KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект уроку з теми: Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)
(Новая страница: «<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Хімія, 10 клас, клас, урок, на ...»)
Строка 7: Строка 7:
<br>  
<br>  
-
Тема: Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)<br>Мета:<br>-&nbsp;&nbsp; &nbsp;освітня: розглянути фізичні й хімічні властивості заліза, сполук Феруму (ІІ) та Феруму (ІІІ), порівняти властивості сполук Феруму(ІІ) і Феруму (ІІІ), закріпити знання про залежність властивостей сполук Феруму від ступеня окиснення атомів, сформувати вміння учнів становити рівняння реакцій, які характеризують основні хімічні властивості заліза й сполук Феруму. <br>-&nbsp;&nbsp; &nbsp;виховна: сформувати науковий світогляд учнів при вивченні фізичних та хімічних властивостей заліза та його сполук, їх застосування; сприяти&nbsp; екологічному вихованню.<br>-&nbsp;&nbsp; &nbsp;розвиваюча: <br>1) розвивати спостережливість учнів на уроці хімії;<br>2) розвивати пізнавальний інтерес учнів до предмету;<br>3) розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей заліза та його сполук;<br>4) розвивати такі мисленнєві операції : вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки;<br>5) розвивати такі мисленнєві операції : вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки. розвивати самостійність учнів під час виконання завдань.<br>Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та вмінь.<br>Методи:&nbsp; загальні (ПІ), часткові (СНП), конкретні ( бесіда, розповідь).<br>Обладнання: періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, ряд активності металів.<br>Література: <br>1)&nbsp;&nbsp; &nbsp;Хімія. 10 клас: Розробки уроків (рівень стандарту) / А.В. Промоскаль . – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 272 с.<br>2)&nbsp;&nbsp; &nbsp;А.Т. Пилипенко, В.Я. Починок, И.П. Середа, Ф.Д. Шевченко. - Справочник по элементарной химии. / Под ред. Академика АН УССР А.Т. Пилипенко. – К.: Наукова думка. – 1985.<br>3)&nbsp;&nbsp; &nbsp;Хімія. 10 клас. Стандарт і академічний рівень / І.Ю. Старовойтова,&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<br>&nbsp;О.В. Люсай. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 79, [1]с.<br>4)&nbsp;&nbsp; &nbsp;Довідкові матеріали з хімії / І.І. Базелюк, Л.П. Величко, Н.В. Титаренко. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1998. – 224 с.<br>Хід уроку:<br>І. Актуалізація опорних знань:<br>1. Назвіть хімічні елементи головної підгрупи?<br>&nbsp;2. Назвіть хімічні властивості Алюмінію та його сполук.<br>3.Які ви знаєте елементи,що входять до побічних підгруп?<br>ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів: <br>&nbsp;Ми вже з вами розглянули властивості Алюмінію та його сполук, а сьогодні розглянемо властивості заліза та його сполук.<br>&nbsp;Отже, записуємо тему&nbsp; уроку: «Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)» <br>Учні повинні:<br>- знати: фізичні й хімічні властивості Феруму та його сполук.<br>- вміти: складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей Феруму та його сполук.<br>ІІІ. Вивчення нового матеріалу:<br>Положення в Періодичній системі. Учні характеризують положення Феруму у Періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва.<br>Будова атома Феруму. <br>Учні обговорюють будову атома Феруму. <br>Ферум – d-елемент VІІІБ групи (або побічної підгрупи VІІІ групи) періодичної системи. <br>Будова атома: &nbsp;<br>Електронна конфігурація атома Феруму: 1s22s22p62s23p63d64s2 <br>Розміщення електронів зовнішнього і передостаннього енергетичних рівнів за енергетичними комірками: <br>&nbsp;<br>В атомі Феруму вісім валентних електонів (3d64s2), тому він виявляє змінні ступені окиснення. <br>Найхарактерніші ступені окиснення +2 і +3<br>Фізичні властивості заліза:<br>Чисте залізо – сріблясто-білий блискучий метал, пластичний, відносно м’який, легко кується, прокатується, зварюється. Густина заліза  = 7,87 г/см3 температура плавлення&nbsp; tпл=1535oС. <br>Має здатність намагнічуватися. <br>Хімічні властивості заліза та його сполук.