|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 10 клас|Історія України 10 клас]]>> Історія України:ЗУНР. Внутрішня політика.''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 10 клас|Історія України 10 клас]]>> Історія України:ЗУНР. Внутрішня політика.'''
|
- | | + | |
| | | |
- | '''<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 10 клас, ЗУНР. Внутрішня політика.</metakeywords>ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА'''<br> | + | <br>
'''<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 10 клас, ЗУНР. Внутрішня політика.</metakeywords>ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА'''<br>
|
- | | + | |
| | | |
- | <br><u>Повстання у Львові й утворення Західноукраїнської Народної Республіки</u><br><br>У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради мирно і в рамках існуючої законності добитися визнання Української держави. Ситуація, за їх переконанням, вимагала рішучих методів боротьби. У вересні 1918 р. вони утворили Центральний Військовий комітет, що об'єднував керівників українських гуртків австрійських військових частин Львова. 30 жовтня Центральний Військовий комітет почав працювати як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник Українського січового стрілецтва Дмитро Вітовський, якого було призначено Наказним отаманом Української Національної Ради.<br>Напередодні повстання група відомих галицьких діячів планувала зустрітися з намісником Галичини графом Гуйном з проханням підписати маніфест про передачу державної влади Українській Національній раді. Але ця місія, як і кілька попередніх, зазнала невдачі. Мирне розв'язання конфлікту було неможливе. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з'єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею львівська ратуша замайорів блакитно-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада перебрала до своїх рук владу в Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Жовкві, Раві-Руській, Коломиї, Снятині, Печеніжині, Перемишлі та інших центрах Східної Галичини. Того ж дня представники австрійських властей у Львові погодилися нарешті на передачу влади Українській Національній Раді. Її авторитет серед українського населення був незаперечним. Цьому сприяли обіцянки забезпечити демократичні права всім громадянам, здійснити аграрну<br>реформу, внаслідок якої землі великих землевласників будуть передані бідноті, законодавчим порядком ввести 8-годинний робочий день, охорону праці тощо. До 3 листопада Українська Національна Рада призначила перший уряд Української держави - Тимчасовий Державний Секретаріат. Головою Секретаріату та Секретарем фінансів став Кость Левицький. 10 листопада уряд склав присягу. Тоді ж було прийнято назву нової держави — Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).<br><br><u>Організація держави на західноукраїнських землях <br><br></u>На відміну від УНР, у Західноукраїнській Народній Республіці було за короткий час створено досить ефективну систему управління. 22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими і законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, була не схильна до радикальних соціально-економічних перетворень, у своїй діяльності віддавала перевагу розбудові держави. Президентом ЗУНР став голова Української Національної Ради Євген Петрушевич, який багато років був членом австрійського парламенту. Центральні органи спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого управління, авторитетну серед українського населення. Ставлення більшості поляків до ЗУНР було негативним, хоча серед чиновників державного апарату були й поляки. Євреї, прагнучи залишитись осторонь польсько-українського конфлікту, дотримувалися нейтралітету. Однак після триденного єврейського погрому, влаштованого у захопленому Львові польськими солдатами, вони стали схилятися до тісної співпраці з українською владою. Українська Національна Рада прагнула забезпечити широкі права національним меншинам, вирішивши, зокрема, надати їм 30 % депутатських місць у майбутньому парламенті.<br>Соціальна стабільність у державі забезпечувалась і розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою, в результаті якої всі маєтки великих землевласників, переважно поляків, експропріювали, а їхні землі передбачалося поділити між малозабезпеченими та безземельними селянами.<br> | + | <br>
<br><u>Повстання у Львові й утворення Західноукраїнської Народної Республіки</u><br><br>У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради мирно і в рамках існуючої законності добитися визнання Української держави. Ситуація, за їх переконанням, вимагала рішучих методів боротьби. У вересні 1918 р. вони утворили Центральний Військовий комітет, що об'єднував керівників українських гуртків австрійських військових частин Львова. 30 жовтня Центральний Військовий комітет почав працювати як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник Українського січового стрілецтва Дмитро Вітовський, якого було призначено Наказним отаманом Української Національної Ради.<br>Напередодні повстання група відомих галицьких діячів планувала зустрітися з намісником Галичини графом Гуйном з проханням підписати маніфест про передачу державної влади Українській Національній раді. Але ця місія, як і кілька попередніх, зазнала невдачі. Мирне розв'язання конфлікту було неможливе. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з'єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею львівська ратуша замайорів блакитно-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада перебрала до своїх рук владу в Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Жовкві, Раві-Руській, Коломиї, Снятині, Печеніжині, Перемишлі та інших центрах Східної Галичини. Того ж дня представники австрійських властей у Львові погодилися нарешті на передачу влади Українській Національній Раді. Її авторитет серед українського населення був незаперечним. Цьому сприяли обіцянки забезпечити демократичні права всім громадянам, здійснити аграрну<br>реформу, внаслідок якої землі великих землевласників будуть передані бідноті, законодавчим порядком ввести 8-годинний робочий день, охорону праці тощо. До 3 листопада Українська Національна Рада призначила перший уряд Української держави - Тимчасовий Державний Секретаріат. Головою Секретаріату та Секретарем фінансів став Кость Левицький. 