'''Мета:''' Окреслити причини виникнення і розвитку міст
'''Завдання:''' Вивчити умови переміщення населення із сільських місцевостей, створення міст і самоуправління.
'''Завдання:''' Вивчити умови переміщення населення із сільських місцевостей, створення міст і самоуправління.
Строка 17:
Строка 17:
2. Розповідь нової теми
2. Розповідь нової теми
-
<br> Перші європейські середньовічні міста почали виникати у Х – ХІІІ ст. Селяни стали виробляти більше продукції і прагнули вигідно її продати. Для цього слід було перебратися поближче до великих маєтків, жвавих доріг, поселень, заток, мостів – словом знайти покупців на городину, плоди та ягоди. Продукцію обмінювали також на речі. Розвинулося ремісництво – виготовлення різноманітних предметів домашнього вжитку, реманенту. Їх також можна було продавати. Тому із часом ремісництво відокремилося від сільського виробництва.
+
<br> Перші європейські середньовічні міста почали виникати у Х – ХІІІ ст. Селяни стали виробляти більше продукції і прагнули вигідно її продати. Для цього слід було перебратися поближче до великих маєтків, жвавих доріг, поселень, заток, мостів – словом знайти покупців на городину, плоди та ягоди. Продукцію обмінювали також на речі. Розвинулося ремісництво – виготовлення різноманітних предметів домашнього вжитку, реманенту. Їх також можна було продавати. Тому із часом ремісництво відокремилося від сільського [[Закон_спадної_продуктивності_факторів_виробництва|виробництва]].
{{#ev:youtube|tf6jimtZhtM }}
{{#ev:youtube|tf6jimtZhtM }}
Строка 23:
Строка 23:
Поступово місця торгівлі й ремесла розросталися, для безпеки їх обносили муром. Тут селилися купці, цирульники, візники, пекарі, слуги – всі, хто міг прогодуватися між людьми. Вони ставали міськими жителями.
Поступово місця торгівлі й ремесла розросталися, для безпеки їх обносили муром. Тут селилися купці, цирульники, візники, пекарі, слуги – всі, хто міг прогодуватися між людьми. Вони ставали міськими жителями.
<br> [[Image:Prychyny mist.jpg|460px|причини виникнення міст]]
<br>
<br>
-
Так було в Італії, де з’явилися Генуя, Венеція, Флоренція, Піза, Неаполь. Вже в ті часи половина населення були городянами. Згодом міста постали у Франції та Нідерландах, Німеччині та Англії та інших землях. Річки теж приваблювали людність – міста почали будуватися на судноплавних ріках Дунаї та Рейні. Населення в містах за нинішніми мірками було небагато – приблизно 1–3 тис. Найбільші міста на той час – Севілья, Кордова, Париж, Мілан, Лондон, Флоренція. В них жило 50-100 тис. Типове середньовічне місто мало стіни, цитаделі, собор, ратушу, площу.
+
Так було в Італії, де з’явилися Генуя, Венеція, Флоренція, Піза, Неаполь. Вже в ті часи половина населення були городянами. Згодом міста постали у Франції та Нідерландах, Німеччині та Англії та інших землях. Річки теж приваблювали людність – міста почали будуватися на судноплавних ріках Дунаї та Рейні. Населення в містах за нинішніми мірками було небагато – приблизно 1–3 тис. Найбільші міста на той час – Севілья, Кордова, Париж, Мілан, [[Джек_Лондон._«Любовь_к_жизни»|Лондон]], Флоренція. В них жило 50-100 тис. Типове середньовічне місто мало стіни, цитаделі, собор, ратушу, площу.
