Версия 15:31, 30 августа 2009

ІСТОРИЧНІ ПІСНІ
Серед фольклорних скарбів найбагатшим і найпоширенішим є пісенний жанр. Великий знавець фольклору Михайло Стельмах назвав українські пісні «перлинами світової народ ної творчості».
У попередніх класах ви ознайомилися з календарно-обрядовими та суспільно-побутовими піснями.
Значне місце в українському фольклорі посідають також історичні пісні, в яких розповідається про визначні події минулого та відомих історичних осіб. У цих піснях, як зазначав Олександр Довженко у статті « Народна пісня», написаній у роки Другої світової війни, виринають із давнини століть і проходять перед нами гордою ходою славні пращури — Байда-Виш-невецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Хмельницький, Морозенко —- і кличуть захищати рідний край.
Тематика цих пісень різноманітна. У найдавніших із них, які збереглися ще з XV ст., розповідається про жахи невільницького полону та боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників.
Пісні XVII ст. зображують події визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти, прославляють національних героїв.
У XVIII—XIX ст. з'являються пісні про боротьбу нашого народу за соціальне та національне визволення, які оспівують мужність, незламність, самовідданість народних ватажків.
 Літературно-мистецькі паралелі
Михайло Кривенко (1921) — відомий український художник. Навчався в Київському художньому інституті. Автор картин на історичну тематику. Нагороджений орденом «Знак Пошани». Більшість творів художника зберігається в Національному художньому музеї України.
 Найдавніший цикл історичних пісень, присвячений боротьбі нашого народу проти турецько-татарських загарбників, відтворює набіги татарської орди на Україну, розповідає про жорстокі погроми та руїни, страждання невільників у турецькій неволі.
Пісня «Зажурилась Україна» відображає картину спустошеної чужинцями української землі та боротьбу запорозьких козаків із турецькими завойовниками. «Пісня про Байду» прославляє князя, мужнього й кмітливого запорожця Дмитра Вишневецького, якого на Січі прозвали Байдою. У пісні «Та ой як крикнув же та козак Сірко» змальовуються звитяжні походи на турків кошового отамана, легендарного Івана Сірка.

ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА
 
Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії —
 
У полон забрано:
Як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
 (Ґринджоли  —сани).
 
 Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
 
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Поміж козаками.
Ой козак до ружини1,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
 
1.    Визначте особливості побудови цієї пісні. На які дві частини можна поділити текст за змістом? У якому темпі та з якою інтонацією їх потрібно читати?
2.    Якими художніми засобами відтворено картину спалених і розграбованих завойовниками українських міст і сіл?
3.    Знайдіть у пісні афористичні вислови, запам'ятайте їх.
4.    Визначте ідею пісні, процитуйте рядки, в яких її виражено.

ТА ОЙ ЯК КРИКНУВ ЖЕ ТА КОЗАК СІРКО
Та ой як крикнув же та козак Сірко,
Та ой на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!»
Та туман поле покриває,
Гей, та Сірко з Січі виїжджає.
Гей, та ми думали, та ми ж думали,
Що то орли та із Січі вилітали,—
Аж то військо та славне запорізьке
Та на Кримський шлях з Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой та ми ж думали,
Та що сизий орел по степу літає,—
Аж то Сірко на конику виїжджає.
Гей, та ми ж думали, ой та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє,—
Аж то військо та славне запорізьке
Та на вороних конях у степу виграває.
Та ми думали, ой та ми ж думали,
Що то місяць в степу, ой, зіходжає,—
Аж то козак Сірко та козак же Сірко
На битому шляху та татар оступає.

1.    Які слова з історичної пісні свідчать про повагу кошового до підлеглих?
2.    Знайдіть у пісні поетичний паралелізм, поясніть його значення.
3.    Відшукайте у тексті епітети та метафори, визначте їх роль.
4.    Схарактеризуйте козацького ватажка за цією піснею.
5.    З ким порівнюється Сірко у творі? Яке порівняння, на вашу думку, найвдаліше і чому?
6.    Які думки й почуття викликала у вас ця пісня?
Літературно-мистецькі паралелі
Іван Айвазовський (1817—1900) — відомий російський і український художник-мариніст. Народився у Феодосії. Навчався в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, був її почесним членом. З 1845 року до кінця життя працював у Феодосії, де заснував картинну галерею, яку разом зі своїми творами заповів місту. У своїх полотнах зображував море, боротьбу людей зі стихією, їх стійкість та мужність, а також морські баталії. Найвідоміші твори художника: «Місячна ніч у Гурзуфі», «Дев'ятий вал», «Чумаки в степу вночі», «Чорне море», «Весілля на Україні», «Серед хвиль», «Чесменський бій».
 
