|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 9 клас|Хімія 9 клас]]>> Хімія: Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 9 клас|Хімія 9 клас]]>> Хімія: Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти''' |
| | | | |
| | + | <br> <metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, 9 клас, Поняття про вищі, насичені й ненасичені, карбонові кислоти.</metakeywords>ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩІ (НАСИЧЕНІ Й НЕНАСИЧЕНІ) КАРБОНОВІ КИСЛОТИ |
| | | | |
| - | <metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, 9 клас, Поняття про вищі, насичені й ненасичені, карбонові кислоти.</metakeywords>ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩІ (НАСИЧЕНІ Й НЕНАСИЧЕНІ) КАРБОНОВІ КИСЛОТИ | + | |
| | + | |
| | + | <u>Поняття про вищі карбонові кислоти. Жири</u> |
| | + | |
| | + | Після опрацювання §30 ви зможете: |
| | + | |
| | + | наводити приклади застосування вищих карбонових кислот і жирів; складати молекулярні та структурні формули тристеарину; характеризувати склад, структуру, фізичні та хімічні властивості жирів; ілюструвати властивості жирів рівняннями хімічних реакцій; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між складом, будовою, властивостями та біологічними функціями і застосуванням цих сполук; обґрунтовувати застосування жирів їхніми властивостями та роль жирів у живому організмі; висловлювати судження щодо значення жирів у суспільному господарстві, побуті, охороні здоров'я тощо. |
| | + | |
| | + | На шляху до успіху пригадаємо з вивчених курсів хімії, біологи та основ здоров'я: |
| | + | |
| | + | яка функціональна група карбонових кислот; чим ненасичені вуглеводні відрізняються від насичених і як їх виявляють; що таке гліцерин і які його властивості; чим аналіз відрізняється від синтезу; які умови необоротності перебігу реакції між сіллю й кислотою; хто здійснив перший синтез жироподібної речовини; які речовини містяться у плодах і насінні; чим відрізняються оборотні реакції від необоротних; що таке біодизельне пальне; для чого використовують жири в господарстві. |
| | + | |
| | + | • ''Вінці карбонові кислоти'' деякою мірою відомі вам з повсякденного життя. Чи не кожен з вас спостерігав горіння стеаринової й пальмітинової кислот, запалюючи новорічні стеаринові свічки, наносив ці кислоти на шкіру у складі косметичних засобів. Компонентом живильних і зм'якшувальних кремів, засобів догляду за волоссям також є ненасичена олеїнова кислота. |
| | + | |
| | + | Звідки люди дізналися про існування цих кислот? У який спосіб і з яких сполук одержали їх у чистому вигляді? Відповіді на ці запитання тісно пов'язані з речовинами, які ви використовуєте щодня. Ідеться про жири й мила. |
| | + | |
| | + | • ''Жири'' - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти (мал. 30.1) - насичені й ненасичені. |
| | + | |
| | + | Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. 1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив, що це не так. |
| | + | |
| | + | Які ж були подальші кроки на шляху з'ясування хімічної природи хирів? |
| | + | |
| | + | • ''Гідроліз жирів'' - хімічна реакція, за допомогою якої 1779 р. шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле (мал. 30.2) виявив: один з продуктів гідролізу (розкладання під дією води) жирів - гліцерин. |
| | + | |
| | + | 1817 р. його співвітчизник Шеврьоль (мал. 30.3) не лише добув з жирів уже відому «солодку олію Шеєле», яку назвав гліцерином (про походження назви гліцерину йшлося у § 27). Непересічне значення мало відкриття ним у продуктах дії водних розчинів лугів і кислот на різноманітні жири раніше невідомих сполук. Ними виявилися вищі карбонові кислоти - стеаринова (мал. 30.1,1), пальмітинова (мал. 30.4), олеїнова (мал. 30.1,2). |
| | + | |
| | + | <u>''Завдання''</u> |
| | + | |
| | + | Роздивіться малюнок 30.4. Визначте, насиченою чи ненасиченою сполукою є пальмітинова кислота. |
| | + | |
| | + | Тобто за результатами аналізу продуктів гідролізу Шеврьоль зміг зробити певні висновки про склад жирів. Сорок років потому Марселен Бертло (див. § 18) встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру (мал. 30.5) природних жирів було доведено експериментально. |
| | + | |
| | + | • ''Перетворення жирів'' у рослинних і тваринних організмах також відбувається за участю гліцерину й вищих карбонових кислот. Схематично процес утворення жиру на рівні мікросвіту наведено на малюнку 30.6. |
| | + | |
| | + | *Тепер ви зможете зрозуміти, як саме ріпакову, відпрацьовані соняшникову, кукурудзяну олії, тваринні жири тощо переробляють на біодизель (про нього йшлося у § 28). Унаслідок нагрівання етанолу з жиром, приміром тристеарином, за присутності каталізатора утворюються гліцерин і етилстеарат. |
| | + | |
| | + | Зрозуміло, що склад біодизельного пального залежить від того, який спирт і які жири було використано для його виготовлення: |
| | + | |
| | + | <u>''Завдання''</u> |
| | + | |
| | + | Гліцерин – побічний продукт біодизельного виробництва. Чи правильно вважати його відходом? Аргументуйте свою думку. |
| | + | |
| | + | У рослинах жири утворюються з вуглеводів (докладніше про них ви дізнаєтеся з наступних параграфів). Цей процес найінтенсивніше відбувається в насінні дозріваючих олійних культур і плодах. Під час проростання насіння жири, навпаки, розщеплюються (за участю ферментів) на вищі карбонові кислоти і гліцерин, з якого утворюються вуглеводи. |
| | + | |
| | + | В організмах тварин також можливий синтез жирів з вуглеводів. Значна кількість жирів надходить з їжею. У шлунково-кишковому тракті тваринних організмів відбувається гідроліз спожитих жирів. З утвореного гліцерину й вищих карбонових кислот організм синтезує специфічні для нього жири. Продуктами гідролізу запасених жирів є вищі карбонові кислоти. Їхнє окиснення супроводжується виділенням енергії, яку організм витрачає на потреби життєдіяльності. Приміром, запас жиру у верблюжому горбі сягає 120 кг. Унаслідок повного окиснення жиру утворюється вода масою понад 100 кг і виділяється значна кількість енергії.<br>Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот: |
| | + | |
| | + | Тепер зрозуміло, що свого часу Жоффруа дією сильної кислоти на мило - сіль слабкої органічної кислоти - добув суміш вищих карбонових кислот: |
| | + | |
| | + | Гідроліз жирів та їхній синтез з гліцерину й вищих карбонових кислот - оборотні процеси, які мають непересічне значення в життєдіяльності організмів та суспільному господарстві. Однак широке використання жирів ґрунтується не лише на цих реакціях. |
| | + | |
| | + | Які ще властивості жирів зумовили їхню біологічну роль і застосування? Про це йтиметься в наступному параграфі. |
| | + | |
| | + | <u>''Стисло про головне''</u> |
| | + | |
| | + | Жири - природна сировина, з якої шляхом хімічних перетворень перше добули вищі карбонові кислоти. Найвідоміші поміж них - насичені пальмітинова С<sub>15</sub>Н<sub>31</sub>СООН та стеаринова С<sub>17</sub>Н<sub>35</sub>СООН кислоти й ненасичена олеїнова кислота С<sub>17</sub>Н<sub>33</sub>СООН. Вони входять до складу стеарину, косметичних засобів. За стандартних умов пальмітинова й стеаринова кислоти перебувають у твердому агрегатному стані й зовні нагадують парафін. Олеїнова кислота - рідина. |
| | + | |
| | + | Склад і структуру жирів було встановлено за продуктами їхнього гідролізу та шляхом зустрічного синтезу жирів з гліцерину й вищих карго нових кислот: |
| | + | |
| | + | Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот. |
| | + | |
| | + | У шлунково-кишковому тракті тваринних організмів відбувається гідроліз спожитих жирів. З утвореного гліцерину й вищих карбонових кислот організм синтезує специфічні для нього жири. Продукти гідролізу запасених жирів - вищі карбонові кислоти. їхнє окиснення супроводжується виділенням енергії, яку організм витрачає на потреби життєдіяльності. Гідроліз жирів та їхній синтез з гліцерину й вищих карбонових кислот - оборотні процеси, які мають непересічне значення у життєдіяльності організмів та суспільному господарстві. |
| | + | |
| | + | <u>''Застосування свої знання й уміння''</u> |
| | + | |
| | + | 1. Наведіть приклади застосування вищих карбонових кислот і жирів. |
| | + | |
| | + | 2. Виберіть кількість атомів Карбону в молекулі тристеарину:<br>А 17; Б 18; В 51; Г 57. |
| | + | |
| | + | 3. Поясніть, чому, на вашу думку, Шеєле назвав відкритий ним гліцерин «солодким началом жирів». |
| | + | |
| | + | 4. Складіть за малюнком 30.6 рівняння реакції, використовуючи скорочену форму запису алкільних груп -С<sub>17</sub>Н<sub>35</sub> та -С<sub>17</sub>Н<sub>33</sub> або позначте їх R та R' відповідно. |
| | + | |
| | + | 5. Поясніть, чому в міру проростання насіння в ньому зменшується частка жирів і зростає вміст вищих карбонових кислот. |
| | + | |
| | + | 6. Виберіть реакцію, характерну для тристеарину:<br>А Гідроліз; Б Гідрування; В Окиснення; Г Знебарвлення розчину калій перманганату. |
| | + | |
| | + | 7. Виберіть реактив, за допомогою якого можна довести ненасичений характер триолеїну:<br>А Аргентум(І) нітрат; Б Вапняна вода; В Натрій гідроксид; Г Бромна вода. |
| | + | |
| | + | 8. Висловіть припущення, як можна хімічним шляхом розрізнити парафінову й стеаринову свічки. Обґрунтуйте свою думку. |
| | + | |
| | + | 9. Поясніть, які фізичні властивості стеаринової і пальмітинової кислот зумовили використання письменником порівняння «мов стеаринова»: «А побіч бліда, мов стеаринова, стоїть непорушне його красуня невістка» (Улас Самчук. Волинь). |
| | + | |
| | + | <u>''Скарбничка досвіду''</u> |
| | + | |
| | + | Проаналізуйте з огляду на вивчене дії колоністів, описані в романі Жуля Берна «Таємничий острів». Оцініть вірогідність описаного способу. Як, відповідно до вимог сучасної хімічної номенклатури, назвати сполуки, виокремлені курсивом? |
| | + | |
| | + | «Мав би Сайрес Сміт лише сірчану кислоту, то й тоді, нагрівши її разом з якимось нейтральним жиром, наприклад з тюленячим, міг би виділити з тієї маси гліцерин, потім, з нової суміші, заливши її окропом, легко відокремив би олеїн, пальмітин і стеарин. Проте, аби спростити цей процес, він волів омилити жир розчином вапна. Таким чином колоністи одержали вапнякове мило, яке під дією сірчаної кислоти легко розкласти на сірчисте вапно й жирові кислоти. З отих трьох кислот - олеїнової, пальмітинової і стеаринової - першу, олеїнову, що перебувала в рідкому стані, було вичавлено кам'яним ґнотом, а дві інші утворювали саме ту масу, з якої треба було виливати свічки». |
| | | | |
| | <br> ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' | | <br> ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' |
Версия 20:04, 8 апреля 2010
Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 9 клас>> Хімія: Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти
ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩІ (НАСИЧЕНІ Й НЕНАСИЧЕНІ) КАРБОНОВІ КИСЛОТИ
Поняття про вищі карбонові кислоти. Жири
Після опрацювання §30 ви зможете:
наводити приклади застосування вищих карбонових кислот і жирів; складати молекулярні та структурні формули тристеарину; характеризувати склад, структуру, фізичні та хімічні властивості жирів; ілюструвати властивості жирів рівняннями хімічних реакцій; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між складом, будовою, властивостями та біологічними функціями і застосуванням цих сполук; обґрунтовувати застосування жирів їхніми властивостями та роль жирів у живому організмі; висловлювати судження щодо значення жирів у суспільному господарстві, побуті, охороні здоров'я тощо.
На шляху до успіху пригадаємо з вивчених курсів хімії, біологи та основ здоров'я:
яка функціональна група карбонових кислот; чим ненасичені вуглеводні відрізняються від насичених і як їх виявляють; що таке гліцерин і які його властивості; чим аналіз відрізняється від синтезу; які умови необоротності перебігу реакції між сіллю й кислотою; хто здійснив перший синтез жироподібної речовини; які речовини містяться у плодах і насінні; чим відрізняються оборотні реакції від необоротних; що таке біодизельне пальне; для чого використовують жири в господарстві.
