Версия 21:57, 5 июня 2010

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 8 клас>> Історія України: Виникнення Запорізької Січі

Виникнення Запорізької Січі

Пригадайте:

1. Якими були основні стани українського суспільства? 2. За картою визначте, із якими державами в середині XVI ст. межували українські землі на півдні. 3. Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було теренами протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.
Виникнення українського козацтва. Кінець XV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.
 
Виникнення українського козацтва та перших січей

ОПИС ПРИРОДНИХ БАГАТСТВ ДИКОГО ПОЛЯ МИХАЙЛОМ ЛИТВИНОМ
Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.

 1. Яким є ставлення автора до того, про що він розповідає? Чому ви так вважаєте? 2. Чим Дике Поле приваблювало українців? 3. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля?
 
Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

Козацтво - із XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні й порубіжних державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Воно вживалося стосовно вільних людей які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.

Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходникїв, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українським населенням цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища)    яких    були    розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навичок, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об'єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.

Численні конфлікти між уходниками й татарами загострювали стосунки між ними. У 1475 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії й активізувало свою боротьбу із сусідніми християнськими державами. Першими жертвами татарських погромів стали жителі півдня Київського й Брацлавського воєводств. Нечисленні гарнізони в місцевих замках не могли зупинити нападників. Місцеве населення змушене було самостійно об'єднуватися перед татарською небезпекою.
 
 УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI СТ.
Із часом тих, хто в уходницьких ватагах вирушав до Дикого оля, здійснював походи в степ проти татар або захищав від них іасні оселі, стали називати козаками. До середини XVI ст. більшість них козакували лише певний час, а потім поверталися до своїх шовних занять. Основними причинами виникнення українського ззацтва стали процеси, пов'язані з освоєнням українцями степів икого Поля, і необхідність організації захисту населення Південної иївщини і Східного Поділля від набігів татар.
 

   Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишне-вецького.  Від  кінця XV ст.  татарські  набіги  на українські шлі стали регулярними. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-кодники стали будувати дерев'яні укріплення — «городки» й «січі».
Переважна більшість козацьких січей була  розташована  на Дніпровському Низу.   Спираючись   на   них,   козаки витіснили звідти татарські кочові  стійбища,  а  потім  поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.

    У середині  XVI  ст.  литовський уряд    вирішив    використати   досвід  козаків   і   розпочати   на   південному прикордонні    будівництво    фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів   удалося   лише   князеві   Дмитру Вишневецькому.
 

Життя та побут козаків. У XVI ст. в складі населення України  поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювався з міжстанового прошарку в окремий стан його соціальної груктури.  Козакування як побутове явище ставало звичним для
тогочасного українського суспільства.

 Спочатку «ходити в козацтво»  означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ («на низ») по здобич, тому цих людей називали «низовим козацтвом». Пізніше, коли козацтво стало перш за се протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової прави козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів.
 

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Дмитро Вишневецький (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував відсіч турецьким нападникам. У цей час під керівництвом Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця було збудовано замок-«городок», який вважається передтечею Запорозької Січі. Поява козацької фортеці в татарських володіннях стала неприємною несподіванкою для кримського хана.

Закріпившись на Малій Хортиці, біля найважливішої переправи через Дніпро, князь узяв під захист козаків-уходників на Великому Лузі й розпочав здійснювати сміливі рейди проти татарських і турецьких фортець у пониззі Дніпра й Південного Бугу. 29 червня 1556 р. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників і командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року — фортецю Іслам-Кермень. Захоплені у ворога гармати князь установив у Хортицькому замку.

На початку 1557 р. Хортицький замок витримав 24-денну облогу кримського хана. Проте восени цього ж року об'єднані турецько-татарські сили примусили князя залишити острові Мала Хортиця. На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула. Героїзм та мученицька смерть князя уславлені в народній думі «Про козака Байду».
 

Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали козаки в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінськими шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочки, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперізувалися поясом. Взуттям служили чоботи, а головним убором — шапка.

Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу — варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в'ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже все вони робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.
 
По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князю литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов'язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар.

ІЗ ЛИСТА КРИМСЬКОГО ХАНА САПБ-ҐІРЄЯ ДО ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛЯ СИҐІЗМУНДА І (ПОЧАТОК 40-Х PP. XVI СТ.)
...Приходять козаки черкаські й канівські, стають на Дніпрі над нашими улусами й чинять шкоду нашим людям. Я багато разів повідомляв вам про цих козаків, щоб їх заспокоїли, але ваша милість не послухали. Якщо бажаєте зберегти з нами приязнь, пришліть до нас тих, хто робив шкоду, інакше не ображайтеся на нас, і ми не хочемо зламати наші братські стосунки й присягу, але на ті замки — Черкаси й Канів — направимо наше військо.

• Як козацькі походи ускладнювали стосунки між польським королем і кримським ханом?

Висновки    
Від кінця XV ст. в історичних джерелах з'являються повідомлення про появу козацтва на теренах південноукраїнського степу. В умовах прикордоння формується своєрідний тип козака — людини, характерною рисою якої було поєднання в одній особі воїна і трудівника.

Значення діяльності Д. Вишневецького для становлення козацтва полягає в тому, що він, на відміну від інших старост південноукраїнських міст, уперше розгорнув діяльність на Запорожжі.

Формування своєрідного життя й побуту козаків сприяло поступовому його перетворенню з міжстанового прошарку на окремий стан українського суспільства, що виник у 70—80-х pp. XVI ст.
 
Історія України 8 клас.
Вислано читачами інтеренет-сайту.

_{Cкачати, урок Історія України, Школа, 8 Клас, матеріали, книги, підручники, виникнення Запорізької Січі}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.