Історичні пісні про національно-визвольну боротьбу

Народно-визвольну війну українців проти панської Польщі у 1648—1654 роках відображено у численних піснях. З любов'ю і гордістю змальовано подвиги Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна, Морозенка та інших народних героїв у відомих піснях «Чи не той то хміль» та «Ой Морозе, Морозенку». ДОСЛІДНИКИ вважають, що прототипом узагальненого образу козацького ватажка Морозенка є полковий осавул1 Нестор Морозенко, а ще ймовірніше — полковник Станіслав Мрозовицький, який загинув у нерівному бою з чужинцями.
У роки визвольної боротьби татари часто вступали у воєнний союз із козаками проти польської шляхи, але нерідко чинили грабіжницькі набіги на Україну. Козакам доводилося оборонятися. Про один із таких боїв і розповідається у пісні про Морозенка.
 
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в'ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б'ється.
Чи не той то хміль,
Що по ниві грає?
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду,—
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький,
Друже
Золотої Води, — Іде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди».
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собою веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати,—
Ой прийдеться вже
ляшенькам В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи
Деякії полки,—
їли ляхів собаки
І сірії вовки. Гей,там поле,
А на полі цвіти — Не по однім ляшку
Заплакали діти.

Гей, там річка,

Через річку глиця -

Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця..
 
1.    Виділіть три смислові частини у пісні «Чи не той то хміль», прокоментуйте їх зміст, визначте інтонаційні особливості кожної.
2.    Знайдіть у тексті поетичні паралелізми. Поясніть, яку роль вони відіграють.
3.    Якими пісенними рядками висловлено ставлення народу до Богдана Хмельницького і до польської шляхти? Зачитайте і
прокоментуйте відповідні рядки.

ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ
Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче.
 Не так тая Україна,
Як та стара мати, Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила,— То татар велика сила Козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки До ночі глухої, —
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
Не вернувся Морозенко,

Голова завзята,
Замучили молодого
Татари прокляті.
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,

Живцем серце виривали.

Поставили Морозенка
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,

На свою Вкраїну!»
Вся ти єси, Україно,

Славою покрита,
Тяжким горем, та
сльозами,
Та кров'ю полита!
І поки над білим світом

Світить сонце буде, —
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
 
1.    Як у пісні схарактеризовано Морозенка? Процитуйте відповідний уривок, визначте художні засоби.
2.    Знайдіть   заперечне   порівняння   у   пісні.   Поясніть   його значення.
3.    Сформулюйте ідею пісні. У яких рядках вона виражена?

Історичні пісні про боротьбу за соціальне визволення народу
У XVIII ст. цариця Катерина II запровадила в Україні кріпосне право. Поміщики жорстоко визискували селян, що породжувало справедливий протест пригноблених. Народні месники створювали повстанські загони, які боролися проти соціального гніту. Найвідомішими ватажками таких загонів були Устим Кармалюк із Поділля та Олекса Довбуш із Прикарпаття.
Устим Кармалюк є символом непокори, мужності та героїзму. Понад двадцять років боровся він проти поміщиків, залучивши до свого повстанського загону двадцять тисяч
месників. Чотири рази засилали його в кайданах до Сибіру, проте щоразу він тікав і повертався в Україну, щоб продовжити боротьбу  поневолювачами. У 1835 році Кармалюка підстеріг у засідці і вбив польський шляхтич Федір Рут-ковський.
У 1768 році на Правобережній Україні, почалося гайдамацьке повстання під назвою Коліївщина. Ним керував колишній запорожець Максим Залізняк, якого у народі називали батьком. Катерина II придушила повстання, а Залізняка заслали до Сибіру.
Імена своїх борців народ уславив у піснях. Образ Устима Кармалюка знайшов відображення й у художніх творах Марка Вовчка, Михайла Старицького, Василя Кучера, Володимира Гжицького, Володимира Канівця, Олександра Гижі, Андрія Малишка, Степана Литвина, Андрія Гудими.
Яскравий образ Максима Залізняка змалював Тарас Шевченко у поемі «Гайдамаки», яку вивчатимете у 9 класі.

МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК
 Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну,

Як пишная рожа!

Зібрав війська сорок тисяч

В місті Жаботині,
Обступили город Умань

В обідній годині.

Обступили город Умань,

Покопали шанці

Та вдарили з семи гармат

У середу вранці.
Та вдарили з семи гармат

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні шанці...

Отак Максим Залізняк
Із панами бився,
І за те він слави

Гарной залучився.
Лине гомін, лине гомін

По степу німому,—

Вертаються козаченьки

Із бою додому.
 
1.    Розкажіть, як змальовано бій Максима Залізняка з ворогами. Які художні засоби при цьому використано? Наведіть приклад
гіперболи.
2.    Як народ висловлює захоплення й замилування своїм улюбленцем? Процитуйте відповідні рядки з тексту.
3.    Наведіть рядки, в яких виражено основну думку пісні.
4.    Розгляньте  портрет  Максима Залізняка  (с.   16).   Зверніть увагу на вираз обличчя, зачіску. Що можна сказати про настрій
портретованого? Опишіть зовнішність козака.

ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ
(Пісня про Устима Кармалюка)
 
За Сибіром сонце сходить...

Хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармалюка,

Всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Маю жінку, маю діти,
Та я їх не бачу!
Як згадаю про їх муку —
Сам гірко заплачу.
Зібрав собі славних
хлопців,—
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Чи хто їде, чи хто йде,
Треба їх спитати,
Як не має він грошей —
Треба йому дати!
 
Аж тут їде сам владика:

«А здорові, хлопці!»
«Ой довго ми вас чекали,

Благослови, отче!»
Ой вилічив сам владика

Сорок тисяч грошей,

Подивився кругом себе -

Все хлопці хороші.
Ой чи їде, чи хто йде,

Треба його ждати.
Ой прийдеться Кармалюку

Марне пропадати.
Ой прийдеться Кармалюку

Марне пропадати,
Бо немає пристанища,
Ані свої хати.
Асесори, ісправники
За мною ганяють,
Більше вони людей б'ють,

Як я гріхів маю.
Зовуть мене розбійником,

Кажуть — розбиваю.
Ще ж нікого я не вбив,
Бо й сам душу маю.
З багатого хоч я й візьму —

Убогому даю.
Отак гроші поділивши,
Я гріхів не маю.
Судять мене вдень і вночі,

Повсяку годину,
Ніде мені подітися,
Я од журби гину.
Чи хто їде, чи хто йде,

Часто дурно ждати,

Отак треба в лісі жити,

Бо не маю хати.
Пішов би я до дітей —

Красу мою знають:
 
Аби тільки показався,

То зараз впіймають.
А так треба стерегтися,

Треба в лісі жити.
Хоч, здається, світ великий,

Ніде ся подіти!
Прийшла туга до серденька,

Як у світі жити?
Світ великий і розкішний

Та ніде ся діти!
У неділю дуже рано
У всі дзвони дзвонять.

А мене, Кармалюка,
Як звірюку гонять.
Нехай гонять, нехай ловлять,
Нехай заганяють,
Нехай мене, Кармалюка,
В світі споминають!
 
1.    Яку форму боротьби обрав Кармалюк? Чи схвалюєте ви його вибір? Чи можна його називати розбійником? Як цю боротьбу
оцінює сам Кармалюк? Знайдіть відповідні рядки у тексті.
2.    Як  ставились до  народного  ватажка  пани?  Для  підтвердження своєї думки знайдіть у пісні яскраве порівняння.
3.    Спираючись на текст пісні, розкажіть, чи мав Устим Кармалюк свою хату, сім'ю, дітей. Чи був у нього інший вибір?
4.    Що змусило Кармалюка виступити проти панів? Як про це сказано в пісні? Поясніть зміст таких рядків: «Хоч, здається, не
в кайданах, а все ж не на волі».
5.    За що ми повинні бути вдячні народним месникам? У чому виявилось їхнє благородство?
Відшукайте в Інтернеті, енциклопедіях, довідниках матеріали про сподвижницьке життя народних героїв України. Підготуйте усне повідомлення для виступу в класі.
Як готувати повідомлення
Повідомлення — це зв'язна розповідь на задану тему на основі прослуханого, прочитаного чи зібраної з різних джерел інформації.

Підготовка матеріалів до повідомлення має кілька етапів:
1.    Визначення мети запропонованого завдання та форми добору матеріалу.
Потрібно сформулювати тему пошуку і форму виступу (повідомлення, доповідь, усний твір, участь у дискусії тощо).
2.    Безпосереднє  збирання  інформації з різних  джерел (Інтернет,  енциклопедії,  довідники,  художні книги,  журнальні чи газетні статті, розповіді людей тощо).
Під час добору матеріалів варто робити виписки з різних джерел і зазначати, з якого джерела взято інформацію, від якої людини записано (зазначити ім'я та прізвище, вік), де і коли (село, район, область, рік). Наприклад:
Плач невольника // Український фольклор: Хрестом, для 5 — 11 кл./ Упоряд. О. Бріцина, Г. Довженок, Н. Шумада.— К.: Освіта, 1997.—С. 116—118.
Панченко В. З дитячих літ генія / Дивослово.— 2006.— №12.— С. 37 — 38.
Записано 2007 р. від Ольги Федуник, 58 років, с. Корнич Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
3.    Систематизація зібраного матеріалу (складання плану
або тез — основних думок із зібраної інформації, які подають
ся у логічній послідовності).
Текст повідомлення складають у формі розгорнутого чи простого плану, основних тез чи стислого конспекту. Виступ повинен складатися з трьох частин: стислого, але зацікавлюючого вступу; основної частини, в якій варто виділити кілька головних думок; короткого висновку. Намагайтесь у тексті наводити конкретні приклади і факти, відповідні цитати, викладати матеріал просто, зрозуміло, переконливо і логічно.

Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас.

Надіслано читачами з інтернет-сайту

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими