|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 10 клас|Фізика 10 клас]]>>Фізика: Механічний рух тіл. <metakeywords>фізика, урок фізики, 10 клас, урок на тему, урок, на тему, фізика урок, Механічний рух тіл</metakeywords>''' | + | '''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 10 клас|Фізика 10 клас]]>>Фізика: Механічний рух тіл. <metakeywords>фізика, урок фізики, 10 клас, урок на тему, урок, на тему, фізика урок, Механічний рух тіл</metakeywords>''' |
| | | | |
| | <br> | | <br> |
| Строка 5: |
Строка 5: |
| | '''МЕХАНІЧНИЙ РУХ ТІЛ. ОСНОВНА ЗАДАЧА МЕХАНІКИ ТА ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ'''<br>Фізика розглядає різноманітні природні явища, з якими ви вже ознайомилися раніше, в основній школі: механічні, теплові, електричні, оптичні. У профільній школі будемо вивчати їх детальніше, враховуючи вже набуті вами знання з фізики і математики. Розпочнемо з розгляду механічного руху як одного з найважливіших для практики і найпростіших для сприйняття фізичних явищ.<br>Усі тіла навколо нас у будь-який момент часу мають певне розташування у просторі. Якщо з часом положення тіл змінюються, то кажуть, що тіла рухаються.<br>Механічний рух — це зміна з часом взаємного положення у просторі матеріальних тіл або взаємного положення частин даного тіла. Розділ фізики, в якому пояснюється механічний рух матеріальних тіл, а також взаємодії, які відбуваються при цьому між тілами, називають механікою. Термін «механіка» вперше ввів Арістотель, що в перекладі з грецької означає машина або пристрій.<br>Щоб вивчити рух тіла, треба дослідити, як змінюється його положення у просторі з часом, тобто вміти визначати його координати у будь-який момент. Так, астрономи, знаючи закони руху небесних тіл, можуть розрахувати з великою точністю, наприклад, появу в певний момент у певній ділянці неба комети.<br>Основна задача механіки полягає у визначенні положення тіла у будь-який<br>момент часу.<br>Така задача має єдиний розв'язок тільки за конкретних початкових умов, тобто коли відоме початкове положення (координати) тіла і початкова швидкість його руху. Розв'язок основної задачі механіки математично подається у вигляді певної функції (залежності) координат тіла від часу.<br>У цьому розділі ми будемо досліджувати тільки просторові (геометричні) характеристики механічного руху тіла, його траєкторію, координати та швидкість, не враховуючи масу тіла та причини, які змінюють стан його руху.<br>Розділ механіки, в якому вивчають рухи матеріальних тіл без урахування мас цих тіл і сил, що на них діють, називають кінематикою.<br>Отже, щоб розв'язати основну задачу механіки, насамперед треба з'ясувати, які існують різновиди руху та їх характеристики.<br>__________________________________________________________________________________<br> | | '''МЕХАНІЧНИЙ РУХ ТІЛ. ОСНОВНА ЗАДАЧА МЕХАНІКИ ТА ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ'''<br>Фізика розглядає різноманітні природні явища, з якими ви вже ознайомилися раніше, в основній школі: механічні, теплові, електричні, оптичні. У профільній школі будемо вивчати їх детальніше, враховуючи вже набуті вами знання з фізики і математики. Розпочнемо з розгляду механічного руху як одного з найважливіших для практики і найпростіших для сприйняття фізичних явищ.<br>Усі тіла навколо нас у будь-який момент часу мають певне розташування у просторі. Якщо з часом положення тіл змінюються, то кажуть, що тіла рухаються.<br>Механічний рух — це зміна з часом взаємного положення у просторі матеріальних тіл або взаємного положення частин даного тіла. Розділ фізики, в якому пояснюється механічний рух матеріальних тіл, а також взаємодії, які відбуваються при цьому між тілами, називають механікою. Термін «механіка» вперше ввів Арістотель, що в перекладі з грецької означає машина або пристрій.