-
<br> [[Image:Ratusha.jpg]]
+
<br> [[Image:Ratusha.jpg|460px|Міська ратуша]]
''Міська ратуша – символ самоврядування''
''Міська ратуша – символ самоврядування''
-
<br> Дзвіниця була важливим елементом міського краєвиду – її сигнали повідомляли про важливі життєві події: напад ворогів, пожежу, хвороби. Також у містах могли розташовуватись укріплені палаци феодалів. У багатьох містах навіть чеканили свої монети. Фінансами вже тоді вигідно для себе розпоряджалися лихварі – особи, які давали гроші в борг. Будинки зводилась дво-триповерхові, причому верхні поверхи були більшими й нависали над нижнім. Так заощаджувалось місце. Пожежі нищили їх (спершу вони були дерев’яними), бо забудова була щільною.
+
<br> Дзвіниця була важливим елементом міського краєвиду – її сигнали повідомляли про важливі життєві події: напад ворогів, пожежу, хвороби. Також у містах могли розташовуватись укріплені палаци феодалів. У багатьох містах навіть чеканили свої монети. [[Основні_складники_процесу_управляння:_управління_виробництвом,_персоналом,_фінансами,_збутом|Фінансами]] вже тоді вигідно для себе розпоряджалися лихварі – особи, які давали гроші в борг. Будинки зводилась дво-триповерхові, причому верхні поверхи були більшими й нависали над нижнім. Так заощаджувалось місце. Пожежі нищили їх (спершу вони були дерев’яними), бо забудова була щільною.
-
[[Image:Vulyci.jpg]]
+
[[Image:Vulyci.jpg|460px|вулиці]]
''Такі вулиці – звичні для давніх міст''
''Такі вулиці – звичні для давніх міст''
Строка 43:
Строка 43:
Вузькими вулицями важко було пересуватись – двом вершникам іноді неможливо навіть розминутися. Вночі важко було знайти дорогу – освітлення тоді не застосовували. Посеред вулиці – канава із нечистотами, стічними водами. Каналізації, звісно, тоді не було, немощені вулиці від дощів розкисали, а в спеку вкривалися пилюкою. Показово, що король Фрідріх ІІІ одного разу застряг із конем у багнюці – кращої дороги не знайшлося навіть для монарха.
Вузькими вулицями важко було пересуватись – двом вершникам іноді неможливо навіть розминутися. Вночі важко було знайти дорогу – освітлення тоді не застосовували. Посеред вулиці – канава із нечистотами, стічними водами. Каналізації, звісно, тоді не було, немощені вулиці від дощів розкисали, а в спеку вкривалися пилюкою. Показово, що король Фрідріх ІІІ одного разу застряг із конем у багнюці – кращої дороги не знайшлося навіть для монарха.
-
[[Image:Gracc fridrih.jpg]]
+
[[Image:Gracc fridrih.jpg|460px|Місто Грац]]
''Місто Грац, в якому жив король Фрідріх ІІІ''
''Місто Грац, в якому жив король Фрідріх ІІІ''
Строка 51:
Строка 51:
{{#ev:youtube|njadECKeZJE}}
{{#ev:youtube|njadECKeZJE}}
-
У середині ХІІ ст. між розвинутими містами загострилася боротьба за політичну першість. Виникла криза, що вплинула на фінансовий стан міст. Міста Франції, Іспанії, Англії відстояли свої економічні інтереси, а в німецьких і фламандських взяли верх торгові корпорації. Життя у середньовічному місті не можна назвати спокійним і комфортним. На жителя чигали різноманітні небезпеки: жорстокий феодал, бідність, хвороби від антисанітарії, напад ворогів, пожежі. Проте виникнення міст – це неабиякий крок у розвитку держави.
+
У середині ХІІ ст. між розвинутими містами загострилася боротьба за політичну першість. Виникла криза, що вплинула на фінансовий стан міст. Міста Франції, [[Громадянська_війна_в_Іспанії_(1936—1939_рр.)|Іспанії]], Англії відстояли свої економічні інтереси, а в німецьких і фламандських взяли верх торгові корпорації. Життя у середньовічному місті не можна назвати спокійним і комфортним. На жителя чигали різноманітні небезпеки: жорстокий феодал, бідність, хвороби від антисанітарії, напад ворогів, пожежі. Проте виникнення міст – це неабиякий крок у розвитку держави.
