Текущая версия на 13:57, 31 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 11 клас>>Всесвітня історія 11 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Завершення та підсумки війни.Повні уроки

Тема:          Завершення та підсумки війни

Мета:     Події на існуючих фронтах, перемога союзників, помилки та ходи ворожих сторін 1944-1945 рр.

Структура уроку

1. Опитування домашнього завдання

2. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.

3. Дискусія робота  по групам

4. Домашнє завдання 

ХІД УРОКУ

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розгром Німеччини

 З початком 1945 р. розпочалися вирішальні бої по розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські і польські війська розгорнули Вісло-одерську операцію, яка згодом переросла у Берлінську. Протягом уже перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. 

  8 лютого 1945 р. війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, що зазнали значних витрат під час німецького наступу, почали операцію по форсуванню Рейну і захопленню Рура (промислового центру Німеччини). Ця операція супроводжувалась стратегічними бомбардуваннями Німеччини. Під час бомбардування Дрездена загинуло 135 тис. мирних громадян. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій, де можна було організувати опір. 26 квітня в районі Торгау відбулась зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня.

         9 квітня 1945 р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни разом з партизанами 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили у полон Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії та держави. Всі вони були страчені. Тіла Муссоліні та його коханки Петаччі були підвішені за ноги і виставлені на загальний огляд.

            Розвиваючи успіх союзницькі війська звільнили Баварію, західну Австрію і частину Чехії (міста Пльзен і Карлові Вари).

            Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція.      При обороні столиці рейху гітлерівське командування робило все для реалізації гасла: “Берлін залишиться німецьким!” Мобілізовувалося все населення, здатне тримати в руках зброю. Формувалися загони винищувачів танків з “гітлерюгенда”, житловi квартали перетворювались на фортецi. На оборонних роботах працювали близько 400 тис. чоловік. 

          З радянського боку у Берлінській операції брали участь війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського і 1-го Українського. Ними командували відповідно К.К.Рокоссовський, Г.К.Жуков і І.С.Конєв.

            Битва почалась 16 квітня. О 3-ій годині ранку за берлінським часом при світлі прожекторів в атаку пішли танки і піхота. Війська під командуванням Жукова наступали через так звані Зеєловські висоти. Гітлер приймає рiшення не втiкати на пiвдень, а особисто керувати боротьбою за Берлін.

            25 квітня невелике місто Торгау на березі Ельби стало відоме всьому світові. У цей день тут зустрілись передові частини 1-го Українського фронту і пiдрозділиамериканської армії.

Зустріч на р.Ельбі радянських, американських та англійських військових.

            Тим часом в Берліні бої йшли вже в центрі міста, де ворог чинив впертий опір. Майже кожен будинок доводилось брати штурмом. «На третій день боїв у Берліні,— згадував Жуков, — спеціально розширеною колією із Сілезького вокзалу було подано фортечні гармати, які відкрили вогонь по центру міста. Вага кожного їх снаряду становила півтонни. Оборона Берліна розліталась у пух і прах. Навіть в імперській канцелярії розуміють, що наближається розв’язка битви за столицю Німеччини...». 30 квітня було штурмом взято рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.

Прапор Перемоги над Рейхстагом. 30 квітня 1945 р.

             1 травня на командний пункт 8-ї Гвардійської армії було доставлено начальника генштабу сухопутних військ Німеччини генерала Кребса. Заявивши про те, що Гітлер 30 квітня покінчив життя самогубством (ще 28 квітня 1945 р. партизани Італії, виконуючи вирок народного трибуналу, розстріляли й повісили за ноги Муссоліні, його коханку і прибічників). 30 квітня 1945 р. Гітлер отруїв свою дружину Єву Браун та самого себе. Їхні трупи разом з трупом Геббельса, його дружини та їх шести дочок есесівці спалили у дворі), він запропонував розпочати переговори про перемир’я. Про це доповіли Сталіну, який зажадав вести переговори тільки про беззастережну капiтуляцiю.  Рештки німецьких військ на півночі Нiмеччини, притиснуті до узбережжя Балтійського моря, теж капітулювали. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал-фельдмаршал В.Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Це була Перемога.

В.Кейтель підписує Акт про беззастережну капітуляцію. Карлхорст (Німеччина), травень 1945 р.