<br>Взаємодія з неметалами:<br>1)&nbsp;&nbsp; &nbsp;З киснем:<br>&nbsp;<br>2)&nbsp;&nbsp; &nbsp;З іншими неметалами при підвищенні температури:<br>&nbsp;<br><br>Взаємодія з водою після зняття оксидної плівки:<br>У&nbsp; розжареному стані (понад 700ОС) взаємодіє з водою (водяною парою): <br>&nbsp;<br>На вологому повітрі та у воді, яка містить кисень, залізо зазнає корозії, воно іржавіє, вкриваючись жовто-бурою плівкою, яка переважно складається із ферум(ІІІ) гідроксиду, але плівка не захищає метал від подальшої корозії: <br>&nbsp;<br>взаємодіє з хлоридною і розбавленою сульфатною кислотами: <br>&nbsp;<br>Концентрована (безводна) сульфатна кислота пасивує залізо, що дає змогу зберігати і перевозити її у залізних цистернах. Концентрована нітратна кислота також пасивує залізо. <br>Залізо відновлює менш активні метали з розчинів їхніх солей: <br>Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu <br>у подрібненому вигляді залізо може взаємодіяти з концентрованим гарячим розчином лугу з утворенням комплексних гідроксисолей: <br>&nbsp;<br>Оксиди і гідроксиди Феруму обох ступенів окиснення мають амфотерні властивості. У сполук Феруму(ІІ) вони дуже слабко виражені, тому ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІ) гідроксид виявляють переважно основні властивості: <br>FeO + 2HCl = FeCl2 + H2O <br>Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + H2O <br>Ферум(ІІ) оксид з лугами не взаємодіє. <br>Ферум(ІІ) гідроксид, якщо він свіжодобутий і під час кип’ятіння реагує з концентрованим розчином лугу: <br>Fe(OH)2 + 2NaOH = Na2[Fe(OH)4] <br>//////////////////////////////////////////////////////// Натрій тетрагідроксиферат(ІІ) <br>Ферум(ІІ) гідроксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІ): <br>&nbsp;<br>Саме так відбувається реакція без доступу повітря. У протилежному разі ферум(ІІ) гідроксид легко окиснюється до ферум(ІІІ) гідроксиду: <br>&nbsp;<br>Сполуки Феруму(ІІІ). <br>Оксид і гідроксид Феруму(ІІІ) мають більш виражені амфотерні властивості: <br>&nbsp;<br>Посилення кислотних властивостей сполук Феруму(ІІІ) порівняно із сполуками Феруму(ІІ) пояснюється збільшенням ковалентності зв’язку Fe – O із підвищенням ступеня окиснення Феруму. <br>Ферум(ІІІ) оксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІІ): <br>&nbsp;<br>Гідроксиди Феруму(ІІ) і (ІІІ) під час нагрівання розкладаються: <br>2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O <br>Fe(OH)2 = FeO + H2O <br>Подвійний (змішаний) оксид. <br>Під час взаємодії з кислотами утворює суміш двох солей – Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ): <br>Fe3O4 + 8HCl = 2FeCl3 + FeCl2 + 4H2O <br>Fe3O4 + 4H2SO4 = Fe2(SO4)3 + FeSO4 + 4H2O <br>Під час взаємодії з нітратною кислотою утворюється лише одна сіль – ферум(ІІІ) нітрат внаслідок окиснення сполук Феруму(ІІ) до сполук Феруму(ІІІ): <br>&nbsp;<br>&nbsp;Якісні реакції на солі Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ) <br>Реактивом на йони Феруму(ІІ) є червона кров’яна сіль K3[Fe(CN)6 ] - калій гексаціаноферат(ІІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІ) дає осад синього кольору – турнбулеву синь: <br>&nbsp;<br>Реактивом на йони Феруму(ІІІ) є жовта кров’яна сіль K4[Fe(CN)6] - калій гексаціаноферат(ІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІІ) дає осад синього кольору – берлінську лазур: <br>&nbsp;<br>Іншим реактивом на йони Феруму(ІІІ) є амоній тіоціанат NH4SCN або калій тіоціанат KSCN. Утворюється сполука темно-червоного кольору: <br>&nbsp;<br>Поширення в природі:<br>Основні природні сполуки Феруму:<br>Застосування: <br>Масова частка Феруму в земній корі становить 5 %. Він займає четверте місце по розповсюдженості в природі. Найважливішими залізними рудами є: магнетит Fе3О4, гематит Fe2О3, лімоніт — Fe2O3 • nH2O, сидерит FеСО3, пірит FеS2.<br>Ферум є біологічно важливим елементом. Він міститься в організмах усіх тварин і в рослинах. Ферум входить до складу цитоплазми рослин, бере участь у процесі фотосинтезу. В організмі дорослої людини міститься десь 4 г Феруму. Він накопичується здебільшого в печінці, кістковому мозку, селезінці. Але основна частина Феруму входить до складу гемоглобіну – червоного пігменту крові, який виконує функцію переносу кисню від легень до тканин, а в зворотному напрямку — вуглекислого газу. Нестача Феруму призводить до небезпечної хвороби — недокрів’я. Тому обов’язково треба вживати харчові продукти, багаті на Ферум: петрушку, печінку, телятину, гречку, курагу тощо.<br>ІV. Узагальнення та систематизація знань. <br>Напишіть рівняння хімічних реакцій, щоб здійснити ланцюжок перетворень: <br>1)<br><br>2)<br>V. Домашнє завдання:<br>Чит. §31-32 .<br><br><br>
+
'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тема: Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)'''
 +
 
