|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 4 клас. Повні уроки.|Українська мова 4 клас. Повні уроки]]>> Українська мова: Числівники.Мовні розбори.Повні уроки ''' <metakeywords>Українська мова 4 клас, урок на тему Числівники, Мовні розбори, Птахи - наші друзі </metakeywords><br> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська мова|Українська мова]]>>[[Українська мова 4 клас. Повні уроки.|Українська мова 4 клас. Повні уроки]]>> Українська мова: Числівники.Мовні розбори.Повні уроки ''' <metakeywords>Українська мова 4 клас, урок на тему Числівники, Мовні розбори, Птахи - наші друзі </metakeywords><br> |
| | | |
| + | <br><br>'''Числівники. Мовні розбори. Птахи – наші друзі.'''<br><br> Мета<br>- Повторити вивчене про числівники ;<br>- Вчитись розбирати числівник як частину мови ;<br>- Розвивати логічну пам`ять;<br>- Розвивати спостережливість;<br>- Розвивати вміння вільно висловлювати свої думки;<br>- Виховувати любов до навколишньої природи;<br>- Виховувати прагнення вивчати рідну мову.<br><br>Тип уроку: Комбінований<br> <br>Хід уроку:<br><br>Запам`ятай<br> |
| | | |
| + | [[Image:Тема 79_табл.jpg]] |
| | | |
| + | <br>Птахи – наші друзі<br><br>В житті нашої планети птахи відіграють важливу роль. Численною групою місцевих пернатих є перелітні птахи. Навесні, коли вони повертаються з теплих країв люди радо їх зустрічають: виготовляють шпаківні, підгодовують, дають змогу оселитися біля своїх домівок.<br>Летять пернаті додому через високі гори, широкі моря, часто буває їм ніде присісти перепочити, нічого їсти, холодно й непривітно в дорозі. Втомлені, змучені прилітають птахи в рідні краї.<br>Ви, мабуть, помітили, що різні птахи летять по-різному. Так, гуси, журавлі летять ключем, кулики - шеренгою, шпаки – зграєю. Окремі птахи летять парами чи поодинці. Швидкість перельотів у різних птахів теж неоднакова. Зозулі весною летять зі швидкістю 80 км в день, граки – 55 км, лелеки – 60 км. А восени в місця зимівлі птахи рухаються значно повільніше. Видно, тяжко залишати рідні місця не тільки людям, а й птахам.<br>Чому люди так дбайливо ставляться до птахів? Птахи знищують велику кількість шкідників саду, поля, городу. Наприклад, граки й галки поїдають шкідливих комах на злакових полях; синиці, горобці знищують масу шкідників саду; зозулі й іволги поїдають волохатих гусениць, шовкопрядів, метеликів. А дятел – усім відомий санітар лісу – добуває шкідників з-під кори дерев, лікуючи таким чином ліс від хвороб.<br>У нас в країні щорічно (з 1928 року) проводиться весняне свято, красиве й добре свято – «День птахів». Пернатих ми бережемо й любимо не тільки за їх користь, а й за дзвінкі веселі пісні.<br><br>'''Грак''' – весняний птах. Березень. На перші проталини опускаються від зграї граків. Вони повідомляють нам про прихід весни. Це дуже корисні птахи. Вони знищують на полях черв`яків, жуків, гусениць. Особливо дружно граки знищують майських жуків: одні птахи збирають жуків з гілок, а інші ходять під деревами і визбирують тих, що попадали на землю.<br><br>'''Ластівка''' пізніше всіх птахів повертається до нас з теплих країв. Це пояснюється тим, що ця пташка ловить комах на льоту, а літають комахи, коли стає зовсім тепло. Ластівки вважаються великими майстрами в будівництві гнізд, вони цілими зграями швидко ліплять свої оригінальні домівки.