|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «До рідного народу», «Троє сходинок», «Заворожена криниця»''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: «До рідного народу», «Троє схотинок», «Заворожена криниця»''' |
| | | |
| + | <metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, пантелеймон, куліш, пантелеймон куліш, до рідного народу, троє схотінок, заворожена криниця</metakeywords><br> |
| | | |
| + | '''Українська фольклористика другої половини XIX ст.''' |
| + | |
| + | <br>Літературно-художню, наукову творчість П. Куліша вважають за подвижницьку та новаторську: він першим почав писати українською мовою наукові праці; став «батьком» українського роману; запровадив новий фонетичний правопис — «кулішівку», яким із незначними змінами користуємося нині. Перший вимогливий і доброзичливий критик і побратим Т. Шевченка (і загалом перший літературний критик-професіонал), П. Куліш був також першим біографом, упорядником і видавцем повного зібрання творів М. Гоголя, першим перекладачем українською мовою творів Шекспіра, Байрона; першим, разом із І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким, здійснив повний український переклад Біблії (М. Дмитренко).<br><br>'''Загальна характеристика поетичної творчості''' |
| + | |
| + | <br>Учені відзначають, що П. Куліш — надзвичайно складна натура. Сергій Єфремов у «Історії українського письменства» писав: «Не знайдеться, мабуть, ні одного запитання, для якого не дав би Куліш двох відповідей, що одна одну побивають і нищать, зводячи до абсурду. Куліш — це... нерозгадана загадка не тільки для сучасників, а й для нащадків, перед якою з подивом стають і читачі, і критики». Це значною мірою стосується його поетичної спадщини.<br>У поетичному доробку П. Куліша п'ять збірок віршів: «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Позичена кобза», «Хуторні недогарки»; він автор більше десяти поем, численних перекладів, балад, байок, дум.<br><br>У збірці «Досвітки» зустрічаються і щире почуття, і зразки високої поезії: «Через край із серця //Рідне слово ллється» («Заспів»). Своїми віршами Куліш мав надію засівати думки про добро і волю «на рідному полі», на «ланах неораних», де блукають «брати мої вбогі» («Сам собі»). Мало не в усіх збірках поет звертається до кобзи чи бандури, «одради єдиної», очікуючи «живої весни», коли «із мертвих воскресне Вкраїна» («До кобзи»). Ці поезії підносять національну свідомість українців, відроджують національну гідність. |
| + | |
| + | <br>Вірш «До рідного народу» був створений під впливом перекладів творів В. Шекспіра, про що в підзаголовку написано: «...подаючи йому український переклад Шекспірових творів». Від самого початку вражає категоричність оцінки рідного народу: |
| + | |
| + | <br>Народе без пуття, без честі і поваги, |
| + | |
| + | Без правди у завітах предків диких, |
| + | |
| + | Ти, що постав з безумної одваги |
| + | |
| + | Гірких п'яниць і розбишак великих! |
| + | |
| + | <br>Прагнення бачити українців у всесвітньому товаристві цивілізованими, самодостатніми, з повноправним функціонуванням рідної мови в рідній державі породжують образну констатацію: «І з рідним словом тулишся мов злодій», що рідна мова, за словами поета, «твого життя міцна основа, // Певніша над усі скарби й багатства». Тяжкий сором обпікає ліричного героя через відсутність держави («всі сусіде мають що назвати,// А ти своїм не назовеш нічого»). Автор утверджує необхідність культурного розвитку народу заради його пробудження та процвітання: «На ж зеркало всесвітнє, втирайся», «І до сем'ї культурників вертайся». |
| + | |
| + | <br>Пантелеймона Куліша називали «українцем у Європі, європейцем в Україні», на якого мали вплив ідеї європейського просвітництва та який утверджував їх у своїй творчості.<br>До віршів «Троє схотінок» (схотінка - бажання) і «Заворожена криниця» поет дібрав епіграфи — слова О. Пушкіна. Обидва твори зразки інтимної лірики. Ліричний герой першої поезії переймається трьома бажаннями, висловлюючи їх через заперечення інших, — він зрікається «багатства, висоти //І популярності, ума отрути», заради того, щоб «був з душею добрий лад», щоб «був веселий в серці сміх// Серед моїх книжок» і «Аби, Мадонною, о сонце доброти, // Сіяла ти мені в мої хмарні минути!». Заворожена криниця у вертограді (вертоград (давньоукр.) - сад) сестри ліричного героя береже «для брата // Чисту воду-прохолоду», який прагне чарів кохання, романтичних стосунків.<br> |
| | | |
| Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту | | Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту |
Текущая версия на 11:09, 29 мая 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: «До рідного народу», «Троє схотинок», «Заворожена криниця»
Українська фольклористика другої половини XIX ст.
