Версия 15:43, 6 декабря 2009

Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 11 клас>> Хімія: Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова.

    Теорія хімічної будови. Поняття «хімічна будова» вперше ввів О. М. Бутлеров у 1861 р. Він зауважував, що властивості речовин визначаються не тільки їхнім складом (якісним і кількісним), як вважалося раніше, а й внутрішньою структурою молекул, тобто порядком з'єднання атомів один з одним, які входять до складу молекули. Цей порядок і є хімічною будовою молекули. У поняття «хімічна будова» О. М. Бутлеров включав також характер зв'язку атомів, їхній взаємний вплив один на одного. Наприклад, водень і кисень, утворивши воду, настільки змінилися від взаємного впливу, що вода вже не має властивостей ні водню, ні кисню, хоча й містить Гідроген і Оксиген, що входили до складу відповідно водню і кисню. У молекулі фенолу С6Н5ОН бензольне ядро впливає на властивості гідроксильної групи, посилюючи її кислотність (аналогія зі спиртами):

     Гідроксильна група, у свою чергу, впливає на властивості бензольного ядра і полегшує заміщення в ньому атомів Гідрогену:

     Так, на прикладах з неорганічної та органічної хімії ми спостерігаємо взаємний вплив атомів. Хімічну будову молекул виражають за допомогою структурних формул.

ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ БУТЛЕРОВ (1828—1886) Російський хімік-органік, професор Казанського (1854—1868), а далі до кінця життя професор Петербурзького університетів, академік Петербурзької АН (з 1871). Почесний член Московського і Київського університетів. За-сновник великої школи російських хіміків-органіків. Створив і обгрунтував теорію хімічної будови. Добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації. Синтезував низку органічних сполук, серед яких перший в історії хімії синтез цукристої речовини (1861). Його праці з гідратації етилену покладено в основу одного з сучасних способів добування етилового спирту.

     Структурні формули передають порядок зв'язку атомів у молекулі, але не показують взаємного розміщення їх у просторі.

     Структурні формули завжди записують для окремої молекули, позначаючи рисочкою кожну зв'язувальну електронну пару. Вони справедливі тільки для речовин молекулярної будови. До таких речовин належать більшість органічних сполук, оксигеновмісні кислоти (крім НР03 і H2Si03) та деякі оксиди неметалів (CO, C02, NO, N02, S02, H20 тощо). Так, структурні формули сульфатної та ацетатної кислот

передають порядок розміщення атомів у мол кислот. Структурні формули не слід плутати із застарілим графічним зображенням формул, де рисочкою позначається не спільна електронна, а ступінь окиснення елемента. Наприклад, графічне зображення формули хлориду натрію Na—СІ не можна вважати структурною формулою, оскільки NaCl — йонна сполука. В узлах її кристалічних ґраток містяться не молекули; а йони Na+ і СІ- . Між ними немає зв'язку, утвореного парою електронів, йони Na+ і СІ- утримуються разом завдяки електростатичному притяганню. Розглядаючи хімічну структуру як певну послідовність атомів у молекулі та їхній взаємний вплив один на одного, О. М. Бутлерову вдалося розкрити суть явища ізомерії, відомого ще з часів Й. Берцеліуса. Це пояснюється тим, що порядок сполучення атомів у молекулі впливає на властивості речовини.

     Ізомерія — це явище існування речовин з однаковим якісним і кількісним складом, але різною хімічною будовою, а тому й різними властивостями.

     Теорія хімічної будови, яка спочатку була сформульована як учення про будову органічних сполук, виявилася справедливою і для неорганічних речовин, які мають молекулярну будову. У результаті вона стала загальною теорією хімії.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.