• Вінці карбонові кислоти деякою мірою відомі вам з повсякденного життя. Чи не кожен з вас спостерігав горіння стеаринової й пальмітинової кислот, запалюючи новорічні стеаринові свічки, наносив ці кислоти на шкіру у складі косметичних засобів. Компонентом живильних і зм'якшувальних кремів, засобів догляду за волоссям також є ненасичена олеїнова кислота.
Звідки люди дізналися про існування цих кислот? У який спосіб і з яких сполук одержали їх у чистому вигляді? Відповіді на ці запитання тісно пов'язані з речовинами, які ви використовуєте щодня. Ідеться про жири й мила.
• Жири - природна сировина, з якої за допомогою хімічних перетворень уперше добули вищі карбонові кислоти (мал. 30.1) - насичені й ненасичені.
Перші припущення щодо наявності в жирах «прихованої кислоти» були зроблені ще в XVII столітті. Мила - натрієві й калієві солі вищих карбонових кислот - здавна виготовляли варінням жирів з лугом. 1741 р. французький хімік Клод Жозеф Жоффруа (1685-1752) дією сильної неорганічної кислоти на мило добув масну на дотик суміш. Він припустив, що добута маса є жиром. Досліджуючи її властивості, науковець виявив, що це не так.
Які ж були подальші кроки на шляху з'ясування хімічної природи хирів?
• Гідроліз жирів - хімічна реакція, за допомогою якої 1779 р. шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле (мал. 30.2) виявив: один з продуктів гідролізу (розкладання під дією води) жирів - гліцерин.
1817 р. його співвітчизник Шеврьоль (мал. 30.3) не лише добув з жирів уже відому «солодку олію Шеєле», яку назвав гліцерином (про походження назви гліцерину йшлося у § 27). Непересічне значення мало відкриття ним у продуктах дії водних розчинів лугів і кислот на різноманітні жири раніше невідомих сполук. Ними виявилися вищі карбонові кислоти - стеаринова (мал. 30.1,1), пальмітинова (мал. 30.4), олеїнова (мал. 30.1,2).
Завдання
Роздивіться малюнок 30.4. Визначте, насиченою чи ненасиченою сполукою є пальмітинова кислота.
Тобто за результатами аналізу продуктів гідролізу Шеврьоль зміг зробити певні висновки про склад жирів. Сорок років потому Марселен Бертло (див. § 18) встановив структуру гліцерину і з нього та вищих карбонових кислот синтезував жир. Отже, склад і структуру (мал. 30.5) природних жирів було доведено експериментально.
• Перетворення жирів у рослинних і тваринних організмах також відбувається за участю гліцерину й вищих карбонових кислот. Схематично процес утворення жиру на рівні мікросвіту наведено на малюнку 30.6.
- Тепер ви зможете зрозуміти, як саме ріпакову, відпрацьовані соняшникову, кукурудзяну олії, тваринні жири тощо переробляють на біодизель (про нього йшлося у § 28). Унаслідок нагрівання етанолу з жиром, приміром тристеарином, за присутності каталізатора утворюються гліцерин і етилстеарат.
Зрозуміло, що склад біодизельного пального залежить від того, який спирт і які жири було використано для його виготовлення:
Завдання
Гліцерин – побічний продукт біодизельного виробництва. Чи правильно вважати його відходом? Аргументуйте свою думку.
У рослинах жири утворюються з вуглеводів (докладніше про них ви дізнаєтеся з наступних параграфів). Цей процес найінтенсивніше відбувається в насінні дозріваючих олійних культур і плодах. Під час проростання насіння жири, навпаки, розщеплюються (за участю ферментів) на вищі карбонові кислоти і гліцерин, з якого утворюються вуглеводи.
В організмах тварин також можливий синтез жирів з вуглеводів. Значна кількість жирів надходить з їжею. У шлунково-кишковому тракті тваринних організмів відбувається гідроліз спожитих жирів. З утвореного гліцерину й вищих карбонових кислот організм синтезує специфічні для нього жири. Продуктами гідролізу запасених жирів є вищі карбонові кислоти. Їхнє окиснення супроводжується виділенням енергії, яку організм витрачає на потреби життєдіяльності. Приміром, запас жиру у верблюжому горбі сягає 120 кг. Унаслідок повного окиснення жиру утворюється вода масою понад 100 кг і виділяється значна кількість енергії. Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот:
Тепер зрозуміло, що свого часу Жоффруа дією сильної кислоти на мило - сіль слабкої органічної кислоти - добув суміш вищих карбонових кислот:
Гідроліз жирів та їхній синтез з гліцерину й вищих карбонових кислот - оборотні процеси, які мають непересічне значення в життєдіяльності організмів та суспільному господарстві. Однак широке використання жирів ґрунтується не лише на цих реакціях.
