KNOWLEDGE HYPERMARKET


Проголошення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 10 клас|Історія України 10 клас]]&gt;&gt; Історія України: Проголошення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал'''<metakeywords>Історія України, 10 клас, урок, на Тему, Проголошення, Української Народної Республіки, ІІІ Універсал</metakeywords> <br>&nbsp; &nbsp;
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 10 клас|Історія України 10 клас]]&gt;&gt; Історія України: Проголошення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал'''<metakeywords>Історія України, 10 клас, урок, на Тему, Проголошення, Української Народної Республіки, ІІІ Універсал</metakeywords> <br>&nbsp; &nbsp;
-
<br> '''ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ'''<br><br>Згадай:<br><br>1. У чому полягали прорахунки в політиці Центральної Ради у липні-жовтні 1917 р.? <br>2. Розкрий суть конфлікту Центральної Ради і Тимчасового уряду. <br>3. Що спричинило наростання анархії в Україні восени 1917 р.?<br><br><u>Більшовицька революція в Росії</u> <br><br>25 жовтня у столиці Росії Петрограді під керівництвом більшовицької партії відбулося збройне повстання, внаслідок якого владу Тимчасового уряду було повалено. II Всеросійський з'їзд рад проголосив Росію Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На з'їзді за доповіддю В. Леніна були ухвалені декрети про мир і землю. Сформувався перший радянський уряд Росії — Рада Народних Комісарів (РНК), що спочатку складався виключно з членів більшовицької партії, головою якого став керівник повстання В. Ленін.<br>Збройне повстання привело до влади більшовицьку партію, що поставила за мету перебудову соціально-економічного життя країни на комуністичних засадах. Це суспільство більшовики змальовували як своєрідний «рай» на землі, де всі будуть рівні, де не буде ні бідних, ні багатих, де пануватиме соціальна гармонія і економічний добробут. Але вже у 1917 р. більшість населення Росії відкинула цю перспективу як утопію. На виборах до Всеросійських Установчих зборів, які відбувалися вже після перевороту в Петрограді, більшовики одержали лише четверту частину голосів виборців. В Україні за них проголосувало ще менше — 10%. За таких умов нав'язати свою владу країні можна було лише шляхом насильства.<br><br><u>Декрет про землю</u> <br><br>Серед найважливіших заходів більшовиків був Декрет про землю. В основу декрету було<br>покладено принцип зрівняльного землекористування. Поміщицькі маєтки підлягали поділу між селянами. Цей принцип суперечив аграрній програмі більшовицької партії, яка орієнтувалася на створення замість поміщицьких великих державних господарств. Це означало, що більшовики сприйняли есерівську аграрну програму, відмовившись від власної. Однак відмова ця була тимчасовою, тактичною, спрямованою на завоювання підтримки селянства. В доповіді на II Всеросійському з'їзді рад В. Ленін говорив про це досить ясно: у вогні життя, застосовуючи закон на практиці, селяни самі зрозуміють, «де правда». Більшовики обіцяли селянам «допомогти» усвідомити переваги саме великого господарства.<br><br><u>Соціально- політична база більшовизму в Україні</u> <br><br>Перемога збройного повстання в Петрограді поклала початок кривавій боротьбі більшовиків за контроль над усією імперією, її національними регіонами, серед яких найбільшим<br>була Україна. Цю боротьбу вони вели під демагогічними гаслами: хліб, землю, мир - народу, всю владу - радам.<br>Зважаючи на величезне значення України, більшовики прагнули встановити контроль над її територією якнайшвидше. Проте це було надто складне завдання. Навіть у радах великих міст України, зокрема Києва, Одеси, Харкова, Катеринослава, не кажучи вже про містечка і села, вони не мали більшості. Більшовики відбивали настрої невеликої частини<br>населення України, до того ж переважно некорінного. Один із лідерів більшовиків в Україні В. Затонський 1926 р. писав: «Більшовицька партія хребтом своїм мала пролетаріат російський або русифікований». Українців серед більшовиків було мало. За цих обставин установлення більшовицької влади в Україні було можливе лише збройним шляхом.<br><br><u>Наступ ліворадикальних сил в Україні</u><br><br>Утвердження більшовицької влади в Україні почалося відразу ж після перевороту в Петрограді. В головних містах Донбасу - Луганську, Кадіївці, Макіївці, Щербинівці – більшовики взяли владу без збройної боротьби. Однак тут боротьба за владу ускладнювалася близькістю козацького Дону, де генерал О. Каледін виступив проти Раднаркому, не визнавши його, і розпочав війну проти більшовиків та їхніх прибічників.<br>У всіх інших місцевостях України соціальна база більшовиків була слабкою, а їхній авторитет незначним, і власними силами захопити владу вони були не в змозі. Їм вдалося на деякий час досягти успіхів лише через тимчасові й випадкові чинники, після чого влада перейшла до рук Української Центральної Ради.<br><br><u>Боротьба за владу в Києві</u> <br><br>Особливо жорстокою була боротьба трьох політичних сил за владу в Києві. Збільшовизованим військовим частинам і червоногвардійським загонам, загальна чисельність яких становила 6500 чол., протистояли війська, об'єднані під командуванням штабу Київського військового округу: разом близько 10 тис. юнкерів, курсантів шкіл прапорщиків, солдатів і офіцерів частин гарнізону, вірних Тимчасовому уряду, і 18 тисяч солдатів і офіцерів зукраїнізованих військових частин Центральної Ради. Запеклі бої точилися три дні, 29-31 жовтня.<br>Спочатку Центральна Рада зайняла позицію доброзичливого нейтралітету щодо більшовиків, вважаючи «контрреволюційний Тимчасовий уряд» своїм головним противником. Від петроградського жовтневого перевороту і спроб поширити його в Україну Центральна Рада відмежувалася лише 27 жовтня, коли стало зрозумілим, що розгромом сил Тимчасового уряду більшовики не обмежаться і домагатимуться всієї повноти влади в Україні. Генеральний Секретаріат виступив з відозвою «До всіх громадян України», яка негативно оцінювала переворот у Петрограді й попереджала, що Рада рішуче боротиметься з будь-якими спробами підтримати петроградське повстання в Україні.<br>В умовах, коли сили більшовиків і Тимчасового уряду знекровлювалися, війська Центральної Ради зберегли високу боєздатність і взяли під контроль у Києві всі ключові пункти, у тому числі пошту та телеграф. Влада в столиці України перейшла до рук Центральної Ради.<br><br><u>Третій універсал і проголошення УНР</u> <br><br>7 листопада Українська Центральна Рада виступила зі своїм Третім універсалом, яким<br> проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної<br>державної одиниці Російської Республіки. Але про Росію під владою більшовиків не йшлося. УНР планувала вступити у федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії і, звичайно, без більшовицьких урядів.<br>Юрисдикція УНР поширювалася на дев'ять українських губерній, включаючи Донбас, Харківщину, Південь, у т. ч. Таврію (без Криму). Що ж до приєднання до УНР як «частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське», то Універсал відкладав це питання на майбутнє і передавав «зорганізованій волі народів».<br>Проголошення УНР стало видатною подією в житті українського народу. Це був черговий етап у розвитку Української революції. Рішення Центральної Ради відбивало настрої більшості населення України. Основна частина українських селян, солдатів-українців, національної інтелігенції, службовців підтримувала Центральну Раду та українські національні партії, що входили до її складу. На виборах до Всеросійських Установчих зборів, які відбулися в Україні в листопаді 1917 р., українські національні партії одержали близько 75% голосів.<br>Отже, наприкінці жовтня - на початку листопада 1917 р. в Україні, за винятком хіба що деяких районів Донбасу, співвідношення сил було на користь Центральної Ради, яка, відповідно до пануючих серед населення настроїв, проголосила утворення Української Народної Республіки.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ <br>1. Чому більшовики погодилися на зрівняльний поділ землі? Зверни увагу на документ №1.<br>2. Охарактеризуй соціальну базу більшовиків в Україні в жовтні 1917р., виходячи зі змісту документа № 2.<br>3. Чому спроби більшовиків установити свою владу над Україною в жовтні-листопаді 1917 р. зазнали невдачі?<br>4. Розкрий непослідовність політики Центральної Ради щодо більшовиків на початку жовтневих боїв за владу в Києві.<br>5. Чи правда, що проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України?<br>6. Порівняй Перший, Другий і Третій універсали Центральної Ради і зроби висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.<br><br><br>ДОКУМЕНТИ<br>1. З доповіді В. Леніна «О земле» 26 жовтня 1917 р.<br>Здесь раздаются голоса, что сам декрет... составлен социалистами-<br>революционерами. Пусть так. Не все ли равно, кем он составлен... мы не можем обойти постановление народных низов, хотя бы мы с ним были не согласны. В огне жизни, применяя его на практике, проводя его на местах, крестьяне сами поймут, где<br>правда.