 +
<br>'''Мета:'''
 +
 
 +
'''''-&nbsp;&nbsp; &nbsp;освітня:'''''розглянути фізичні й хімічні властивості заліза, сполук Феруму (ІІ) та Феруму (ІІІ), порівняти властивості сполук Феруму(ІІ) і Феруму (ІІІ), закріпити знання про залежність властивостей сполук Феруму від ступеня окиснення атомів, сформувати вміння учнів становити рівняння реакцій, які характеризують основні хімічні властивості заліза й сполук Феруму.
 +
 
 +
'''''-&nbsp;&nbsp; &nbsp;виховна:''''' сформувати науковий світогляд учнів при вивченні фізичних та хімічних властивостей заліза та його сполук, їх застосування; сприяти&nbsp; екологічному вихованню.
 +
 
 +
'''''-&nbsp;&nbsp; &nbsp;розвиваюча:'''''
 +
 
 +
1) розвивати спостережливість учнів на уроці хімії;<br>2) розвивати пізнавальний інтерес учнів до предмету;<br>3) розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей заліза та його сполук;<br>4) розвивати такі мисленнєві операції&nbsp;: вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки;<br>5) розвивати такі мисленнєві операції&nbsp;: вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки. розвивати самостійність учнів під час виконання завдань.<br>
 +
 
 +
'''Тип уроку:''' Урок засвоєння нових знань та вмінь.
 +
 
 +
'''Методи:'''&nbsp; загальні (ПІ), часткові (СНП), конкретні ( бесіда, розповідь).
 +
 
 +
'''Обладнання:''' періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, ряд активності металів.
 +
 
 +
<br>'''Література: '''
 +
 
 +
<br>1)&nbsp;&nbsp; &nbsp;Хімія. 10 клас: Розробки уроків (рівень стандарту) / А.В. Промоскаль . – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 272 с.<br>2)&nbsp;&nbsp; &nbsp;А.Т. Пилипенко, В.Я. Починок, И.П. Середа, Ф.Д. Шевченко. - Справочник по элементарной химии. / Под ред. Академика АН УССР А.Т. Пилипенко. – К.: Наукова думка. – 1985.<br>3)&nbsp;&nbsp; &nbsp;Хімія. 10 клас. Стандарт і академічний рівень / І.Ю. Старовойтова,&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;<br>&nbsp;О.В. Люсай. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 79, [1]с.<br>4)&nbsp;&nbsp; &nbsp;Довідкові матеріали з хімії / І.І. Базелюк, Л.П. Величко, Н.В. Титаренко. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1998. – 224 с.
 +
 