<br>Ластівку в народі вважають барометром: коли вона низько опускається на землею, буде дощ з громом. Ластівки можуть летіти дуже швидко – до 100 км за годину, на льоту знищують мух, комарів, мошкару – десятки тисяч на добу.<br><br>'''''Ластівка'''''<i><br>Літом ластівка літає,<br>Ластів`ят малих навчає:<br>-Не лінуйтесь, ластів`ята,<br>Вчіться літечком літати.<br>Бо як літо відлітує,-<br>Ми за море помандруєм. (П.Тичина)</i><br><br>'''Жайворонок.''' Вслід за шпаками прилітають жайворонки. Це маленька сіра пташка, яка швидко бігає по землі, а високо в блакитному небі заливається дзвінкою піснею. Свої гнізда жайворонки роблять просто на землі із соломинок, травинок, корінців.<br>Жайворонки знищують протягом літа багато шкідливих комах, поїдають зерна бур`янів. Відлітають від нас у Крим, на Кавказ.<br><br>''Стану я, гляну я<br>Стану я, гляну я-<br>Скрізь поточки, як дзвіночки,<br>Жайворон, як золотий,<br>З переливами:<br>Йде весна<br>Запашна,<br>Квітами – перлами<br>Закосичена. (Т.Шевченко)''<br><br>Птахи – герої літературних творів<br><br>''…Ніколи й ні в кого я не читав, ні від кого не чув, щоб снігурі збиралися у великі зграї, а от самому бачити таке довелося.<br>Близько чотирьохсот снігурів заповнили широку засніжену галявину. Привабили їх стебельця льону, які лишилися тут після збирання врожаю.<br>Був зимовий день. Більше години блукав я навколо атакованої снігурами галявини, захоплений небаченим видовищем.<br>Наче язики полум`я, спалахували під промінням зимового сонця червоні грудки заклопотаних птахів, які пожадливо накидалися на коробочки і миттю спорожняли їх. Наповнивши шлунки, вони відпочивали, щоб знов накинутись на їжу…<br><br>Сяде куличок на гніздо, шию у плечі втягне, дзьоб опустить і одразу зникне, наче розчиниться. Спробуй знайди. А якщо небезпека близько і врятуватись маскуванням неможливо, зійде куличок з гнізда і зникне непомітно. Жодна стеблинка не ворухнеться, жодне стебельце не здригнеться, не викаже втікача.<br><br>…Пернаті власники ревниво охороняють свої володіння, користуючись своїми власними засобами.<br>Один з таких засобів - спів. Не випадково деякі співочі птахи повторюють свою пісню по кілька тисяч разів на добу. <br>Пісні самчиків, які так тішать нас у гніздовий період, це не тільки розвага для нас самих, не тільки вияв почуттів до своїх подруг, але й грізне попередження, що ділянка зайнята. А хто не захоче зрозуміти пташиної мови і піде напролом, одержить по заслугах – хазяїн ладен дати бій будь-кому…<br><br>…Літо кінчається. Меншає комах, і горобці переходять на рослинні корми, їжі в цей час повно-повнісінько. Наїдайся досхочу.<br>Кочуючи по полях і садах, вони збирають ягоди, насіння бур`янів, не обминають і культурних рослин. Здавалося б, нема тут нічого страшного. Не тільки горобці навідують поля після збирання врожаю. Та річ у тім, що горобці, на відміну від своїх пернатих родичів, починають відвідувати поля до збирання врожаю і вибирають зерна з колосків… (М.Бубнов, Ю.Бубнов)''<br><br>Загадки про птахів<br><br>Двічі родиться, а раз умирає.<br>Сім соколят на одній постелі сплять.<br>Без рук, без сокири хати будує.<br>Не сторож, а рано будить.