Версия 10:30, 29 января 2011

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 7 клас. Повні уроки >> Економіка: Ринок і його різновиди.Повні уроки

Мета уроку: Ознайомитись з поняттям "ринок", встановити для себе які бувають види ринків, які основні функції та рушійні сили ринку .

Головні питання уроку: 1. Ринок і сучасна ринкова економіка. 2. Конкуренція. 3. Функції конкуренції. 4. Основні види ринків. 5. Економічні функції ринку.

Ринок й сучасна ринкова економіка

Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.
За визначенням ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, що споживачі можуть купити по певній ціні ) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, що виробники продають по певній ціні ) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквівалента вартості (грошей) на якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відношень між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції. При цьому ринки приймають самі різні форми. Найближча автозаправна станція, закусочна, магазин грамплатівок, пришляховий ларьок фермера - усе це звичайні ринки. Нью-Йоркська фондова біржа і Чиказька зернова біржа - це уже високорозвинені ринки, на яких покупці і продавці відповідно акцій, облігацій і сільськогосподарської продукції з усього світу встановлюють контакт один з одним. Подібною уявою й організатори аукціонів зводять разом покупців і продавців предметів мистецтва, худоби, держаного сільськогосподарського устаткування, а іноді і нерухомості.

Рис 1. Рибний аукціон в Гонолулу, Гаваї.

Конкуренція
Ключовим поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції (competition) . Конкуренція - це центр ваги всієї системи ринкового господарства, тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Аналогічно визначається конкуренція між споживачами як взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших . У суперництві на ринках мова йде про укладання угод і про частки участі в ринковій сфері. Конкурентна боротьба - це динамічний процес, що прискорює розвиток. Він служить кращому забезпеченню ринку товарами.
У якості засобів у конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій на ринку компанії використовують наприклад , якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови постачань і платежів, інформацію через рекламу.

Функції конкуренції

Виділяють наступні функції конкуренції:
•Функція регулювання.Для того щоб устояти в боротьбі, підприємець повинний пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Звідси і фактори виробництва під впливом ціни направляються в ті галузі , де в них існує найбільша потреба.
• Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс і ризик одночасно:
- підприємства, що пропонують кращу по якості продукцію або виробляють її з меншими виробничими затратами , одержують винагороду у вигляді прибутків ( позитивні санкції ). Це стимулює технічний прогрес;
- підприємства, що не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, одержують покарання у вигляді збитків або витісняються з ринку (негативні санкції).
• Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до більш високої продуктивності , але і дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску. Це відповідає пануючому в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результатами.
• Функція контролю. Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, монополіст може призначати ціну. У той же час конкуренція надає покупцю можливість вибору серед кількох продавців. Чим досконаліша конкуренція , тим справидливіша ціна.
Політика в області конкуренції покликана піклуватися про те, щоб конкуренція могла виконувати свої функції. Керівний принцип "оптимальної інтенсивності конкуренції" у якості цілей політики в області конкуренції припускає, що:
- технічний прогрес у відношенні виробів і прогресів швидко впроваджується ( інновація під тиском конкуренції) ;
- підприємства гнучко адаптуються до мінливих умов (наприклад, схильності споживачів) (адаптація під тиском конкуренції).
Маштаб інтенсивності конкуренції визначається тим, як швидко перевага в прибутку губляться в результаті успішного відтворення інновацій конкурентам. У першу чергу це залежить від того, наскільки швидко конкуренти реагують на ривок уперед підприємства-піонера і наскільки динамічнний попит.
Відповідно до керівного принципу оптимальної інтенсивної конкуренції сприятливі умови для нормального функціонування суперництва з'являються тоді, коли мають справу з "широкою" олігополією із "помірною" індивідуалізацією продукції. "Вузька" олігополія із сильною індивідуалізацією продукції, навпаки, зменшує інтенсивність конкуренції.

Основні види ринків
Відповідно до чинного законодавства ринки поділяють на:
- легальний ринок;
- тіньовий ринок.

Рис 2. Види ринків у ринковій економіці.

За просторовю ознакою розрізняють наступні види ринків:
- місцевий ринок;
- національний ринок;
- міжнародний регіональний ринок;
- світовий ринок.
За економічним призначенням об'єктів ринкових відносин:
- споживчий ринок;
- ринок капіталів;
- ринок робочої сили;
- ринок інформації;
- фінансовий ринок;
- валютний ринок і ін.