          На ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною в Москві на Красній площі 24 червня було проведено парад, який увійшов в історію як Парад Перемоги. Марш зведених полків фронтів завершила колона солдатів, якi кинули до підніжжя мавзолею Леніна 200 прапорів розгромлених фашистських армій. Командував парадом маршал Радянського Союзу Рокоссовський, приймав парад заступник Верховного Головнокомандуючого маршал Жуков.

Ґеорґій Жуков (1896-1974) – Маршал Радянського Союзу

2. Кримська (Ялтинська) та Потсдамська конференції та їх рішення.

            Наближення завершення війни все гостріше ставило на порядок денний питання про повоєнний устрій Європи і світу. Розв`язанню цього питання були присвячені дві конференції Ялтинська і Потсдамська лідерів США, Англії і СРСР, що відбулися у 1945 р. Рішення прийняті на цих конференціях лягли в основу Ялтинської системи повоєнного світу, яка змінила Версальсько-Вашингтонську.

На Кримської конференції: В.Черчилль, Ф.-Д.Рузвельт, Й.Сталін. Ялта, 1945 р.

 4–11 лютого 1945 р. “велика трійка” зібралася в Ялті у тому ж складі, що і в Тегерані. Ця зустріч стала кульмінаційною в розвитку відносин між Сталiним, Рузвельтом і Черчиллем. Атмосфера майбутньої перемоги мов би відсовувала на другий план розбіжності і прагнення кожної із сторін зміцнити своє становище у післявоєнному світі. 3 багатьох питань вдалося досягти реальних домовленостей. Серед них — погодження принципів беззастережної капітуляції гітлерівської Німеччини: ліквідація таких її інститутів, як нацистська партія, репресивний апарат гітлерівського режиму, розпуск збройних сил, встановлення контролю над німецькою вiйськовою промисловiстю, покарання воєнних злочинців.

Важливим досягненням Ялтинської конференції стало рішення заснувати Організацію Об’єднаних Націй. Для прийняття статуту ООН сторони погодилися скликати конференцію в Сан-Франциско. Вирішено було питання і про участь Радянського Союзу у війні з Японією. Рузвельт вважав, що це необхiдно для якнайшвидшого закінчення війни на Далекому Сході. Саме тому вiн не заперечував проти пропозиції Сталіна зафіксувати у спецiальному документі повернення СРСР після перемоги над Японією Південного Сахалiну, Курильських островiв, вiдновлення права на Порт-Артур як військово-морської бази СРСР, забезпечення інтересів Радянського Союзу в порту Дайрен на території Китаю. 

Не було до кiнця погоджено питання про післявоєннi зони окупації Німеччини, про репарації на користь переможцiв. Радянська сторона запропонувала стягувати репарації не грошима, а натурою — одночасним вилученням устаткування підприємств, суден, рухомого складу залізниць, товарними поставками протягом десяти рокiв. Найбільш складними були дискусії з польських проблем. Якщо питання про кордони Польщi з СРСР було в принципі вирішено — кордон повинен проходити по “лінії Керзона” з деякими відхиленнями на користь Польщі, щодо західного кордону було сказано лише в загальній формі: “Польща повинна дістати істотне прирощення на півночі і на заході”. Питання, з яким польським урядом мати справу, остаточно вирішити не вдалось. Зрештою його було відкладено, а в декларації “Про Польщу” говорилось, що “дiючий нині в Польщі Тимчасовий уряд повинен бути... реорганізований на більш широкій демократичній основі з включенням демократичних дiячів із самої Польщі і поляків із-за кордону ”.

             Решта нерозв`язаних питань була розглянута на Потсдамській конференції (17 липня – 2 серпня 1945 р.), що відбулась по завершенню бойових дій в Європі.

            У складі її учасників відбулися зміни: інтереси США представляв Г.Трумен, який став президентом після смерті Ф.Рузвельта, У.Черчілля з 28 липня змінив новообраний прем’єр-міністр К.Еттлі. Тільки Сталін залишився з “Великої трійки”.

            В центрі уваги стояло німецьке питання: демілітаризації та денацифікація країни, покарання воєнних злочинців, репарації, кордони Німеччини з сусідами та ін.  В порядок денний були включені питання про мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Фінляндією. 

3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі

            Розгром нацистської Німеччини не означало припинення Другої світової війни. Японія ще продовжувала чинити опір союзникам.