<br>Маю я гребінець, та не користуюсь ним, маю шпори, та не їжджу ніколи.<br>Маленький, сіренький, по гаях літає, уночі співає.<br>Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує.<br>Не людина, а живе у хатці.<br>Вдень мовчить, а вночі кричить.<br>В`ється, стука молоток, поправляє нам садок.<br><br>Слова для відгадок: птах, пташенята, птах і гніздо, півень, соловейко, ластівка, шпак, сова, дятел.<br><br>«Пташині» скоромовки<br><br>''Заклопотався, як квочка коло курчат.<br><br>У ставку гульком стоять гусенята й гуска.<br>Гусенята плюскотять, гуска носом плюска.<br><br>Прилетіли гості, сіли на помості,<br>Взяли по лопаті і зробили хату.<br><br>Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.''<br><br>Розбір числівника як частини мови<br><br>Шостий учень вийшов із шеренги.<br>1.Аналізоване слово – шостий.<br>2.Питання – який?<br>3.Початкова форма (Н.в.) – шостий.<br>4.Частина мови – числівник.<br>5.Простий чи складений – простий.<br>6.Кількісний чи порядковий – порядковий.<br>7.Розряд (для кількісних).<br>8.Відмінок – Н.в.<br>9.Рід (якщо є) – чоловічий.<br>10.Число (якщо є).<br>11.Яким є членом речення – означення.<br><br>Завдання до теми<br>1.Виліпи з глини чи пластиліну одну пташку (синичку, горобця, ластівку).<br>2.Намалюй малюнок на тему «Пташина їдальня».<br>3.Розкажи вірш про птаха.<br>4.Наведи приклади кількісних та порядкових числівників.<br>5.Наведи приклади простих, складних та складених числівників.<br><br>Запитання до теми<br>1.Що таке числівник?<br>2.Що означає числівник?<br> 3.Які бувають розряди числівників?<br>4.Як змінюються числівники?<br>5.Що означає частина дцять у числівників?<br><br>Список використаних джерел<br><br>1.М.Бубнов, Ю.Бубнов. У пташиному царстві.-Київ, 2001.-63 с.<br>2.Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала: Посібник для вчителів і керівників шкіл.-Тернопіль: «Навчальна книга – Богран», 2000.-173 с.<br>3. «Перші кроки»: програма для дітей та їх сімей. Особистісно орієнтоване навчання дітей 8-10 років.-К,: Освіта, 2010.-123 с.<br>4.Урок на тему: «Числівник як частина мови. Кількісні та порядкові числівники» <br>Басюк В. К., вчителя української мови та літератури вищої категорії Половлівської ЗОШ І-ІІ ст. Володимирецького району. <br>5.Урок на тему: «Числівник як частина мови.» Береш О.І., вчителя української мови та літератури, Закарпатська обл.<br><br>Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.<br> |
| | | |
| | | |
| | | |
| + | <u>'''Над уроком працювали'''</u><br>Пучко Л.В.<br>Басюк В. К.<br> |
| | | |
- | | + | Береш О.І. |
- | | + | |
- | | + | |
- | | + | |
- | <u>'''Над уроком працювали'''</u><br>Пучко Л.В.<br>Шурховецька О.С<br>
| + | |
- | | + | |
- | Колосович О.О.
| + | |
| | | |
| ---- | | ---- |
Версия 04:59, 27 мая 2011
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 4 клас. Повні уроки>> Українська мова: Числівники.Мовні розбори.Повні уроки
Числівники. Мовні розбори. Птахи – наші друзі.
Мета - Повторити вивчене про числівники ; - Вчитись розбирати числівник як частину мови ; - Розвивати логічну пам`ять; - Розвивати спостережливість; - Розвивати вміння вільно висловлювати свої думки; - Виховувати любов до навколишньої природи; - Виховувати прагнення вивчати рідну мову.
