|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | Конспект уроку до предмету [[Я і Україна|Я і Україна]], [[Я і Україна 1 клас|1 клас]]<br>'''''Тема: «'''''[[Весняні свята.|'''''Весняні свята''''']]'''''»'''''<br> | | Конспект уроку до предмету [[Я і Україна|Я і Україна]], [[Я і Україна 1 клас|1 клас]]<br>'''''Тема: «'''''[[Весняні свята.|'''''Весняні свята''''']]'''''»'''''<br> |
| | | | |
| - | '''Скоромовка для розвитку артикуляції''' | + | <br> <u>'''Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки'''</u><br> |
| - | <br> | + | <br> |
| - | НАРОДНІ ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ. МИСТЕЦТВО ПИСАНКИ
| + | |
| - | Вступ. Весняні обряди
| + | |
| - | Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу.
| + | |
| - | Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі.
| + | |
| - | Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки.
| + | |
| | | | |
| - | Демонстрація пісні „Писанки”
| + | '''В''''''есняні обряди '''<br> |
| - |
| + | |
| | | | |
| - | Розучування пісні В. Таловирі „Писанки”
| + | Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу. Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки. |
| | | | |
| - | Караоке. Пісня „Писанка”
| + | [[Image:11800;lkl2.jpg|260px|писанка]]<br> |
| - | 1. Ввечері матуся нас чарує,
| + | <br> |
| - | Писанки на свято нам малює.
| + | |
| - | Віск черпає пищиком із блюдця,
| + | |
| - | Очі в мами лагідно сміються.
| + | |
| - | Очі мами світяться у ласці,
| + | |
| - | Квітоньки на писанці зірчасті,
| + | |
| - | А на другій півники та бджоли,
| + | |
| - | Ми таких не бачили ніколи.
| + | |
| - | 2. А на третій писанці – зірниці,
| + | |
| - | Ще й під ними – золоті жар-птиці.
| + | |
| - | На четвертій – олені та сарни,
| + | |
| - | А на п'ятій – рушничок прегарний
| + | |
| - | Ввечері матуся нас чарує,
| + | |
| - | Писанки на свято нам малює.
| + | |
| - | Дивиться і тішиться матуся,
| + | |
| - | Я у неї малювати вчуся
| + | |
| | | | |
| - | Розповідь про писанки
| + | '''Демонстрація пісні «Писанки»''' |
| - | Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва.
| + | |
| - | Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни.
| + | |
| - | Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил.
| + | |
| - | У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі.
| + | |
| - | Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний.
| + | |
| | | | |
| - | Розповідь про Л. Дичко
| + | ...<br> |
| | | | |
| - |
| + | '''Розучування пісні В. Таловирі '''''''''«'''Писанки''''''»''' |
| | | | |
| - | Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального.
| + | '''Караоке. Пісня '''''''''«'''Писанка'''»'''''' |
| - | Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності.
| + | |
| - | Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві.
| + | |
| | | | |
| - | Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко
| + | 1. Ввечері матуся нас чарує, <br> |
| | | | |
| - | Аналіз прослуханого твору
| + | Писанки на свято нам малює. <br> |
| - | Який характер прослуханого твору?
| + | |
| - | В якому темпі прозвучали „Українські писанки”?
| + | |
| - | Який настрій залишився від прослуханого твору?
| + | |
| | | | |
| - | Підсумки уроку
| + | Віск черпає пищиком із блюдця, <br> |
| - | Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.
| + | |
| | | | |
| - |
| + | Очі в мами лагідно сміються. <br> |
| | | | |
| - |
| + | Очі мами світяться у ласці, <br> |
| - | [[Image:11800;lkl2.jpg|260px|писанка]]<br>
| + | |
| | | | |
| | + | Квітоньки на писанці зірчасті, <br> |
| | | | |
| - | '''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд»''''' '''''Сокором П. В.'''''
| + | А на другій півники та бджоли, <br> |
| | | | |
| - | [[категория:Весняні свята. Конспект уроку і опорний каркас]]
| + | Ми таких не бачили ніколи. <br> |
| | | | |
| | + | 2. А на третій писанці – зірниці, <br> |
| | | | |
| | + | Ще й під ними – золоті жар-птиці. <br> |
| | | | |
| | + | На четвертій – олені та сарни, <br> |
| | | | |
| | + | А на п'ятій – рушничок прегарний <br> |
| | | | |
| | + | Ввечері матуся нас чарує, <br> |
| | | | |
| | + | Писанки на свято нам малює. <br> |
| | | | |
| | + | Дивиться і тішиться матуся, <br> |
| | | | |
| | + | Я у неї малювати вчуся. |
| | | | |
| | + | <br> |
| | | | |
| | + | '''Розповідь про писанки '''<br> |
| | | | |
| | + | Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил. У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі. Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний. |
| | | | |
| - | Презентація уроку до предмету [[Інформатика|Інформатика]], [[Інформатика 8 клас|8 клас]]<br>'''''Тема: «'''''[[Поняття про комп’ютерні мережі, їх призначення. Типи комп’ютерних мереж і мережної взаємодії|'''''Поняття про комп’ютерні мережі, їх призначення. Типи комп’ютерних мереж і мережної взаємодії''''']]'''''»'''''<br>
| + | <br> |
| | | | |
| - | [[Image:11180018.jpg|340px|поняття про комп’ютерні мережі]]<br>
| + | '''Розповідь про Л. Дичко'''<br> |
| | | | |
| - | Інформаційно-комунікаційні технології, що з'явилися у другій половині XX ст., суттєво змінили життя людства. Саме вони створили передумови формування інформаційного суспільства, в якому визначальну роль відіграють інформація та нові знання.
| + | Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві. |
| | | | |
| - | Комп'ютерна мережа — це сукупність комп'ютерів та інших пристроїв, зв'язаних каналами передавання даних.�Комп'ютерні мережі забезпечують спільний доступ до даних. У мережі виділяють комп'ютери, на яких розміщують великі масиви даних, а користувачі інших комп'ютерів мережі одержують доступ до них. Це дає можливість, наприклад, людям, котрі працюють над одним проектом, використовувати дані, створені іншими, тобто працювати над проектом одночасно.
| + | <br> |
| | | | |
| - | Мережна взаємодія
| + | <u>'''Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко'''</u> |
| - | Мережна взаємодія передбачає віддалений доступ до мережних ресурсів та відбувається за технологією. Залежно від повноважень комп'ютери в мережі розподіляються на сервери та клієнтів.�Клієнт — це комп'ютер користувача, який здійснює запит, сервер - комп'ютер, що обробляє цей запит і відповідає на нього.�Звертаємо вашу увагу: сервером та клієнтом називаються як комп'ютери в мережі, так і програмне забезпечення, що працює на цих комп'ютерах.
| + | <br> |
| | | | |
| - | У централізованих мережах виділяється один потужний комп'ютер — виділений сервер, що виконує основні функції з організації роботи мережі (рис. 66). Такі мережі ще називаються „клієнт-виділений сервер”. Усі клієнти отримують доступ до ресурсів мережі через сервер.�На сервері встановлюється спеціальна операційна система (наприклад, 52г).
| + | '''Аналіз прослуханого твору '''<br> |
| - | Операційна система дозволяє організувати і контролювати роботу комп'ютерів і користувачів у мережі, надавати кожному користувачеві певні права доступу до ресурсів і даних цієї мережі. Для цього кожен користувач отримує ім”я користувача (логін) та пароль для входу до мережі.�Прикладами такої мережі можуть бути комп'ютерні мережі банків, корпорацій, вищих навчальних закладів, деяких шкіл м. Києва та інші. Перевагами централізованих комп'ютерних мереж є висока швидкість обміну дани¬ми і можливість розподіляти права доступу користувачів у них. Але суттєвим недоліком є те, що при виході з ладу сервера вся мережа перестає працювати.
| + | |
| | | | |
| - | Децентралізовані мережі�У децентралізованих мережах немає виділеного сервера, будь-який комп'ютер може бути як сервером, так і клієнтом.
| + | ''Який характер прослуханого твору? ''<br> |
| - | Такі мережі ще називаються щоранговим . Як клієнт, комп'ютер в одноранговій мережі може здійснювати запит щодо доступу до ресурсів інших комп'ютерів мережі.
| + | |
| - | Як сервер, комп'ютер повинен обробляти запити від інших комп'ютерів мережі та надавати потрібні дані.
| + | |
| - | <br>
| + | |
| - | <br> Скачати презентацію уроку можна клікнувши на текст [http://school.xvatit.com/Presentation/Gipermarket_september_2012/Pastuh/Luzan/10video_eng_kl1_tema29.mp4 Скачати презентацію уроку] і встановивши програму Microsoft PowerPoint. | + | |
| | | | |
| - | <br> | + | ''В якому темпі прозвучали „Українські писанки”? ''<br> |
| | | | |
| - | '''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд» ''''' '''''Машовець М. П.''''' | + | ''Який настрій залишився від прослуханого твору?'' |
| | | | |
| - | [[Категория:Поняття про комп’ютерні мережі, їх призначення. Типи комп’ютерних мереж і мережної взаємодії. Презентація уроку]] | + | '''Підсумки уроку '''<br> |
| | + | |
| | + | Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.<br> |
| | + | |
| | + | <br> '''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд»''''' '''''Сокором П. В.'''''<br> |
| | + | |
| | + | <br>[[Category:Поняття_про_комп’ютерні_мережі,_їх_призначення._Типи_комп’ютерних_мереж_і_мережної_взаємодії._Презентація_уроку|Поняття_про_комп’ютерні_мережі,_їх_призначення._Типи_комп’ютерних_мереж_і_мережної_взаємодії._Презентація_уроку]] |
Версия 08:32, 11 октября 2012
Конспект уроку до предмету Я і Україна, 1 клас
Тема: «Весняні свята»
Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки
'В'есняні обряди
Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу. Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки.
Демонстрація пісні «Писанки»
...
Розучування пісні В. Таловирі ''''«Писанки'»
Караоке. Пісня ''''«Писанка»'
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся.
Розповідь про писанки
Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил. У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі. Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний.
Розповідь про Л. Дичко
Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві.
Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко
Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
В якому темпі прозвучали „Українські писанки”?
Який настрій залишився від прослуханого твору?
Підсумки уроку
Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.
Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд» Сокором П. В.
Предмети > Я і Україна > Я і Україна 1 клас > Весняні свята > Весняні свята. Конспект уроку і опорний каркас
|
