|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу.<br>Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Казки маленькі, а розуму в них багато.<br>Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.<br>Хто багато читає, той більше знає.<br><br>ВОВК ТА КОЗЕНЯТА<br>Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти.<br>Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:<br>— Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла,<br>молока принесла.<br>Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.<br>Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:<br>— Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла.<br>А козенята відповідають:<br>— Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так.<br>Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.<br>Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка?<br>? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати?<br>? За що коза похвалила діток?<br>? Підготуйся до читання казки вголос.<br>? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка?<br> <br>РУКАВИЧКА<br>Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:<br>— Тут я буду жити!<br>Коли це жаба плигає та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці живе?<br>— Мишка-шкряботушка. А ти хто?<br>— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!<br>— Іди!<br>От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?<br>— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!<br>— Іди!<br>От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?<br>— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!<br>— Та йди!<br>Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?<br>— Я вовчик-братик! Пустіть і мене!<br>— Та вже йди!<br>Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан:<br>— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?<br>— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!<br>— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?<br>— Та вже влізу, пустіть!<br>— Та що вже з тобою робити, йди!<br>Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:<br>— А хто тут, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?<br>— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!<br>— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?<br>— Та якось будемо.<br>— Та вже йди, тільки скраєчку!<br>Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...<br><br>? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.<br>? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому.<br>? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник?<br> <br>? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?<br><br>ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК<br><br>Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.<br>— Здоров був, їжаче!<br>— Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком.<br>— Як здоров'ячко?<br>— Спасибі.<br>— І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.<br>Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.<br>— Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався.<br>— А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!..<br>— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться.<br>— Де це? — так і підскочила лисиця.<br>— За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?<br>— Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:<br>— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...<br>Та й потупав далі.<br> <br>Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.<br> <br>ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ<br><br>Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!<br>Кличе лисичка журавля до себе в гості:<br>— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.<br>От приходить журавель на ласкаві запросини.<br>А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:<br>— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!<br>Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.<br>А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.<br>Вилизькала та до журавля:<br>— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.<br>— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.<br>— А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.<br>Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:<br>— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!<br>От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!<br>А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:<br>— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.<br>Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.<br>Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!<br>Та від того часу й не приятелює з журавлями.<br><br>Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати.<br> <br>? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину.<br>? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?<br>? Яке було частування в лисички? А в журавля?<br>? Прочитай. Про що це свідчить?<br>? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку.<br>? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br><br>КОЛОСОК<br>Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.<br>От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.<br>— Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!<br>Прибігли мишенята і кажуть:<br>— Треба його обмолотити.<br>— А хто молотитиме? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричало одне мишеня.<br>— Тільки не я! — закричало друге мишеня.<br>— Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.<br>І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.<br>Скінчив півник молотити і гукнув:<br>— Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!<br>Прибігли мишенята і запищали:<br>— Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!<br>— А хто понесе? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричав Круть.<br>— Тільки не я! — закричав Верть.<br>— Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.<br>Взяв собі на плечі мішок і пішов.<br>А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.<br>Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:<br>— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.<br>Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:<br>— От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.<br>— Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:<br>— Тільки не я! — пропищав Круть.<br>— Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:<br>— Мабуть, мені доведеться.<br>Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.<br>Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.<br>Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.<br>— Ох, і зголоднів я! — пищить Круть.<br>— Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть.<br>Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:<br>— Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?<br>— Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.<br>— А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.<br>— Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.<br>— А хто його до млина відніс?<br>— Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть.<br>— А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?<br>— Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята.<br>— А ви що робили?<br>Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.<br>Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.<br>Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!<br><br>? Чи справедливо вчинив півник?<br>? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?<br>? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку.<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.<br> <br><u>''Скоромовка''</u><br>На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!<br><br><br>ДРІЗД І ГОЛУБ<br>Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...»