Рис 3. Взаємодія між різними галузями ринку.

Споживчий ринок - сукупність індивідів і родин, що купують товари і послуги для особистого споживання. Ринки споживчих товарів характеризуються масовим споживачем, різноманітною конкуренцією, децентралізованою структурою.
Ринок капіталів (ринок капіталу) - частина фінансового ринку, на якому обертаються довгі гроші, тобто кошти з терміном обігу більше року. На ринку капіталів відбувається перерозподіл вільних капіталів та їх інвестування в різні прибуткові фінансові активи.
Форми обігу грошових коштів (фінансових ресурсів) на ринку капіталів можуть бути різними:
• банківські позики (позики);
• акції;
• облігації;
• фінансові деривативи;
• ноти і комерційні папери.
Ринок робочої сили, спрощено званий ринком праці, є складовою частиною ринкової економіки, яка для нормального функціонування повинна мати ще ринок товарів і ринок цінних паперів. Так, прибутково працююче підприємство залучає інвесторів, які позичають йому свій капітал у вигляді цінних паперів для подальшого розвитку, що, як правило, веде до зростання числа робочих місць і збільшення заробітків працівників. Падіння попиту на продукцію підприємства відлякує інвесторів, веде до звуження трудового потенціалу підприємства.
Ринок робочої сили являє собою багатофакторний механізм, який формується під впливом безлічі економічних і соціальних факторів і сам впливає на них. Ринок робочої сили слід розглядати як сферу економіки, де виникають відносини обміну між індивідуумами, які володіють робочою силою, і роботодавцями, які володіють засобами виробництва. Наймані працівники і роботодавці виступають на цьому ринку як його суб'єкти: одні - у ролі продавців товару, тобто власної робочої сили, інші - в ролі покупців цього товару. Укладення угоди означає, що людина отримує можливість працювати, виробляти споживчі блага. Відносини цих суб'єктів ринку підпорядковуються загальним ринковим законам, зокрема законами попиту та пропозиції.

Рис 4. Повітря та вода є прикладами безкоштовних споживчих благ, які людина бере від природи.

Інформаційний ринок - система економічних, правових та організаційних відносин з торгівлі інформаційними технологіями, інформаційними продуктами і послугами.
Фінансовий ринок в економічній теорії - система відносин, що виникає в процесі обміну економічних благ з використанням грошей в якості активу-посередника.

Рис 5. Місце ринку цінних паперів в структурі фінансового ринку.

Економічні функції ринку
До головних економічних функцій ринку відносять такі функції:
- саморегулювання економіки, котра передбачає узгодження виробництва і споживання по всьому асортименту товарів і послуг, а також підтримування збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і ціною;
- стимулююча - полягає в спонуканні виробників до створення нової продукції з найменшими витратами і найбільшими доходами;
- регулююча - передбачає забезпечення певної пропорційності у виробництві і обміні між регіонами і сферами економіки;
- раціональності - передбачає зменшення факторів, а також витрат обігу;
- еквівалентності - полягає у співставленні індивідуальних витрат ресурсів із суспільними, що виявляє цінність продукту;
- демократизації господарської діяльності, тобто санація (позбавлення) економіки від нежиттєздатних елементів, що веде до диференціації товаровиробників - конкурентів.
Таким чином, ринок - є функціональною формою економічних зв'язків між суб'єктами цілісної економічної системи, це конкретна форма існування вільного підприємництва. Найповніша суть ринкової економічної системи відображає ринок вільної (чистої) конкуренції, що дає найбільшу свободу дії ринкового механізму господарювання.

Контрольні завдання

1. Що таке ринок?

2. Яка роль конкуренції в ринкових відносинах?

3. Перерахуйте види ринків та опишіть роль кожного з них.

4. Що таке ринок робочої сили?

5. Без чого неможливе існування ринку? Відповідь обгрунтуйте.

6. Назвіть основні функції ринку.

7. Розкрийте зміст функції контролю конкуренції.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Ринок та його основні фунції", Романенко А.І., вчитель економіки, Ковельська загальноосвітня школа I-III ступенів №6.

2. Липсиц И. В. Экономика. Учебник 7-8 класс. Вита-Преес, 2009 - 224с.

3. Урок на тему "Ринок та його різновиди", Даценко Т.О., вчитель економіки, Хмельницька загальноосвітня школа I-III ступенів №8.

4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.