{{#ev:youtube| esv0H6VwirE }}
{{#ev:youtube| esv0H6VwirE }}
-
Жителів міст у Німеччині звали бюргерами. (по-німецьки Burg – фортеця). У Франції була інша назва цього стану – буржуа, в Італії – пополани. Але так звали лише повноправних громадян, які мали свої будинки чи майстерні. Вони виготовляли і продавали городянам і селянам необхідні для життя речі. Заможні купці торгували вже не з жителями, а з іншими містами й навіть країнами. Вищі стани суспільства – духовенство і сеньйори володіли не лише майном – вони належали до управлінської еліти міста – патриціату. Бідних жителів звали плебеями. Місто стояло на землі феодала, тому городяни залежали від його волі. Насамперед феодал прагнув отримати від жителів щонайбільше прибутків. Борючись проти свавілля, прагнучи здобути більше прав, мешканці об’єднувались. Так започаткувалось загальноєвропейське явище – комунальний рух, метою якого була організація самоврядування. Викуповуючи у феодала певні права, городяни зафіксовували це в особливих документах – хартіях.
+
Жителів міст у Німеччині звали бюргерами. (по-німецьки Burg – фортеця). У Франції була інша назва цього стану – буржуа, в Італії – пополани. Але так звали лише повноправних громадян, які мали свої будинки чи майстерні. Вони виготовляли і продавали городянам і селянам необхідні для життя речі. Заможні купці торгували вже не з жителями, а з іншими містами й навіть країнами. Вищі стани суспільства – духовенство і сеньйори володіли не лише майном – вони належали до управлінської еліти міста – патриціату. Бідних жителів звали плебеями. Місто стояло на землі феодала, тому городяни залежали від його волі. Насамперед феодал прагнув отримати від жителів щонайбільше [[Лабораторна_робота_на_тему:_«Визначення_поточної_вартості_майбутніх_прибутків_і_витрат»|прибутків]]. Борючись проти свавілля, прагнучи здобути більше прав, мешканці об’єднувались. Так започаткувалось загальноєвропейське явище – комунальний рух, метою якого була організація самоврядування. Викуповуючи у феодала певні права, городяни зафіксовували це в особливих документах – хартіях.
+
<br>
-
+
[[Image:Hartiya2.jpg|300px|Aнглійський король Джон підписує «Велику Хартію вольностей»]]
-
[[Image:Hartiya2.jpg]]
+
''Aнглійський король Джон підписує «Велику Хартію вольностей», 1215 р.''
''Aнглійський король Джон підписує «Велику Хартію вольностей», 1215 р.''
Строка 65:
Строка 65:
<br>
<br>
-
Інколи боротьба за права тривала особливо довго. Скажімо, жителі міста Лана, що у Франції, більше двохсот років наполягали на самоврядуванні.
+
Інколи боротьба за права тривала особливо довго. Скажімо, жителі міста Лана, що у Франції, більше двохсот років наполягали на [[Місцеве_самоврядування|самоврядуванні]].
Про справу врешті дізнався монарх і вирішив - жителями повинні керувати його міністри, оскільки сторони ніяк не досягнуть згоди.
Про справу врешті дізнався монарх і вирішив - жителями повинні керувати його міністри, оскільки сторони ніяк не досягнуть згоди.
-
[[Image:Hartiya.jpg]]
+
[[Image:Hartiya.jpg|460px|Хартія вольностей]]
''Хартія вольностей''
''Хартія вольностей''
Строка 75:
Строка 75:
<br> У тих випадках, коли городяни перемагали, вони створювали магістрат – орган міської влади. Далі вже вони самі розпоряджалися податками, організовували військо, суд.
<br> У тих випадках, коли городяни перемагали, вони створювали магістрат – орган міської влади. Далі вже вони самі розпоряджалися податками, організовували військо, суд.
