Текущая версия на 18:34, 13 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Монополія. Хто такий монополіст?Повні уроки

Тема

• Монополія. Хто такий монополіст?

Тип уроку комбінований Задачі уроку Закріпити знання учнів про поняття "ринок" та "конкуренція". Дати означення поняттю "монополія" та ознайомити з основними концепціями формування монополії..

Хід уроку

• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Виникнення і сутність монополій

Наприкінці XIX сторіччя ринок чи ледве не вперше за свою багатовікову історію розвитку зіткнувся зі складними проблемами.  Виникнула  реальна погроза для  функціонування  конкуренції  (цього  необхідного  атрибута ринку).  На  шляху  конкуренції  виникнули  істотні  перешкоди  у  виді монополістичних утворень в економіці.

Історія  монополії  досягає  глибокої  старожитності.  Монополістичні тенденції в різних формах і в неоднаковому ступені виявляються на  всіх етапах розвитки ринкових процесів і супроводжують їх. Але їхня  новітня історія починається в останній третині XIX сторіччя, особливо  під  час економічної кризи 1873 р. Взаємозв'язок явищ  криз  і  монополій указує на одну з причин  монополізації,  як-от:  спробу  багатьох  фірм знайти порятунок кризових  потрясінь  у  монополістичній  практиці.  Не випадково монополії в тодішній економічній  літературі  одержали  назву “дітей кризи”.

Рис 1. Світова економічна криза 1873 року став рубежем, після якого капіталізм вступив в монополістичну стадію, в публікаціях соціалістів іменовану імперіалізмом - «вищої і останньою стадією».

Що являють собою монополістичні утворення?  Якщо  звернути  увагу  на промислове виробництво, то це окремі  значні  підприємства,  об'єднання підприємств,  господарські  товариства,  що  роблять  значну  кількість продукції визначеного виду, завдяки чому займають  домінуюче  положення на  ринку;  одержують  можливості  впливати  на  процес  ціноутворення, домагаючись вигідних цін; одержують більш високі (монопольні) прибули.

Отже, головною ознакою монопольного утворення (монополії)  є  заняття монопольного положення. Останнє  визначається  як  домінуюче  положення підприємця, що дає  йому  можливість  самостійно  або  разом  з  іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку визначеного товару.

Монопольне  положення  є   бажаним   для   кожного   підприємця   або підприємства. Воно дозволяє їм уникнути цілий ряд  проблем  і  ризиків, пов'язаних із конкуренцією, зайняти  привілейовану  позицію  на  ринку, концентруючи у своїх руках визначену  господарську  владу,  вони  мають можливість  із  позицій  сили  впливати  на  інших   учасників   ринку, нав'язувати їм свої умови.  Можна  вважати,  що  вони  нав'язують  свої контрагентам, а іноді і товариству свої особисті інтереси.

Форми і види монополій

Існують  різні  види  монополій,  що  можна  класифікувати  на  трьох основних: природна, адміністративна й економічна.

• Природна  монополія  виникає  внаслідок  об'єктивних   причин.   Вона відбиває  ситуацію,  коли  попит  на  даний  товар  у  кращому  ступені задовольняється однієї або декількома фірмами. У її основі  особливості технологій виробництва й  обслуговування  споживачів.  Тут  конкуренція неможлива або небажана. Прикладом  можуть  служити  энергозабезпечення, телефонні  послуги,  зв'язок  і  т.д.  У  цих  галузях  існує  обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство,  і  тому,  природно, вони займають монопольне положення на ринку.
• Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів.  З одного боку, це надання окремим фірмам виключного  права  на  виконання визначеного роду діяльності. З іншого боку, це організаційні  структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються  і  підпорядковуються різним  головкомам,  міністерствам,  асоціаціям.   Тут,   як   правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як один господарський суб'єкт  і  між  ними  не  існує  конкуренції.  Економіка колишнього Радянського Союзу належала до найбільше  монополізованого  у світі. Домінуючої там була саме адміністративна  монополія,  насамперед монополія всесильных  міністерств  і  відомств.  Більш  того,  існувала абсолютна монополія держави на організацію і керування  економікою,  що грунтувалася на пануючій державній власності на засоби виробництва.

• Економічна монополія  є  найбільше  поширеної.  Її  поява  обумовлена економічними причинами, вона  розвивається  на  основі  закономірностей господарського розвитку. Мова йде про підприємців, що зуміли  завоювати монопольне положення на  ринку.  До  нього  ведуть  два  шляхи.  Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному  збільшенні  його масштабів  шляхом  концентрації  капіталу.   Другий   (більш   швидкий) грунтується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим або  іншим  шляхом або за допомогою  обох,  підприємство  досягає  таких  масштабів,  коли починає домінувати на ринку.