 +
<br>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хід уроку:'''
 +
 
 +
<br><u>'''І. Актуалізація опорних знань:'''</u>
 +
 
 +
1. Назвіть хімічні елементи головної підгрупи?<br>&nbsp;2. Назвіть хімічні властивості Алюмінію та його сполук.<br>3.Які ви знаєте елементи,що входять до побічних підгруп?
 +
 
 +
<br><u>'''ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:'''</u>
 +
 
 +
&nbsp;Ми вже з вами розглянули властивості Алюмінію та його сполук, а сьогодні розглянемо властивості заліза та його сполук.<br>&nbsp;Отже, записуємо тему&nbsp; уроку: «Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)»
 +
 
 +
'''<br>Учні повинні:'''<br>'''''- знати:''''' фізичні й хімічні властивості Феруму та його сполук.
 +
 
 +
'''''- вміти:''''' складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей Феруму та його сполук.
 +
 
 +
<br><u>'''ІІІ. Вивчення нового матеріалу:'''</u>
 +
 
 +
'''''Положення в Періодичній системі.'''''Учні характеризують положення Феруму у Періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва.
 +
 
 +
'''''Будова атома Феруму.'''''
 +
 
 +
Учні обговорюють будову атома Феруму.
 +
 
 +
Ферум – d-елемент VІІІБ групи (або побічної підгрупи VІІІ групи) періодичної системи.
 +
 
 +
Будова атома: &nbsp;[[Image:1.08-1.jpg]]
 +
 
 +
<br>Електронна конфігурація атома Феруму: '''1s<sup>2</sup>2s2<sup>2</sup>p<sup>6</sup>2s<sup>2</sup>3p<sup>6</sup>3d<sup>6</sup>4s<sup>2</sup> '''
 +
 
 +
Розміщення електронів зовнішнього і передостаннього енергетичних рівнів за енергетичними комірками:
 +
 
 +
[[Image:1.08-2.jpg]]<br>&nbsp;<br>В атомі Феруму вісім валентних електонів '''(3d<sup>6</sup>4s<sup>2</sup>)''', тому він виявляє змінні ступені окиснення.
 +
 
 +
Найхарактерніші ступені окиснення +2 і +3
 +
 
 +
'''''Фізичні властивості заліза:'''''
 +
 
 +
Чисте залізо – сріблясто-білий блискучий метал, пластичний, відносно м’який, легко кується, прокатується, зварюється. Густина заліза [[Image:19.11-8.jpg]] = 7,87 г/см<sup>3</sup> температура плавлення&nbsp; t<sub>пл</sub>=1535<sup>o</sup>С.
 +
 
 +
Має здатність намагнічуватися.
 +
 
 +
'''''<br>Хімічні властивості заліза та його сполук.'''''
 +
 
 +
'''''Взаємодія з неметалами:'''''
 +
 
 +
<br>1)&nbsp;&nbsp; &nbsp;З киснем:
 +
 
 +
[[Image:1.08-3.jpg]]<br>&nbsp;<br>2)&nbsp;&nbsp; &nbsp;З іншими неметалами при підвищенні температури:
 +
 
 +
[[Image:1.08-4.jpg]]<br>&nbsp;<br><br>'''''Взаємодія з водою''''' після зняття оксидної плівки:
 +
 
 +
У&nbsp; розжареному стані (понад 700<sup>О</sup>С) взаємодіє з водою (водяною парою):
 +
 
 +
[[Image:1.08-5.jpg]]<br>&nbsp;<br>На вологому повітрі та у воді, яка містить кисень, залізо зазнає корозії, воно іржавіє, вкриваючись жовто-бурою плівкою, яка переважно складається із ферум(ІІІ) гідроксиду, але плівка не захищає метал від подальшої корозії:
 +
 