-
[[Image:Magystrat.jpg]]
+
[[Image:Magystrat.jpg|460px|Магістрат у місті Вердау]]
''Магістрат у місті Вердау (Німеччина)''
''Магістрат у місті Вердау (Німеччина)''
-
<br> Це прогресивне явище зафіксували у фольклорі – наприклад, є давня приказка: «Міське повітря робить людину вільною». Ймовірно, походить вона від фактів: кожен, хто прожив у місті рік і один день, вважався відтоді вільним, якщо ніхто не довів його рабське походження. Згадана норма, приміром, зазначена у документі про права, дарованому місту Гослару німецьким імператором Фрідріхом ІІ. Якщо ж мирні перемовини жителів і феодалів про надання права городянам не наближали жадане самоуправління, то словам заступала місце зброя. Заради волі люди ризикували життям.
+
<br> Це прогресивне явище зафіксували у [[Казка_як_жанр_фольклору|фольклорі]] – наприклад, є давня приказка: «Міське повітря робить людину вільною». Ймовірно, походить вона від фактів: кожен, хто прожив у місті рік і один день, вважався відтоді вільним, якщо ніхто не довів його рабське походження. Згадана норма, приміром, зазначена у документі про права, дарованому місту Гослару німецьким імператором Фрідріхом ІІ. Якщо ж мирні перемовини жителів і феодалів про надання права городянам не наближали жадане самоуправління, то словам заступала місце зброя. Заради волі люди ризикували життям.
-
3. Учитель повторює з класом поняття.
+
3. Учитель повторює з класом поняття.
Повторюємо поняття:
Повторюємо поняття:
Строка 88:
Строка 88:
*Лихвар
*Лихвар
*Бюргер
*Бюргер
-
*Патриціат
+
*Патриціат
*Плебеї
*Плебеї
-
*Комунальний рух
+
*Комунальний рух
*Хартія Магістрат
*Хартія Магістрат
4. Учитель перевіряє набуті знання.
4. Учитель перевіряє набуті знання.
+
<br>
+
'''''Питання для самоперевірки:'''''
-
''Питання для самоперевірки:''
+
''1. Розкажіть, чому селяни стали перебиратись до маєтків феодалів, доріг, мостів?''
-
1. Розкажіть, чому селяни стали перебиратись до маєтків феодалів, доріг, мостів?
+
''2. Що стало причиною виникнення міст?''
-
2. Що стало причиною виникнення міст?
+
''3. Які найбільші середньовічні міста ви знаєте?''
-
3. Які найбільші середньовічні міста ви знаєте?
+
''4. В який документ записувались права городян?''
-
4. В який документ записувались права городян?
+
''5. Як називається орган міського самоуправління?''
-
5. Як називається орган міського самоуправління?
+
<br>
+
<br>
+
''Творче завдання:'' Уявіть, що ви громадяни середньовічного міста, і добиваєтесь деяких прав. Складіть хартію, зазначивши, на які вольності ви претендуєте.
+
<br>
-
+
'''6. Домашнє завдання:'''
-
''Т''''ворче завдання:'' Уявіть, що ви громадяни середньовічного міста, і добиваєтесь деяких прав. Складіть хартію, зазначивши, на які вольності ви претендуєте.
+
-
+
-
+
-
+
-
6. Домашнє завдання:
+
1. Повторення пройденого матеріалу.
1. Повторення пройденого матеріалу.
Строка 123:
Строка 123:
2. Позначити на карті міста, які в середньовіччі мали по 50-100 тис. жителів.
2. Позначити на карті міста, які в середньовіччі мали по 50-100 тис. жителів.