<br>Ленин В. Полное собрание сочинений. - Т. 35. - С. 27.<br><br>2. М. Скрипник про вплив на населення України національних партій<br>Взагалі інтелігенція, особливо селянська дрібна інтелігенція, а також селянство і міщанство й досить широкі верстви навіть робочих - вся ця більшість місцевого населення України з перших же кроків революції була під всезростаючим впливом різних партій соціал-патріотизму української фарби... Національне пригнічення, проведене жорстокою політикою царату, сприяло тому, щоб боротьба класів на Україні на перших же кроках одяглася в шати національного питання, приймала лозунги національної культури, національної автономії і навіть національної незалежності. Попередня довголітня вперта праця прихильників українського національного руху виробила досить значну і міцну кількість представників цього руху, захопивши національним питанням досить широкі шари населення.<br>Скрипник М. Начерк історії пролетарської революції на Вкраїні//<br>Червоний шлях. - 1923. - № 1. - С. 91.<br><br>3. З відозви Української Центральної Ради «До всіх громадян України» від 27 жовтня 1917 р.<br>Генеральний Секретаріат буде рішуче боротися з усіма спробами підтримати петроградське повстання.<br>Робітнича газета. - 1917. - 29 жовтня.<br><br>4. З листівки ревкому Київського більшовицького комітету<br>від 27 жовтня 1917 р., виданої українською мовою<br>У Києві комітет Російської соціал-демократичної партії (більшовиків) вирішив виступити разом з Українською Центральною Радою, - погодившись визнати її крайовим органом влади з тим, щоб на місцях влада перейшла до Рад робітничих і солдатських депутатів. Але Центральна Рада, погодившись зразу, потім відмовилася підтримувати нас у нашій боротьбі за хліб, мир і свободу для народу. Вона виступила проти влади робітників і солдатів, вона зрадила робітничий визвольний рух... Рада обманула і нас, і вас, товариші робітники і солдати.<br>Товариші! Не довіряйте Українській Центральній Раді, яка бажає перемоги контрреволюції та переходу влади до буржуазії.<br>Борьба за власть Советов на Киевщине: Сборник документов и материалов. - К., 1957. - С. 361.<br><br>5. Телеграма подільського губернського комісара Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату внутрішніх справ Української Центральної Ради від 29 жовтня 1917 р.<br>Вся губерния покрыта отрядами рабочих, солдат и крестьян, по-следовательно осуществляющих разгром городов, местечек,<br>имений, захватывая земли сахарных заводов. В Проскуровском и Ямпольском уездах волна накатывается на уездные города. Военной силы нет, особенно в восточных уездах. Необходимо иметь в городах украинские надежные гарнизоны.<br>Пролетарская мысль. - 1917. - 10 ноября.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ<br>1. Документ № 1.<br>Чому більшовики погодилися на прийняття Декрету про землю,<br>складеного есерами? Яку мету вони переслідували?<br>Який зміст вклав В. Ленін у слова: «Крестьяне сами поймут, где<br>правда»?<br>2. Документ № 2.<br>Чому, знаючи про переважаючий вплив в Україні національних партій, більшовики в жовтні 1917 р. пішли на спробу збройного захоплення влади?<br>3. Враховуючи зміст параграфа і документа № 3, зроби висновок про зміни в ставленні Центральної Ради до більшовицької революції. Чим були викликані ці зміни?<br>4. Порівняй зміст документів № 3 і № 4. Яку версію описаних у них подій ти вважаєш переконливішою? Чому?<br>5. Документ № 5.<br>Про що свідчить звернення представника Тимчасового уряду до Центральної Ради?<br><br>
+
<br> '''ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ'''<br><br>Згадай:<br><br>1. У чому полягали прорахунки в політиці Центральної Ради у липні-жовтні 1917 р.? <br>2. Розкрий суть конфлікту Центральної Ради і Тимчасового уряду. <br>3. Що спричинило наростання анархії в Україні восени 1917 р.?<br><br><u>Більшовицька революція в Росії</u> <br><br>25 жовтня у столиці Росії Петрограді під керівництвом більшовицької партії відбулося збройне повстання, внаслідок якого владу Тимчасового уряду було повалено. II Всеросійський з'їзд рад проголосив Росію Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На з'їзді за доповіддю В. Леніна були ухвалені декрети про мир і землю. Сформувався перший радянський уряд Росії — Рада Народних Комісарів (РНК), що спочатку складався виключно з членів більшовицької партії, головою якого став керівник повстання В. Ленін.<br>Збройне повстання привело до влади більшовицьку партію, що поставила за мету перебудову соціально-економічного життя країни на комуністичних засадах. Це суспільство більшовики змальовували як своєрідний «рай» на землі, де всі будуть рівні, де не буде ні бідних, ні багатих, де пануватиме соціальна гармонія і економічний добробут. Але вже у 1917 р. більшість населення Росії відкинула цю перспективу як утопію. На виборах до Всеросійських Установчих зборів, які відбувалися вже після перевороту в Петрограді, більшовики одержали лише четверту частину голосів виборців. В Україні за них проголосувало ще менше — 10%. За таких умов нав'язати свою владу країні можна було лише шляхом насильства.<br><br><u>Декрет про землю</u> <br><br>Серед найважливіших заходів більшовиків був Декрет про землю. В основу декрету було<br>покладено принцип зрівняльного землекористування. Поміщицькі маєтки підлягали поділу між селянами. Цей принцип суперечив аграрній програмі більшовицької партії, яка орієнтувалася на створення замість поміщицьких великих державних господарств. Це означало, що більшовики сприйняли есерівську аграрну програму, відмовившись від власної. Однак відмова ця була тимчасовою, тактичною, спрямованою на завоювання підтримки селянства. В доповіді на II Всеросійському з'їзді рад В. Ленін говорив про це досить ясно: у вогні життя, застосовуючи закон на практиці, селяни самі зрозуміють, «де правда». Більшовики обіцяли селянам «допомогти» усвідомити переваги саме великого господарства.<br><br><u>Соціально- політична база більшовизму в Україні</u> <br><br>Перемога збройного повстання в Петрограді поклала початок кривавій боротьбі більшовиків за контроль над усією імперією, її національними регіонами, серед яких найбільшим<br>була Україна. Цю боротьбу вони вели під демагогічними гаслами: хліб, землю, мир - народу, всю владу - радам.<br>Зважаючи на величезне значення України, більшовики прагнули встановити контроль над її територією якнайшвидше. Проте це було надто складне завдання. Навіть у радах великих міст України, зокрема Києва, Одеси, Харкова, Катеринослава, не кажучи вже про містечка і села, вони не мали більшості. Більшовики відбивали настрої невеликої частини<br>населення України, до того ж переважно некорінного. Один із лідерів більшовиків в Україні В. Затонський 1926 р. писав: «Більшовицька партія хребтом своїм мала пролетаріат російський або русифікований». Українців серед більшовиків було мало. За цих обставин установлення більшовицької влади в Україні було можливе лише збройним шляхом.<br><br><u>Наступ ліворадикальних сил в Україні</u><br><br>Утвердження більшовицької влади в Україні почалося відразу ж після перевороту в Петрограді. В головних містах Донбасу - Луганську, Кадіївці, Макіївці, Щербинівці – більшовики взяли владу без збройної боротьби. Однак тут боротьба за владу ускладнювалася близькістю козацького Дону, де генерал О. Каледін виступив проти Раднаркому, не визнавши його, і розпочав війну проти більшовиків та їхніх прибічників.<br>У всіх інших місцевостях України соціальна база більшовиків була слабкою, а їхній авторитет незначним, і власними силами захопити владу вони були не в змозі. Їм вдалося на деякий час досягти успіхів лише через тимчасові й випадкові чинники, після чого влада перейшла до рук Української Центральної Ради.<br><br><u>Боротьба за владу в Києві</u> <br><br>Особливо жорстокою була боротьба трьох політичних сил за владу в Києві. Збільшовизованим військовим частинам і червоногвардійським загонам, загальна чисельність яких становила 6500 чол., протистояли війська, об'єднані під командуванням штабу Київського військового округу: разом близько 10 тис. юнкерів, курсантів шкіл прапорщиків, солдатів і офіцерів частин гарнізону, вірних Тимчасовому уряду, і 18 тисяч солдатів і офіцерів зукраїнізованих військових частин Центральної Ради. Запеклі бої точилися три дні, 29-31 жовтня.<br>Спочатку Центральна Рада зайняла позицію доброзичливого нейтралітету щодо більшовиків, вважаючи «контрреволюційний Тимчасовий уряд» своїм головним противником. Від петроградського жовтневого перевороту і спроб поширити його в Україну Центральна Рада відмежувалася лише 27 жовтня, коли стало зрозумілим, що розгромом сил Тимчасового уряду більшовики не обмежаться і домагатимуться всієї повноти влади в Україні. Генеральний Секретаріат виступив з відозвою «До всіх громадян України», яка негативно оцінювала переворот у Петрограді й попереджала, що Рада рішуче боротиметься з будь-якими спробами підтримати петроградське повстання в Україні.