            На кінець 1944 р. США фактично знищили японський флот, що на даному театрі бойових дій мало визначальний характер. Отримана на морi перемога дала змогу США звiльнити вiд японських військ Фiлiппiни та ряд тихоокеанських островiв.   Японці були сповнені рішучості битися до останнього. Про це свідчили бої за острови Іводзіма і Окінава. Так, для захоплення невеликого острова Окінави, який захищало 120 тис. японське угруповання,  американській 500-тисячній армії при повній перевазі на морі і в повітрі знадобилося два місяці запеклих боїв (травень-червень 1945 р.). Японці лише тоді припинили опір, коли загинув останній захисник. 

            Розуміючи, що бої за Японію будуть не менш запеклими і кривавими, американське керівництво наважилось на використання проти Японії нової зброї – атомної бомби. Хоча у більшій мірі рішення про атомне бомбардування мало політичне значення: показати всьому світу, зокрема СРСР, могутність США.

Ядерний вибух

            6 серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну з Японією, з важкого американського бомбардувальника Б-29 на японське місто Хіросіму було скинуто атомну бомбу. 9 серпня цей “експеримент” повторили на місті Нагасакі. Загальна кількість загиблих досягла 200 тис. чоловік. Кількість постраждалих сягнула 500 тис. чол. Виправдати застосування атомної зброї проти мирних жителів неможливо.

Нагасакі після вибуху американської атомної бомби

З радіозвернення імператора Хірохіто до японського народу 14 серпня 1945 р.

            “…Насправді ми оголосили війну Америці і Британії зі щирого бажання  забезпечити самозбереження Японії і стабілізації Східної Азії, ніяким чином не збираючись здійснювати територіальних придбань, не обмежувати суверенітету інших націй.

            Але тепер війна триває майже чотири роки. Незважаючи на максимальні зусилля кожного – доблесну боротьбу наших армій, флоту, невтомиме усердя наших державних службовці і віддану службу нашого 100-міліонного народа – воєнна ситуація не змінилась на користь Японії. Крім того, противник почав застосовувати нову, найбільш жорстоку бомбу, чия можливість знищувати велику кількість невинних життів справді неосяжна. Якщо ми продовжимо битися, це не тільки призведе до остаточного смерті японської нації, але також приведе до повного зникнення людської цивілізації..."

             Під ударами радянської армії японські війська складають зброю. В полон було взято близько 640 тис. чоловік. 1 вересня радянський десант висаджується на південні острови Курильської гряди. Вся кампанія радянських військ проти Японії тривала 24 дні. Втрати японських військ складали 84 тис., радянські –12 тис. убитими.

            2 вересня 1945 р. у Токiйськiй бухтi, на борту американського крейсера “Міссурі”, у присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акта про беззастережну капітуляцію Японії.

Підписання Акта про капітуляцію Японії. 1945 р.

             Закінчення війни проти Японії передбачало укладення мирного договору з нею. Проте, США, порушивши свої попередні домовленості, відмовились передати підготовку мирного договору з Японією Раді міністрів закордонних справ, відкладали вирішення питання про мирне урегулювання в Тихоокеанському басейні.

            Японія і захоплені нею території були розділені на окупаційні зони між США, СРСР, Англією, Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону і 6 вересня 1945 р. американські війська висадились на її території.

4. Результати Другої світової війни.

             З усіх континентів найбільш постраждала Європа. Її поля були зорані траншеями, окопами, нашпиговані мінами, снарядами, осколками. Багато міст і сіл було зруйновано вщент. Мільйони людей залишились без крову, опинилися на чужині. Промислове виробництво у країнах Європи скоротилося на 40%. Сильно постраждали всі види транспорту. Фінансове становище більшості воюючих країн стало катастрофічним. Всюди бушувала інфляція. Франк похудшав на 80%, фунт – на 38%. Англії навіть довелося продати 19% своєї закордонної власності. Щоб стабілізувати фінансовий стан. Значних збитків зазнало і сільське господарство: впала врожайність, незасіяними залишались великі площі. Великих змін зазнала якість і чисельність робочої сили.

            Друга світова війна була складним політичним і соціальним явищем. Протягом шести років її характер і цілі учасників змінювались. Досвід війни показав, що в ній велику роль відіграють політичні домагання лідерів. Амбіції державних керманичів особливо зросли на завершальному етапі війни, коли війська за наказами своїх головнокомандуючих, незважаючи ні на які людські втрати, прагнули захопити якомога більше територій, аби досяг нути повоєнних геополітичних переваг.