<br>Розгнівався дрізд та й каже:<br>— Коли знаєш, то навіщо просиш?<br>І полетів собі геть.<br>А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.<br>? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.<br><br>? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Добре і того вчити, хто хоче все знати.<br>Що роблю, за те й відповідаю.<br>Голова без розуму, як ліхтар без свічки.<br> <br>? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок.<br> <br>В теплій шубі він лежить,<br>цілу зиму міцно спить,<br>а прокинеться від сну —<br>зустрічатиме весну.<br>* * *<br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br><u>''? Чи зрозумів ти?''</u><br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»<br><br> <br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br>? Чи зрозумів ти?<br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?» | | Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу.<br>Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Казки маленькі, а розуму в них багато.<br>Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.<br>Хто багато читає, той більше знає.<br><br>ВОВК ТА КОЗЕНЯТА<br>Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти.<br>Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:<br>— Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла,<br>молока принесла.<br>Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.<br>Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:<br>— Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла.<br>А козенята відповідають:<br>— Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так.<br>Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.<br>Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка?<br>? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати?<br>? За що коза похвалила діток?<br>? Підготуйся до читання казки вголос.<br>? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка?<br> <br>РУКАВИЧКА<br>Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:<br>— Тут я буду жити!<br>Коли це жаба плигає та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці живе?<br>— Мишка-шкряботушка. А ти хто?<br>— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!<br>— Іди!<br>От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?<br>— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!<br>— Іди!<br>От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?<br>— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!<br>— Та йди!<br>Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:<br>— А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?<br>— Я вовчик-братик! Пустіть і мене!<br>— Та вже йди!<br>Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан:<br>— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?<br>— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!<br>— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?<br>— Та вже влізу, пустіть!<br>— Та що вже з тобою робити, йди!<br>Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:<br>— А хто тут, хто в цій рукавичці?<br>— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?<br>— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!<br>— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?<br>— Та якось будемо.<br>— Та вже йди, тільки скраєчку!<br>Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...<br><br>? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.<br>? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому.<br>? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник?<br> <br>? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?<br><br>ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК<br><br>Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.<br>— Здоров був, їжаче!<br>— Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком.<br>— Як здоров'ячко?<br>— Спасибі.<br>— І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.<br>Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.<br>— Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався.<br>— А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!..<br>— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться.<br>— Де це? — так і підскочила лисиця.<br>— За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?<br>— Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:<br>— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...<br>Та й потупав далі.<br> <br>Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.<br><br>? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.<br> <br>ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ<br><br>Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!<br>Кличе лисичка журавля до себе в гості:<br>— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.<br>От приходить журавель на ласкаві запросини.<br>А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:<br>— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!<br>Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.<br>А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.<br>Вилизькала та до журавля:<br>— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.<br>— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.<br>— А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.<br>Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:<br>— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!<br>От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!<br>А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:<br>— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.<br>Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.<br>Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!<br>Та від того часу й не приятелює з журавлями.<br><br>Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати.<br> <br>? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину.<br>? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?<br>? Яке було частування в лисички? А в журавля?<br>? Прочитай. Про що це свідчить?<br>? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку.<br>? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.<br><br>КОЛОСОК<br>Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.<br>От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.<br>— Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!<br>Прибігли мишенята і кажуть:<br>— Треба його обмолотити.<br>— А хто молотитиме? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричало одне мишеня.<br>— Тільки не я! — закричало друге мишеня.<br>— Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.<br>І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.<br>Скінчив півник молотити і гукнув:<br>— Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!<br>Прибігли мишенята і запищали:<br>— Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!<br>— А хто понесе? — спитав півник.<br>— Тільки не я! — закричав Круть.<br>— Тільки не я! — закричав Верть.<br>— Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.<br>Взяв собі на плечі мішок і пішов.<br>А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.<br>Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:<br>— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.<br>Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:<br>— От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.<br>— Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:<br>— Тільки не я! — пропищав Круть.<br>— Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:<br>— Мабуть, мені доведеться.<br>Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.<br>Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.<br>Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.<br>— Ох, і зголоднів я! — пищить Круть.<br>— Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть.<br>Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:<br>— Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?