Версия 14:35, 20 ноября 2012

Гіпермаркет Знань>>Музика>>Музика 4 клас. Повні уроки>> Творчість Дж.Верді, мажорний лад.Повні уроки
  

Тема

Творчість Дж.Верді, мажорний лад.

Мета уроку

узагальнити знання учнів про італійську оперу,використати форми і методи активізації учнів з різних видів діяльності, привчати самостійно робити висновки, формувати здібність слухати музику.

Тип уроку

навчально виховний.

Сьогоднішній урок ми почнемо граючи, отже, необхідно підібрати асоціації до слова «мажор».

Приклад: веселий настрій, радість, сонце, позитивні емоції, любов, сенс життя, музика і так далі Прекрасно, скажіть яке визначення слова мажор» ми можемо зустріти в сучасному житті? Ось одне з визначень - у наш час – це молода людина, яка має багатих батьків, таких як: високопоставлені чиновники, олігархи, високооплачувані зірки шоу-бізнесу, бізнесмени вищого порядку, або просто люди величезний капітал, що має.

Мажор – представник золотої молоді, найчастіше він тусується з подібними до нього або з представниками яппі. Має дорогу машину і купу грошей в кишені. Ось такий контраст, в музиці мажор це світло, радість, а контрастною протилежністю музиці виступає поняття, цього слова в соціальних кругах. Резюмуючи можна сказати: у радості завжди є відтінок смутку, а мажор не завжди веселий.

Два основні лади

У музиці переважної більшості країн світу існують два основні лади — мажор і мінор. Всі останні утворення ладів у результаті зводяться, як правило, до тієї або іншої модифікації мажорного або мінорного ладів.

Файл:T2ma1.jpeg

Що зустрічаються інколи в професійній музичній творчості композиторів, а також в народній музиці різних країн світу (таких, як, наприклад, Туреччина, Індія і деякі інші) інші системи ладів є лише окремі, хоча і цікаві, але все таки приватні (а деколи і зовсім виняткові) випадки, що не мають загального значення. http://www.youtube.com/watch?v=05ok1EC3qxY

Мажорним ладом (або просто мажором) називається лад, стійкі звуки якого утворюють велике (мажорне) тризвуччя.

Само слово «мажор» (іт. — maggiore) в буквальному перекладі означає: «більший», «старший». Цей термін використовується в складовій нотації, в буквеній же нотації слово «мажор» замінюється словом «dur» (від латин. durus, буквально — твердий). Головною характерною ознакою мажорного ладу є інтервал великої терції між I і III рівнями, яка, власне, і визначає специфіку (тобто мажорність) спільного звучання, як самих стійких звуків, так і ладу в цілому.

мажор

Оскільки стійкі звуки (I, III і V рівні) утворюють тризвуччя, що базується на тоніці ладу, всі вони разом узяті також називаються тонічним тризвуччям, а вхідні в нього звуки отримують, відповідно, назви прими, терції і квінти тоніки. Рівні, що не входять до складу тонічного тризвуку, є нестійкими. Якщо одночасно узяти спершу лише всі нестійкі звуки, а потім — всі стійкі, то це відразу створить повне відчуття ладу і міцне налаштування в нім.

• Завдання: уявіть себе президентом рекламної компанії, ви придумали рекламну акцію для підняття ранкового настрою киянам. Придумайте салоган зі словом мажор. Минулого уроку ми з вами говорили про оперу. Створіть презентацію в PowerPoint на тему: «учасно молодіжна опера»

Бліц вікторина: Протягом якого століття відбувалось формування опери як жанру? Дайте визначення: опера seria, опера buffа. Що таке лібрето? Назвіть імена довкола яких групувалися музичні сили того часу? На відміну від Німеччини, де опера у всі часи жила за рахунок імпорту, і Франції, де центральний заклад, якою є паризька "Гранд-опера", зберігав прихильність до традиції, що мала досить космополітичне походження, опера у себе на прабатьківщині, в Італії, завжди розвивалася спокійно, органічно.

Дитя свого часу, вона безпосередньо виражала національне сприйняття музики. Глюк і Моцарт настільки ж мало вплинули на розвиток італійської музики, як і італійці Керубіні і Спонтіні, що переселилися до Парижа, які, як згодом і Мейєрбер, повністю асимілювалися у французькому оточенні.

Опера Італії

Для музиканта, який в тридцяті роки XIX століття приходив в Італії в оперу, репертуар, за дуже небагатьма виключеннями, починався з Россіні, а в зеніті виблискували нові зірки першої величини Доніцетті і Белліні. Якщо порівняти цю ситуацію з положенням німецького або французького композитора того ж покоління, з Шуманом, Вагнером або Берліозом, то стає очевидним, що італієць знаходив куди більш цілісний, організований стиль, який повинен був здаватися адепту настільки само собою зрозумілим, що він без жодного примусу міг увійти до заданих рамок.