            Але головним підсумком війни був розгром нацистської Німеччини, фашистської Італії і мілітаристської Японії. Ніщивної поразки зазнав фашизм (нацизм) – одна з найбільш реакційних і людиноненависницьких моделей тоталітаризму. Фашистські режими були ліквідовані, фашистські партії заборонені, фашистські ватажки справедливо покарані. Дискредитувала себе фашистська (нацистська) ідеологія.

            Перемогою над фашизмом була перемогою демократії і гуманізму. Завдяки їй демократія зміцнила свої позиції у світі. Стала визначальною силою суспільного розвитку.

            Однак перемога не усунула всіх суперечностей у світі. Для народів Східної Європи і частини країн Азії перемога над фашизмом і мілітаризмом не стала торжеством свободи і демократії, обернулася насадженням тоталітаризму але радянського зразку. Тоталітаризм радянського зразку (комунізм) завдяки тимчасовому союзу з демократичними країнами і спільній перемозі над фашизмом зміцнив свої позиції у світі, розширив ареал свого панування і  кинув виклик тій же демократії і свободі.

            Стратегічна мета – покінчити з тоталітаризмом, яку виношували найбільш сміливі і далекоглядні політики Заходу, не була досягнута. У такій ситуації стало формуватися протиборство між Сходом і Заходом, комунізмом і демократією. Уособленням цієї боротьби стало протиборство двох наддержав — США і СРСР, що вилилося у «холодну війну»: нестримну гонку озброєнь, неприховану недовіру й ворожнечу протилежних таборів.

           Друга світова війна змінила не тільки політичну карту світу, але й долю цілих народів, зокрема, депортованих і тих, що були піддані масовому геноциду (євреї, цигани, серби тощо). Відбувся розкол окремих народів і країн на два державні формування (В’єтнам, Корея, Німеччина, Китай), що на довгі роки затримало процес їхнього об’єднання.

            Друга світова війна дала могутній поштовх розвитку науки й техніки. До найбільших відкриттів періоду війни слід віднести виготовлення спільними зусиллями вчених кількох країн атомної бомби, що зрештою позначилося на всьому розвитку науки й техніки. Радарні установки, що були винайдені в Англії для виявлення німецьких повітряних армад, дали могутній поштовх для подальшого розвитку радіоелектроніки. А в цілому, обидва ці напрямки у галузі фізики сприяли форсованому розвитку кібернетики.

            Німцям вдалося, хоча й на кінець вiйни, приступити до серійного виготовлення літаків з реактивними двигунами. До серйозних відкриттів періоду війни відносяться і німецькі ракети ФАУ-1 та ФАУ-2, що в подальшому зусиллями вчених США та СРСР трансформувалися у ракети-носії ядерної зброї та космічних кораблів.

            Величезний парадокс науки полягав у тому, що зусилля вчених підпорядковувалися винайденню ефективніших засобів масового знищення людей, а не засобів їхнього захисту.

 Запитання і запитання:

1.    Назвіть ключові події останнього етапу війни?

2.    За словами англійського історика Л.Гарта, військова політика Англії у 1939-1945 рр. визначалася принципом: “Під час ведення війни треба постійно пам`ятати про ті цілі, яких ви прагнете досягти після війни”. Розкрийте зміст цього висловлювання й підтвердіть його фактами з історії Другої світової війни.

3.    З’ясуйте основні рішення Кримської і Потсдамської мирних конференцій. Як було розв`язано німецьке питання? Як було розв`язано польське питання?

4.    Яка роль Берлінської операції у Другій світовій війні? Чому Берлінську операції здійснювали радянські війська, а не війська союзників?

5.    Що зумовило вступ СРСР у війну проти Японії?

6.    Яку мету переслідували США, застосовуючи атомні бомби проти Японії?

7.    Поміркуйте над причинами поразки Німеччини та її союзників і перемоги країн Антигітлерівської коаліції.

8.    Кому належить головна заслуга у перемозі в Другій світовій війні?

9.    Які основні підсумки Другої світової війни?

Список використаної літератури:

1.За основу взятий  тематичний план вчителя історії м.Луцька ЗОШ №1 Супрун Л.С.

2.За основу взятий урок з Всесвітньої історії Яковлева Дениса Александровича (Росія) 

3.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія. - 2010 рік 

4.Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія. - 2010 рік 

5.П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас. - 2010 рік

6.Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик 1. Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи. - 2010 рік

8.Е. Хобсбаум Вік крайнощів: Історія світу, 1914-1991. - 2009 рік

Скомпоновано та відредактовано Муха О.

Над уроком працювали

Супрун Л.С.

Муха О.

Бидрін Л.О.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.