10 листопада уряд склав присягу. Тоді ж було прийнято назву нової держави — Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).<br><br><u>Організація держави на західноукраїнських землях <br><br></u>На відміну від УНР, у Західноукраїнській Народній Республіці було за короткий час створено досить ефективну систему управління. 22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими і законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, була не схильна до радикальних соціально-економічних перетворень, у своїй діяльності віддавала перевагу розбудові держави. Президентом ЗУНР став голова Української Національної Ради Євген Петрушевич, який багато років був членом австрійського парламенту. Центральні органи спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого управління, авторитетну серед українського населення. Ставлення більшості поляків до ЗУНР було негативним, хоча серед чиновників державного апарату були й поляки. Євреї, прагнучи залишитись осторонь польсько-українського конфлікту, дотримувалися нейтралітету. Однак після триденного єврейського погрому, влаштованого у захопленому Львові польськими солдатами, вони стали схилятися до тісної співпраці з українською владою. Українська Національна Рада прагнула забезпечити широкі права національним меншинам, вирішивши, зокрема, надати їм 30 % депутатських місць у майбутньому парламенті.<br>Соціальна стабільність у державі забезпечувалась і розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою, в результаті якої всі маєтки великих землевласників, переважно поляків, експропріювали, а їхні землі передбачалося поділити між малозабезпеченими та безземельними селянами.<br>
|
- | | + | |
| | | |
| + | <br>
|
| | | |
| + | <br>
<br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ<br>1. Охарактеризуй державний устрій ЗУНР<br>2. Як будувалися відносини ЗУНР з національними меншинами?<br>3. Яким був підхід ЗУНР до аграрної проблеми?<br><br><br>ДОКУМЕНТИ<br>1. Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р.<br>1. Українська Національна Рада є конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій його етнографічній території.<br>2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:<br>а) виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;<br>б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення під а) перевести в життя.<br>Конституційні акти України. 1917-1920. -К.: Філософська і соціологічна думка, 1992.- С. 92.<br>2. З Прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р.<br>Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє: 1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з включенням Лемківщини, південно-східна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини - творять одноцілу українську територію.<br>2. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як Українська Держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби це рішення перевести в життя.<br>3. Взиваються всі національні меншини на цій українській області, - причім жидів призначається за окрему національність, щоби уконституюватися і негайно вислати своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу населення.<br>4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утворення таким способом держави, на основах: загального, рівного, тайного і безпосереднього права голосування з пропорціо-нальним заступництвом, з правом культурно-національної автономії та з правом заступництва в правительстві для національних меншин.<br>5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції.<br>Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 93.<br>3. З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918р.<br>УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!<br>Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть - Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ! Доля Української Держави в твоїх руках...<br>Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.<br>...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.<br>Львів, 1 листопада 1918 р. Українська Національна Рада<br>Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 94-95.<br>4. Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р.<br>Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі української.<br>3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки - в одноцільну, суверенну Народну<br>Республіку.<br>Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року. ... Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду. 22 січня 1919 року, у м. Києві. Голова Директорії: Володимир Винниченко Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко,Панас Андрієвський,<br>Федір Швець<br>Конституційні акти України 1917-1920.- С. 107.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ <br>1. Прочитай документи №1-3, з'ясуй:<br>а) для чого була створена Українська Національна Рада?<br>б) які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?<br>2. Прочитай документ № 3:<br>а) охарактеризуй його зміст;<br>б) поміркуй, як він вплинув на політичну обстановку в Західній Україні.<br>3. Документ № 4.<br>Чому не відбулося справжнього возз'єднання українських земель?<br><br>Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко<br>
|
| | | |
