Версия 12:15, 9 февраля 2010

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас>> Історія України: Український соціалізм. М. Драгоманов

УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІАЛІЗМ. М. ДРАГОМАНОВ

Український соціалізм. Михайло Драгоманов

Михайло Драгоманов (1841-1895) походив із сім'ї дрібнопомісного українського дворянина з м. Гадяча Полтавської губернії, яка свої корені виводила з колишнього козацького старшинського роду. Серед діячів громадівського руху йому належить визначне місце. Ще студентом Київського університету він включився в діяльність громад, працюючи вчителем недільної школи. З відродженням громадівського руху на початку 70-х років XIX ст, він, як відомий історик, фольклорист, філософ, літературознавець і публіцист, продовжував активну громадську роботу.

Після видання царським урядом Емського указу М. Драгоманов змушений був емігрувати. Від'їжджаючи з Києва, він узяв на себе зобов'язання перед «Старою громадою» видавати за кордоном вільний український громадсько-політичний часопис за її фінансової підтримки. Спочатку М. Драгоманов редагував у Женеві безцензурний збірник «Громада», а з часом разом з С. Подолинським та М. Павликом наприкінці 70-х до середини 80-х років видавав однойменний часопис. У ньому друкувалися статті про гнобительську сутність самодержавства, швидке зубожіння селянства, селянські й робітничі виступи, народницький рух в Україні, його успіхи в культурно-освітній діяльності.

Працюючи в Європі, М. Драгоманов все більше переконувався в тому, що разом із національно-культурними справами українські патріоти мусять турбуватися і про соціально-економічні інтереси народу. Тому він, як головний редактор, усе частіше висловлював радикальні соціалістичні ідеї на сторінках часопису. Це призвело до розриву М. Драгоманова зі «Старою громадою», яка продовжувала стояти лише за культурницьку діяльність.

Суспільно-політичні погляди Драгоманова. Свою громадсько-політичну і наукову діяльність М. Драгоманов підпорядковував одній меті — перетворити Батьківщину на передову європейську країну як за соціально-економічним становищем народу, так і за політичним статусом української влади. Щоб цього досягти, вважав він, ніколи не вистачить лише культурницької роботи, тим більше за умов, коли царизм цьому енергійно перешкоджав. Щоб подолати імперський спротив, потрібно опертися на підтримку народу, який ще не має достатнього рівня культури й освіти, але готовий повірити і піти за патріотами, якщо вони поєднають національно-культурні вимоги із соціально-економічними потребами народу і втілять їх у «громадівському соціалізмі».

Михайло Драгоманов не копіював погляди європейських соціалістів. Він мав переконання, що потрібно ліквідувати приватну власність на землю та підприємства, передавши їх у власність сільських і робітничих громад. Отже, його «громадівський соціалізм» мав ґрунтуватися на колективній власності виробничих об'єднань — громад. Відносини українського народу з іншими народами М. Драгоманов розглядав з позицій федераліста. Він не виступав за відокремлення України від Росії. Одночасно Драгоманов розумів, що сильна централізована російська держава завжди обмежуватиме права особи. Тому він вважав за необхідне перебудувати Російську імперію на вільну федерацію автономних регіонів, у якій усі рішення приймалися б на місцевому рівні.

Цю федерацію М. Драгоманов уявляв так: вільні люди об'єднуються у вільні громади, громади — у федерацію громад у межах України, яка ввійде до федеративної спілки народів Росії, а потім — до федерації всіх слов'янських народів і 18  народів світу. Поки ж така вільна федерація громад і народів не створена, він закликав українських патріотів зберігати вірність не «всій Русі», а насамперед Україні: «Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України і її народу... Вони повинні поклястися собі не кидати українську справу. Вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною». У своїй відомій статті «Пропащий час. Українці під Московським царством (1654-1876)» М. Драгоманов доводив, що загалом українці під російським правлінням більше втратили, аніж набули, особливо в питаннях демократії, парламентаризму, освіти й культури.