<br>Щоб вивчити рух тіла, треба дослідити, як змінюється його положення у просторі з часом, тобто вміти визначати його координати у будь-який момент. Так, астрономи, знаючи закони руху небесних тіл, можуть розрахувати з великою точністю, наприклад, появу в певний момент у певній ділянці неба комети.<br>Основна задача механіки полягає у визначенні положення тіла у будь-який<br>момент часу.<br>Така задача має єдиний розв'язок тільки за конкретних початкових умов, тобто коли відоме початкове положення (координати) тіла і початкова швидкість його руху. Розв'язок основної задачі механіки математично подається у вигляді певної функції (залежності) координат тіла від часу.<br>У цьому розділі ми будемо досліджувати тільки просторові (геометричні) характеристики механічного руху тіла, його траєкторію, координати та швидкість, не враховуючи масу тіла та причини, які змінюють стан його руху.<br>Розділ механіки, в якому вивчають рухи матеріальних тіл без урахування мас цих тіл і сил, що на них діють, називають кінематикою.<br>Отже, щоб розв'язати основну задачу механіки, насамперед треба з'ясувати, які існують різновиди руху та їх характеристики.<br>__________________________________________________________________________________<br> |
| | | | |
| - | В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Фізика, 10 клас<br>Надслано читачами інтернет-сайтів | + | В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Фізика, 10 клас<br>Надслано читачами інтернет-сайтів |
| | + | |
| | + | |
| | + | |
| | + | '''ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ''' |
| | + | |
| | + | Як виміряти фізичну величину<br>'''■ фізична величина''' — це характеристика, яка є спільною для багатьох матеріальних об'єктів або явищ у якісному відношенні, але може набувати індивідуального значення для кожного з них. Шлях, час, маса, густина, сила, температура, тиск, напруга, освітленість — це далеко не всі приклади фізичних величин, з якими ви вже познайомилися в ході вивчення фізики.<br>Виміряти фізичну величину — це означає порівняти Ті з однорідною величиною, взятою за одиницю.<br>Вимірювання бувають прямі та непрямі. У разі прямих вимірювань величину порівнюють із Ті одиницею (метр, секунда, кілограм, ампер тощо) за допомогою вимірювального приладу, проградуйованого у відповідних одиницях. Основними експериментально вимірюваними величинами є відстань, час і маса. Їх вимірюють, наприклад, за допомогою рулетки, годинника та вагів (або терезів) (рис. 2.1) відповідно. Існують також прилади для вимірювання складніших величин: для вимірювання швидкості руху тіл використовують спідометри, для визначення сили електричного струму — амперметри і т. д.<br>У разі непрямих вимірювань шукану величину обчислюють за результатами прямих вимірювань інших величин, пов'язаних з вимірюваною величиною певною функціональною залежністю. Наприклад, щоб обчислити середню густину тіла, потрібно виміряти його масу та об'єм, а потім масу розділити на об'єм.<br>'''побудова системи одиниць'''<br>Завдання вибудувати систему одиниць на науковій основі було поставлене перед французькими вченими наприкінці XVIII ст., після Великої французької революції. У результаті було створено міжнародну систему одиниць СІ, яка згодом стала у світі основною. Еталоном для вимірювання відстаней обрали спеціальний відрізок, калібрований за довжиною. Довжину цього відрізка було визначено як 1 метр (рис. 2.2).<br>Час до 1960 р. вимірювали за допомогою еталонного годинника. За еталон був обраний маятниковий годинник, який зберігався в Палаті мір і ваг; у лабораторіях використовували його копії. За одиницю часу в СІ обрано інтервал часу 1 секунда. |
| | + | |