<br>В умовах, коли сили більшовиків і Тимчасового уряду знекровлювалися, війська Центральної Ради зберегли високу боєздатність і взяли під контроль у Києві всі ключові пункти, у тому числі пошту та телеграф. Влада в столиці України перейшла до рук Центральної Ради.<br><br><u>Третій універсал і проголошення УНР</u> <br><br>7 листопада Українська Центральна Рада виступила зі своїм Третім універсалом, яким<br> проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної<br>державної одиниці Російської Республіки. Але про Росію під владою більшовиків не йшлося. УНР планувала вступити у федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії і, звичайно, без більшовицьких урядів.<br>Юрисдикція УНР поширювалася на дев'ять українських губерній, включаючи Донбас, Харківщину, Південь, у т. ч. Таврію (без Криму). Що ж до приєднання до УНР як «частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське», то Універсал відкладав це питання на майбутнє і передавав «зорганізованій волі народів».<br>Проголошення УНР стало видатною подією в житті українського народу. Це був черговий етап у розвитку Української революції. Рішення Центральної Ради відбивало настрої більшості населення України. Основна частина українських селян, солдатів-українців, національної інтелігенції, службовців підтримувала Центральну Раду та українські національні партії, що входили до її складу. На виборах до Всеросійських Установчих зборів, які відбулися в Україні в листопаді 1917 р., українські національні партії одержали близько 75% голосів.<br>Отже, наприкінці жовтня - на початку листопада 1917 р. в Україні, за винятком хіба що деяких районів Донбасу, співвідношення сил було на користь Центральної Ради, яка, відповідно до пануючих серед населення настроїв, проголосила утворення Української Народної Республіки.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ <br>1. Чому більшовики погодилися на зрівняльний поділ землі? Зверни увагу на документ №1.<br>2. Охарактеризуй соціальну базу більшовиків в Україні в жовтні 1917р., виходячи зі змісту документа № 2.<br>3. Чому спроби більшовиків установити свою владу над Україною в жовтні-листопаді 1917 р. зазнали невдачі?<br>4. Розкрий непослідовність політики Центральної Ради щодо більшовиків на початку жовтневих боїв за владу в Києві.<br>5. Чи правда, що проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України?<br>6. Порівняй Перший, Другий і Третій універсали Центральної Ради і зроби висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.<br><br><br>ДОКУМЕНТИ<br>1. З доповіді В. Леніна «О земле» 26 жовтня 1917 р.<br>Здесь раздаются голоса, что сам декрет... составлен социалистами-<br>революционерами. Пусть так. Не все ли равно, кем он составлен... мы не можем обойти постановление народных низов, хотя бы мы с ним были не согласны. В огне жизни, применяя его на практике, проводя его на местах, крестьяне сами поймут, где<br>правда.<br>Ленин В. Полное собрание сочинений. - Т. 35. - С. 27.<br><br>2. М. Скрипник про вплив на населення України національних партій<br>Взагалі інтелігенція, особливо селянська дрібна інтелігенція, а також селянство і міщанство й досить широкі верстви навіть робочих - вся ця більшість місцевого населення України з перших же кроків революції була під всезростаючим впливом різних партій соціал-патріотизму української фарби... Національне пригнічення, проведене жорстокою політикою царату, сприяло тому, щоб боротьба класів на Україні на перших же кроках одяглася в шати національного питання, приймала лозунги національної культури, національної автономії і навіть національної незалежності. Попередня довголітня вперта праця прихильників українського національного руху виробила досить значну і міцну кількість представників цього руху, захопивши національним питанням досить широкі шари населення.<br>Скрипник М. Начерк історії пролетарської революції на Вкраїні//<br>Червоний шлях. - 1923. - № 1. - С. 91.<br><br>3. З відозви Української Центральної Ради «До всіх громадян України» від 27 жовтня 1917 р.<br>Генеральний Секретаріат буде рішуче боротися з усіма спробами підтримати петроградське повстання.<br>Робітнича газета. - 1917. - 29 жовтня.<br><br>4. З листівки ревкому Київського більшовицького комітету<br>від 27 жовтня 1917 р., виданої українською мовою<br>У Києві комітет Російської соціал-демократичної партії (більшовиків) вирішив виступити разом з Українською Центральною Радою, - погодившись визнати її крайовим органом влади з тим, щоб на місцях влада перейшла до Рад робітничих і солдатських депутатів. Але Центральна Рада, погодившись зразу, потім відмовилася підтримувати нас у нашій боротьбі за хліб, мир і свободу для народу. Вона виступила проти влади робітників і солдатів, вона зрадила робітничий визвольний рух... Рада обманула і нас, і вас, товариші робітники і солдати.<br>Товариші! Не довіряйте Українській Центральній Раді, яка бажає перемоги контрреволюції та переходу влади до буржуазії.<br>Борьба за власть Советов на Киевщине: Сборник документов и материалов. - К., 1957. - С. 361.<br><br>5. Телеграма подільського губернського комісара Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату внутрішніх справ Української Центральної Ради від 29 жовтня 1917 р.<br>Вся губерния покрыта отрядами рабочих, солдат и крестьян, по-следовательно осуществляющих разгром городов, местечек,<br>имений, захватывая земли сахарных заводов. В Проскуровском и Ямпольском уездах волна накатывается на уездные города. Военной силы нет, особенно в восточных уездах. Необходимо иметь в городах украинские надежные гарнизоны.<br>Пролетарская мысль. - 1917. - 10 ноября.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ<br>1. Документ № 1.<br>Чому більшовики погодилися на прийняття Декрету про землю,<br>складеного есерами? Яку мету вони переслідували?<br>Який зміст вклав В. Ленін у слова: «Крестьяне сами поймут, где<br>правда»?<br>2. Документ № 2.<br>Чому, знаючи про переважаючий вплив в Україні національних партій, більшовики в жовтні 1917 р. пішли на спробу збройного захоплення влади?<br>3. Враховуючи зміст параграфа і документа № 3, зроби висновок про зміни в ставленні Центральної Ради до більшовицької революції. Чим були викликані ці зміни?<br>4. Порівняй зміст документів № 3 і № 4. Яку версію описаних у них подій ти вважаєш переконливішою? Чому?<br>5. Документ № 5.<br>Про що свідчить звернення представника Тимчасового уряду до Центральної Ради?<br><br>
-
<br>'''ПОЛІТИЧНИЙ КУРС ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ'''<br><br>Згадай:<br>1. В яких умовах було проголошено утворення Української Народної Республіки? <br>2. Як події в Росії вплинули на рішення Центральної Ради?<br><br><u>Програма діяльності Центральної Ради</u> <br><br>Оголосивши 7 листопада 1917 р. днем утворення УНР, Центральна Рада в Третьому універсалі оприлюднила основні принципи своєї політики.<br>Значну увагу в Універсалі приділено вирішенню аграрного питання - найпекучішого для селянства. Скасовувалося право приватної власності на «землі поміщицькі й інші землі нетрудових господарств сільськогосподарського призначення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні». Ці землі мали перейти в руки селян без викупу. Для реалізації цього положення Універсалу Центральна Рада доручила Генеральному секретаріату земельних справ розробити закон про те, як користуватися цими землями до остаточного визначення їх долі на Українських Установчих зборах.<br>У Третьому універсалі декларувалась необхідність «доброго упорядкування виробництва, рівномірного розподілення продуктів споживання й кращої організації праці». З цією метою Центральна Рада доручила Генеральному секретаріату праці спільно з представниками робітників «установити державний контроль над продукцією на Україні». Проголошувалося введення восьмигодинного робочого дня.<br>Центральна Рада обіцяла забезпечити «всі свободи, здобуті всеросійською революцією»: слова, друку, совісті, зборів, спілок, страйків, недоторканності особи й житла. Скасовувалася також смертна кара й оголошувалась амністія для всіх політичних в'язнів.<br>Важливе місце в Третьому універсалі було відведено правам національних меншин в Україні. Центральна Рада зобов'язалася «охороняти свободу національного розвитку всіх народностей». «...Народам великоруському, єврейському, польському й іншим на Україні, — зазначалося в Універсалі, — признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права та свободи самоврядування в справах їх національного життя». Для багатонаціональної України це рішення мало особливе значення.