Версия 00:39, 2 января 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Поява знань, їх прикладний характер. Повні уроки

Тема уроку: поява знань, їх прикладний характер.

Мета уроку: розповісти учням про появу знань у первісних людей.

Завдання уроку:

1. Розказати школярам про перші на планеті спроби людини виробляти й накопичувати знання.

2. Пояснити учням умови й причини виникнення знань у первісному суспільстві.

Хід уроку:

Знання про навколишній світ стали першими знаннями, які нагромаджували люди ще в часи кам’яного віку. Спостереження за природою, навички, набуті в побуті й господарстві поступово переростали у життєвий досвід первісної людини. Таким чином, пращури сучасного суспільства завдяки практичним діям здобували прикладні знання. Ці знання вали можливість первісним людям вижити. Обробляючи камені з різних пород, людина пізнавала їхні властивості. Через це вже в енеоліті первісні ремісники знали багато способів обробки різних мінералів, руд і заліза з метеоритів. В часи середнього палеоліту люди навчилися виробляти з природних матеріалів фарби.

Здавна людина почала нагромаджувати також і медичні знання. Розкопки поховань неандертальців у Ля Феррарі (Франція) та в Шанідарі (Іран) дають підстави вважати, що вже в ті часи люди лікували рани, переломи, використовували лікувальні властивості трав. У часи мезоліту роль первісних медиків виконували шамани й чаклуни. Вони знали як робити ампутацію кінцівок.

Первісна людина чудово знала поведінку диких звірів і птахів. З плином часу розвивалися знання про внутрішню будову тварин. Про це свідчать наскельні малюнки в печерах, на яких зображено тварин у так званому рентгенівському стилі. Первісні художники малювали тіло тварини з внутрішніми органами та скелетом. Знання про флору і фауну сприяли виникненню та розвитку землеробства й скотарства.

Вже в епоху палеоліту почали зароджуватися математичні знання. Первісна людина винайшла спосіб лічби, наносячи позначки (насічки, нарізки, крапки, хрестики) на спеціальні кістки.

Одного разу під час розкопок у Франції, археологи віднайшли уламок бичачого ребра, на якому були видряпані позначки. Це один із прикладів того, що люди вели підрахунки, а значить у них виникли початкові математичні знання. Ще одним свідченням можливих арифметичних розрахунків у палеоліті є, приміром, знайдений у Дольні Вестоніце (Чехія) спис. На ньому було 20-ть насічок, згрупованих по 5 насічок. Потреба у рахуванні, швидше за все, з’явилася в людини, коли їй довелося розділяти здобич. Імовірно, саме черз це первісні люди навчилися виконувати найпростіші арифметичні дії, такі як додавання та віднімання. На стінах печер знайдено різні геометричні фігури, які малювали мешканці палеоліту. Також цими фігурами прадавні люди прикрашали різні вироби. Згодом, в епохи неоліту й енеоліту, первісна людина будувала житло дотримуючись правильних геометричних пропорцій.

Уривок із фільму «Клан печерного ведмедя» (1986 рік, США). Тут показано зіткнення двох рівнів розвитку: кроманьйонців і неандертальців. Дівчинка Айла оселяється разом із чужим для неї плем’ям після стихійного лиха, яке знищило її рідних. Шаман племені ділиться із нею таємним знанням, яке в племені знає лише він один – вмінням рахувати. Дівчинка з першого пояснення опановує математичні навички, чим дуже дивує свого опікуна.

Ще добу палеоліту первісна людина мала неймовірні знання з астрономії. Спостерігаючи за рухом небесних світил – Сонця й Місяця та роздивляючись зоряне небо, прадавні жителі змогли скласти перші найпростіші календарі. Саме таким календарем дослідники вважають браслети з геометричним орнаментом, знайдені у Мізині, що в Україні. А на пластині з Мальти (Росія) нанесено 244 ямки у центрі й по 122 по боках. Якщо додати центральної частини ліву або праву частину, дістанемо 366 – число, яке означає кількість днів у високосному році. За допомогою календарів люди визначали дати проведення ритуалів, що були пов'язані з господарством та релігійними святами.