Форма опери

Форма опери розвивалася тут в напрямі, передумовою якого було Bel canto. Італійське співецьке мистецтво впродовж трьох століть залишалося таким, що веде в Європі. Насолода звучанням красивого голосу, розспів мелодії було основою любові італійців до музики, а опера — найістотнішим об'єктом цієї любові. Вона починалася як вишукане аматорство, як розкіш князів. Знайомтесь, бельканто: http://www.youtube.com/watch?v=w3cFm_OxA1E У нове століття демократизації вона стала єдиною установою Італії, де з однаковим ентузіазмом, з однаковим, вигостреним завдяки досвіду, розумінням справи брали участь всі верстви населення. Єдиною кар'єрою, що відкривалася обдарованому і честолюбному музикантові, була кар'єра оперного композитора, і ця дорога повністю зумовлювалася своєрідними умовами оперної практики.

Молодому Верді, якого талант і сприятливі обставини привели в оперу, не залишалося нічого іншого, як добровільно підкорятися цим умовам. Його зустріло дуже активне і, не дивлячись на всю свою сумнівність, продуктивна оперна творчість. Але найголовніше полягало в тому, що він, як вже говорилося, виявив стиль, що склався, повністю інтегрований, життєздатний, — те, чого в XIX столітті вже більше не існувало ні в Германії, ні у Франції.

Давайте ближче познайомимось із творчістю Дж. Верді. http://www.youtube.com/watch?v=JYmcXsw6n0w&playnext=1&list=PL3D67788921D105F1&feature=results_main Творцем цього стилю і носієм кращих італійських традицій XVIII століття був Россіні, значення якого для музичного світогляду сучасників уявити собі сьогодні досить важко.

Проте сприйняття його в ті часи любителем, не досвідченим в музиці, з мимовільним комізмом зберіг поет і політик Ламартін в передмові до французького видання мемуарів Лоренцо та Понті (1850). Він пише, що автор був лібреттистом Моцарта, "се Rossini de son siecle". Майстра минулого століття він не міг поставити вище, ніж назвавши його "Россіні свого століття".Россіні, чия слава, як ракета, зметнулася увись вже на початку двадцятих років, створив стиль, який хоча і коренився в opera buffa, але в той же час дав рішучі імпульси серйозній опері.

Паралелі

Між великими музикантами всіх часів існують певні паралелі. Гендель, Гайдн, Вагнер, Брамс — в кожного з них, приблизно в одному і тому ж віці, близько п'ятдесяти, наставала пора найвищих досягнень, причому на однаковій основі — широкого досвіду і все більшого розуміння власного художнього покликання

.

У житті Верді цей період вищого зльоту відмічений чотирма творами, яким було присвячено його творчість впродовж дванадцяти років: "Сила долі" (1862), "Дон Карлос" (1867), "Аїда" (1871) і Реквієм (1874). http://www.youtube.com/watch?v=MWzicNs9WJ4 http://www.youtube.com/watch?v=xMTTwzA8xmU&feature=related http://www.youtube.com/watch?v=l3w4I-KElxQ http://www.youtube.com/watch?v=BgZO9GN0JTo

Завдання Ми прослухали твори композитора якими відмічають його злет творчості, знайдіть інформацію про цікаві моменти життя і творчості пов’язані з моментами створення цих шедеврів. Верді давно вже був привчений до боротьби з цензором. Правда, що стосується його наступного твору, то битва за нього з цензурою була найважчою. Цим твором відкривається серія його зрілих шедеврів. Між 1851 і 1853 роками були написані три з них. Вони вийшли на підмостки оперних театрів всього світу і сприяли популярності Верді більшою мірою, ніж все написане їм раніше. Це були "Ріголетто", "Трубадур" і "Травіата". У віці сорока років Верді (якщо врахувати ту обставину, що її останнього суперника Доніцетті вже не було в живих) по праву став королем італійської опери і залишався їм впродовж п'ятдесяти років - до самої смерті. Якби йому було відомо про ту героїчну боротьбу, яку автор драми "Король бавиться" Віктор Гюго витримав в 1832 році, коли після єдиного спектаклю в паризькому "Театр Франсе" власті вимушені були втрутитися і подальші спектаклі були заборонені, він не зважився б використовувати матеріал, з якого Піаве скроїв "Ріголетто".