Чиста монополія

Чиста монополія є одним з видів монополістичних етапів. Розглянемо її більш детально. Чиста монополія - ​​це ситуація, коли існує єдиний продавець товару, який не має близьких замінників. Під цим терміном розуміється і сам цей єдиний продавець товару. Ринок, де домінує монополія, знаходиться в різкому контрасті з повністю конкурентним ринком, на якому багато конкуруючих продавців пропонують для продажу стандартизований товар. У покупців, охочих споживати товар монопольної фірми, є тільки одне джерело пропозиції. У чистої монополії немає продавців-суперників, конкуруючих з нею на її ринку.

Поняття чистої монополії є абстракцією. Є дуже небагато (якщо і є) продуктів, у яких немає замінників. Місцева електрична компанія може бути єдиним продавцем електроенергії в районі, однак, електрику в безлічі своїх застосувань має замінники. Коли ціна електроенергії збільшується, його кількість, на яку пред'являється попит для використання в опалювальних цілях, знижується. Печі, що працюють на натуральному газі та нафті, є хорошими замінниками електричного обігріву. Таким же чином поштова служба США тільки на перший погляд є єдиним постачальником послуг з доставки листів. Її послуги можуть бути замінені службою експрес-доставок, телекомунікаціями, включаючи електронну передачу письмових повідомлень.

Рис 2. De Beers - міжнародна корпорація, яка займається видобутком, обробкою і продажем природних алмазів, а також виробництвом синтетичних алмазів для промислових цілей.

Рідко коли на національному чи світовому ринку є тільки один продавець. На "De Beers Consolidated Mines, Ltd., Of South Africa" ​​припадає близько 85% річних продажів алмазів. Хоча компанія не може вважатися чистою монополією, вона дуже близька до неї. Коли "De Beers" за місяць запропонує на продаж більше алмазів, то, за інших рівних умов, ціна на алмази впаде.

Хоча "De Beers" не є чистою монополією, вона продає дуже велику частку всіх купованих щорічно необроблених алмазів і може впливати на ціни на алмази, контролюючи їх кількість, яка пропонує на продаж. Це досить незвично, але чиста монополія частіше характерна для місцевих ринків, ніж для загальнонаціональних. Наприклад, якщо ви відвідуєте коледж в маленькому місті, то там може виявитися тільки один продавець підручників для коледжу. У книгарні була б місцева монополія на продаж різних підручників. Таким же чином в маленьких містечках може бути єдиний терапевт або єдиний зубний лікар, у яких тоді монополія на медичні та стоматологічні послуги в цьому районі. Ви стикаєтеся з місцевими монополіями на послуги щодня, тому що в більшості населених пунктів існує одна телефонна компанія, що забезпечує місцевий зв'язок. Подібним чином місцеві монополії надають такі комунальні послуги, як електрика, газ, транспорт. Проте діяльність багатьох з цих підприємств громадського користування регулюється урядовими агентствами з метою втримати ці підприємства від використання ними своєї монопольної влади у впливі на ціни.

Рис 3. Недосконала конкуренція — це згідно з економічною теорією така ситуація, в якій структура ринку не відповідає умовам для існування досконалої конкуренції.

Фірма володіє монопольною владою тоді, коли вона може впливати на ціну свого товару, змінюючи його кількість, що вона готова продати. Ступінь, до якої окремий продавець може використовувати монопольну владу, залежить від наявності близьких замінників його продукту і від його частки в загальних продажах на ринку. Щоб володіти монопольною владою, фірмі не потрібно бути чистою монополією. Необхідною передумовою для монопольної влади є те, щоб крива попиту на продукцію фірми була нахилена вниз, а не була горизонтальної, як у випадку конкурентної фірми. Коли у фірми є нахилена вниз крива попиту на її продукт, вона має здатність підвищувати або знижувати ціну шляхом зміни кількості товару, яку вона пропонує.

Рис 4. Ford Motor Company - північноамериканська автомобілебудівна компанія, виробник автомобілів під марками «Ford», «Lincoln» і Mercury.

Наприклад, хоча корпорація "Ford Motor Company" не володіє чистою монополією на виробництво і продаж автомобілів, вона могла б володіти монопольною владою, якщо б змогла піднімати ціну на свої машини, пропонуючи дилерам менша їх кількість. Вона могла б чинити так, якби крива попиту на її автомашини була б нахилена вниз. Це могло б статися, якби достатнє число покупців машин "Ford" розглядали їх як продукти, значно відрізняються від автомобілів конкуруючих виробників. "Ford" міг би також впливати на ціну автомобілів, якби його частка в загальному їх пропозиції була досить велика для того, щоб зробити автомобілі значно більш рідкісним на ринку товаром або, навпаки, наявними в достатку протягом даного періоду.

У крайньому, граничному випадку крива попиту на продукт, реалізований чистою монополією, є спрямованою вниз ринковою кривою попиту на цей продукт. Істотна відмінність між монополістичним ринком і конкурентним ринком полягає в здатності на монополізованому ринку певної фірми впливати на ціну, виручає за її товар. Фірма з монопольною владою є фірмою, яка на свій розсуд встановлює ціну на свій товар, а не приймає її як дане, як ринкову реальність.