Одним із найбільших винаходів первісної людини в часи палеоліту є «дописемність». Вже в ті часи людина використовувала піктографію на основі петрогліфів – малюнки-знаки, які передавали певну інформацію й слугували засобом спілкування. Можливо, написи на стінах печер, символи на кераміці, кам’яних і кістяних предметах є записами прадавніх переказів, які сучасній людині ніколи не вдасться прочитати. З піктограм трохи хгодом розвинулося ієрогліфічне письмо. Користування писемністю дозволяло людям зберігати набуті знання та передавати їх нащадкам. Тепер кожне наступне покоління, спираючись на знання своїх предків, доповнювало їх новими. Так, завдяки винайденню писемності, розвиток культури та господарства помітно прискорився.

Петрогліфи

В епоху енеоліту людство розвинуло свої знання в галузі архітектури. Із дивовижним розмахом первісні мешканці почали будувати гробниці, храми, астрономічні обсерваторії. У третьому тисячолітті до н. е. на теренах Європи почали зводити культові споруди – кромлехи й менгіри. Перші споруди були колами з вертикально вкопаними каменями, другі – довгими рядами прямо поставлених кам’яних брил.

Окрім цього, як тільки людина почала кочувати, вона розширювала свої географічні знання. Згодом, подорожуючи на значні відстані, люди почали замалювувати побачений навколишній світ. Так виникли прототипи географічних карт.

Знання, які людство здобуло на перших щаблях свого розвитку, допомагало первісним мешканцям опиратися силам природи, спрямовуючи її на свої потреби. Розвиток знань дозволив людині підвищувати якість свого життя, прогресувати, а значить – іти в майбутнє.

Цікаво знати

Африканці винайшли першу арифметику 25.000 років тому.

У 1960 році бельгійський геолог професор Джен де Хайнзелінда виявив у невеликому африканському рибальському селі на кордоні Заїру й Уганди кістки Ішанго. Спочатку вважалося, що їхній вік коливається в межах 6000–9000 років. Більш ретельні дослідження показали, що насправді артефактам 25.000 років.

Кістки ішанго – це зроблені вручну інструменти із гомілкової кістки бабуїна. На їхніх поверхнях нанесено кілька рядів зарубок. Довжина кожної знахідки – близько 10 сантиметрів. На кінці однієї з кісток прикріплено шматок кварцу.

Передбачається, що перші математичні обчислення в історії людства робили жінки. Вони розраховували менструальний цикл за місячним календарем. Найпростіший рахунок вівся на пальцях, а коли їх не вистачало, використовувалися будь-які природні об'єкти, що замінювали цифру 10. Знахідка професора Джен де Хайнзелінда дає право стверджувати, що першими винайшли арифметику саме африканці. Принаймні, давніших артефактів людство ще не знайшло.

Нині кістки Ішанго знаходяться Брюсселі, а семе – в Королівському інституті природничих наук Бельгії.

Кістки Ішанго

Перевір себе:

1. Якою епохою датуються перші знахідки, що засвідчують появу в людському суспільстві знань?

2. Розкажіть про винайдення пралюдьми «дописемності».

3. Наскільки була розвинутою медицина первісного суспільства?

4. Чи володіли давні люди знаннями з астрономії?

5. Які позитивні зміни принесло первісній людині накопичення знань?

Списо використаних джерел:

1. Урок на тему «Знання первісних людей». Боровиковський О. В., м. Тернопіль.

2. О. І. Шалагінова, Б. Б. Шалагінов. Історія стародавнього світу 6 клас, 2009.

3. Охредько О. Е. Всесвiтня iсторiя. 6—7 класи: Нестандартнi уроки.— Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. — 192 с. — (Бiблiотека творчого вчителя).

4. Алексеев В. П. История первобытного общества. Учеб. Для студентов вузов по спец. «История» / В. П. Алексеев, А. И. Першиц. – 6-е изд. – М.: АСТ: Астрель, 2007. – 350, [2] c.: ил. – (Высшая школа).

5. С. О. Голованов, С. В. Костирко. Iсторiя стародавнього свiту 6 клас. 2006 р.

Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.