|
|
(2 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
| Конспект уроку до предмету [[Я і Україна|Я і Україна]], [[Я і Україна 1 клас|1 клас]]<br>'''''Тема: «'''''[[Весняні свята.|'''''Весняні свята''''']]'''''»'''''<br> | | Конспект уроку до предмету [[Я і Україна|Я і Україна]], [[Я і Україна 1 клас|1 клас]]<br>'''''Тема: «'''''[[Весняні свята.|'''''Весняні свята''''']]'''''»'''''<br> |
| | | |
- | <br> <u>'''Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки'''</u><br> | + | <br> <u>'''Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки'''</u><br> <br> |
- | <br> | + | |
| | | |
- | '''В''''''есняні обряди '''<br> | + | '''Весняні обряди '''<br> |
| | | |
| Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу. Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки. | | Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу. Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки. |
| | | |
- | [[Image:11800;lkl2.jpg|260px|писанка]]<br> | + | [[Image:11800;lkl2.jpg|260px|писанка]]<br> <br> |
- | <br> | + | |
| | | |
- | '''Демонстрація пісні «Писанки»''' | + | '''Демонстрація пісні «Писанки»''' |
| | | |
- | ...<br> | + | ...<br> |
| | | |
- | '''Розучування пісні В. Таловирі '''''''''«'''Писанки''''''»''' | + | '''Розучування пісні В. Таловирі '''''''''«'''Писанки''''''» |
| | | |
- | '''Караоке. Пісня '''''''''«'''Писанка'''»'''''' | + | '''Караоке. Пісня «Писанка»''' |
| | | |
- | 1. Ввечері матуся нас чарує, <br> | + | 1. Ввечері матуся нас чарує, <br> |
| | | |
- | Писанки на свято нам малює. <br> | + | Писанки на свято нам малює. <br> |
| | | |
- | Віск черпає пищиком із блюдця, <br> | + | Віск черпає пищиком із блюдця, <br> |
| | | |
- | Очі в мами лагідно сміються. <br> | + | Очі в мами лагідно сміються. <br> |
| | | |
- | Очі мами світяться у ласці, <br> | + | Очі мами світяться у ласці, <br> |
| | | |
- | Квітоньки на писанці зірчасті, <br> | + | Квітоньки на писанці зірчасті, <br> |
| | | |
- | А на другій півники та бджоли, <br> | + | А на другій півники та бджоли, <br> |
| | | |
- | Ми таких не бачили ніколи. <br> | + | Ми таких не бачили ніколи. <br> |
| | | |
- | 2. А на третій писанці – зірниці, <br> | + | 2. А на третій писанці – зірниці, <br> |
| | | |
- | Ще й під ними – золоті жар-птиці. <br> | + | Ще й під ними – золоті жар-птиці. <br> |
| | | |
- | На четвертій – олені та сарни, <br> | + | На четвертій – олені та сарни, <br> |
| | | |
- | А на п'ятій – рушничок прегарний <br> | + | А на п'ятій – рушничок прегарний <br> |
| | | |
- | Ввечері матуся нас чарує, <br> | + | Ввечері матуся нас чарує, <br> |
| | | |
- | Писанки на свято нам малює. <br> | + | Писанки на свято нам малює. <br> |
| | | |
- | Дивиться і тішиться матуся, <br> | + | Дивиться і тішиться матуся, <br> |
| | | |
| Я у неї малювати вчуся. | | Я у неї малювати вчуся. |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
- | '''Розповідь про писанки '''<br> | + | '''Розповідь про писанки '''<br> |
| | | |
| Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил. У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі. Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний. | | Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил. У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі. Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний. |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
- | '''Розповідь про Л. Дичко'''<br> | + | '''Розповідь про Л. Дичко'''<br> |
| | | |
| Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві. | | Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві. |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
- | <u>'''Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко'''</u> | + | <u>'''Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко'''</u> <br><br> |
- | <br> | + | |
| | | |
- | '''Аналіз прослуханого твору '''<br> | + | '''Аналіз прослуханого твору '''<br> |
| | | |
- | ''Який характер прослуханого твору? ''<br> | + | ''Який характер прослуханого твору? ''<br> |
| | | |
- | ''В якому темпі прозвучали „Українські писанки”? ''<br> | + | ''В якому темпі прозвучали „Українські писанки”? ''<br> |
| | | |
- | ''Який настрій залишився від прослуханого твору?'' | + | ''Який настрій залишився від прослуханого твору?'' |
| | | |
- | '''Підсумки уроку '''<br> | + | <br> |
| + | '''Підсумки уроку '''<br> |
| | | |
| Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.<br> | | Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.<br> |
Строка 82: |
Строка 80: |
| <br> '''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд»''''' '''''Сокором П. В.'''''<br> | | <br> '''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд»''''' '''''Сокором П. В.'''''<br> |
| | | |
- | <br>[[Category:Поняття_про_комп’ютерні_мережі,_їх_призначення._Типи_комп’ютерних_мереж_і_мережної_взаємодії._Презентація_уроку|Поняття_про_комп’ютерні_мережі,_їх_призначення._Типи_комп’ютерних_мереж_і_мережної_взаємодії._Презентація_уроку]] | + | <br> |
| + | |
| + | [[категория:Весняні свята. Конспект уроку і опорний каркас]] |
Текущая версия на 08:34, 11 октября 2012
Конспект уроку до предмету Я і Україна, 1 клас Тема: «Весняні свята»
Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки
Весняні обряди
Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та оповідачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнаємося про життя і працю, побут і традиції українського народу. Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпочинаються роботи в полі. Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки.

Демонстрація пісні «Писанки»
...
Розучування пісні В. Таловирі ''''«Писанки'»
Караоке. Пісня «Писанка»
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся.
Розповідь про писанки
Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найдавніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва. Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розписування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни. Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил. У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі. Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний.
Розповідь про Л. Дичко
Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різноманітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності. Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатством фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві.
Слухання. Варіації для фортепіано „Українські писанки” Л. Дичко
Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
В якому темпі прозвучали „Українські писанки”?
Який настрій залишився від прослуханого твору?
Підсумки уроку
Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає „побачити” музику.
Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд» Сокором П. В.
Предмети > Я і Україна > Я і Україна 1 клас > Весняні свята > Весняні свята. Конспект уроку і опорний каркас
|