 +
[[Image:1.08-6.jpg]]<br>&nbsp;<br>взаємодіє з хлоридною і розбавленою сульфатною кислотами:
 +
 
 +
[[Image:1.08-7.jpg]]<br>&nbsp;<br>Концентрована (безводна) сульфатна кислота пасивує залізо, що дає змогу зберігати і перевозити її у залізних цистернах. Концентрована нітратна кислота також пасивує залізо.
 +
 
 +
Залізо відновлює менш активні метали з розчинів їхніх солей:
 +
 
 +
<br>Fe + CuSO<sub>4</sub> = FeSO<sub>4</sub> + Cu
 +
 
 +
<br>у подрібненому вигляді залізо може взаємодіяти з концентрованим гарячим розчином лугу з утворенням комплексних гідроксисолей:
 +
 
 +
[[Image:1.08-8.jpg]]<br>&nbsp;<br>Оксиди і гідроксиди Феруму обох ступенів окиснення мають амфотерні властивості. У сполук Феруму(ІІ) вони дуже слабко виражені, тому ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІ) гідроксид виявляють переважно основні властивості:
 +
 
 +
<br>FeO + 2HCl = FeCl<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>O <br>Fe(OH)<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> = FeSO<sub>4</sub> + H<sub>2</sub>O
 +
 
 +
<br>Ферум(ІІ) оксид з лугами не взаємодіє.
 +
 
 +
Ферум(ІІ) гідроксид, якщо він свіжодобутий і під час кип’ятіння реагує з концентрованим розчином лугу:
 +
 
 +
Fe(OH)<sub>2</sub> + 2NaOH = Na<sub>2</sub>[Fe(OH)<sub>4</sub>]
 +
 
 +
//////////////////////////////////////////////////////// Натрій тетрагідроксиферат(ІІ)
 +
 
 +
Ферум(ІІ) гідроксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІ):
 +
 
 +
[[Image:1.08-9.jpg]]<br>&nbsp;<br>Саме так відбувається реакція без доступу повітря. У протилежному разі ферум(ІІ) гідроксид легко окиснюється до ферум(ІІІ) гідроксиду:
 +
 
 +
[[Image:1.08-10.jpg]]<br>&nbsp;<br>Сполуки Феруму(ІІІ).
 +
 
 +
Оксид і гідроксид Феруму(ІІІ) мають більш виражені амфотерні властивості:
 +
 
 +
[[Image:1.08-11.jpg]]<br>&nbsp;<br>Посилення кислотних властивостей сполук Феруму(ІІІ) порівняно із сполуками Феруму(ІІ) пояснюється збільшенням ковалентності зв’язку Fe – O із підвищенням ступеня окиснення Феруму.
 +
 
 +
Ферум(ІІІ) оксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІІ):
 +
 
 +
[[Image:1.08-12.jpg]]<br>&nbsp;<br>Гідроксиди Феруму(ІІ) і (ІІІ) під час нагрівання розкладаються:
 +
 
 +
2Fe(OH)<sub>3</sub> = Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> + 3H<sub>2</sub>O <br>Fe(OH)<sub>2</sub> = FeO + H<sub>2</sub>O
 +
 
 +
Подвійний (змішаний) оксид.
 +
 
 +
Під час взаємодії з кислотами утворює суміш двох солей – Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ):
 +
 
 +
Fe<sub>3</sub><sub></sub>O<sub>4</sub> + 8HCl = 2FeCl<sub>3</sub> + FeCl<sub>2</sub> + 4H<sub>2</sub>O <br>Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub> + 4H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> = Fe<sub>2</sub>(SO<sub>4</sub>)<sub>3</sub> + FeSO<sub>4</sub> + 4H<sub>2</sub>O
 +
 
 +
Під час взаємодії з нітратною кислотою утворюється лише одна сіль – ферум(ІІІ) нітрат внаслідок окиснення сполук Феруму(ІІ) до сполук Феруму(ІІІ):
 +
 