<br>У Третьому універсалі Центральна Рада сформулювала своє ставлення до війни. Рада зобов'язалася вжити рішучих заходів, «щоб через Центральне Правительство примусити й спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори». Це був курс на загальний, а не сепаратний мир, який має повністю врахувати права українського народу. «Але до миру, - відзначалося<br>в Універсалі, - кожен громадянин Республіки Україна, разом з громадянами всіх народів Російської Республіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу».<br>Третій універсал призначив на 27 грудня 1917 р. вибори до Українських Установчих зборів, котрі мали узаконити нові державні форми в Українській Народній Республіці, підсумувати результати національно-демократичних перетворень.<br><br><u>Внутрішня політика Центральної Ради</u> <br><br>Проголосивши в Третьому універсалі програму перебудови суспільства на демократичних засадах, - програму, яка відповідала інтересам більшості населення України, — уряд УНР<br>не виявив послідовності й рішучості в її реалізації.<br>Так, розробляючи закон про організацію державного апарату, Генеральний секретаріат юстиції передбачав збереження урядових установ, які перебували на території України до 7 листопада. Закони і розпорядження, видані свого часу Тимчасовим урядом, залишалися в силі. Не випадково кадетська партія, котра ще недавно відкрито виступала проти Центральної Ради, тепер висловила підтримку Генеральному Секретаріату як «єдиному легальному органу влади», утвореному відповідно до інструкції Тимчасового уряду. І навіть монархіст В. Шульгін, який ще недавно звинувачував Раду в зраді Росії, 1 листопада заявив на засіданні Київської міської думи: «Якщо хтось може врятувати Україну від розрухи і анархії, то тільки Центральна Рада...». Слід зауважити, що зближення між шовіністичними колами і Радою не сталось, а та підтримка, що її надала Центральній Раді шовіністична буржуазія, мала кон'юнктурний, корисливий характер. Про збіг політичних цілей не йшлося. Російських реакціонерів Центральна Рада влаштовувала лише як противага радянській владі.<br>Всупереч положенням Третього універсалу поступово Рада відмовилася від негайного вирішення аграрного питання. 10 листопада на нараді представників поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і банкірів голова Генерального Секретаріату УНР В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши, що питання про землю буде вирішене на Українських Установчих зборах. А через кілька днів Рада опублікувала роз'яснення універсалу з аграрного питання, яке забороняло «свавільне захоплення земель та іншої власності». Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому військову силу. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі не відбиратимуть. Не підлягали поділу також площі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.<br>Наміри Центральної Ради були спрямовані на збереження продуктивності сільського господарства. Добре відомо, що дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і нерідко працюють лише на себе. Однак прагнення до запровадження в Україні високопродуктивного фермерського господарства, яке відповідало б інтересам більшості членів суспільства, суперечило намірам безземельних і малоземельних верств села, котрі прагнули до зрівняльного поділу. Селяни, і навіть члени Центральної Ради, заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо та наважиться на збереження 40-десятинної норми. «Поняття «Україна», - з гіркотою відзначив пізніше активний учасник тих подій історик В. Липинський, -підмінювалося питанням «десятина землі...». Врешті-решт від цього законопроекту довелося відмовитись і приступити до розробки більш прийнятного для найбіднішого селянства закону.<br>Курс на негайну експропріацію майна поміщиків і капіталістів, обіцянки соціалістичного суспільства приваблювали міську й сільську бідноту, яка становила майже третину населення України. При загальному розброді в українському суспільстві найбідніша його частина виявилася найактивнішою і найзгуртованішою. З її середовища формувалися бойові дружини міської і сільської Червоної гвардії. Однак ця група населення залишалася меншістю і власними силами нав'язати свої порядки Україні була не в змозі.<br>Невдалою виявилась і політика Центральної Ради щодо фінансів та промисловості.<br><br><u>Зовнішня політика Центральної Ради</u> <br><br>В умовах формування нової державності надзвичайно важливе значення мають відносини з іноземними державами, близькими і далекими сусідами. Керівники Центральної<br>Ради добивалися офіційного визнання УНР Антантою. Однак Антанта стосовно України вела двоїсту політику. Її симпатії були на боці великоруської контрреволюції. Разом з тим, прагнучи утримати УНР від переговорів з Німеччиною, Франція і Велика Британія у грудні 1917 р. визнали уряд УНР. Та реальну допомогу від цих держав Україна в складних умовах світової війни так і не отримала.<br>Рада недооцінила можливостей більшовиків, вважаючи, що вони приречені на швидку поразку. Тому її лідери звернулися до крайових урядів Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з пропозицією вступити в переговори з метою утворення федерації. Це вело до формування в майбутньому нового демократичного уряду федеративної Росії.<br>Помилки Центральної Ради, посилення тиску на неї з боку Радянської Росії прискорили суспільний розкол в Україні.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ<br>1. Виходячи з положень Третього універсалу, охарактеризуй основні принципи політики Центральної Ради. <br>2. Який соціально-політичний і економічний лад планувала встановити в Україні Центральна Рада?<br>3. Порівняй перші декрети радянської влади і Третій універсал. Зроби висновки.<br>4. У чому ти вбачаєш прогресивність діяльності Центральної Ради а в чому - її прорахунки?<br>5. Охарактеризуй упущення Центральної Ради в зовнішній політиці.<br><br><br>ДОКУМЕНТИ<br>1. 3 виступів селян - членів Центральної Ради з приводу<br>40-десятинної норми земельного наділу<br>-Приїхати з таким законом додому значить дрючка одержати (селянин Манько). <br>- Та коли з фронту повернуться наші вояки, - говорив селянин Гуленко, - то вони багнетами своїми переміряють ці 40 десятин.<br>1917 год на Киевщине. - Б.м.: ДВУ, 1929. - С. 447.<br><br>2. Український вчений і громадський діяч В. Липинський про необхідність національної єдності в умовах революції<br>Внутрішня боротьба українська тільки тоді могла би бути не руйнуючою, а творчою, коли б велась вона во ім'я повної волі й повної - державної й культурної - незалежності цілої без винятку української нації. Не існує ні одної європейської нації без спільної ідеї національної незалежності і без спільної боротьби за цю незалежність. І тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.<br>Тільки тоді кожна українська група, вносячи у внутрішню боротьбу свої індивідуальні ідейні програми, що на її думку краще й повніше визволять цілу націю, допоможе наростанню загальних для цілої нації спільних, національних вартостей. В противному разі, коли спільної боротьби за спільну ідею незалежності немає то така внутрішня боротьба мусить перемінитись у боротьбу за чужі національні впливи на Україну й принести для нас той самий занепад, який принесла була під час першої «Руїни» внутрішня боротьба українців...<br>Липинський В. Листи до братів-хліборобів. -Київ; Філадельфія, 1995. - С.4.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ<br>1. Документ № 1.<br>Як селяни прореагували на рішення про 40-десятинні наділи? Чим пояснюється ця реакція?<br>2. Документ № 2.<br>Враховуючи матеріали, наведені в даному і попередніх параграфах, прокоментуй думку В. Липинського про необхідність національної єдності в умовах революції.<br>
+
