|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''Мовний апарат'''
| + | '''Мовний апарат'''
|
| | | | |
| - | Кожен звук нашої мови створюється мовним апаратом людини (див. мал. 1) і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається на видисі. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки (12). Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить назовні вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені, вони тісно змикаються. Видихуване повітря тисне на них і примушує дрижати. Від цього утворюється голос.<br>З гортані повітря потрапляє в ротову порожнину (13), що виконує функцію звукового резонатора, де мовні органи (передусім язик (7, 8, 9) і губи (1)) можуть або змінювати форму резонатора, або створювати в ній своєрідні перепони – щілини чи зімкнення. При подоланні цих перепон струменем повітря виникає специфічний для кожного звука шум. Він може бути самостійним або з додаванням голосу.<br><br>Схематичне зображення мовних органів людини: <br> <br>губи <br>зуби <br>переднє піднебіння <br>середнє піднебіння <br>заднє піднебіння<br>язичок (увула)
| + | Кожен звук нашої мови створюється мовним апаратом людини (див. мал. 1) і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається на видисі. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки (12). Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить назовні вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені, вони тісно змикаються. Видихуване повітря тисне на них і примушує дрижати. Від цього утворюється голос.<br>З гортані повітря потрапляє в ротову порожнину (13), що виконує функцію звукового резонатора, де мовні органи (передусім язик (7, 8, 9) і губи (1)) можуть або змінювати форму резонатора, або створювати в ній своєрідні перепони – щілини чи зімкнення. При подоланні цих перепон струменем повітря виникає специфічний для кожного звука шум. Він може бути самостійним або з додаванням голосу.<br><br>Схематичне зображення мовних органів людини: 1 — тверде небо; 2 — альвеоли; 3 — верхня губа; 4 — верхні зуби; 5 — нижня губа; 6 — нижні зуби; 7 — передня частина язика; 8 — середня частина язика; 9 — задня частина язика; 10 — корінь язика; 11 — голосові зв'язки; 12 — м'яке небо; 13 — язичок; 14 — гортань; 15 — трахея.<br> <br>Отже, органами, що беруть участь у творенні мови є такі: |
| | | | |
| - | передня частина язика
| + | губи <br>зуби <br>переднє піднебіння <br>середнє піднебіння <br>заднє піднебіння<br>язичок (увула)
|
| | | | |
| - | середня частина язика <br>задня частина язика <br>корінь язика<br>глотка<br>голосові зв’язки<br>ротова порожнина<br>носова порожнина <br>[[Image:rechapar.jpg]]<br> | + | передня частина язика
|
| | + | |
| | + | середня частина язика <br>задня частина язика <br>корінь язика<br>глотка<br>голосові зв’язки<br>ротова порожнина<br>носова порожнина <br>[[Image:Rechapar.jpg]]<br> |
Версия 16:56, 28 июля 2009
Мовний апарат
Кожен звук нашої мови створюється мовним апаратом людини (див. мал. 1) і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається на видисі. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки (12). Якщо вони не напружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить назовні вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені, вони тісно змикаються. Видихуване повітря тисне на них і примушує дрижати. Від цього утворюється голос.
З гортані повітря потрапляє в ротову порожнину (13), що виконує функцію звукового резонатора, де мовні органи (передусім язик (7, 8, 9) і губи (1)) можуть або змінювати форму резонатора, або створювати в ній своєрідні перепони – щілини чи зімкнення. При подоланні цих перепон струменем повітря виникає специфічний для кожного звука шум. Він може бути самостійним або з додаванням голосу.
Схематичне зображення мовних органів людини: 1 — тверде небо; 2 — альвеоли; 3 — верхня губа; 4 — верхні зуби; 5 — нижня губа; 6 — нижні зуби; 7 — передня частина язика; 8 — середня частина язика; 9 — задня частина язика; 10 — корінь язика; 11 — голосові зв'язки; 12 — м'яке небо; 13 — язичок; 14 — гортань; 15 — трахея.
Отже, органами, що беруть участь у творенні мови є такі:
губи
зуби
переднє піднебіння
середнє піднебіння
заднє піднебіння
язичок (увула)
передня частина язика
середня частина язика
задня частина язика
корінь язика
глотка
голосові зв’язки
ротова порожнина
носова порожнина
|