<br>— Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.<br>— А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.<br>— Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.<br>— А хто його до млина відніс?<br>— Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть.<br>— А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?<br>— Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята.<br>— А ви що робили?<br>Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.<br>Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.<br>Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!<br><br>? Чи справедливо вчинив півник?<br>? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?<br>? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку.<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.<br> <br><u>''Скоромовка''</u><br>На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!<br><br><br>ДРІЗД І ГОЛУБ<br>Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...»<br>Розгнівався дрізд та й каже:<br>— Коли знаєш, то навіщо просиш?<br>І полетів собі геть.<br>А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.<br><br>? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.<br>? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.<br><br>? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.<br><br><u>''Прислів'я''</u><br>Добре і того вчити, хто хоче все знати.<br>Що роблю, за те й відповідаю.<br>Голова без розуму, як ліхтар без свічки.<br> <br>? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок.<br> <br>В теплій шубі він лежить,<br>цілу зиму міцно спить,<br>а прокинеться від сну —<br>зустрічатиме весну.<br>* * *<br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br><u>''? Чи зрозумів ти?''</u><br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»<br><br> <br>Що то воно: у воді водиться,<br>з хвостом родиться,<br>а як виростає, хвіст відпадає?<br>* * *<br>Прилетіли гості,<br>сіли на помості,<br>без сокири, без лопати<br>поробили собі хати.<br>* * *<br>Хто з хвостом і з вушками<br>В кого лапки з подушками<br>Як іде, ніхто не чує.<br>Тихо, крадучись, полює.<br>* * *<br>Хто це? Має гребінь,<br>та не може ним чесатися.<br>* * *<br>Колючий клубочок прибіг у садочок.<br> <br><u>''Що ти знаєш і що вмієш?''</u><br><br>? Чи зрозумів ти?<br>Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.<br>? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?<br>? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?<br>? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?<br>? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?<br>? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:<br>а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;<br>в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?<br>? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?<br>? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?» |
| | | | |
| - | <br> | + | <br> |
| - | <pre>• акселеративні методи на уроці • національні особливості
| + | |
| - | • виділити головне в уроці - опорний каркас • нічого собі уроки
| + | |
| - | • відеокліпи • нова система освіти
| + | |
| - | • вправи на пошук інформації • підручники основні допоміжні
| + | |
| - | • гумор, притчі, приколи, приказки, цитати • презентація уроку
| + | |
| - | • додаткові доповнення • реферати
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
| - | • домашнє завдання • речовки та вікторизми
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки] |
| - | • задачі та вправи (рішення та відповіді) • риторичні питання від учнів
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти |
| - | • закриті вправи (тільки для використання вчителями) • рівень складності звичайний І
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні |
| - | • знайди інформацію сам • рівень складності високий ІІ
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку |
| - | • ідеальні уроки • рівень складності олімпійський III
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати |
| - | • ілюстрації, графіки, таблиці • самоперевірка
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми |
| - | • інтерактивні технології • система оцінювання
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів |
| - | • календарний план на рік • скласти пазл з різних частин інформації
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І |
| - | • кейси та практикуми • словник термінів
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ |
| - | • комікси • статті
| + | |
| - | • коментарі та обговорення • тематичні свята
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III |
| - | • конспект уроку • тести
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка |
| - | • методичні рекомендації • шпаргалка
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання |
| - | • навчальні програми • що ще не відомо, не відкрито вченими</pre>
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації |
| | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів |
| | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті |
| | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення] [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята |
| | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести |
| | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка |
| | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими |
Версия 11:03, 20 июля 2009
Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу.
Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди.
Прислів'я
Казки маленькі, а розуму в них багато.
Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.
Хто багато читає, той більше знає.
ВОВК ТА КОЗЕНЯТА
Була собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила вона собі хатинку в лісі. Кожного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти.
Повернеться коза, постукає ріжками в двері й заспіває:
— Ой ви, діточки, козеняточка! Відімкнітеся, відчинітеся! Ваша мати прийшла,
молока принесла.
Козенята почують матір і відімкнуть двері. Мати їх погодує і знову піде в ліс, а козенята міцно-преміцно замкнуть двері і чекають матір.
Вовк підслухав, як коза співає. Тільки коза пішла в ліс, а вовк підбіг до хатинки і завив грубим голосом:
— Ой ви, дітки, козенятка! Відімкніться, відчиніться! Ваша мати прийшла, молока принесла.
А козенята відповідають:
— Чуємо, чуємо,— та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском та й приказує не так.
Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.
Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчинили.
? Прочитай казку мовчки. Чим відрізняються пісеньки кози і вовка?
? Як козенята дізналися, що то була не їхня мати?
? За що коза похвалила діток?
? Підготуйся до читання казки вголос.
? Які слова в тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка?
РУКАВИЧКА
Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. От біжить мишка, влізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду жити!
Коли це жаба плигає та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці живе?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
— Іди!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик, прибіг до рукавички та й питає:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
— Іди!
От уже їх троє. Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
— А я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
— Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовк та й собі до рукавички, питається:
— А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
— Я вовчик-братик! Пустіть і мене!
— Та вже йди!
Вліз і той,— уже їх п'ятеро. Де не взявся, біжить кабан:
— Хро-хро-хро! А хто, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
— Оце лихо! Хто не набреде, та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
— Та вже влізу, пустіть!
— Та що вже з тобою робити, йди!
Вліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщить кущами, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:
— А хто тут, хто в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотуш-ка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
— Та якось будемо.
— Та вже йди, тільки скраєчку!
Вліз і той,— семеро стало. Та так уже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься...
? Хто обрав собі за житло дідову рукавичку? Підготуйся прочитати казку в особах, правильно передаючи слова кожного з героїв.
? Як у казці названо мишку? жабку? зайчика? кабана? ведмедя? Поясни чому.
? Розглянь малюнки. Кого з героїв не зобразив художник?
? Попрацюйте разом! Пригадайте, як закінчилася казка. Підготуйтесь і розіграйте її. Скільки буде учасників інсценівки?
ЛИСИЦЯ ТА ЇЖАК
Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак.
— Здоров був, їжаче!
— Здоровенькі й ви будьте,— відповів їжак і згорнувся клубочком.
— Як здоров'ячко?
— Спасибі.
— І давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.
Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.
— Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався.
— А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами у капусті паслася. Та й наїла-ся яс!..
— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетере-венят пасеться.
— Де це? — так і підскочила лисиця.
— За струмочком, праворуч. Та куди ж ви?
— Побіжу, ніколи... І лисиці як не було. Розгорнувся їжак:
— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...
Та й потупав далі.
Позирає — розглядається довкола. Солодкими оченятами — тут: улесливо, нещиро дивиться.
? Прочитай казку мовчки. Підготуйся до читання в особах. Подумай, що треба передати голосом, читаючи слова лисиці та їжака.
ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ
Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!
Кличе лисичка журавля до себе в гості:
— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.
От приходить журавель на ласкаві запросини.
А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:
— Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вхопить.
А лисичка як узялася до страви — лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.
Вилизькала та до журавля:
— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.
— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.
— А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.
Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:
— Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
От лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити... Нічого не вдіє!
А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:
— Оце ж вибачай, лисуню,— що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.
Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться.
Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!
Та від того часу й не приятелює з журавлями.
Призволяйся — пригощайся. Нюшити — нюхати.
? Прочитай, як лисичка і журавель запрошують Щ0 одне одного до себе на гостину.
? На що сподівався кожен з гостей, прийшовши до приятеля?
? Яке було частування в лисички? А в журавля?
? Прочитай. Про що це свідчить?
? Знайди в казці зачин, основну частину і кінцівку.
? Від чого застерігає народ у цій казці? Подумай і розкажи.
? Роз'єднай слова і прочитай прислів'я.
КОЛОСОК
Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко. Мишенята тільки те й знали, що співали і танцювали, крутились та вертілись. А півник рано-ранесенько прокидався, спочатку всіх піснею будив, а потім до роботи брався.
От якось підмітав півник подвір'я і побачив на землі пшеничний колосок.
— Круть, Верть,— покликав півник,— глядіть, що я знайшов!
Прибігли мишенята і кажуть:
— Треба його обмолотити.
— А хто молотитиме? — спитав півник.
— Тільки не я! — закричало одне мишеня.
— Тільки не я! — закричало друге мишеня.
— Гаразд! — сказав півник,— я обмолочу.
І взявся до роботи. А мишенята почали гратися.
Скінчив півник молотити і гукнув:
— Гей, Круть, гей, Верть, глядіть, скільки зерна я намолотив!
Прибігли мишенята і запищали:
— Треба зерно до млина віднести, борошна намолоти!
— А хто понесе? — спитав півник.
— Тільки не я! — закричав Круть.
— Тільки не я! — закричав Верть.
— Гаразд,— сказав півник,— я віднесу зерно до млина.
Взяв собі на плечі мішок і пішов.
А мишенята тим часом почали в довгу лозу гратися. Одне через одного стрибають, веселяться.
Повернувся півник додому, знову кличе мишенят:
— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.
Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:
— От так півник! От так молодець! Тепер треба тісто замісити та пироги спекти.
— Хто міситиме? — спитав півник. А мишенята знову за своє:
— Тільки не я! — пропищав Круть.
— Тільки не я! — пропищав Верть. Подумав, подумав півник і каже:
— Мабуть, мені доведеться.
Замісив він тісто, приніс дров, розпалив у печі. А як піч витопилась, посадив у неї пироги.
Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють.
Спеклися пироги, півник їх вийняв, поклав на стіл. А мишенята тут як тут. І кликати їх не довелося.
— Ох, і зголоднів я! — пищить Круть.
