Текущая версия на 12:40, 21 октября 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література >>Зарубіжна література: Олександр Пушкін (1799 – 1837). «Пісня про віщого Олега». Поетизація давньоруської минувшини в баладі Пушкіна «Пісня про віщого Олега»

План-конспект уроку з курсу «Зарубіжна література 7 клас» з теми «Поетизація давньоруської минувщини в баладі О.С.Пушкіна “Пісня про Віщого Олега”».

Тема уроку:Поетизація давньоруської минувщини в баладі О.С.Пушкіна “Пісня про Віщого Олега”

Мета уроку: актуалізувати знання учнів про О.С.Пушкіна, познайомити з літописним джерелом “Пісні про віщого Олега”, проаналізувати текст балади;
розвивати навички виразного читання, усного мовлення; виховувати інтерес до минулого Батьківщини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: репродукції портрета О.С.Пушкіна, картини В.Васнєцова “Прощання Олега з конем”, “Зустріч Олега з Волхвом”.
 
Епіграф:                                                                                                            У дуже давні славні дні
                                                                                                                         Складалися дзвінкі пісні… 
                                                                                                                         Французька народна балада

І. Актуалізація знань

1.Бесіда
? – Чим відрізняються балади Шиллера і Гете?
? – Що ви знаєте про життя і творчість російського поета О.С.Пушкіна?
2. Повідомлення учителя або групи учнів

                                                                 О.С.ПУШКІН (1799 – 1837)

Народився О.С.Пушкін в Москві в заможній дворянській родині. Закінчив Царськосільський ліцей. Ще під час навчання в ліцеї писав перші вірші. Вдалим літературним дебютом була поема «Руслан і Людмила». Вільнолюбиві вірші поета не подобалися царю Олександру І, тому він наказав відправити Пушкіна служити на південь Російської імперії. В 1820 році поет вирушає в подорож, яка тривала більше чотирьох років. Він побував у Катеринославі (Дніпропетровськ), на Кавказі, в Криму, Кишеніві, Кам’янці, Одесі, Києві. Відвідував Києво-Печерську Лавру, цікавився історією Київської Русі, народними переказами, легендами. Після прохання залишити службу він отримує дозвіл оселитися в маєтку батьків Михайлівському, де два роки жив під наглядом поліції та церкви. Під час південного заслання Пушкін написав багато творів, одним з них є балада "Пісня про Віщого Олега".

Задум написати твір про віщого Олега з’явився у Пушкіна у 1821 році, а 1березня 1822 року поет закінчив роботу над “Піснею про віщого Олега”. Молодого поета-романтика цікавила старовина. Представники романтизму охоче зверталися до історичних сюжетів, поєднували у своїх творах історію з народними переказами. Тому постать легендарного київського князя, похованого в древньому місті на горі Щекавиця, зацікавила російського поета.

Особливість балади в тому, що написана вона за літописним переказом, це наближує її до історичної пісні.

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

  1.                                                   «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА»

Олег – київський князь, який об’єднав навколо себе слов’ян. Князював 33 роки (з 879 по 912р.). Багато славних подвигів пов’язують з його ім’ям. З “Повісті врем’яних літ” відомо, що Олег належав до роду Рюріка, опікувався малим Ігорем, нащадком Рюрика. У 882 році здійснив похід з Новгорода на Київ, підступно вбив Аскольда та Діра, захопив Київ.  Віщим (мудрим) його прозвали після походу у 907 році на Візантію. Князь вирушив з воїнами в похід на човнах, а на суходолі наказав поставити човни на колеса і розгорнути вітрила. Греки  уклали мирний торговий договір, а Олег прибив щит на воротах Цареграда на знак своєї перемоги.

У найдавнішій старослов’янській пам’ятці “Повісті врем’яних літ” (1113р.) розповідається про смерть князя Олега:

“Жив Олег у мирі з усіма країнами, князюючи в Києві. Настала осінь, пригадав Олег про свого коня, бо вирішив годувати його та не сідати на нього. Адже, запитуючи волхвів, від чого він помре, князь від одного з них отримав відповідь: “Княже! Кінь, якого ти любиш і на якому ти їздиш, принесе смерть тобі. Олег подумав і відповів: “Ніколи не сяду на нього, не побачу його”. І звелів князь добре годувати коня та не приводити до нього. Чотири роки він був у Києві, а на п’яте літо згадав коня, від якого волхви провіщали померти Олегу. І викликав він старшого конюха і запитав: “Де кінь мій, якого я звелів годувати та доглядати?” Той відповідає: “Помер”. Олег засміявся й докорив чаклуну: “Ти невірно говорив, волхве, все то брехня була: кінь помер, а я живий”. І звелів осідлати коня: “Погляну на кістки його”. Приїхав на місце, де лежали голі кістки, зійшов із коня і сказав: “Від цього черепа смерть мене мала взяти?” І ступив ногою на череп, і вилізла змія, і вкусила в ногу. Від того князь захворів і помер.”

  2.  РОБОТА З ТЕКСТОМ 

Виразно прочитайте текст
? – Як автор називає князя Олега в перших рядках поеми?
? – В який похід зібрався князь зі своїм військом?
? – Яким ми бачимо старого волхва? Як характеризує його автор? Чи боїться старий князя та його дружину?
? – З яким запитанням звертається Олег до старого чарівника? Чому обіцяє йому нагороду?
? – Чому ворожбит не приймає князівські дари? Чи є вони для нього цінністю? Що він цінує в житті?
? – Яке пророцтво почув Олег? Чи вірить князь словам волхва?
? – Як прощається Олег з конем? Що він відчуває в цю мить? Аргументуйте свою думку.
? – Чому князь відмовився від “вірного друга”? Чи дійсно цей кінь дорогий йому?
? – Коли Олег знову згадує свого коня? Як називає його?
? – Чому князь замислився, почувши про смерть коня? Зачитайте звертання Олега до останків свого коня? Про що говорять ці слова?
? – Чи здійснилося давнє пророцтво?
? – Як змальовано появу змії? З чим вона порівнюється? Чи випадкове таке порівняння?
? – Чи допомогла мудрість Олега уникнути передбачення?

3. Словникова робота

віщий– мудрий;
хозари – кочівний народ, у VIII – IXст. жили на півдні від Київської Русі;
Перун – верховне божество у давніх слов’ян, бог грому й блискавки;
волхви – у слов’ян чаклуни, що могли передбачати майбутнє;
тризна – завершальний етап похоронного обряду, поминки;
Царград – столиця Візантії, сучасний Стамбул;
Отроки – підлітки;
Бранне – військове.

ІІІ. Підсумок уроку

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ

Завдання:  1. Визначте характерні ознаки літературної балади в “Пісні про віщого Олега” .
                  2. Який характер ( фантастичний, історико-героїчний , соціально-побутовий ) носить балада О.С.Пушкіна? Аргументуйте свою думку.


Домашня робота: виразно читати “Пісню про віщого Олега”, скласти цитатний план балади.

Надіслано учителем зарубіжної літератури гімназії "Троєщина" Юсипович І.В.

_{Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани конспектів уроків з зарубіжної літератури, завдання з зарубіжної літератури 7 класу скачати}