|
|
Строка 3: |
Строка 3: |
| <metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, романтичність, оповідання, романтичність оповідання, максим гримач, оповідання максим гримач, особливості, сюжет. особливості сюжету, характеротворення, особливості характеротворення</metakeywords><br> | | <metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, романтичність, оповідання, романтичність оповідання, максим гримач, оповідання максим гримач, особливості, сюжет. особливості сюжету, характеротворення, особливості характеротворення</metakeywords><br> |
| | | |
- | '''«Максим Гримач»'''<br><br>Марко Вовчок написала оповідання «Максим Гримач», коли жила в Немирові, що на Вінниччині. Тут вона разом із чоловіком збирала фольклор, досліджувала побут і звичаї українців, власне, тут і вивчила українську мову. Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» в 1857 р. в Петербурзі.<br><br>Оповідання невелике за змістом, у ньому від першої особи ведеться розповідь про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного козака Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний вплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це, по суті, і вся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше автор змальовує персонажів через їхні вчинки й репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й дожидала Семена, поки він відслужить у пана. Однак не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі. Ідея оповідання полягає в обстоюванні автором не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. | + | '''«Максим Гримач»'''<br><br> Марко Вовчок написала оповідання «Максим Гримач», коли жила в Немирові, що на Вінниччині. Тут вона разом із чоловіком збирала фольклор, досліджувала побут і звичаї українців, власне, тут і вивчила українську мову. Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» в 1857 р. в Петербурзі.<br><br>Оповідання невелике за змістом, у ньому від першої особи ведеться розповідь про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного [[Запорозькі козаки як романтичні герої.|'''козака''']] Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний вплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це, по суті, і вся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше автор змальовує персонажів через їхні вчинки й репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й дожидала Семена, поки він відслужить у пана. Однак не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі. Ідея оповідання полягає в обстоюванні автором не спотвореного майновими розрахунками родинного [[Тема 12. Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.|'''щастя''']]. |
| | | |
| <br>Оповідання написано в '''романтичному ключі''': автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі.<br>Конфлікт в оповіданні творять сильні, горді й безкомпромісні характери, які діють у бурхливі часи Козаччини.<br>Отже, характерною рисою стилю Марка Вовчка є поєднання реалістичного підходу до світу з романтичним. | | <br>Оповідання написано в '''романтичному ключі''': автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі.<br>Конфлікт в оповіданні творять сильні, горді й безкомпромісні характери, які діють у бурхливі часи Козаччини.<br>Отже, характерною рисою стилю Марка Вовчка є поєднання реалістичного підходу до світу з романтичним. |
| | | |
- | <br>Оповідання має традиційну '''композицію''': класично розміщені сюжетні елементи — експозиція (І частина), зав'язка (II частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина) і розв'язка (V частина). Присутність оповідача відчувається в авторських відступах і в розповіді від першої особи: «Не за вас се діялось», «Весела наша Катря ходить собі да поглядає». Оповідь від першої особи дала автору ширші можливості переконливо зобразити стан внутрішнього світу героя з народу, розкривати суть народних характерів, завдяки цьому читач більше вірить у правдивість розповіді. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі, як правило, лаконічні, вони тут виступають як художній паралелізм. Розлогий пейзажний малюнок передає зміни в природі — прихід весни, оновлення, тут опис природи ніби готує читача до сподіваних Катрею змін: «Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний... Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та із синього Дніпра ясних очей не зводить». У цій картині вражає передусім багатство зорових образів («зацвіли вишні», «послався зелений барвінок»); слухових («прокувала зозуля»). | + | <br> Оповідання має традиційну '''композицію''': класично розміщені сюжетні елементи — експозиція (І частина), зав'язка (II частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина) і розв'язка (V частина). Присутність оповідача відчувається в авторських відступах і в розповіді від першої особи: «Не за вас се діялось», «Весела наша Катря ходить собі да поглядає». Оповідь від першої особи дала автору ширші можливості переконливо зобразити стан внутрішнього світу героя з народу, розкривати суть народних характерів, завдяки цьому читач більше вірить у правдивість розповіді. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі, як правило, лаконічні, вони тут виступають як художній паралелізм. Розлогий пейзажний малюнок передає зміни в природі — прихід весни, оновлення, тут опис природи ніби готує читача до сподіваних Катрею змін: «Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний... Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та із синього Дніпра ясних очей не зводить». У цій картині вражає передусім багатство зорових образів («зацвіли вишні», «послався зелений барвінок»); слухових («прокувала зозуля»). |
| | | |
- | <br>Як уже зазначалося, для творення образів Марко Вовчок послуговувалася фольклорними ресурсами, помітний вплив усної народної творчості і в мові оповідання. Автор використовує інверсовані конструкції (присудок ставить перед підметом), що властиво народним пісням: Зацвіли вишні (пор.: Зацвіла в долині червона калина); прокувала зозуля, послався барвінок. Марко Вовчок широко вживає зменшувально-пестливі форми: сестричко, щебетушечко, сестронько-любонько. Удається письменниця й до народних порівнянь: хисткий, як очеретина; смілий, як сокіл.<br>Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.