- | <br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ<br>1. Охарактеризуй державний устрій ЗУНР<br>2. Як будувалися відносини ЗУНР з національними меншинами?<br>3. Яким був підхід ЗУНР до аграрної проблеми?<br><br><br>ДОКУМЕНТИ<br>1. Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р.<br>1. Українська Національна Рада є конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій його етнографічній території.<br>2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:<br>а) виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;<br>б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення під а) перевести в життя.<br>Конституційні акти України. 1917-1920. -К.: Філософська і соціологічна думка, 1992.- С. 92.<br>2. З Прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р.<br>Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє: 1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з включенням Лемківщини, південно-східна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини - творять одноцілу українську територію.<br>2. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як Українська Держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби це рішення перевести в життя.<br>3. Взиваються всі національні меншини на цій українській області, - причім жидів призначається за окрему національність, щоби уконституюватися і негайно вислати своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу населення.<br>4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утворення таким способом держави, на основах: загального, рівного, тайного і безпосереднього права голосування з пропорціо-нальним заступництвом, з правом культурно-національної автономії та з правом заступництва в правительстві для національних меншин.<br>5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції.<br>Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 93.<br>3. З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918р.<br>УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!<br>Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть - Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ! Доля Української Держави в твоїх руках...<br>Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.<br>...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.<br>Львів, 1 листопада 1918 р. Українська Національна Рада<br>Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 94-95.<br>4. Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р.<br>Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі української.<br>3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки - в одноцільну, суверенну Народну<br>Республіку.<br>Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року. ... Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду. 22 січня 1919 року, у м. Києві. Голова Директорії: Володимир Винниченко Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко,Панас Андрієвський,<br>Федір Швець<br>Конституційні акти України 1917-1920.- С. 107.<br><br><br>ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ <br>1. Прочитай документи №1-3, з'ясуй:<br>а) для чого була створена Українська Національна Рада?<br>б) які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності?<br>2. Прочитай документ № 3:<br>а) охарактеризуй його зміст;<br>б) поміркуй, як він вплинув на політичну обстановку в Західній Україні.<br>3. Документ № 4.<br>Чому не відбулося справжнього возз'єднання українських земель?<br><br>Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко<br> | + | <br>
|
| | | |
| + | <sub>Клендарно-тематичне планування [[Історія_України|з історії України 10 класу]], [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|підручники з історії України]], історія онлайн</sub>
|
| | | |
- | | + | <br>
|
- | | + | |
- | <br> <sub>Клендарно-тематичне планування з історії України 10 класу, підручники з історії України, історія онлайн</sub> | + | |
- | | + | |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Строка 54: |
Строка 51: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| + | <br>
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
|
| | | |
- | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| + | <br>
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
- | | + | |
- | | + | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | |
Версия 14:19, 6 марта 2010
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас>> Історія України:ЗУНР. Внутрішня політика.
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА
Повстання у Львові й утворення Західноукраїнської Народної Республіки
У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради мирно і в рамках існуючої законності добитися визнання Української держави. Ситуація, за їх переконанням, вимагала рішучих методів боротьби. У вересні 1918 р. вони утворили Центральний Військовий комітет, що об'єднував керівників українських гуртків австрійських військових частин Львова. 30 жовтня Центральний Військовий комітет почав працювати як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник Українського січового стрілецтва Дмитро Вітовський, якого було призначено Наказним отаманом Української Національної Ради. Напередодні повстання група відомих галицьких діячів планувала зустрітися з намісником Галичини графом Гуйном з проханням підписати маніфест про передачу державної влади Українській Національній раді. Але ця місія, як і кілька попередніх, зазнала невдачі. Мирне розв'язання конфлікту було неможливе. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з'єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею львівська ратуша замайорів блакитно-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада перебрала до своїх рук владу в Станіславі, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Жовкві, Раві-Руській, Коломиї, Снятині, Печеніжині, Перемишлі та інших центрах Східної Галичини. Того ж дня представники австрійських властей у Львові погодилися нарешті на передачу влади Українській Національній Раді. Її авторитет серед українського населення був незаперечним. Цьому сприяли обіцянки забезпечити демократичні права всім громадянам, здійснити аграрну реформу, внаслідок якої землі великих землевласників будуть передані бідноті, законодавчим порядком ввести 8-годинний робочий день, охорону праці тощо. До 3 листопада Українська Національна Рада призначила перший уряд Української держави - Тимчасовий Державний Секретаріат. Головою Секретаріату та Секретарем фінансів став Кость Левицький. 10 листопада уряд склав присягу. Тоді ж було прийнято назву нової держави — Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