<br>'''ПОЛІТИЧНИЙ КУРС ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ'''<br><br>Згадай:<br>1. В яких умовах було проголошено утворення Української Народної Республіки? <br>2. Як події в Росії вплинули на рішення Центральної Ради?<br><br><u>Програма діяльності Центральної Ради</u> <br><br>Оголосивши 7 листопада 1917 р. днем утворення УНР, Центральна Рада в Третьому універсалі оприлюднила основні принципи своєї політики.<br>Значну увагу в Універсалі приділено вирішенню аграрного питання - найпекучішого для селянства. Скасовувалося право приватної власності на «землі поміщицькі й інші землі нетрудових господарств сільськогосподарського призначення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні». Ці землі мали перейти в руки селян без викупу. Для реалізації цього положення Універсалу Центральна Рада доручила Генеральному секретаріату земельних справ розробити закон про те, як користуватися цими землями до остаточного визначення їх долі на Українських Установчих зборах.<br>У Третьому універсалі декларувалась необхідність «доброго упорядкування виробництва, рівномірного розподілення продуктів споживання й кращої організації праці». З цією метою Центральна Рада доручила Генеральному секретаріату праці спільно з представниками робітників «установити державний контроль над продукцією на Україні». Проголошувалося введення восьмигодинного робочого дня.<br>Центральна Рада обіцяла забезпечити «всі свободи, здобуті всеросійською революцією»: слова, друку, совісті, зборів, спілок, страйків, недоторканності особи й житла. Скасовувалася також смертна кара й оголошувалась амністія для всіх політичних в'язнів.<br>Важливе місце в Третьому універсалі було відведено правам національних меншин в Україні. Центральна Рада зобов'язалася «охороняти свободу національного розвитку всіх народностей». «...Народам великоруському, єврейському, польському й іншим на Україні, — зазначалося в Універсалі, — признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права та свободи самоврядування в справах їх національного життя». Для багатонаціональної України це рішення мало особливе значення.<br>У Третьому універсалі Центральна Рада сформулювала своє ставлення до війни. Рада зобов'язалася вжити рішучих заходів, «щоб через Центральне Правительство примусити й спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори». Це був курс на загальний, а не сепаратний мир, який має повністю врахувати права українського народу. «Але до миру, - відзначалося<br>в Універсалі, - кожен громадянин Республіки Україна, разом з громадянами всіх народів Російської Республіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу».<br>Третій універсал призначив на 27 грудня 1917 р. вибори до Українських Установчих зборів, котрі мали узаконити нові державні форми в Українській Народній Республіці, підсумувати результати національно-демократичних перетворень.<br><br><u>Внутрішня політика Центральної Ради</u> <br><br>Проголосивши в Третьому універсалі програму перебудови суспільства на демократичних засадах, - програму, яка відповідала інтересам більшості населення України, — уряд УНР<br>не виявив послідовності й рішучості в її реалізації.<br>Так, розробляючи закон про організацію державного апарату, Генеральний секретаріат юстиції передбачав збереження урядових установ, які перебували на території України до 7 листопада. Закони і розпорядження, видані свого часу Тимчасовим урядом, залишалися в силі. Не випадково кадетська партія, котра ще недавно відкрито виступала проти Центральної Ради, тепер висловила підтримку Генеральному Секретаріату як «єдиному легальному органу влади», утвореному відповідно до інструкції Тимчасового уряду. І навіть монархіст В. Шульгін, який ще недавно звинувачував Раду в зраді Росії, 1 листопада заявив на засіданні Київської міської думи: «Якщо хтось може врятувати Україну від розрухи і анархії, то тільки Центральна Рада...». Слід зауважити, що зближення між шовіністичними колами і Радою не сталось, а та підтримка, що її надала Центральній Раді шовіністична буржуазія, мала кон'юнктурний, корисливий характер. Про збіг політичних цілей не йшлося. Російських реакціонерів Центральна Рада влаштовувала лише як противага радянській владі.<br>Всупереч положенням Третього універсалу поступово Рада відмовилася від негайного вирішення аграрного питання. 10 листопада на нараді представників поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і банкірів голова Генерального Секретаріату УНР В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши, що питання про землю буде вирішене на Українських Установчих зборах. А через кілька днів Рада опублікувала роз'яснення універсалу з аграрного питання, яке забороняло «свавільне захоплення земель та іншої власності». Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому військову силу. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі не відбиратимуть. Не підлягали поділу також площі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.<br>Наміри Центральної Ради були спрямовані на збереження продуктивності сільського господарства. Добре відомо, що дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і нерідко працюють лише на себе. Однак прагнення до запровадження в Україні високопродуктивного фермерського господарства, яке відповідало б інтересам більшості членів суспільства, суперечило намірам безземельних і малоземельних верств села, котрі прагнули до зрівняльного поділу. Селяни, і навіть члени Центральної Ради, заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо та наважиться на збереження 40-десятинної норми. «Поняття «Україна», - з гіркотою відзначив пізніше активний учасник тих подій історик В. Липинський, -підмінювалося питанням «десятина землі...». Врешті-решт від цього законопроекту довелося відмовитись і приступити до розробки більш прийнятного для найбіднішого селянства закону.<br>Курс на негайну експропріацію майна поміщиків і капіталістів, обіцянки соціалістичного суспільства приваблювали міську й сільську бідноту, яка становила майже третину населення України. При загальному розброді в українському суспільстві найбідніша його частина виявилася найактивнішою і найзгуртованішою. З її середовища формувалися бойові дружини міської і сільської Червоної гвардії. Однак ця група населення залишалася меншістю і власними силами нав'язати свої порядки Україні була не в змозі.<br>Невдалою виявилась і політика Центральної Ради щодо фінансів та промисловості.<br><br><u>Зовнішня політика Центральної Ради</u> <br><br>В умовах формування нової державності надзвичайно важливе значення мають відносини з іноземними державами, близькими і далекими сусідами. Керівники Центральної<br>Ради добивалися офіційного визнання УНР Антантою. Однак Антанта стосовно України вела двоїсту політику. Її симпатії були на боці великоруської контрреволюції. Разом з тим, прагнучи утримати УНР від переговорів з Німеччиною, Франція і Велика Британія у грудні 1917 р. визнали уряд УНР. Та реальну допомогу від цих держав Україна в складних умовах світової війни так і не отримала.<br>Рада недооцінила можливостей більшовиків, вважаючи, що вони приречені на швидку поразку. Тому її лідери звернулися до крайових урядів Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з пропозицією вступити в переговори з метою утворення федерації. Це вело до формування в майбутньому нового демократичного уряду федеративної Росії.<br>Помилки Центральної Ради, посилення тиску на неї з боку Радянської Росії прискорили суспільний розкол в Україні.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ<br>1. Виходячи з положень Третього універсалу, охарактеризуй основні принципи політики Центральної Ради. <br>2. Який соціально-політичний і економічний лад планувала встановити в Україні Центральна Рада?<br>3. Порівняй перші декрети радянської влади і Третій універсал. Зроби висновки.<br>4. У чому ти вбачаєш прогресивність діяльності Центральної Ради а в чому - її прорахунки?<br>5. Охарактеризуй упущення Центральної Ради в зовнішній політиці.<br><br><br>ДОКУМЕНТИ<br>1. 3 виступів селян - членів Центральної Ради з приводу<br>40-десятинної норми земельного наділу<br>-Приїхати з таким законом додому значить дрючка одержати (селянин Манько). <br>- Та коли з фронту повернуться наші вояки, - говорив селянин Гуленко, - то вони багнетами своїми переміряють ці 40 десятин.<br>1917 год на Киевщине. - Б.м.: ДВУ, 1929. - С. 447.<br><br>2. Український вчений і громадський діяч В. Липинський про необхідність національної єдності в умовах революції<br>Внутрішня боротьба українська тільки тоді могла би бути не руйнуючою, а творчою, коли б велась вона во ім'я повної волі й повної - державної й культурної - незалежності цілої без винятку української нації. Не існує ні одної європейської нації без спільної ідеї національної незалежності і без спільної боротьби за цю незалежність. І тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.<br>Тільки тоді кожна українська група, вносячи у внутрішню боротьбу свої індивідуальні ідейні програми, що на її думку краще й повніше визволять цілу націю, допоможе наростанню загальних для цілої нації спільних, національних вартостей. В противному разі, коли спільної боротьби за спільну ідею незалежності немає то така внутрішня боротьба мусить перемінитись у боротьбу за чужі національні впливи на Україну й принести для нас той самий занепад, який принесла була під час першої «Руїни» внутрішня боротьба українців...<br>Липинський В. Листи до братів-хліборобів. -Київ; Філадельфія, 1995. - С.4.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ<br>1. Документ № 1.<br>Як селяни прореагували на рішення про 40-десятинні наділи? Чим пояснюється ця реакція?<br>2. Документ № 2.<br>Враховуючи матеріали, наведені в даному і попередніх параграфах, прокоментуй думку В. Липинського про необхідність національної єдності в умовах революції.<br>
-
<br> <br>
+
<br> <br>Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко &nbsp;
-
<br> Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко
+
<br> <sub>[[Історія України|Історія України 10 клас]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|історія України підручник]], історія України уроки, урок історії, підручники з історії, історія онлайн</sub>
-
 
