|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Люблінська унія''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Люблінська унія''' <br> |
- | <br> | + | |
| | | |
- | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Люблінська унія.</metakeywords>ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ<br>
| |
| | | |
- | <br>
| |
| | | |
- | Роком, що визначив подальшу долю України, став 1569. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі.<br>Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.
| + | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Люблінська унія.</metakeywords>ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ<br> |
| | | |
- | Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували православ'я, а поляки - католицизм. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив<br>своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року 1596 в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - греко-католицька, яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.
| + | <br> |
| | | |
- | Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.<br>
| + | Роком, що визначив подальшу долю України, став ''1569''. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі.<br>Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими. |
| | | |
- | >рія<br>Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.
| + | Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували ''православ'я'', а поляки - ''католицизм''. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив<br>своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року ''1596'' в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - ''греко-католицька'', яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському. |
| | | |
- | Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.<br><br>лом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.
| + | ''Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.<br>'' |
| | | |
- | - Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.
| + | ''Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.'' |
| | | |
- | А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір. - Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.
| + | ''Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.'' |
| | | |
- | Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони.
| + | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u> |
| | | |
- | Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.
| + | ''Чому в середині 16 ст. освічені українці докладали зусиль для розвитку власної освіти?'' |
| | | |
- | Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.
| + | ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ |
| | | |
- | Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин.
| + | Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор. |
| | | |
- | Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості.
| + | - Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького. |
| | | |
- | Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого Письма. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний.
| + | А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір. - Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя. |
| | | |
- | Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря?
| + | Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони. |
| | | |
- | Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію.
| + | Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин. |
| | | |
- | Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор.
| + | Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі. |
| | | |
- | - Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.
| + | Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин. |
| | | |
- | Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.
| + | Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості. |
| | | |
- | <u>Допитливим</u>
| + | Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого Письма. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний. |
| | | |
- | Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову.
| + | Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря? |
| | | |
- | Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.
| + | Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію. |
| | | |
- | У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br>
| + | Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор. |
| | | |
- | '''<br>'''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br>
| + | - Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі. |
| | | |
- | <sub>Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу</sub> | + | Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій. |
| + | |
| + | <u>Допитливим</u> |
| + | |
| + | Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову. |
| + | |
| + | Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок. |
| + | |
| + | У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.<br><br><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. <br>2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? <br>3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.? <br> |
| + | |
| + | '''<br>'''''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> |
| + | |
| + | <sub>Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу</sub> |
| | | |
| <br> | | <br> |
Строка 92: |
Строка 101: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
| Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Версия 18:52, 20 января 2010
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Люблінська унія
ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ
Роком, що визначив подальшу долю України, став 1569. Тоді в польському місті Любліні було укладено угоду про об'єднання (унію) Польської та Литовсько-Руської держав в одну - Річ Посполиту. Відтоді українські землі опинилися під владою Польщі. Спочатку така зміна мало позначилася на українському житті. Проте з часом відмінності у вірі та мові, звичаях і традиціях, притаманні полякам й українцям, ставали дедалі відчутнішими.
Обидва народи вірили в Ісуса Христа, проте українці сповідували православ'я, а поляки - католицизм. Католицька церква була чужою для українців: мовою її відправ служила незрозуміла українцям латина. Тим часом поляки прагнули поширити вплив своєї церкви на приєднані українські землі. Для цього католицьке духівництво за підтримки деяких православних священиків вирішило об'єднати церкви. Року 1596 в місті Бересті відбулося об'єднання (унія) католицької та православної церков. Утворилася ще одна церква - греко-католицька, яку називали також уніатською. Греко-католицька церква зберігала традиційні православні обряди, але підпорядковувалася Папі Римському.
Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів серед українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний вчинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Тому шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження.
Життя українських земель упродовж 16 ст. було пов'язане з князівським родом Острозьких, бо саме ця старовинна шляхетська родина володіла їх більшою частиною. Особливої слави зажили князі Костянтин Іванович Острозький та його син Василь, який після смерті батька прибрав ім'я Костянтин.
Василь-Костянтин Острозький (1526-1608) уславивсякультурно-освітньою діяльністю. Він підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою. У своєму маєтку згуртував найосвіченіших українців. Знаходили прихисток у князівському замку й освічені вигнанці з інших країв. Так Острог перетворився на провідний осередок духовного життя тогочасної України.
Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання
Чому в середині 16 ст. освічені українці докладали зусиль для розвитку власної освіти?
ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
Мурована вежа Острозького замку впадала в очі здалеку. Кам'яне громаддя, оточене глибоким ровом і крутосхилим валом, служило надійним захистом для родинного гнізда князів Острозьких. Безпечно почувалися за мурами замку й численні книжники - вчені-любомудри, друкарі, поети, які приходили звідусіль на гостинне запрошення господаря. І саме туди, за Острозьку браму, до волинського осередку наук, прямував із далекої чужини грек Никифор.
