаючи в ньому владу і прибуток. Коли хвиля утворення республік долинула до Рима, папа накивав п’ятами, але німецький монарх Фрідріх І Барбаросса заступився за нього, бо прагнув здобути прихильність. Він приборкав знать. Папа повернувся у свій палац, а республіку придушив. Після гострих суперечок німецьких імператорів із папами, резиденція останніх перемістилася в Авіньон. Це сталося на початку XIV ст. Римляни знову взялися за зброю і відновили республіку, а феодалів прогнали геть, зруйнувавши їх замки. Особливих успіхів для Риму вони цим не здобули, навпаки, місто поволі занепадало. Звісно, довго так тривати не могло. У середині ХIV ст. з’явився лідер, який пообіцяв дати лад республіці. Це був Кола ді Рієнца – син корчмаря. Він умів переконливо виступати і прагнув влади, перетворюючись у диктатора. Його зусилля в об’єднанні Італії не були схвалені римлянами. Та й інші міста, цінуючи свою незалежність, ще не були готові до цього. Тому Кола ді Рієнца насторожував своєю завзятістю, і врешті римляни вказали йому на двері. Та він здобув підтримку Папи, який наказав повернутися в Рим і утихомирити вельмож. Городяни вороже зустріли Кола ді Рієнцу і розправилися з ним. Згодом, у 1378 р. папська влада повернулась у Рим. Вплив і авторитет католицизму стали набувати попередньої ваги. Республіканське правління в містах перетворювалося на монархічне, бо комуни вже не справлялися із проблемами, які зростали разом з містами. А ще однією з причин утвердження монархії була потреба у сильній одноосібній владі – цього потребувала непроста соціально-економічна обстановка. Хто ж опинився на верхівці влади у колишніх містах-комунах? Це були багаті вельможі. Одними із найвідоміших правителів стала родина Медічів. Вони були банкірами і полюбляли розкошувати.

Козимо Медічі - один із найвідоміміших правителів Флоренції

Символічно, що навіть в імені одного з Медічі – Лоренцо Пишного (або Щедрого) звучить вказівка на багатство. Це справді так – родина позичала гроші навіть королям. Втім, Медічі не оминали увагою і злиденних земляків. Вони допомагали незаможнім, роздаючи милостиню. А найвпливовіший у Флоренції Козимо Медичі (правив із 1434 р.) був і меценатом – щедро обдаровував художників, письменників.

Лоренцо Пишний теж опікувався митцями, славився розумом, талантом, спрагою до знань. Чесноти родини Медічі були відомі і в інших країнах. У Південній Італії та Сицилії з ХІ ст. порядкували нормани. Вони утворили Сицилійське королівство, яке в ХІІІ ст. перейшло Фрідріху ІІ. Італійцям прийшлося важко – новий король зруйнував маєтки феодалів і не дозволяв мати зброю. Цей монарх довоювався до того, що населення геть зубожіло. Наростали протестні настрої, які посилились, коли у 1268 р. монархом став Карл Анжуйський, теж іноземець – француз. Врешті в Палермо спалахнуло повстання (французи ганьбили місцевих жінок). Жителі міста домовились, що умовним знаком до початку повстання буде церковний дзвін. Тому в історію події 1282 р. увійшли під назвою «Сицилійської вечерні». Внаслідок цього Сицилійська держава увійшло до складу Арагонського королівства на Піренейському півострові.

Реконкіста – захист християнства

Піренейський півострів на початку VIII ст. захопили араби, або маври, як називали їх європейці. Вони принесли з собою східну культуру. Проти християн араби були налаштовані вороже. Виникло повстання, в ході якого проголошувалися гасла захисту християнської віри від ісламу. Боротьбу проти арабів назвали Реконкістою, тобто відвоюванням.

Початок Реконкісти

Де йде боротьба за християнство – там з’являється церква. Так сталося і цього разу. Католицька влада закликала європейських рицарів взятися за зброю і на Піренеї пішли війська. В ході Реконкісти арабів прогнали, натомість утворивши християнські держави, найвпливовіші з яких – Кастилія, Арагон, Португалія. Так започаткувалися іспанські та португальські народи. У 1479 р. Кастилія й Арагон об’єдналися в одну державу – Іспанію, бо їх королі Ізабелла й Фердинанд одружилися. Іспанська держава подолала арабів, які тримали Гренаду. Це відбулося наприкінці ХV ст. Реконкіста підійшла до завершення.

Із виникненням і розвитком Іспанського королівства зменшилася роль кортесів - представницьких органів влади у піренейських державах. Кортеси спонукали королів виконувати закони, шанувати традиції, берегти скарбницю. Традиційно кортеси мали більший вплив на монарха, ніж у Франції чи Англії відповідні органи. Проте роль кортесів на тлі правління короля стала занепадати.

3. Учитель повторює з класом поняття

Повторюємо поняття

Республіка

Гвельфи

Гібеліни

Реконкіста

Кортеси

4. Учитель перевіряє набуті знання

Питання для самоконтролю

1. Чому в Італії виникали міста-республіки?

2. Що було причиною ворогування між Венецією і Генуєю?

3. Які причини перетворення республіканської влади Італії в монархічну?

4. Чим родина Медічів була шанована у Флоренції

5. Коли відбулося повстання "Сицилійська вечерня"?

6. Які держави подолали Гренаду, захоплену арабами?

5. Учитель ставить творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу.

Творче завдання: Поміркуйте, як би ви в епоху Лоренцо Пишного організовували карнавал. Які герої взяли б у ньому участь? Як би вони були одягнуті? В яких містах він би пройшов?

Домашнє завдання

1. Повторення пройденого матеріалу.

2. Покажіть на карті Флоренцію, Геную, Венецію, Сицилійське та Іспанське королівства. Поясніть, як вони створювались.

Література

1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;

2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010;

3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;

4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;

5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;

6. ukrmap.kiev.ua;

7. sc4v.narod.ru;

8. mid-ages.ru.

Скомпонував і відредагував С. Г. Соловйов, кандидат наук із соціальних комунікацій.

Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.