+
-
<br> <sub>[[Історія_України|Історія України 10 клас]], [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|історія України підручник]], історія України уроки, урок історії, підручники з історії, історія онлайн</sub>
+
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
Строка 47: Строка 45:
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-
<br> <br>
+
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
-
 
+
-
<br> <br>
+
-
 
+
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
-
 
+
-
<br> <br>
+
<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Версия 11:37, 15 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас>> Історія України: Проголошення Української Народної Республіки. ІІІ Універсал
   



ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Згадай:

1. У чому полягали прорахунки в політиці Центральної Ради у липні-жовтні 1917 р.?
2. Розкрий суть конфлікту Центральної Ради і Тимчасового уряду.
3. Що спричинило наростання анархії в Україні восени 1917 р.?

Більшовицька революція в Росії

25 жовтня у столиці Росії Петрограді під керівництвом більшовицької партії відбулося збройне повстання, внаслідок якого владу Тимчасового уряду було повалено. II Всеросійський з'їзд рад проголосив Росію Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. На з'їзді за доповіддю В. Леніна були ухвалені декрети про мир і землю. Сформувався перший радянський уряд Росії — Рада Народних Комісарів (РНК), що спочатку складався виключно з членів більшовицької партії, головою якого став керівник повстання В. Ленін.
Збройне повстання привело до влади більшовицьку партію, що поставила за мету перебудову соціально-економічного життя країни на комуністичних засадах. Це суспільство більшовики змальовували як своєрідний «рай» на землі, де всі будуть рівні, де не буде ні бідних, ні багатих, де пануватиме соціальна гармонія і економічний добробут. Але вже у 1917 р. більшість населення Росії відкинула цю перспективу як утопію. На виборах до Всеросійських Установчих зборів, які відбувалися вже після перевороту в Петрограді, більшовики одержали лише четверту частину голосів виборців. В Україні за них проголосувало ще менше — 10%. За таких умов нав'язати свою владу країні можна було лише шляхом насильства.

Декрет про землю

Серед найважливіших заходів більшовиків був Декрет про землю. В основу декрету було
покладено принцип зрівняльного землекористування. Поміщицькі маєтки підлягали поділу між селянами. Цей принцип суперечив аграрній програмі більшовицької партії, яка орієнтувалася на створення замість поміщицьких великих державних господарств. Це означало, що більшовики сприйняли есерівську аграрну програму, відмовившись від власної. Однак відмова ця була тимчасовою, тактичною, спрямованою на завоювання підтримки селянства. В доповіді на II Всеросійському з'їзді рад В. Ленін говорив про це досить ясно: у вогні життя, застосовуючи закон на практиці, селяни самі зрозуміють, «де правда». Більшовики обіцяли селянам «допомогти» усвідомити переваги саме великого господарства.

Соціально- політична база більшовизму в Україні

Перемога збройного повстання в Петрограді поклала початок кривавій боротьбі більшовиків за контроль над усією імперією, її національними регіонами, серед яких найбільшим
була Україна. Цю боротьбу вони вели під демагогічними гаслами: хліб, землю, мир - народу, всю владу - радам.
Зважаючи на величезне значення України, більшовики прагнули встановити контроль над її територією якнайшвидше. Проте це було надто складне завдання. Навіть у радах великих міст України, зокрема Києва, Одеси, Харкова, Катеринослава, не кажучи вже про містечка і села, вони не мали більшості. Більшовики відбивали настрої невеликої частини
населення України, до того ж переважно некорінного. Один із лідерів більшовиків в Україні В. Затонський 1926 р. писав: «Більшовицька партія хребтом своїм мала пролетаріат російський або русифікований». Українців серед більшовиків було мало. За цих обставин установлення більшовицької влади в Україні було можливе лише збройним шляхом.

Наступ ліворадикальних сил в Україні

Утвердження більшовицької влади в Україні почалося відразу ж після перевороту в Петрограді. В головних містах Донбасу - Луганську, Кадіївці, Макіївці, Щербинівці – більшовики взяли владу без збройної боротьби. Однак тут боротьба за владу ускладнювалася близькістю козацького Дону, де генерал О. Каледін виступив проти Раднаркому, не визнавши його, і розпочав війну проти більшовиків та їхніх прибічників.
У всіх інших місцевостях України соціальна база більшовиків була слабкою, а їхній авторитет незначним, і власними силами захопити владу вони були не в змозі. Їм вдалося на деякий час досягти успіхів лише через тимчасові й випадкові чинники, після чого влада перейшла до рук Української Центральної Ради.