<br><br>'''Романтичний характер у художньому творі'''<br><br>Внутрішній образ людини, відтворений у літературному творі, називають художнім характером (грец. спагакіег — риса, особливість). Художній характер найчастіше представлений у творі відповідним героєм, його жестами, портретом, авторськими характеристиками, участю в зображуваних подіях. Художньому характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, переконань і уподобань, що роблять його не схожим на інших, своєрідним. Романтичний характер проявляється у внутрішній свободі героя, у переживаннях і стражданнях через неможливість жити відповідно до своїх ідеалів, романтичному характерові властиве прагнення краси людських стосунків, глибоке відчуття краси природи. Катря в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» перебуває в ситуації романтичного відчуження від навколишнього світу, вона не може змиритися з утратою любого Семена.<br><br> | + | <br> Як уже зазначалося, для творення образів Марко Вовчок послуговувалася фольклорними ресурсами, помітний вплив усної народної творчості і в мові оповідання. Автор використовує інверсовані конструкції (присудок ставить перед підметом), що властиво народним пісням: Зацвіли вишні (пор.: Зацвіла в долині червона калина); прокувала зозуля, послався барвінок. Марко Вовчок широко вживає зменшувально-пестливі форми: сестричко, щебетушечко, сестронько-любонько. Удається письменниця й до народних порівнянь: хисткий, як очеретина; смілий, як сокіл.<br>Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.<br><br>'''Романтичний характер у художньому творі'''<br><br> Внутрішній образ людини, відтворений у літературному творі, називають художнім характером (грец. спагакіег — риса, особливість). Художній характер найчастіше представлений у творі відповідним героєм, його жестами, портретом, авторськими характеристиками, участю в зображуваних подіях. Художньому характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, переконань і уподобань, що роблять його не схожим на інших, своєрідним. Романтичний характер проявляється у внутрішній свободі героя, у переживаннях і стражданнях через неможливість жити відповідно до своїх ідеалів, романтичному характерові властиве прагнення краси людських стосунків, глибоке відчуття краси [[Тема 6. Природа навколо нас. У природі все пов’язане.|'''природи''']]. Катря в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» перебуває в ситуації романтичного відчуження від навколишнього світу, вона не може змиритися з утратою любого Семена.<br><br> |
| | | |
| Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту | | Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту |
Текущая версия на 09:22, 11 октября 2012
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Романтичність оповідання «Максим Гримач», особливості сюжету, характеротворення
«Максим Гримач»
Марко Вовчок написала оповідання «Максим Гримач», коли жила в Немирові, що на Вінниччині. Тут вона разом із чоловіком збирала фольклор, досліджувала побут і звичаї українців, власне, тут і вивчила українську мову. Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» в 1857 р. в Петербурзі.
Оповідання невелике за змістом, у ньому від першої особи ведеться розповідь про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного козака Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний вплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це, по суті, і вся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше автор змальовує персонажів через їхні вчинки й репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й дожидала Семена, поки він відслужить у пана. Однак не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі. Ідея оповідання полягає в обстоюванні автором не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.
Оповідання написано в романтичному ключі: автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі. Конфлікт в оповіданні творять сильні, горді й безкомпромісні характери, які діють у бурхливі часи Козаччини. Отже, характерною рисою стилю Марка Вовчка є поєднання реалістичного підходу до світу з романтичним.
Оповідання має традиційну композицію: класично розміщені сюжетні елементи — експозиція (І частина), зав'язка (II частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина) і розв'язка (V частина). Присутність оповідача відчувається в авторських відступах і в розповіді від першої особи: «Не за вас се діялось», «Весела наша Катря ходить собі да поглядає». Оповідь від першої особи дала автору ширші можливості переконливо зобразити стан внутрішнього світу героя з народу, розкривати суть народних характерів, завдяки цьому читач більше вірить у правдивість розповіді. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі, як правило, лаконічні, вони тут виступають як художній паралелізм. Розлогий пейзажний малюнок передає зміни в природі — прихід весни, оновлення, тут опис природи ніби готує читача до сподіваних Катрею змін: «Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний... Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та із синього Дніпра ясних очей не зводить». У цій картині вражає передусім багатство зорових образів («зацвіли вишні», «послався зелений барвінок»); слухових («прокувала зозуля»).
Як уже зазначалося, для творення образів Марко Вовчок послуговувалася фольклорними ресурсами, помітний вплив усної народної творчості і в мові оповідання. Автор використовує інверсовані конструкції (присудок ставить перед підметом), що властиво народним пісням: Зацвіли вишні (пор.: Зацвіла в долині червона калина); прокувала зозуля, послався барвінок. Марко Вовчок широко вживає зменшувально-пестливі форми: сестричко, щебетушечко, сестронько-любонько. Удається письменниця й до народних порівнянь: хисткий, як очеретина; смілий, як сокіл. Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.
Романтичний характер у художньому творі
Внутрішній образ людини, відтворений у літературному творі, називають художнім характером (грец. спагакіег — риса, особливість). Художній характер найчастіше представлений у творі відповідним героєм, його жестами, портретом, авторськими характеристиками, участю в зображуваних подіях. Художньому характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, переконань і уподобань, що роблять його не схожим на інших, своєрідним. Романтичний характер проявляється у внутрішній свободі героя, у переживаннях і стражданнях через неможливість жити відповідно до своїх ідеалів, романтичному характерові властиве прагнення краси людських стосунків, глибоке відчуття краси природи. Катря в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» перебуває в ситуації романтичного відчуження від навколишнього світу, вона не може змиритися з утратою любого Семена.
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас Надіслано читачами інтернет-сайту
Скачати календарно-тематичне планування з української літератури, відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю з української літератури 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|