Тип уроку: Комбінований Хід уроку:
Запам`ятай
Птахи – наші друзі
В житті нашої планети птахи відіграють важливу роль. Численною групою місцевих пернатих є перелітні птахи. Навесні, коли вони повертаються з теплих країв люди радо їх зустрічають: виготовляють шпаківні, підгодовують, дають змогу оселитися біля своїх домівок. Летять пернаті додому через високі гори, широкі моря, часто буває їм ніде присісти перепочити, нічого їсти, холодно й непривітно в дорозі. Втомлені, змучені прилітають птахи в рідні краї. Ви, мабуть, помітили, що різні птахи летять по-різному. Так, гуси, журавлі летять ключем, кулики - шеренгою, шпаки – зграєю. Окремі птахи летять парами чи поодинці. Швидкість перельотів у різних птахів теж неоднакова. Зозулі весною летять зі швидкістю 80 км в день, граки – 55 км, лелеки – 60 км. А восени в місця зимівлі птахи рухаються значно повільніше. Видно, тяжко залишати рідні місця не тільки людям, а й птахам. Чому люди так дбайливо ставляться до птахів? Птахи знищують велику кількість шкідників саду, поля, городу. Наприклад, граки й галки поїдають шкідливих комах на злакових полях; синиці, горобці знищують масу шкідників саду; зозулі й іволги поїдають волохатих гусениць, шовкопрядів, метеликів. А дятел – усім відомий санітар лісу – добуває шкідників з-під кори дерев, лікуючи таким чином ліс від хвороб. У нас в країні щорічно (з 1928 року) проводиться весняне свято, красиве й добре свято – «День птахів». Пернатих ми бережемо й любимо не тільки за їх користь, а й за дзвінкі веселі пісні.
Грак – весняний птах. Березень. На перші проталини опускаються від зграї граків. Вони повідомляють нам про прихід весни. Це дуже корисні птахи. Вони знищують на полях черв`яків, жуків, гусениць. Особливо дружно граки знищують майських жуків: одні птахи збирають жуків з гілок, а інші ходять під деревами і визбирують тих, що попадали на землю.
Ластівка пізніше всіх птахів повертається до нас з теплих країв. Це пояснюється тим, що ця пташка ловить комах на льоту, а літають комахи, коли стає зовсім тепло. Ластівки вважаються великими майстрами в будівництві гнізд, вони цілими зграями швидко ліплять свої оригінальні домівки. Ластівку в народі вважають барометром: коли вона низько опускається на землею, буде дощ з громом. Ластівки можуть летіти дуже швидко – до 100 км за годину, на льоту знищують мух, комарів, мошкару – десятки тисяч на добу.
Ластівка Літом ластівка літає, Ластів`ят малих навчає: -Не лінуйтесь, ластів`ята, Вчіться літечком літати. Бо як літо відлітує,- Ми за море помандруєм. (П.Тичина)
Жайворонок. Вслід за шпаками прилітають жайворонки. Це маленька сіра пташка, яка швидко бігає по землі, а високо в блакитному небі заливається дзвінкою піснею. Свої гнізда жайворонки роблять просто на землі із соломинок, травинок, корінців. Жайворонки знищують протягом літа багато шкідливих комах, поїдають зерна бур`янів. Відлітають від нас у Крим, на Кавказ.
Стану я, гляну я Стану я, гляну я- Скрізь поточки, як дзвіночки, Жайворон, як золотий, З переливами: Йде весна Запашна, Квітами – перлами Закосичена. (Т.Шевченко)
Птахи – герої літературних творів
…Ніколи й ні в кого я не читав, ні від кого не чув, щоб снігурі збиралися у великі зграї, а от самому бачити таке довелося. Близько чотирьохсот снігурів заповнили широку засніжену галявину. Привабили їх стебельця льону, які лишилися тут після збирання врожаю. Був зимовий день. Більше години блукав я навколо атакованої снігурами галявини, захоплений небаченим видовищем. Наче язики полум`я, спалахували під промінням зимового сонця червоні грудки заклопотаних птахів, які пожадливо накидалися на коробочки і миттю спорожняли їх. Наповнивши шлунки, вони відпочивали, щоб знов накинутись на їжу…
Сяде куличок на гніздо, шию у плечі втягне, дзьоб опустить і одразу зникне, наче розчиниться. Спробуй знайди. А якщо небезпека близько і врятуватись маскуванням неможливо, зійде куличок з гнізда і зникне непомітно. Жодна стеблинка не ворухнеться, жодне стебельце не здригнеться, не викаже втікача.