Літературно-художню, наукову творчість П. Куліша вважають за подвижницьку та новаторську: він першим почав писати українською мовою наукові праці; став «батьком» українського роману; запровадив новий фонетичний правопис — «кулішівку», яким із незначними змінами користуємося нині. Перший вимогливий і доброзичливий критик і побратим Т. Шевченка (і загалом перший літературний критик-професіонал), П. Куліш був також першим біографом, упорядником і видавцем повного зібрання творів М. Гоголя, першим перекладачем українською мовою творів Шекспіра, Байрона; першим, разом із І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким, здійснив повний український переклад Біблії (М. Дмитренко).
Загальна характеристика поетичної творчості
Учені відзначають, що П. Куліш — надзвичайно складна натура. Сергій Єфремов у «Історії українського письменства» писав: «Не знайдеться, мабуть, ні одного запитання, для якого не дав би Куліш двох відповідей, що одна одну побивають і нищать, зводячи до абсурду. Куліш — це... нерозгадана загадка не тільки для сучасників, а й для нащадків, перед якою з подивом стають і читачі, і критики». Це значною мірою стосується його поетичної спадщини. У поетичному доробку П. Куліша п'ять збірок віршів: «Досвітки», «Хуторна поезія», «Дзвін», «Позичена кобза», «Хуторні недогарки»; він автор більше десяти поем, численних перекладів, балад, байок, дум.
У збірці «Досвітки» зустрічаються і щире почуття, і зразки високої поезії: «Через край із серця //Рідне слово ллється» («Заспів»). Своїми віршами Куліш мав надію засівати думки про добро і волю «на рідному полі», на «ланах неораних», де блукають «брати мої вбогі» («Сам собі»). Мало не в усіх збірках поет звертається до кобзи чи бандури, «одради єдиної», очікуючи «живої весни», коли «із мертвих воскресне Вкраїна» («До кобзи»). Ці поезії підносять національну свідомість українців, відроджують національну гідність.
Вірш «До рідного народу» був створений під впливом перекладів творів В. Шекспіра, про що в підзаголовку написано: «...подаючи йому український переклад Шекспірових творів». Від самого початку вражає категоричність оцінки рідного народу:
Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць і розбишак великих!
Прагнення бачити українців у всесвітньому товаристві цивілізованими, самодостатніми, з повноправним функціонуванням рідної мови в рідній державі породжують образну констатацію: «І з рідним словом тулишся мов злодій», що рідна мова, за словами поета, «твого життя міцна основа, // Певніша над усі скарби й багатства». Тяжкий сором обпікає ліричного героя через відсутність держави («всі сусіде мають що назвати,// А ти своїм не назовеш нічого»). Автор утверджує необхідність культурного розвитку народу заради його пробудження та процвітання: «На ж зеркало всесвітнє, втирайся», «І до сем'ї культурників вертайся».
Пантелеймона Куліша називали «українцем у Європі, європейцем в Україні», на якого мали вплив ідеї європейського просвітництва та який утверджував їх у своїй творчості. До віршів «Троє схотінок» (схотінка - бажання) і «Заворожена криниця» поет дібрав епіграфи — слова О. Пушкіна. Обидва твори зразки інтимної лірики. Ліричний герой першої поезії переймається трьома бажаннями, висловлюючи їх через заперечення інших, — він зрікається «багатства, висоти //І популярності, ума отрути», заради того, щоб «був з душею добрий лад», щоб «був веселий в серці сміх// Серед моїх книжок» і «Аби, Мадонною, о сонце доброти, // Сіяла ти мені в мої хмарні минути!». Заворожена криниця у вертограді (вертоград (давньоукр.) - сад) сестри ліричного героя береже «для брата // Чисту воду-прохолоду», який прагне чарів кохання, романтичних стосунків.
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас Надіслано читачами інтернет-сайту
Онлайн бібліотека з конспектами та підручниками для безкоштовного завантаження, уроки з української літератури для 9 класу, домашнє завдання та відповіді на питання
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|