Боротьба за владу в Києві

Особливо жорстокою була боротьба трьох політичних сил за владу в Києві. Збільшовизованим військовим частинам і червоногвардійським загонам, загальна чисельність яких становила 6500 чол., протистояли війська, об'єднані під командуванням штабу Київського військового округу: разом близько 10 тис. юнкерів, курсантів шкіл прапорщиків, солдатів і офіцерів частин гарнізону, вірних Тимчасовому уряду, і 18 тисяч солдатів і офіцерів зукраїнізованих військових частин Центральної Ради. Запеклі бої точилися три дні, 29-31 жовтня.
Спочатку Центральна Рада зайняла позицію доброзичливого нейтралітету щодо більшовиків, вважаючи «контрреволюційний Тимчасовий уряд» своїм головним противником. Від петроградського жовтневого перевороту і спроб поширити його в Україну Центральна Рада відмежувалася лише 27 жовтня, коли стало зрозумілим, що розгромом сил Тимчасового уряду більшовики не обмежаться і домагатимуться всієї повноти влади в Україні. Генеральний Секретаріат виступив з відозвою «До всіх громадян України», яка негативно оцінювала переворот у Петрограді й попереджала, що Рада рішуче боротиметься з будь-якими спробами підтримати петроградське повстання в Україні.
В умовах, коли сили більшовиків і Тимчасового уряду знекровлювалися, війська Центральної Ради зберегли високу боєздатність і взяли під контроль у Києві всі ключові пункти, у тому числі пошту та телеграф. Влада в столиці України перейшла до рук Центральної Ради.

Третій універсал і проголошення УНР

7 листопада Українська Центральна Рада виступила зі своїм Третім універсалом, яким
проголошувалося створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної
державної одиниці Російської Республіки. Але про Росію під владою більшовиків не йшлося. УНР планувала вступити у федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії і, звичайно, без більшовицьких урядів.
Юрисдикція УНР поширювалася на дев'ять українських губерній, включаючи Донбас, Харківщину, Південь, у т. ч. Таврію (без Криму). Що ж до приєднання до УНР як «частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське», то Універсал відкладав це питання на майбутнє і передавав «зорганізованій волі народів».
Проголошення УНР стало видатною подією в житті українського народу. Це був черговий етап у розвитку Української революції. Рішення Центральної Ради відбивало настрої більшості населення України. Основна частина українських селян, солдатів-українців, національної інтелігенції, службовців підтримувала Центральну Раду та українські національні партії, що входили до її складу. На виборах до Всеросійських Установчих зборів, які відбулися в Україні в листопаді 1917 р., українські національні партії одержали близько 75% голосів.
Отже, наприкінці жовтня - на початку листопада 1917 р. в Україні, за винятком хіба що деяких районів Донбасу, співвідношення сил було на користь Центральної Ради, яка, відповідно до пануючих серед населення настроїв, проголосила утворення Української Народної Республіки.


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Чому більшовики погодилися на зрівняльний поділ землі? Зверни увагу на документ №1.
2. Охарактеризуй соціальну базу більшовиків в Україні в жовтні 1917р., виходячи зі змісту документа № 2.
3. Чому спроби більшовиків установити свою владу над Україною в жовтні-листопаді 1917 р. зазнали невдачі?
4. Розкрий непослідовність політики Центральної Ради щодо більшовиків на початку жовтневих боїв за владу в Києві.
5. Чи правда, що проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України?
6. Порівняй Перший, Другий і Третій універсали Центральної Ради і зроби висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.


ДОКУМЕНТИ
1. З доповіді В. Леніна «О земле» 26 жовтня 1917 р.
Здесь раздаются голоса, что сам декрет... составлен социалистами-
революционерами. Пусть так. Не все ли равно, кем он составлен... мы не можем обойти постановление народных низов, хотя бы мы с ним были не согласны. В огне жизни, применяя его на практике, проводя его на местах, крестьяне сами поймут, где
правда.
Ленин В. Полное собрание сочинений. - Т. 35. - С. 27.

2. М. Скрипник про вплив на населення України національних партій
Взагалі інтелігенція, особливо селянська дрібна інтелігенція, а також селянство і міщанство й досить широкі верстви навіть робочих - вся ця більшість місцевого населення України з перших же кроків революції була під всезростаючим впливом різних партій соціал-патріотизму української фарби... Національне пригнічення, проведене жорстокою політикою царату, сприяло тому, щоб боротьба класів на Україні на перших же кроках одяглася в шати національного питання, приймала лозунги національної культури, національної автономії і навіть національної незалежності. Попередня довголітня вперта праця прихильників українського національного руху виробила досить значну і міцну кількість представників цього руху, захопивши національним питанням досить широкі шари населення.
Скрипник М. Начерк історії пролетарської революції на Вкраїні//
Червоний шлях. - 1923. - № 1. - С. 91.

3. З відозви Української Центральної Ради «До всіх громадян України» від 27 жовтня 1917 р.
Генеральний Секретаріат буде рішуче боротися з усіма спробами підтримати петроградське повстання.
Робітнича газета. - 1917. - 29 жовтня.

4. З листівки ревкому Київського більшовицького комітету
від 27 жовтня 1917 р., виданої українською мовою
У Києві комітет Російської соціал-демократичної партії (більшовиків) вирішив виступити разом з Українською Центральною Радою, - погодившись визнати її крайовим органом влади з тим, щоб на місцях влада перейшла до Рад робітничих і солдатських депутатів. Але Центральна Рада, погодившись зразу, потім відмовилася підтримувати нас у нашій боротьбі за хліб, мир і свободу для народу. Вона виступила проти влади робітників і солдатів, вона зрадила робітничий визвольний рух... Рада обманула і нас, і вас, товариші робітники і солдати.
Товариші! Не довіряйте Українській Центральній Раді, яка бажає перемоги контрреволюції та переходу влади до буржуазії.
Борьба за власть Советов на Киевщине: Сборник документов и материалов. - К., 1957. - С. 361.

5. Телеграма подільського губернського комісара Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату внутрішніх справ Української Центральної Ради від 29 жовтня 1917 р.
Вся губерния покрыта отрядами рабочих, солдат и крестьян, по-следовательно осуществляющих разгром городов, местечек,
имений, захватывая земли сахарных заводов. В Проскуровском и Ямпольском уездах волна накатывается на уездные города. Военной силы нет, особенно в восточных уездах. Необходимо иметь в городах украинские надежные гарнизоны.
Пролетарская мысль. - 1917. - 10 ноября.


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ
1. Документ № 1.
Чому більшовики погодилися на прийняття Декрету про землю,
складеного есерами? Яку мету вони переслідували?
Який зміст вклав В. Ленін у слова: «Крестьяне сами поймут, где
правда»?
2. Документ № 2.
Чому, знаючи про переважаючий вплив в Україні національних партій, більшовики в жовтні 1917 р. пішли на спробу збройного захоплення влади?
3. Враховуючи зміст параграфа і документа № 3, зроби висновок про зміни в ставленні Центральної Ради до більшовицької революції. Чим були викликані ці зміни?
4. Порівняй зміст документів № 3 і № 4. Яку версію описаних у них подій ти вважаєш переконливішою? Чому?
5. Документ № 5.
Про що свідчить звернення представника Тимчасового уряду до Центральної Ради?


ПОЛІТИЧНИЙ КУРС ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

Згадай:
1. В яких умовах було проголошено утворення Української Народної Республіки?
2. Як події в Росії вплинули на рішення Центральної Ради?

