Версия 11:06, 7 февраля 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 11 клас>>Всесвітня історія 11 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія:Відновлені на нові незалежні держави.Повні уроки

Тема   Відновлені на нові незалежні держави

Мета: Описати стан економіки новоутворених країн, внутрішню і зовнішню політику, міжнародні відносини і конфлікти.

Структура уроку

1. Опитування домашнього завдання

2. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.

3. Дискусія робота  по групам

4. Домашнє завдання 

ХІД УРОКУ

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Соціально-економічне та політичне становище Прибалтійських країн, Білорусі, Молдови.

У державах Балтії — Литві, Латвії, Естонії — головна проблема полягає в тому, щоб найшвидше і з найменшими втратами увійти в європейський ринок. За останні роки вони зробили значні кроки в цьому напрямку. Особливих успіхів досягла Естонія, яку розглядають як реального кандидата на вступ до Європейського Союзу найближчим часом.

Західні експерти вважають Естонію взірцем для країн із перехідною економікою. В 90-х рр. замість машинобудування, металообробки та електроніки провідну роль а естонській промисловості почали відігравати переробка сільськогосподарської продукції, лісова та деревообробна галузі. Стабільна й політична ситуація. Президент користується повагою у населення. Наголос робиться на розвитку сфери послуг і туризму.

Дещо інша ситуація у Литві. Провідною політичною силою Литви тривалий час був народний рух '"Саюдіс". Його лідер Вітаутас Ландсбергіс був головою Верховної Ради-Литви під час проголошення нею незалежності. Велику роль у здобутті Литвою незалежності відіграв Алвгірдас Бразаускас. Свого часу він був першим секретарем ЦК компартії республіки і домігся, що литовська компартія стала самостійною від КПРС. Після проголошення незалежності Бразаускас очолив Демократичну партію праці Литви, створену на соціал-демократичних засадах. Ця партія зуміла скористатися невдоволенням населення економічними труднощами, що виникли з переходом до ринкового господарювання, і навесні 1993 р. завоювала більшість місць у парламенті. Крім того, Бразаускаса було обрано президентом держави. Його курс полягав у здійсненні реформ повільно і поетапно. Така програма уповільнює економічний розвиток, але, на думку соціал-демократів, вона враховує спроможність населення, яке за роки радянської влади втратило навички приватновласницької діяльності.

Проте ситуація корінним чином змінилася на початку 1998 р. На президентських виборах у січні 1998 р. переміг 71-річний Вальдас Адамкус, який мав й американське громадянство. Зразу після виборів він заявив, що "Литва обрала західний шлях", чим і визначив свій головний зовнішньополітичний орієнтир. Литовські керівники виявили рішучість у завершенні економічних реформ та інтеграції республіки до європейських інституцій.

У Латвії та Естонії гострої форми набуло національне питання. За час існування СРСР частка російськомовного населення в обох республіках досягла такого розміру, що за всенародного обговорення найважливіших проблем корінні нації не мали необхідної більшості голосів, а в деяких районах навіть опинились у меншості. Уряди Латвії та Естонії вирішили розв'язати цю проблему, обмеживши права тих іммігрантів, що приїхали до цих країн після радянської окупації. В Латвії, зокрема, було закрито всі промислові підприємства, де працювало російськомовне населення. Одначе це поглибило економічну кризу. Новим кроком на шляху Латвії до Європейського Союзу стало обрання влітку 1999 р. президентом республіки професора Монреальского університету Вайри Віке-Фрайберге, яка заявила про зміцнення ринкової економіки та створення мультинаціональної демократичної держави.

Станіслав Шушкевич

Голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич і парламент від самого початку орієнтувалися на Росію. Керівництво країни не поспішало з ринковими реформами, сподіваючись здійснити їх еволюційним шляхом, без "шокової терапії", яка спричинює закриття нерентабельних підприємств, масове безробіття і падіння життєвого рівня населення.

Труднощі перехідного періоду ще більшою мірою піднесли анти ринкові настрої в Білорусі. На цій хвилі на перших президентських виборах у 1994 р. переміг Олександр Лукашенко, який виступив із програмою інтеграції з Росією та встановлення жорсткого державного контролю за економічною діяльністю.