Організація держави на західноукраїнських землях
На відміну від УНР, у Західноукраїнській Народній Республіці було за короткий час створено досить ефективну систему управління. 22-26 листопада відбулися вибори депутатів Української Народної Ради, наділеної представницькими і законодавчими функціями. Більшість депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, була не схильна до радикальних соціально-економічних перетворень, у своїй діяльності віддавала перевагу розбудові держави. Президентом ЗУНР став голова Української Національної Ради Євген Петрушевич, який багато років був членом австрійського парламенту. Центральні органи спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого управління, авторитетну серед українського населення. Ставлення більшості поляків до ЗУНР було негативним, хоча серед чиновників державного апарату були й поляки. Євреї, прагнучи залишитись осторонь польсько-українського конфлікту, дотримувалися нейтралітету. Однак після триденного єврейського погрому, влаштованого у захопленому Львові польськими солдатами, вони стали схилятися до тісної співпраці з українською владою. Українська Національна Рада прагнула забезпечити широкі права національним меншинам, вирішивши, зокрема, надати їм 30 % депутатських місць у майбутньому парламенті. Соціальна стабільність у державі забезпечувалась і розпочатою у квітні 1919 р. аграрною реформою, в результаті якої всі маєтки великих землевласників, переважно поляків, експропріювали, а їхні землі передбачалося поділити між малозабезпеченими та безземельними селянами.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Охарактеризуй державний устрій ЗУНР 2. Як будувалися відносини ЗУНР з національними меншинами? 3. Яким був підхід ЗУНР до аграрної проблеми?
ДОКУМЕНТИ 1. Зі Статуту Української Національної Ради, прийнятого у Львові 18 жовтня 1918 р. 1. Українська Національна Рада є конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро-Угорській монархії, на цілій його етнографічній території. 2. Українська Національна Рада має право і обов'язок: а) виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом; б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення під а) перевести в життя. Конституційні акти України. 1917-1920. -К.: Філософська і соціологічна думка, 1992.- С. 92. 2. З Прокламації Української Національної Ради від 19 жовтня 1918 р. Стоячи на становищі самовизначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє: 1. Ціла етнографічна українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну з включенням Лемківщини, південно-східна Буковина з містами Чернівці, Сторожинець і Серет та українська полоса північно-східної Угорщини - творять одноцілу українську територію. 2. Ця українська національна територія уконституйовується оцим як Українська Держава. Постановляється поробити приготовані заходи, щоби це рішення перевести в життя. 3. Взиваються всі національні меншини на цій українській області, - причім жидів призначається за окрему національність, щоби уконституюватися і негайно вислати своїх представників до Української Національної Ради в кількості, відповідаючій їх числу населення. 4. Українська Національна Рада виготовить конституцію для утворення таким способом держави, на основах: загального, рівного, тайного і безпосереднього права голосування з пропорціо-нальним заступництвом, з правом культурно-національної автономії та з правом заступництва в правительстві для національних меншин. 5. Українська Національна Рада жадає, щоби зорганізована оцим в державу українська територія мала безумовно своїх заступників на мировій конференції. Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 93. 3. З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918р. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ! Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть - Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ! Доля Української Держави в твоїх руках... Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок. ...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави. Львів, 1 листопада 1918 р. Українська Національна Рада Конституційні акти України. 1917-1920. - С. 94-95. 4. Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р. Іменем Української Народної Республіки Директорія оповіщає народ Український про велику подію в історії нашої землі української. 3-го січня 1919 року в м. Станіславові Українська Національна Рада Західної Української Народної Республіки, як виразник волі українців бувшої Австро-Угорської імперії і як найвищий їх законодавчий чинник, торжественно проголосила злуку Західної Української Народної Республіки - в одноцільну, суверенну Народну Республіку. Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народної Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народної Республіки від 3-го січня 1919 року. ... Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду. 22 січня 1919 року, у м. Києві. Голова Директорії: Володимир Винниченко Члени: Симон Петлюра, Андрій Макаренко,Панас Андрієвський, Федір Швець Конституційні акти України 1917-1920.- С. 107.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ 1. Прочитай документи №1-3, з'ясуй: а) для чого була створена Українська Національна Рада? б) які принципи було покладено в основу її державотворчої діяльності? 2. Прочитай документ № 3: а) охарактеризуй його зміст; б) поміркуй, як він вплинув на політичну обстановку в Західній Україні. 3. Документ № 4. Чому не відбулося справжнього возз'єднання українських земель?
Новітня історія України 10 клас, Ф. Г. Турченко
Клендарно-тематичне планування з історії України 10 класу, підручники з історії України, історія онлайн
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|