Антимонопольна політика

Процес монополізації економіки має такі негативні наслідки:

• монополії придушують конкуренцію - важливу рушійну силу економічного прогресу;
• вони здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції i підвищуючи її ціну;
• схильні до уповільнення науково-технічного прогресу;
• схильні до хижацького використання природних ресурсів та забруднення довкілля;
• розорюють малий та середній бізнес;
• монополізують засоби масової інформації (пресу, paдio, телебачення), за допомогою яких впливають на свiдомiсть населення у необхідному їм напрямку;
• здійснюють тиск на уряд у пошуках неправомірних пільг та привілеїв тощо.

Монополія, як економічне явище, має результатами своєї діяльності певні наслідки. І негативні, нажаль, набагато переважають позитивні. Одним із найголовніших таких наслідків є придушення конкуренції, без якої неможливе нормальне існування ринку.

Щоб запобігти деяким із цих негативних наслідків, держава змушена проводити антимонопольну політику, до складу якої входить видання актів, законів, обмеження сфери впливу монополістичних об’єднань і, звісно, застосування різних санкцій до порушників ( від економічних (штрафи) до кримінальних (тюремні ув’язнення).

Антимонопольна політика ( сукупність заходів держави щодо припинення зловживання монопольним становищем з однієї сторони (тобто нагляд за дотриманням антимонопольного законодавства), та з іншої сторони створення нових монополій та монополістичних об’єднань. Основними обов’язками держави у її діяльності щодо проведення антимонопольної політики є створення антимонопольного законодавства, яке б регулювало діяльність вже існуючих монополій, а також прийняття законів, які б не допускали анти конкурентних дій, а також передбачали відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Ще однією функцією держави в цьому напрямку є створення органу або органів, які б слідкували за дотриманням законодавства, а також вносили пропозиції щодо змін законодавства даного напрямку.

Позитивні риси монополії

Монополії мають i суттєві позитивні риси. 3авдяки привласненню високих прибутків монопольні структури мають більше можливостей фінансувати науково–дослідні роботи, впроваджувати новітню техніку i технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників. Крім того, ефект "масштабу виробництва" великих підприємств дає змогу їм виробляти дешеву i якісну продукцію. Великі підприємства більш стiйкi в умовах криз, що зменшує рівень безробіття i соціальну напругу у суспiльствi.

Висновок

До завоювання підприємцями монопольного  становища на ринку ведуть такі основні шляхи, як конкуренція виробництва і централізація виробництва і капіталу.

Умови й особливості виникнення монополій безпосередньо пов'язані з рядом умов, за якими монополія існує. Серед них: відсутність досконалих замінників, відсутність можливості вільного входу на ринок (в галузь), тобто наявність вхідних бар'єрів (наявність у підприємств–монополістів патентів на продукцію чи застосовувану при її виробництва технологію; існування державних ліцензій; контроль монополістом джерел необхідної сировини чи інших спеціальних товарів; наявність значної економії на масштабі і т.д.).

Монопольного становища на ринку фірма може досягти  за допомогою заходів недобросовісної конкуренції (“грабіжницьке ціноутворення”, і т.д.).

Ще одним поширеним шляхом досягнення монопольного становища є змова між кількома великими фірмами.

Процес монополізації економіки має як позитивні так і негативні наслідки, проте ніхто не заперечує, що недоліків у монополії значно більше, і перший з них – практика встановлення монопольних цін, такі ціни створюють додаткові прибутки монополістам, а покупці змушені купувати товари за цінами вищими, ніж за умов конкурентного ринку. Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава змушена проводити антимонопольну політику.

Основні терміни

• Антимонопольна політика — економічна політика, спрямована на запобігання монопольній діяльності, її обмеження та припинення, а також на розвиток конкуренції.
• Конкуренція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.
• Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.

Контрольні завдання

• Дайте означення поняттю "монополія". Якими, на вашу думку, були передумови її виникнення?
• Чи можуть бути в монополії позитивні риси? Відповідь обгрунтуйте.
• Які заходи передбачає антимонопольна політика?
• Перерахуйте форми та види монополії.
• Що таке чиста монополія?

Список використаних джерел

• Мочерний С. Основи економічних знань. -  К.: Феміна, 1995.- т.14, 2.
• Самуельсон Поль. Економіка.-Львів: Світ, 1993.
• Дахно І.І. Антимонопольне право. Курс лекцій – К.: Четверта хвиля, 1998.
• Паламарчук В.О., Филюк Г.М. Державне регулювання природних монополій в Україні // Економіка. Фінанси. Право, 2001. №5.
• Основи економічної теорії: підручник: Кн.2/ за ред. Ю.Ніколенка. - К.:Либідь, 1998.-гл.3.

Над уроком працювали

Савчук Н.В., викладач ,

Добронецька Т.Б., викладач ,

Прокопенко Ю.А.

 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.