Які ще властивості жирів зумовили їхню біологічну роль і застосування? Про це йтиметься в наступному параграфі.
Стисло про головне
Жири - природна сировина, з якої шляхом хімічних перетворень перше добули вищі карбонові кислоти. Найвідоміші поміж них - насичені пальмітинова С15Н31СООН та стеаринова С17Н35СООН кислоти й ненасичена олеїнова кислота С17Н33СООН. Вони входять до складу стеарину, косметичних засобів. За стандартних умов пальмітинова й стеаринова кислоти перебувають у твердому агрегатному стані й зовні нагадують парафін. Олеїнова кислота - рідина.
Склад і структуру жирів було встановлено за продуктами їхнього гідролізу та шляхом зустрічного синтезу жирів з гліцерину й вищих карго нових кислот:
Унаслідок лужного гідролізу жирів добувають гліцерин і мила - натрієві та калієві солі вищих карбонових кислот.
У шлунково-кишковому тракті тваринних організмів відбувається гідроліз спожитих жирів. З утвореного гліцерину й вищих карбонових кислот організм синтезує специфічні для нього жири. Продукти гідролізу запасених жирів - вищі карбонові кислоти. їхнє окиснення супроводжується виділенням енергії, яку організм витрачає на потреби життєдіяльності. Гідроліз жирів та їхній синтез з гліцерину й вищих карбонових кислот - оборотні процеси, які мають непересічне значення у життєдіяльності організмів та суспільному господарстві.
Застосування свої знання й уміння
1. Наведіть приклади застосування вищих карбонових кислот і жирів.
2. Виберіть кількість атомів Карбону в молекулі тристеарину: А 17; Б 18; В 51; Г 57.
3. Поясніть, чому, на вашу думку, Шеєле назвав відкритий ним гліцерин «солодким началом жирів».
4. Складіть за малюнком 30.6 рівняння реакції, використовуючи скорочену форму запису алкільних груп -С17Н35 та -С17Н33 або позначте їх R та R' відповідно.
5. Поясніть, чому в міру проростання насіння в ньому зменшується частка жирів і зростає вміст вищих карбонових кислот.
6. Виберіть реакцію, характерну для тристеарину: А Гідроліз; Б Гідрування; В Окиснення; Г Знебарвлення розчину калій перманганату.
7. Виберіть реактив, за допомогою якого можна довести ненасичений характер триолеїну: А Аргентум(І) нітрат; Б Вапняна вода; В Натрій гідроксид; Г Бромна вода.
8. Висловіть припущення, як можна хімічним шляхом розрізнити парафінову й стеаринову свічки. Обґрунтуйте свою думку.
9. Поясніть, які фізичні властивості стеаринової і пальмітинової кислот зумовили використання письменником порівняння «мов стеаринова»: «А побіч бліда, мов стеаринова, стоїть непорушне його красуня невістка» (Улас Самчук. Волинь).
Скарбничка досвіду
Проаналізуйте з огляду на вивчене дії колоністів, описані в романі Жуля Берна «Таємничий острів». Оцініть вірогідність описаного способу. Як, відповідно до вимог сучасної хімічної номенклатури, назвати сполуки, виокремлені курсивом?
«Мав би Сайрес Сміт лише сірчану кислоту, то й тоді, нагрівши її разом з якимось нейтральним жиром, наприклад з тюленячим, міг би виділити з тієї маси гліцерин, потім, з нової суміші, заливши її окропом, легко відокремив би олеїн, пальмітин і стеарин. Проте, аби спростити цей процес, він волів омилити жир розчином вапна. Таким чином колоністи одержали вапнякове мило, яке під дією сірчаної кислоти легко розкласти на сірчисте вапно й жирові кислоти. З отих трьох кислот - олеїнової, пальмітинової і стеаринової - першу, олеїнову, що перебувала в рідкому стані, було вичавлено кам'яним ґнотом, а дві інші утворювали саме ту масу, з якої треба було виливати свічки».
Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Скачати підручники та книги онлайн, планування з хімії, курси та завдання з хімії для 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|