Повернення до старого стало лейтмотивом усієї внутрішньої політики білоруської держави. О. Лукашенко відтворив авторитарну модель керівництва, вже забуту сусідами Білорусі. У квітні 1996 р. Білорусь і Росія уклали Договір про утворення товариства двох держав. Рівно через рік, у квітні 1997 р., Б. Єльцин і О. Лукашенко підписали в Кремлі союзний договір. Незважаючи на різку критику режиму О. Лукашенка ззовні, білоруський народ в більшості своєму вдруге проголосував за обрання останнього на президентську посаду у вересні 2001 р.

2.Держави Закавказзя та Центральної Азії

Держави Азії — колишні республіки СРСР Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменистан мають багато спільного. Після розпаду Радянського Союзу в Киргизії головою держави став представник демократичних сил Аскар Акаєв, у Казахстані — колишній компартійний лідер Нурсултан Назарбаєв. Обидва провадять курс на створення демократичних правових світських держав. Узбецький президент Іслам Карімов і туркменський президент Сапармурад Ніязов (обидва — колишні керівники республіканських компартій) прагнуть під оболонкою незалежності зберегти старі феодально-комуністичні порядки, залучаючи на допомогу іслам та мусульманське духівництво.

Показники економічного добробуту держав Центральної Азії значною мірою визначаються наявністю або відсутністю в їхніх надрах нафти й газу. Енергетичні багатства дозволяють розраховувати на іноземні інвестиції, на втілення в життя престижних проектів розвитку. У цьому аспекті пощастило Казахстану, Туркменії та Узбекистану.

Вони разом із сусідніми державами розробляють проекти видобутку і транспортування нафти й газу до Європи. Отож, інтеграційні процеси в цьому регіоні посилюються. Візьмемо, зокрема, Туркменістан. За радянських часів Туркменія була сировинним придатком центру. Сапармурад Ніязов неодноразово стверджував, що радянський Туркменістан був уражений "комплексом аутсайдера", а туркмени розглядалися у Москві мало не як дармоїди. Тепер Туркменія має прекрасні перспективи, оскільки володіє майже третиною світових запасів газу І великими покладами нафти. На газ о переробних підприємствах республіки працюють фірми США, Німеччини, Туреччини, Ірану, Ізраїлю, Японії, Великої Британії. У квітні 2001 р. під час візиту до України С. Ніязова було укладено взаємовигідний договір про постачання в Україну газу і компенсацію частини боргу постачанням українських товарів та інвестиціями в нафтогазовий сектор Туркменістану.

C.Ніязов

Прибутки від продажу природних ресурсів дозволяють Туркменістану закуповувати сучасні машини та устаткування для промисловості, розвивати сільське господарство, значно покращити життєвий рівень населення (впродовж останніх п'яти років жителі Туркменістану безкоштовно забезпечуються електроенергією, газом ы питною водою).

Гарні економічні перспективи має й Азербайджан (президент Г- Алієв), багатий на нафту, з яким в України встановилися дружні взаємовигідні відносини.

Алієва Ільгам Алієв

У набагато складнішому становищі опинилися Грузія та Вірменія, на території яких нема запасів природних копалин. Ситуація в республіках погіршилась і через воєнні дії, що там відбувалися, особливо у Грузії. Останнім часом керівники цих держав, зокрема, президент Грузії Е. Шеварднадзе, знаходять вихід із складного становища в напрямку інтеграції з сусідніми країнами, зокрема щодо транспортування нафти й газу, будівництва спільних промислових об'єктів тощо.

Е. Шеварднадзe

Домашнє завдання:

1. Назвіть держави, що входять до СНД.

2. Як складаються відносини між Росією та Білоруссю останнім часом?

4. Наведіть приклади успішного економічного розвитку країн Середньої Азії та Закавказзя в останнє десятиліття XX ст. З чим це пов'язано?

Список використаної літератури:

1.За основу взятий  тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С

2.За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

3.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік 

4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік 

5.П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 2010 рік

6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 2010 рік

8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991 2009 рік

Скомпоновано та відредактовано Муха О.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.