- Сьогодні, Федоре, відпочинемо, - підбадьорив він свого колегу та учня. - Немає в цім краї володаря щирішого за старого князя Острозького.
А може, даремно ми відмовилися від пропозиції польського канцлера викладати в Замойській академії? - спитав учителя Федір. - Як на мене, слово канцлера важить більше, ніж обіцянки руського князя.
Що нам канцлер Речі Посполитої, коли йдемо до людини, багатство якої вдвічі перевищує прибутки всієї Польщі, - заперечив Никифор. - Незабаром, Федоре, ти побачиш не просто князя, а некоронованого короля руського. Проте запрошення в Острог не тільки вигідне, а й почесне. Адже йдемо до палкого прихильника православної віри, який не зрікся своїх переконань навіть задля польської корони.
Невдовзі колишній викладач грецьких наук одного з європейських університетів та його учень прибули до Острога. Почесних гостей провели до палацу, де їх зустрів князь Костянтин.
Вітальна промова господаря замку була пристрасною та доброзичливою. Князь оповідав про давню велич Київської Русі, яку можуть відродити освіта й ревне служіння батьківській вірі.
Чи не є занапащений Київ болісним докором нам, українським князям, які за незначні привілеї зреклися пам'яті й віри?! Чи не ми винні, що вже повновладно господарюють на наших землях чужинці-зайди?! - стурбовано завершив Костянтин.
Радо пристаємо, князю, до твоєї вельми шляхетної справи, - мовив гість. - Нехай із Острога по всій вашій землі розіллються повноводі ріки мудрості.
Почали ми, Никифоре, з підготовки до друку Святого Письма. Зібралися в Острозі вчені мужі, щоб здійснити цей величний задум. Тривалою та копіткою була праця. Одначе й славний кінець маємо. Ось де, поглянь, - князь обережно розгорнув велику книгу, - перша повна церковнослов'янська друкована Біблія - не як річ земна, але як дарунок небесний.
Гарна робота, - погодився грек. - Де ж знайшли такого вправного друкаря?
Дав притулок утікачеві з Московського царства Іванові Федоровичу. З ним і видрукували спочатку «Буквар», повторивши львівське видання, а трохи згодом - ось цю Біблію.
Про що ж тепер клопочешся, князю? -запитав Никифор.
- Тішить мене, що, переклавши Біблію, не розійшлися від мене книжники, а, навпаки, заповзялися тут, в Острозі, кожен до своєї справи: навчають дітей Божого слова, мов, музики, пишуть вірші та вчені трактати. Тож маю в Острозі не тільки друкарню, а й академію. Проте мрію, друже, щоб не поступалася Острозька академія європейським університетам. Волію, щоб викладалися тут граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика й астрономія, та так, аби ніхто нам не закидав із пихою та гонором, що зі слов'янських мов, бачте, жодна не може бути вченою. От і запросив тебе, знаного професора, на допомогу в цій справі.
Довго ще радилися князь і гість, як подолати наступ латиномовної церкви й науки, за високу вченість якої українцям доводиться платити надто дорого - мусять зрікатися власної мови й роду свого. Багато сперечалися, та в одному були несхитні: Острозька академія й надалі лишатиметься оборонницею батьківської віри та споконвічних традицій.
Допитливим
Чи знаєте ви, що перші українські друкарні з'явилися наприкінці 15 ст. у Кракові, тодішній столиці Польського королівства, до складу якого входила частина українських земель? їхнім власником був Швайпольт Фіоль. Року 1491 Фіоль видрукував кілька книжок для православних українців. Оформлені вони були так, як західноукраїнські рукописні книги, у післямовах вжито тогочасну українську літературну мову.
Із появою книгодрукування пов'язаний розвиток мистецтва гравюри, адже саме в техніці гравірування було виконано ілюстрації до друкованих книжок. Слово «гравюра» походить від французького слова ґравюр, що означає різьблення, а точніше відбиток на папері з дошки, на якій було вирізано (вигравіювано) малюнок.
У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федорович. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорбвича побачила світ церковна книга «Апостол». Того ж року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Незабаром Іван Федорович переїхав на запрошення князя Острозького до Острога, де 1581 р. видрукував (коштом князя) славнозвісну Біблію. Дотепер ученим відомо п'ять книжок, видрукуваних Федоровичем в Острозі.
Перевірте, про що дізналися й чого навчилися 1. Розкажіть про зміни в Україні після Люблінської унії. 2. Що ви дізналися про духовне життя українців за тих часів? 3. Чим пояснити особливе значення Острога в історії України 16 ст.?
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|