— Ох, і їсти мені хочеться! — пищить Верть.
Швиденько сіли за стіл. А півник їм каже:
— Стривайте, стривайте! Ви мені спочатку скажіть: хто знайшов колосок?
— Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.
— А хто колосок обмолотив? — знову спитав півник.
— Ти обмолотив! — тихіше сказали вони.
— А хто його до млина відніс?
— Теж ти,— зовсім тихо відказали Круть і Верть.
— А тісто хто місив? Хто дрова носив? Піч топив? Хто пироги пік?
— Все ти, все ти,— ледве чутно пропищали мишенята.
— А ви що робили?
Що відповісти мишенятам? І сказати нічого.
Почали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не затримує.
Нема за що таких нероб і ледарів пирогами частувати!
? Чи справедливо вчинив півник?
? Чому мишенята не допомагали півнику? Прослідкуй, як змінювався настрій мишенят під час розмови з півником. Чому?
? Голосом передай вдачу і настрій мишенят, читаючи виділені словосполучення. Як ти гадаєш, чому в мишенят такі імена? ? Знайди в казці зачин, основну частину та кінцівку.
? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і прочитайте казку в особах. Зверніть увагу на розділові знаки і слова, що «підказують» інтонацію читання.
Скоромовка
На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі — не лежи на печі!
ДРІЗД І ГОЛУБ
Якось голуб став просити дрозда, щоб той навчив його гніздо мостити. Погодився дрізд. Та тільки поклав декілька гілочок, як голуб сів на них і вуркоче: «Знаю, знаю...»
Розгнівався дрізд та й каже:
— Коли знаєш, то навіщо просиш?
І полетів собі геть.
А голуб зовсім не вмів гніздо мостити.
? Роз'єднай слова і прочитай кінцівку казки.
? Отоскількидріздйомудопоміг,такегніздовнь-огойлишилосяназавжди.
? Читаючи казку, передай голосом нетерплячість, поспішність голуба і гнів дрозда. Яким же залишилося гніздо в голуба? Чому? Розкажи казку: з чого вона починається, що було потім, чим закінчується.
Прислів'я
Добре і того вчити, хто хоче все знати.
Що роблю, за те й відповідаю.
Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
? Відгадай загадки про героїв прочитаних казок.
В теплій шубі він лежить,
цілу зиму міцно спить,
а прокинеться від сну —
зустрічатиме весну.
* * *
Що то воно: у воді водиться,
з хвостом родиться,
а як виростає, хвіст відпадає?
* * *
Прилетіли гості,
сіли на помості,
без сокири, без лопати
поробили собі хати.
* * *
Хто з хвостом і з вушками
В кого лапки з подушками
Як іде, ніхто не чує.
Тихо, крадучись, полює.
* * *
Хто це? Має гребінь,
та не може ним чесатися.
* * *
Колючий клубочок прибіг у садочок.
Що ти знаєш і що вмієш?
? Чи зрозумів ти?
Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.
? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?
? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?
Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?
? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?
? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:
а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;
в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?
? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?
? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»
Що то воно: у воді водиться,
з хвостом родиться,
а як виростає, хвіст відпадає?
* * *
Прилетіли гості,
сіли на помості,
без сокири, без лопати
поробили собі хати.
* * *
Хто з хвостом і з вушками
В кого лапки з подушками
Як іде, ніхто не чує.
Тихо, крадучись, полює.
* * *
Хто це? Має гребінь,
та не може ним чесатися.
* * *
Колючий клубочок прибіг у садочок.
Що ти знаєш і що вмієш?
? Чи зрозумів ти?
Чому в народних казок немає одного автора? Розрізняй прочитані твори.
? Які казки так починаються: Поверталася стара лисиця з невдалого полювання; Жили собі на світі двоє мишенят, Круть і Верть, та півник Голосисте Горлечко; Була собі коза?
? А яка казка так закінчується: Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...?
? Закінчи речення: Нема за що нероб і ледарів... Яка казка так закінчується?
? До якої казки це прислів'я: Як підеш, так і найдеш?
? У якій з прочитаних казок найбільше дійових осіб:
а) «Рукавичка»; б) «Вовк та козенята»;
в) «Колосок»; г) «Лисичка та журавель»?
? Чи у кожній з прочитаних казок є зачин, основна частина і кінцівка?
? Попрацюйте разом! Підготуйтесь і пограйте у гру «З якої казки ці слова?»
 акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|