 +
[[Image:17.07-15.jpg]]<br>&nbsp;<br>Якісні реакції на солі Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ)
 +
 
 +
Реактивом на йони Феруму(ІІ) є червона кров’яна сіль K<sub>3</sub>[Fe(CN)<sub>6</sub> ] - калій гексаціаноферат(ІІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІ) дає осад синього кольору – турнбулеву синь:
 +
 
 +
[[Image:17.07-16.jpg]]<br>&nbsp;<br>Реактивом на йони Феруму(ІІІ) є жовта кров’яна сіль K<sub>4</sub>[Fe(CN)<sub>6</sub>] - калій гексаціаноферат(ІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІІ) дає осад синього кольору – берлінську лазур:
 +
 
 +
[[Image:17.07-17.jpg]]<br>&nbsp;<br>Іншим реактивом на йони Феруму(ІІІ) є амоній тіоціанат NH<sub>4</sub>SCN або калій тіоціанат KSCN. Утворюється сполука темно-червоного кольору:
 +
 
 +
[[Image:17.07-18.jpg]]<br>&nbsp;<br>'''Поширення в природі:'''
 +
 
 +
'''''Основні природні сполуки Феруму:'''''
 +
 
 +
''Застосування: ''
 +
 
 +
Масова частка Феруму в земній корі становить 5&nbsp;%. Він займає четверте місце по розповсюдженості в природі. Найважливішими залізними рудами є: магнетит Fе<sub>3</sub>О<sub>4</sub>, гематит Fe<sub>2</sub>О<sub>3</sub>, лімоніт — Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> • nH<sub>2</sub>O, сидерит FеСО<sub>3</sub>, пірит FеS<sub>2</sub>.
 +
 
 +
Ферум є біологічно важливим елементом. Він міститься в організмах усіх тварин і в рослинах. Ферум входить до складу цитоплазми рослин, бере участь у процесі фотосинтезу. В організмі дорослої людини міститься десь 4 г Феруму. Він накопичується здебільшого в печінці, кістковому мозку, селезінці. Але основна частина Феруму входить до складу гемоглобіну – червоного пігменту крові, який виконує функцію переносу кисню від легень до тканин, а в зворотному напрямку — вуглекислого газу. Нестача Феруму призводить до небезпечної хвороби — недокрів’я. Тому обов’язково треба вживати харчові продукти, багаті на Ферум: петрушку, печінку, телятину, гречку, курагу тощо.
 +
 
 +
<u>'''<br>ІV. Узагальнення та систематизація знань.'''</u>
 +
 
 +
Напишіть рівняння хімічних реакцій, щоб здійснити ланцюжок перетворень: <br>1)<br><br>2)
 +
 
 +
<br><u>'''V. Домашнє завдання:'''</u>
 +
 
 +
Чит. §31-32 .<br><br><br>
<br>  
<br>  

Версия 12:51, 12 августа 2011

Гіпермаркет Знань>>Хімія 10 клас>>Хімія>> Хімія: Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хiмічні властивості заліза, сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).


План-конспект уроку з курсу «Хімія 10 клас» з теми «Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)»


              Тема: Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)


Мета:

-    освітня:розглянути фізичні й хімічні властивості заліза, сполук Феруму (ІІ) та Феруму (ІІІ), порівняти властивості сполук Феруму(ІІ) і Феруму (ІІІ), закріпити знання про залежність властивостей сполук Феруму від ступеня окиснення атомів, сформувати вміння учнів становити рівняння реакцій, які характеризують основні хімічні властивості заліза й сполук Феруму.

-    виховна: сформувати науковий світогляд учнів при вивченні фізичних та хімічних властивостей заліза та його сполук, їх застосування; сприяти  екологічному вихованню.

-    розвиваюча:

1) розвивати спостережливість учнів на уроці хімії;
2) розвивати пізнавальний інтерес учнів до предмету;
3) розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей заліза та його сполук;
4) розвивати такі мисленнєві операції : вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки;
5) розвивати такі мисленнєві операції : вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки. розвивати самостійність учнів під час виконання завдань.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань та вмінь.