| | + | [[Image:fi1020.jpg]]<br>Масу тіла визначали порівнянням із масою еталонного зразка (платиново-іридієвого циліндра, що має діаметр і висоту 39 мм), який також зберігається в Палаті мір і ваг. Масу цього зразка визначено як 1 кілограм. Порівняння з еталоном здійснюється за допомогою терезів.<br>Наведена схема побудови системи одиниць фактично належить до середини минулого століття. Після 1960 р. дедалі більше поширюються методи побудови системи одиниць, що ґрунтуються на випромінюванні, поширенні та відбиванні електромагнітних хвиль. Ці методи вирізняються високою точністю й базуються на тому, що швидкість світла у вакуумі є постійною.<br>Наведемо сучасні означення деяких фізичних величин та їхніх одиниць.<br>'''Час''' — фізична величина, яка характеризує послідовну зміну явищ і станів матерії, їхню тривалість. Одиниця часу — секунда (с). Секунда дорівнює 9 192 631 770 періодам електромагнітного випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану ізотопу Цезію-133.<br>'''Довжина''' — фізична величина, яка характеризує протяжність простору. Одиниця довжини — метр (м). Метр дорівнює довжині шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу 1/299 792 458 секунди.<br>'''Маса''' — фізична величина, яка характеризує інертні та гравітаційні властивості матеріальних об'єктів. Одиниця маси — кілограм (кг). Кілограм дорівнює масі еталонного циліндра.<br>______________________________________________________________________ |
| | + | |
| | + | В. Г. Бар'яхтар, Ф. Я. Божинова, Фізика, 10 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайтів |
| | | | |
| | <br> <sub>[[Фізика і астрономія|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас|з фізики для 10 класу]]</sub> | | <br> <sub>[[Фізика і астрономія|уроки фізики]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|програма]] з фізики, реферати [[Фізика 10 клас|з фізики для 10 класу]]</sub> |
Версия 14:31, 31 августа 2010
Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>>Фізика 10 клас>>Фізика: Механічний рух тіл.
МЕХАНІЧНИЙ РУХ ТІЛ. ОСНОВНА ЗАДАЧА МЕХАНІКИ ТА ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ Фізика розглядає різноманітні природні явища, з якими ви вже ознайомилися раніше, в основній школі: механічні, теплові, електричні, оптичні. У профільній школі будемо вивчати їх детальніше, враховуючи вже набуті вами знання з фізики і математики. Розпочнемо з розгляду механічного руху як одного з найважливіших для практики і найпростіших для сприйняття фізичних явищ. Усі тіла навколо нас у будь-який момент часу мають певне розташування у просторі. Якщо з часом положення тіл змінюються, то кажуть, що тіла рухаються. Механічний рух — це зміна з часом взаємного положення у просторі матеріальних тіл або взаємного положення частин даного тіла. Розділ фізики, в якому пояснюється механічний рух матеріальних тіл, а також взаємодії, які відбуваються при цьому між тілами, називають механікою. Термін «механіка» вперше ввів Арістотель, що в перекладі з грецької означає машина або пристрій. Щоб вивчити рух тіла, треба дослідити, як змінюється його положення у просторі з часом, тобто вміти визначати його координати у будь-який момент. Так, астрономи, знаючи закони руху небесних тіл, можуть розрахувати з великою точністю, наприклад, появу в певний момент у певній ділянці неба комети. Основна задача механіки полягає у визначенні положення тіла у будь-який момент часу. Така задача має єдиний розв'язок тільки за конкретних початкових умов, тобто коли відоме початкове положення (координати) тіла і початкова швидкість його руху. Розв'язок основної задачі механіки математично подається у вигляді певної функції (залежності) координат тіла від часу. У цьому розділі ми будемо досліджувати тільки просторові (геометричні) характеристики механічного руху тіла, його траєкторію, координати та швидкість, не враховуючи масу тіла та причини, які змінюють стан його руху. Розділ механіки, в якому вивчають рухи матеріальних тіл без урахування мас цих тіл і сил, що на них діють, називають кінематикою. Отже, щоб розв'язати основну задачу механіки, насамперед треба з'ясувати, які існують різновиди руху та їх характеристики. __________________________________________________________________________________