-
<br> ''Література:''
+
<br> '''Література:'''
1. Урок на тему: «Управління в середньовічній державі», Бутков К. О., м.Тернопіль
1. Урок на тему: «Управління в середньовічній державі», Бутков К. О., м.Тернопіль
Строка 131:
Строка 131:
3. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
3. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
-
4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
+
4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
-
5. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;
+
5. Кардіні Ф. [[Людина_Середньовіччя._Повні_уроки|Середньовіччя]]. – Х.: Ранок, 2004;
6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
Строка 143:
Строка 143:
9. mid-ages.ru
9. mid-ages.ru
+
<br>
+
''Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим ''
-
''Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим ''
+
<br>
+
----
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
-
Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишіть нам].
+
Бутков К. О.
-
Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - [http://xvatit.com/forum/ Освітній форум].
+
Соловйов С.Г.
+
----
+
+
<br>
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Мета: Окреслити причини виникнення і розвитку міст
Завдання: Вивчити умови переміщення населення із сільських місцевостей, створення міст і самоуправління.
Хід уроку:
1. Перевірка домашнього завдання
2. Розповідь нової теми
Перші європейські середньовічні міста почали виникати у Х – ХІІІ ст. Селяни стали виробляти більше продукції і прагнули вигідно її продати. Для цього слід було перебратися поближче до великих маєтків, жвавих доріг, поселень, заток, мостів – словом знайти покупців на городину, плоди та ягоди. Продукцію обмінювали також на речі. Розвинулося ремісництво – виготовлення різноманітних предметів домашнього вжитку, реманенту. Їх також можна було продавати. Тому із часом ремісництво відокремилося від сільського виробництва.
Поступово місця торгівлі й ремесла розросталися, для безпеки їх обносили муром. Тут селилися купці, цирульники, візники, пекарі, слуги – всі, хто міг прогодуватися між людьми. Вони ставали міськими жителями.
Так було в Італії, де з’явилися Генуя, Венеція, Флоренція, Піза, Неаполь. Вже в ті часи половина населення були городянами. Згодом міста постали у Франції та Нідерландах, Німеччині та Англії та інших землях. Річки теж приваблювали людність – міста почали будуватися на судноплавних ріках Дунаї та Рейні. Населення в містах за нинішніми мірками було небагато – приблизно 1–3 тис. Найбільші міста на той час – Севілья, Кордова, Париж, Мілан, Лондон, Флоренція. В них жило 50-100 тис. Типове середньовічне місто мало стіни, цитаделі, собор, ратушу, площу.
Міська ратуша – символ самоврядування
Дзвіниця була важливим елементом міського краєвиду – її сигнали повідомляли про важливі життєві події: напад ворогів, пожежу, хвороби. Також у містах могли розташовуватись укріплені палаци феодалів. У багатьох містах навіть чеканили свої монети. Фінансами вже тоді вигідно для себе розпоряджалися лихварі – особи, які давали гроші в борг. Будинки зводилась дво-триповерхові, причому верхні поверхи були більшими й нависали над нижнім. Так заощаджувалось місце. Пожежі нищили їх (спершу вони були дерев’яними), бо забудова була щільною.
Такі вулиці – звичні для давніх міст
Вузькими вулицями важко було пересуватись – двом вершникам іноді неможливо навіть розминутися. Вночі важко було знайти дорогу – освітлення тоді не застосовували. Посеред вулиці – канава із нечистотами, стічними водами. Каналізації, звісно, тоді не було, немощені вулиці від дощів розкисали, а в спеку вкривалися пилюкою. Показово, що король Фрідріх ІІІ одного разу застряг із конем у багнюці – кращої дороги не знайшлося навіть для монарха.
Місто Грац, в якому жив король Фрідріх ІІІ
Жителі огороджували свої садиби, в яких часто тримали худобу, мали садки, городи. За межею міста городяни також мали виноградники, земельні наділи, пасовища. Місто, як вже згадувалось, будувалося за принципом фортеці. Тому до нього можна було потрапити лише через браму. Для цього слід було пройти міст над ровом – у разі нападу ворогів він підіймався.