Методи:  загальні (ПІ), часткові (СНП), конкретні ( бесіда, розповідь).

Обладнання: періодична система хімічних елементів, таблиця розчинності, ряд активності металів.


Література:


1)    Хімія. 10 клас: Розробки уроків (рівень стандарту) / А.В. Промоскаль . – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 272 с.
2)    А.Т. Пилипенко, В.Я. Починок, И.П. Середа, Ф.Д. Шевченко. - Справочник по элементарной химии. / Под ред. Академика АН УССР А.Т. Пилипенко. – К.: Наукова думка. – 1985.
3)    Хімія. 10 клас. Стандарт і академічний рівень / І.Ю. Старовойтова,            
 О.В. Люсай. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 79, [1]с.
4)    Довідкові матеріали з хімії / І.І. Базелюк, Л.П. Величко, Н.В. Титаренко. – Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 1998. – 224 с.


                                                                        Хід уроку:


І. Актуалізація опорних знань:

1. Назвіть хімічні елементи головної підгрупи?
 2. Назвіть хімічні властивості Алюмінію та його сполук.
3.Які ви знаєте елементи,що входять до побічних підгруп?


ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

 Ми вже з вами розглянули властивості Алюмінію та його сполук, а сьогодні розглянемо властивості заліза та його сполук.
 Отже, записуємо тему  уроку: «Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості Феруму (ІІ) і Феруму (ІІІ)»


Учні повинні:

- знати: фізичні й хімічні властивості Феруму та його сполук.

- вміти: складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей Феруму та його сполук.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Положення в Періодичній системі.Учні характеризують положення Феруму у Періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Будова атома Феруму.

Учні обговорюють будову атома Феруму.

Ферум – d-елемент VІІІБ групи (або побічної підгрупи VІІІ групи) періодичної системи.

Будова атома:  1.08-1.jpg


Електронна конфігурація атома Феруму: 1s22s22p62s23p63d64s2

Розміщення електронів зовнішнього і передостаннього енергетичних рівнів за енергетичними комірками:

1.08-2.jpg
 
В атомі Феруму вісім валентних електонів (3d64s2), тому він виявляє змінні ступені окиснення.

Найхарактерніші ступені окиснення +2 і +3

Фізичні властивості заліза:

Чисте залізо – сріблясто-білий блискучий метал, пластичний, відносно м’який, легко кується, прокатується, зварюється. Густина заліза Файл:19.11-8.jpg = 7,87 г/см3 температура плавлення  tпл=1535oС.

Має здатність намагнічуватися.


Хімічні властивості заліза та його сполук.

Взаємодія з неметалами:


1)    З киснем:

1.08-3.jpg
 
2)    З іншими неметалами при підвищенні температури:

1.08-4.jpg
 

Взаємодія з водою після зняття оксидної плівки:

У  розжареному стані (понад 700ОС) взаємодіє з водою (водяною парою):

1.08-5.jpg
 
На вологому повітрі та у воді, яка містить кисень, залізо зазнає корозії, воно іржавіє, вкриваючись жовто-бурою плівкою, яка переважно складається із ферум(ІІІ) гідроксиду, але плівка не захищає метал від подальшої корозії:

1.08-6.jpg
 
взаємодіє з хлоридною і розбавленою сульфатною кислотами:

1.08-7.jpg
 
Концентрована (безводна) сульфатна кислота пасивує залізо, що дає змогу зберігати і перевозити її у залізних цистернах. Концентрована нітратна кислота також пасивує залізо.

Залізо відновлює менш активні метали з розчинів їхніх солей:


Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu


у подрібненому вигляді залізо може взаємодіяти з концентрованим гарячим розчином лугу з утворенням комплексних гідроксисолей:

1.08-8.jpg
 
Оксиди і гідроксиди Феруму обох ступенів окиснення мають амфотерні властивості. У сполук Феруму(ІІ) вони дуже слабко виражені, тому ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІ) гідроксид виявляють переважно основні властивості:


FeO + 2HCl = FeCl2 + H2O
Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + H2O


Ферум(ІІ) оксид з лугами не взаємодіє.