…Пернаті власники ревниво охороняють свої володіння, користуючись своїми власними засобами. Один з таких засобів - спів. Не випадково деякі співочі птахи повторюють свою пісню по кілька тисяч разів на добу. Пісні самчиків, які так тішать нас у гніздовий період, це не тільки розвага для нас самих, не тільки вияв почуттів до своїх подруг, але й грізне попередження, що ділянка зайнята. А хто не захоче зрозуміти пташиної мови і піде напролом, одержить по заслугах – хазяїн ладен дати бій будь-кому…
…Літо кінчається. Меншає комах, і горобці переходять на рослинні корми, їжі в цей час повно-повнісінько. Наїдайся досхочу. Кочуючи по полях і садах, вони збирають ягоди, насіння бур`янів, не обминають і культурних рослин. Здавалося б, нема тут нічого страшного. Не тільки горобці навідують поля після збирання врожаю. Та річ у тім, що горобці, на відміну від своїх пернатих родичів, починають відвідувати поля до збирання врожаю і вибирають зерна з колосків… (М.Бубнов, Ю.Бубнов)
Загадки про птахів
Двічі родиться, а раз умирає. Сім соколят на одній постелі сплять. Без рук, без сокири хати будує. Не сторож, а рано будить. Маю я гребінець, та не користуюсь ним, маю шпори, та не їжджу ніколи. Маленький, сіренький, по гаях літає, уночі співає. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. Не людина, а живе у хатці. Вдень мовчить, а вночі кричить. В`ється, стука молоток, поправляє нам садок.
Слова для відгадок: птах, пташенята, птах і гніздо, півень, соловейко, ластівка, шпак, сова, дятел.
«Пташині» скоромовки
Заклопотався, як квочка коло курчат.
У ставку гульком стоять гусенята й гуска. Гусенята плюскотять, гуска носом плюска.
Прилетіли гості, сіли на помості, Взяли по лопаті і зробили хату.
Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
Розбір числівника як частини мови
Шостий учень вийшов із шеренги. 1.Аналізоване слово – шостий. 2.Питання – який? 3.Початкова форма (Н.в.) – шостий. 4.Частина мови – числівник. 5.Простий чи складений – простий. 6.Кількісний чи порядковий – порядковий. 7.Розряд (для кількісних). 8.Відмінок – Н.в. 9.Рід (якщо є) – чоловічий. 10.Число (якщо є). 11.Яким є членом речення – означення.
Завдання до теми 1.Виліпи з глини чи пластиліну одну пташку (синичку, горобця, ластівку). 2.Намалюй малюнок на тему «Пташина їдальня». 3.Розкажи вірш про птаха. 4.Наведи приклади кількісних та порядкових числівників. 5.Наведи приклади простих, складних та складених числівників.
Запитання до теми 1.Що таке числівник? 2.Що означає числівник? 3.Які бувають розряди числівників? 4.Як змінюються числівники? 5.Що означає частина дцять у числівників?
Список використаних джерел
1.М.Бубнов, Ю.Бубнов. У пташиному царстві.-Київ, 2001.-63 с. 2.Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала: Посібник для вчителів і керівників шкіл.-Тернопіль: «Навчальна книга – Богран», 2000.-173 с. 3. «Перші кроки»: програма для дітей та їх сімей. Особистісно орієнтоване навчання дітей 8-10 років.-К,: Освіта, 2010.-123 с. 4.Урок на тему: «Числівник як частина мови. Кількісні та порядкові числівники» Басюк В. К., вчителя української мови та літератури вищої категорії Половлівської ЗОШ І-ІІ ст. Володимирецького району. 5.Урок на тему: «Числівник як частина мови.» Береш О.І., вчителя української мови та літератури, Закарпатська обл.
Відредаговано і надіслано Пучко Л.В.
Над уроком працювали Пучко Л.В. Басюк В. К.
Береш О.І.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Предмети > Українська мова > Українська мова 4 клас
|