Після послаблення зв'язків із громадівцями Наддніпрянської України М. Драгоманов зміцнював контакти з українцями Галичини. Його ідеї знайшли відгук серед західноукраїнської молоді й привели її до створення першої української соціалістичної партії.

Доля Михайла Драгоманова була долею людини, відданої своїм ідеалам. Невтомною працею, своїми прогресивними ідеями він пробуджував і надихав до громадсько-політичної діяльності нові й нові когорти українських патріотів.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
«Драгоманів, — писав І. Франко, — для нас є чимось більше, як заслуженим чоловіком. Ми в нім шануємо друга, вчителя, провідника... Голос його був для нас заохотою, осторогою, вказівкою куди йти, голосом сумління... вповні безкорисно не жалував праці, писання... і навіть докорів, щоб наводити нас, лінивих, малоосвічених, вирослих у рабських традиціях нашого глухого кута, на кращі, ясніші шляхи європейської цивілізації. Можна сказати, що він за вуха тяг нас на той шлях».

Незалежницька течія

Найвидатнішими представниками когорти українців-незалежників стали Юліан Бачинський та Микола Міхновський.

Юліан Бачинський (1870-1940) народився в Східній Галичині в с. Новосілці (тепер Тернопільської обл.) у родині греко-католицького священика. Вищу юридичну освіту здобув у Львівському та Берлінському університетах. Значний вплив на формування його світогляду справили М. Драгоманов та І. Франко. Юліан Бачинський був прихильником соціалістичних ідей, одним із засновників соціал-демократичної партії Галичини. Однак соціалізм не означав для нього нехтування національними інтересами. У праці «Україна irredenta» (1895), Ю. Бачинський першим в українській суспільно-політичній думці висунув ідею політичної незалежності України. Політичну самостійність України він вважав за необхідну умову її економічного і культурного розвитку.

Юліан Бачинський як соціал-демократ передбачав, що настане час, коли людство стане єдиним. Проте це для нього не означало, що від національної держави треба відмовлятися вже наприкінці XIX ст. Треба наголосити, що Ю. Бачинський не розглядав державу і як самоціль. «Остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток. Держава — це лише наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею», — вважав він.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
На скептичне запитання «Що ж буде робити політично самостійна Україна?» Ю. Бачинський відповів: «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».

У Східній Україні засновником незалежиицької течії став Микола Міхновський (1873-1924). Він народився в с. Турівці на Полтавщині. Був одним з ініціаторів таємного братства «Тарасівці». Працював адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь у громадському житті. Свої ідеї про незалежність України М. Міхновський уперше оприлюднив на Шевченківських святах у Полтаві та Харкові в 1900 р. Його промова отримала назву «Самостійна Україна» і була надрукована окремою брошурою у Львові. Вона стала першою програмою Революційної української партії (РУП).

Найближчою метою українських патріотів М. Міхновський вважав відновлення державних прав українського народу, котрих він ніколи не зрікався і які належать йому за українсько-московською угодою 1654 р. Кінцева мета політичної боротьби М. Міхновського визначалася формулюванням: «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат аж по Кавказ».

Перевірте свої знання
1. Яким шляхом пропонував М. Драгоманов залучити народ до національно-визвольного руху, незважаючи на його недостатній культурний і освітній рівень?
2. Охарактеризуйте представників та ідеї незалежницької течії визвольного руху.
3. Як, на ваш погляд, участь представників різних етносів в українському визвольному русі посилювала чи послаблювала цей рух?
4. У чому М. Драгоманов не згоджувався з лідерами «Старої громади»?
5. Розкрийте сутність «громадівського соціалізму» М. Драгоманова.
6. Розкрийте сутність федералістських поглядів М. Драгоманова.
7. Який період в історії України і чому М. Драгоманов називав «пропащим часом»?

О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  

_{Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з історії України, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з історії України для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.