Ферум(ІІ) гідроксид, якщо він свіжодобутий і під час кип’ятіння реагує з концентрованим розчином лугу:

Fe(OH)2 + 2NaOH = Na2[Fe(OH)4]

//////////////////////////////////////////////////////// Натрій тетрагідроксиферат(ІІ)

Ферум(ІІ) гідроксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІ):

1.08-9.jpg
 
Саме так відбувається реакція без доступу повітря. У протилежному разі ферум(ІІ) гідроксид легко окиснюється до ферум(ІІІ) гідроксиду:

1.08-10.jpg
 
Сполуки Феруму(ІІІ).

Оксид і гідроксид Феруму(ІІІ) мають більш виражені амфотерні властивості:

1.08-11.jpg
 
Посилення кислотних властивостей сполук Феруму(ІІІ) порівняно із сполуками Феруму(ІІ) пояснюється збільшенням ковалентності зв’язку Fe – O із підвищенням ступеня окиснення Феруму.

Ферум(ІІІ) оксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІІ):

1.08-12.jpg
 
Гідроксиди Феруму(ІІ) і (ІІІ) під час нагрівання розкладаються:

2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O
Fe(OH)2 = FeO + H2O

Подвійний (змішаний) оксид.

Під час взаємодії з кислотами утворює суміш двох солей – Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ):

Fe3O4 + 8HCl = 2FeCl3 + FeCl2 + 4H2O
Fe3O4 + 4H2SO4 = Fe2(SO4)3 + FeSO4 + 4H2O

Під час взаємодії з нітратною кислотою утворюється лише одна сіль – ферум(ІІІ) нітрат внаслідок окиснення сполук Феруму(ІІ) до сполук Феруму(ІІІ):

17.07-15.jpg
 
Якісні реакції на солі Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ)

Реактивом на йони Феруму(ІІ) є червона кров’яна сіль K3[Fe(CN)6 ] - калій гексаціаноферат(ІІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІ) дає осад синього кольору – турнбулеву синь:

17.07-16.jpg
 
Реактивом на йони Феруму(ІІІ) є жовта кров’яна сіль K4[Fe(CN)6] - калій гексаціаноферат(ІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІІ) дає осад синього кольору – берлінську лазур:

17.07-17.jpg
 
Іншим реактивом на йони Феруму(ІІІ) є амоній тіоціанат NH4SCN або калій тіоціанат KSCN. Утворюється сполука темно-червоного кольору:

17.07-18.jpg
 
Поширення в природі:

Основні природні сполуки Феруму:

Застосування:

Масова частка Феруму в земній корі становить 5 %. Він займає четверте місце по розповсюдженості в природі. Найважливішими залізними рудами є: магнетит Fе3О4, гематит Fe2О3, лімоніт — Fe2O3 • nH2O, сидерит FеСО3, пірит FеS2.

Ферум є біологічно важливим елементом. Він міститься в організмах усіх тварин і в рослинах. Ферум входить до складу цитоплазми рослин, бере участь у процесі фотосинтезу. В організмі дорослої людини міститься десь 4 г Феруму. Він накопичується здебільшого в печінці, кістковому мозку, селезінці. Але основна частина Феруму входить до складу гемоглобіну – червоного пігменту крові, який виконує функцію переносу кисню від легень до тканин, а в зворотному напрямку — вуглекислого газу. Нестача Феруму призводить до небезпечної хвороби — недокрів’я. Тому обов’язково треба вживати харчові продукти, багаті на Ферум: петрушку, печінку, телятину, гречку, курагу тощо.


ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Напишіть рівняння хімічних реакцій, щоб здійснити ланцюжок перетворень:
1)

2)


V. Домашнє завдання:

Чит. §31-32 .




Виконала: студентка 51 групи хіміко-біологічного факультету Шевченко В.В.


Планування уроків з хімії онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з хімії 10 класу скачати

Предмети > Хімія > Хімія 10 клас > Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хiмічні властивості заліза, сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ) > Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Конспект уроку і опорний каркас