В. Д. Сиротюк, В. І. Баштовий, Фізика, 10 клас Надслано читачами інтернет-сайтів
ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ
Як виміряти фізичну величину ■ фізична величина — це характеристика, яка є спільною для багатьох матеріальних об'єктів або явищ у якісному відношенні, але може набувати індивідуального значення для кожного з них. Шлях, час, маса, густина, сила, температура, тиск, напруга, освітленість — це далеко не всі приклади фізичних величин, з якими ви вже познайомилися в ході вивчення фізики. Виміряти фізичну величину — це означає порівняти Ті з однорідною величиною, взятою за одиницю. Вимірювання бувають прямі та непрямі. У разі прямих вимірювань величину порівнюють із Ті одиницею (метр, секунда, кілограм, ампер тощо) за допомогою вимірювального приладу, проградуйованого у відповідних одиницях. Основними експериментально вимірюваними величинами є відстань, час і маса. Їх вимірюють, наприклад, за допомогою рулетки, годинника та вагів (або терезів) (рис. 2.1) відповідно. Існують також прилади для вимірювання складніших величин: для вимірювання швидкості руху тіл використовують спідометри, для визначення сили електричного струму — амперметри і т. д. У разі непрямих вимірювань шукану величину обчислюють за результатами прямих вимірювань інших величин, пов'язаних з вимірюваною величиною певною функціональною залежністю. Наприклад, щоб обчислити середню густину тіла, потрібно виміряти його масу та об'єм, а потім масу розділити на об'єм. побудова системи одиниць Завдання вибудувати систему одиниць на науковій основі було поставлене перед французькими вченими наприкінці XVIII ст., після Великої французької революції. У результаті було створено міжнародну систему одиниць СІ, яка згодом стала у світі основною. Еталоном для вимірювання відстаней обрали спеціальний відрізок, калібрований за довжиною. Довжину цього відрізка було визначено як 1 метр (рис. 2.2). Час до 1960 р. вимірювали за допомогою еталонного годинника. За еталон був обраний маятниковий годинник, який зберігався в Палаті мір і ваг; у лабораторіях використовували його копії. За одиницю часу в СІ обрано інтервал часу 1 секунда.
 Масу тіла визначали порівнянням із масою еталонного зразка (платиново-іридієвого циліндра, що має діаметр і висоту 39 мм), який також зберігається в Палаті мір і ваг. Масу цього зразка визначено як 1 кілограм. Порівняння з еталоном здійснюється за допомогою терезів. Наведена схема побудови системи одиниць фактично належить до середини минулого століття. Після 1960 р. дедалі більше поширюються методи побудови системи одиниць, що ґрунтуються на випромінюванні, поширенні та відбиванні електромагнітних хвиль. Ці методи вирізняються високою точністю й базуються на тому, що швидкість світла у вакуумі є постійною. Наведемо сучасні означення деяких фізичних величин та їхніх одиниць. Час — фізична величина, яка характеризує послідовну зміну явищ і станів матерії, їхню тривалість. Одиниця часу — секунда (с). Секунда дорівнює 9 192 631 770 періодам електромагнітного випромінювання, яке відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану ізотопу Цезію-133. Довжина — фізична величина, яка характеризує протяжність простору. Одиниця довжини — метр (м). Метр дорівнює довжині шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу 1/299 792 458 секунди. Маса — фізична величина, яка характеризує інертні та гравітаційні властивості матеріальних об'єктів. Одиниця маси — кілограм (кг). Кілограм дорівнює масі еталонного циліндра. ______________________________________________________________________
В. Г. Бар'яхтар, Ф. Я. Божинова, Фізика, 10 клас Надіслано читачами інтернет-сайтів
уроки фізики, програма з фізики, реферати з фізики для 10 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|