У середині ХІІ ст. між розвинутими містами загострилася боротьба за політичну першість. Виникла криза, що вплинула на фінансовий стан міст. Міста Франції, Іспанії, Англії відстояли свої економічні інтереси, а в німецьких і фламандських взяли верх торгові корпорації. Життя у середньовічному місті не можна назвати спокійним і комфортним. На жителя чигали різноманітні небезпеки: жорстокий феодал, бідність, хвороби від антисанітарії, напад ворогів, пожежі. Проте виникнення міст – це неабиякий крок у розвитку держави.
Жителів міст у Німеччині звали бюргерами. (по-німецьки Burg – фортеця). У Франції була інша назва цього стану – буржуа, в Італії – пополани. Але так звали лише повноправних громадян, які мали свої будинки чи майстерні. Вони виготовляли і продавали городянам і селянам необхідні для життя речі. Заможні купці торгували вже не з жителями, а з іншими містами й навіть країнами. Вищі стани суспільства – духовенство і сеньйори володіли не лише майном – вони належали до управлінської еліти міста – патриціату. Бідних жителів звали плебеями. Місто стояло на землі феодала, тому городяни залежали від його волі. Насамперед феодал прагнув отримати від жителів щонайбільше прибутків. Борючись проти свавілля, прагнучи здобути більше прав, мешканці об’єднувались. Так започаткувалось загальноєвропейське явище – комунальний рух, метою якого була організація самоврядування. Викуповуючи у феодала певні права, городяни зафіксовували це в особливих документах – хартіях.
Aнглійський король Джон підписує «Велику Хартію вольностей», 1215 р.
Інколи боротьба за права тривала особливо довго. Скажімо, жителі міста Лана, що у Франції, більше двохсот років наполягали на самоврядуванні.
Про справу врешті дізнався монарх і вирішив - жителями повинні керувати його міністри, оскільки сторони ніяк не досягнуть згоди.
Хартія вольностей
У тих випадках, коли городяни перемагали, вони створювали магістрат – орган міської влади. Далі вже вони самі розпоряджалися податками, організовували військо, суд.
Магістрат у місті Вердау (Німеччина)
Це прогресивне явище зафіксували у фольклорі – наприклад, є давня приказка: «Міське повітря робить людину вільною». Ймовірно, походить вона від фактів: кожен, хто прожив у місті рік і один день, вважався відтоді вільним, якщо ніхто не довів його рабське походження. Згадана норма, приміром, зазначена у документі про права, дарованому місту Гослару німецьким імператором Фрідріхом ІІ. Якщо ж мирні перемовини жителів і феодалів про надання права городянам не наближали жадане самоуправління, то словам заступала місце зброя. Заради волі люди ризикували життям.
3. Учитель повторює з класом поняття.
Повторюємо поняття:
Ремісництво
Лихвар
Бюргер
Патриціат
Плебеї
Комунальний рух
Хартія Магістрат
4. Учитель перевіряє набуті знання.
Питання для самоперевірки:
1. Розкажіть, чому селяни стали перебиратись до маєтків феодалів, доріг, мостів?
2. Що стало причиною виникнення міст?
3. Які найбільші середньовічні міста ви знаєте?
4. В який документ записувались права городян?
5. Як називається орган міського самоуправління?
Творче завдання: Уявіть, що ви громадяни середньовічного міста, і добиваєтесь деяких прав. Складіть хартію, зазначивши, на які вольності ви претендуєте.
6. Домашнє завдання:
1. Повторення пройденого матеріалу.
2. Позначити на карті міста, які в середньовіччі мали по 50-100 тис. жителів.
Література:
1. Урок на тему: «Управління в середньовічній державі», Бутков К. О., м.Тернопіль
2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010
3. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
7. ukrmap.kiev.ua
8. sc4v.narod.ru
9. mid-ages.ru
Скомпоновано і відредаговано С. Г. Соловйовим
Над уроком працювали
Бутков К. О.
Соловйов С.Г.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