Програма діяльності Центральної Ради

Оголосивши 7 листопада 1917 р. днем утворення УНР, Центральна Рада в Третьому універсалі оприлюднила основні принципи своєї політики.
Значну увагу в Універсалі приділено вирішенню аграрного питання - найпекучішого для селянства. Скасовувалося право приватної власності на «землі поміщицькі й інші землі нетрудових господарств сільськогосподарського призначення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні». Ці землі мали перейти в руки селян без викупу. Для реалізації цього положення Універсалу Центральна Рада доручила Генеральному секретаріату земельних справ розробити закон про те, як користуватися цими землями до остаточного визначення їх долі на Українських Установчих зборах.
У Третьому універсалі декларувалась необхідність «доброго упорядкування виробництва, рівномірного розподілення продуктів споживання й кращої організації праці». З цією метою Центральна Рада доручила Генеральному секретаріату праці спільно з представниками робітників «установити державний контроль над продукцією на Україні». Проголошувалося введення восьмигодинного робочого дня.
Центральна Рада обіцяла забезпечити «всі свободи, здобуті всеросійською революцією»: слова, друку, совісті, зборів, спілок, страйків, недоторканності особи й житла. Скасовувалася також смертна кара й оголошувалась амністія для всіх політичних в'язнів.
Важливе місце в Третьому універсалі було відведено правам національних меншин в Україні. Центральна Рада зобов'язалася «охороняти свободу національного розвитку всіх народностей». «...Народам великоруському, єврейському, польському й іншим на Україні, — зазначалося в Універсалі, — признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права та свободи самоврядування в справах їх національного життя». Для багатонаціональної України це рішення мало особливе значення.
У Третьому універсалі Центральна Рада сформулювала своє ставлення до війни. Рада зобов'язалася вжити рішучих заходів, «щоб через Центральне Правительство примусити й спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори». Це був курс на загальний, а не сепаратний мир, який має повністю врахувати права українського народу. «Але до миру, - відзначалося
в Універсалі, - кожен громадянин Республіки Україна, разом з громадянами всіх народів Російської Республіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу».
Третій універсал призначив на 27 грудня 1917 р. вибори до Українських Установчих зборів, котрі мали узаконити нові державні форми в Українській Народній Республіці, підсумувати результати національно-демократичних перетворень.

Внутрішня політика Центральної Ради

Проголосивши в Третьому універсалі програму перебудови суспільства на демократичних засадах, - програму, яка відповідала інтересам більшості населення України, — уряд УНР
не виявив послідовності й рішучості в її реалізації.
Так, розробляючи закон про організацію державного апарату, Генеральний секретаріат юстиції передбачав збереження урядових установ, які перебували на території України до 7 листопада. Закони і розпорядження, видані свого часу Тимчасовим урядом, залишалися в силі. Не випадково кадетська партія, котра ще недавно відкрито виступала проти Центральної Ради, тепер висловила підтримку Генеральному Секретаріату як «єдиному легальному органу влади», утвореному відповідно до інструкції Тимчасового уряду. І навіть монархіст В. Шульгін, який ще недавно звинувачував Раду в зраді Росії, 1 листопада заявив на засіданні Київської міської думи: «Якщо хтось може врятувати Україну від розрухи і анархії, то тільки Центральна Рада...». Слід зауважити, що зближення між шовіністичними колами і Радою не сталось, а та підтримка, що її надала Центральній Раді шовіністична буржуазія, мала кон'юнктурний, корисливий характер. Про збіг політичних цілей не йшлося. Російських реакціонерів Центральна Рада влаштовувала лише як противага радянській владі.
Всупереч положенням Третього універсалу поступово Рада відмовилася від негайного вирішення аграрного питання. 10 листопада на нараді представників поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і банкірів голова Генерального Секретаріату УНР В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши, що питання про землю буде вирішене на Українських Установчих зборах. А через кілька днів Рада опублікувала роз'яснення універсалу з аграрного питання, яке забороняло «свавільне захоплення земель та іншої власності». Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому військову силу. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі не відбиратимуть. Не підлягали поділу також площі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.
Наміри Центральної Ради були спрямовані на збереження продуктивності сільського господарства. Добре відомо, що дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і нерідко працюють лише на себе. Однак прагнення до запровадження в Україні високопродуктивного фермерського господарства, яке відповідало б інтересам більшості членів суспільства, суперечило намірам безземельних і малоземельних верств села, котрі прагнули до зрівняльного поділу. Селяни, і навіть члени Центральної Ради, заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо та наважиться на збереження 40-десятинної норми. «Поняття «Україна», - з гіркотою відзначив пізніше активний учасник тих подій історик В. Липинський, -підмінювалося питанням «десятина землі...». Врешті-решт від цього законопроекту довелося відмовитись і приступити до розробки більш прийнятного для найбіднішого селянства закону.
Курс на негайну експропріацію майна поміщиків і капіталістів, обіцянки соціалістичного суспільства приваблювали міську й сільську бідноту, яка становила майже третину населення України. При загальному розброді в українському суспільстві найбідніша його частина виявилася найактивнішою і найзгуртованішою. З її середовища формувалися бойові дружини міської і сільської Червоної гвардії. Однак ця група населення залишалася меншістю і власними силами нав'язати свої порядки Україні була не в змозі.
Невдалою виявилась і політика Центральної Ради щодо фінансів та промисловості.

Зовнішня політика Центральної Ради

В умовах формування нової державності надзвичайно важливе значення мають відносини з іноземними державами, близькими і далекими сусідами. Керівники Центральної
Ради добивалися офіційного визнання УНР Антантою. Однак Антанта стосовно України вела двоїсту політику. Її симпатії були на боці великоруської контрреволюції. Разом з тим, прагнучи утримати УНР від переговорів з Німеччиною, Франція і Велика Британія у грудні 1917 р. визнали уряд УНР. Та реальну допомогу від цих держав Україна в складних умовах світової війни так і не отримала.
Рада недооцінила можливостей більшовиків, вважаючи, що вони приречені на швидку поразку. Тому її лідери звернулися до крайових урядів Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з пропозицією вступити в переговори з метою утворення федерації. Це вело до формування в майбутньому нового демократичного уряду федеративної Росії.
Помилки Центральної Ради, посилення тиску на неї з боку Радянської Росії прискорили суспільний розкол в Україні.


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Виходячи з положень Третього універсалу, охарактеризуй основні принципи політики Центральної Ради.
2. Який соціально-політичний і економічний лад планувала встановити в Україні Центральна Рада?
3. Порівняй перші декрети радянської влади і Третій універсал. Зроби висновки.
4. У чому ти вбачаєш прогресивність діяльності Центральної Ради а в чому - її прорахунки?
5. Охарактеризуй упущення Центральної Ради в зовнішній політиці.


ДОКУМЕНТИ
1. 3 виступів селян - членів Центральної Ради з приводу
40-десятинної норми земельного наділу
-Приїхати з таким законом додому значить дрючка одержати (селянин Манько).
- Та коли з фронту повернуться наші вояки, - говорив селянин Гуленко, - то вони багнетами своїми переміряють ці 40 десятин.
1917 год на Киевщине. - Б.м.: ДВУ, 1929. - С. 447.

2. Український вчений і громадський діяч В. Липинський про необхідність національної єдності в умовах революції
Внутрішня боротьба українська тільки тоді могла би бути не руйнуючою, а творчою, коли б велась вона во ім'я повної волі й повної - державної й культурної - незалежності цілої без винятку української нації. Не існує ні одної європейської нації без спільної ідеї національної незалежності і без спільної боротьби за цю незалежність. І тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
Тільки тоді кожна українська група, вносячи у внутрішню боротьбу свої індивідуальні ідейні програми, що на її думку краще й повніше визволять цілу націю, допоможе наростанню загальних для цілої нації спільних, національних вартостей. В противному разі, коли спільної боротьби за спільну ідею незалежності немає то така внутрішня боротьба мусить перемінитись у боротьбу за чужі національні впливи на Україну й принести для нас той самий занепад, який принесла була під час першої «Руїни» внутрішня боротьба українців...
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. -Київ; Філадельфія, 1995. - С.4.


ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ
1. Документ № 1.
Як селяни прореагували на рішення про 40-десятинні наділи? Чим пояснюється ця реакція?
2. Документ № 2.
Враховуючи матеріали, наведені в даному і попередніх параграфах, прокоментуй думку В. Липинського про необхідність національної єдності в умовах революції.




Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко

 


Історія України 10 клас, історія України підручник, історія України уроки, урок історії, підручники з історії, історія онлайн

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.



Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.