Причому за два десятиліття до цього йшлося вже не про абсолютистську Францію часів Реставрації, а про ліберальний, конституційний уряд Луї Філіппа. Проте "Король бавиться" є полум'яним протестом проти прикрашання історією популярного монарха Франциска I і грубій розбещеності його двору. Придворний блазень Трібуле (у Верді він спочатку називався Тріболетто) є історичною фігурою, те ж саме відноситься і до пані де Пуатье — коханці Франциска I і дочці Сен-Валье (у Верді Монтероне). Внаслідок цього виникав певний привід для підвищеної чутливості в монархічно керованій державі, усередині якої існував сильний республіканський рух. Що стосується австрійської цензури, то чекати від неї прояву терпимості не було підстав. Робота добігала кінця, і вирішення цензора поставило Верді в украй неприємне положення. Композитор був пов'язаний з театром зобов'язанням, що обумовлює термін закінчення твору. За декілька місяців до призначеної у Венеції прем'єри йому було повідомлено, що та відбутися не зможе. Щонайкраще дають уявлення про ту тернисту дорогу, яку належало пройти цій опері, слова самого Верді. Якщо Верді не сидів за письмовим столом, як того вимагала його робота, то вже з самого ранку був на ногах — в полі, в саду, в коморі, на стайні. Верді міг нахвалятися тим, що з маєтку, що належав йому, працівники не виїжджали, хоча для збіднілої Італії це було явищем повсюдним. Сільські жителі вельми шанобливо відносилися до нього, що не в останню чергу пояснювалося неухильним прагненням Верді до справедливості. Проте не всі селяни толком розуміли, ніж він, власне, займається. Пеппіна підслухала одного дня відповідь селянської дівчинки співбесідникові, що цікавиться: "Наш господар виводить на папері якісь дивні карлючки, і за це йому платять дуже багато грошей..." Що до Пеппіни, то вона була городянином, і її любов до сільського життя мала свої межі. Тому вона, як правило, обмежувалася позицією споглядальника. Та і сувора зима Ломбардії була їй не до душі. Подружжя Верді проводило зимові місяці здебільше в сприятливішій по клімату Генуї. У найжаркіший літній час вони часто відвідували курортне містечко Монтекатіні на Апеннінах. Верді по можливості прагнув бути відсутнім при виконання його творів. Верді стверджував, що лише за умови драматичної єдності всіх засобів музично-сценічної виразності оперний спектакль може бути повноцінним. Таким чином, починаючи від вибору сюжету в напруженій праці з лібреттистом, при створенні музики, при її сценічному втіленні — на всіх етапах роботи над оперою, від зародження задуму до постановки, проявляла себе владна воля майстра, яка упевнено вела рідне йому італійське мистецтво до висот реалізму.

Домашнє завдання

Оберіть одну з опер майстра і напишіть твір роздум на тему: Значення творчості Верді для сучасності.

Використані джерела

Конспект и презентация к уроку музыки "Красота жизни, красота человеческой души в единении народного и композиторского творчества"Автор: Пчелинцева Лариса Петровна Место работы: МБОУ СОШ с углубленным изучением отдельных предметов № 78 г. Воронежа

Конспект и презентация к уроку музыки "Откуда взялись ноты?" Автор: Косарева Валерия Николаевна Место работы: школа искусств План-конспект урока по музыке (8 класс) на тему: "Реализм в музыке"Tрифонова Валентина Анатольевна учитель музики с. Чёрная Слобода, Шацкий район.

Элементарная теория музыки Автор: Мясоедов А.Н., Алексеев Б.К. Издательство: Музыка.Страниц: 178 2012год

Асмолова А.Г «Как проектировать универсальные учебные действия в начальной школе» М; 2011 г.

Критская Е.Д, Сергеева Г.П., Шмагина Т.С. «Музыка программы общеобразовательные учреждений 1-7 классы» М; 2010 г.

Критская Е.Д., Сергеева Г.П., Шмагина Т.С. «Музыка: 1-4 класс: методическое пособие» М; 2006 г.

Критская Е.Д, Сергеева Г.П., Шмагина Т.С. «Музыка: Учебник для учащихся1, 2, 3, 4 классов начальной школы» М; 2010 г. Мошнина Р.Ш.; Батырева С.Г., Хиленко Т.П., Шевелева Н.Н., Яковлев Д.Е. «Подготовка образовательных учреждений к введению ФГОС в начальной школе» М; 2011 г.

Сергеева Г.П «Актуальные проблемы преподавания музыки в образовательных учреждениях: учебное пособие» М; 2010 г.

Над уроком працювали:

Пилипенко В.В.

Пчелінцева Л.П.

Косарєва В.Н.

Трифонова В.А.

Відредаговано та надіслано: Пилипенко В.В.