|
|
(3 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Україна в Другій світовій війні''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Україна в Другій світовій війні''' <br> |
- | <br> | + | |
| + | <br> |
| | | |
| <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Україна в Другій світовій війні.</metakeywords>УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ | | <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Україна в Другій світовій війні.</metakeywords>УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ |
| | | |
- | <br> 1 вересня 1939 р. розпочалася ''Друга світова війна''. їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і більшовицького Радянського Союзу - Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.<br> | + | <br> 1 вересня 1939 р. розпочалася ''[[Друга_світова_війна|Друга світова війна]]''. їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і більшовицького Радянського Союзу - Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.<br> |
| + | |
| + | 22 червня 1941 р. - Німеччина напала на [[Тема_18._СРСР_у_1945_–_1953_рр.|Радянський Союз]]. Війна Радянського Союзу проти Німеччини увійшла в історію під назвою ''Великої Вітчизняної''.<br> |
| + | |
| + | Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів.<br> |
| + | |
| + | Бійці й командири Червоної армії - так називалися збройні сили СРСР - проявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилися понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами та їхніми союзниками.<br> |
| + | |
| + | [[Image:10-69-1.jpg|бої в житомирі]]<br> |
| + | |
| + | Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», встановлений нацистами, відзначався винятковою жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн мирного населення та військовополонених. До [[Історія_Німеччини.|Німеччини]] на примусові роботи було відправлено близько 2,5 млн юнаків та дівчат.<br> |
| + | |
| + | Звільнення України від загарбників відбувалося в 1943-1944 рр. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні.<br> |
| + | |
| + | [[Image:10-70-1.jpg|460px|німецькі війська]]<br> |
| + | |
| + | Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору.<br> |
| + | |
| + | У лісовій та лісостеповій зонах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів, великі з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й в Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА). Населення вступало до УПА або надавало їй всіляку підтримку. УПА воювала як проти гітлерівських загарбників, так і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу.<br> |
| + | |
| + | [[Image:10-72.jpg|460px|поле битви]] |
| | | |
- | 22 червня 1941 р. - Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини увійшла в історію під назвою ''Великої Вітчизняної''.<br>
| + | Та звільненням від гітлерівських окупантів Україна завдячує найперше радянським військам. На початку жовтня 1944 р. було визволено територію України в кордонах 1939 р., а наприкінці жовтня - й [[Закарпаття_під_владою_Угорщини._Буковина_у_складі_Молдовського_князівства.|Закарпаття]].<br> |
| | | |
- | Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів.<br>
| + | [[Image:10-71.jpg|460px|подарунки офіцерам]] |
| | | |
- | Бійці й командири Червоної армії - так називалися збройні сили СРСР - проявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилися понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами та їхніми союзниками.<br>
| + | За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них З млн - загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні. Днями, коли схиляють голови перед визволителями, є 28 жовтня - офіційний день визволення України і 9 травня - день, який для мільйонів людей є [[День_Перемоги|Днем Перемоги]].<br> |
| | | |
- | Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», встановлений нацистами, відзначався винятковою жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн мирного населення та військовополонених. До Німеччини на примусові роботи було відправлено близько 2,5 млн юнаків та дівчат.<br>
| + | <u>Попрацюйте з датами та подіями</u><br> |
| | | |
- | Звільнення України від загарбників відбувалося в 1943-1944 рр. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні.<br>
| + | Позначте на стрічці часу дату початку Другої світової війни. Скільки часу відділяло її від початку Першої світової війни? Позначте дати початку й кінця радянсько-німецької війни.<br> |
| | | |
- | Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору.<br>
| + | <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які міста були захоплені гітлерівськими військами в 1941-1942 рр.?<br>2. У якій послідовності відбувалося звільнення українських міст?<br> |
| | | |
- | У лісовій та лісостеповій зонах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів, великі з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й в Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА). Населення вступало до УПА або надавало їй всіляку підтримку. У ПА воювала як проти гітлерівських загарбників, так і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу.<br>
| + | [[Image:10-73.jpg|460px|україна під час другої світової війни]] |
| | | |
- | Та звільненням від гітлерівських окупантів Україна завдячує найперше радянським військам. На початку жовтня 1944 р. було визволено територію України в кордонах 1939 р., а наприкінці жовтня - й Закарпаття.<br>
| + | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u><br> |
| | | |
- | За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них З млн - загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні. Днями, коли схиляють голови перед визволителями, є 28 жовтня - офіційний день визволення України і 9 травня - день, який для мільйонів людей є Днем Перемоги.<br>
| + | ''Чому події Великої Вітчизняної війни вшановують хвилиною мовчання?''<br> |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з датами та подіями</u><br>
| + | ПРО ЩО РОЗПОВІЛА ПРАДІДУСЕВА МЕДАЛЬ<br> |
| | | |
- | Позначте на стрічці часу дату початку Другої світової війни. Скільки часу відділяло її від початку Першої світової війни? Позначте дати початку й кінця радянсько-німецької війни.<br>
| + | - Агов, хто вдома? - з передпокою пролунав бадьорий батьків голос. Дмитрик, зрадівши, схопив малюнок і кинувся в таткові обійми.<br> |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з історичною картою</u><br>1. Які міста були захоплені гітлерівськими військами в 1941-1942 рр.?<br>2. У якій послідовності відбувалося звільнення українських міст?<br>
| + | - Нарешті, тату, не міг тебе дочекатися. Готуємося до завтрашнього свята, - хлопчик розгорнув аркуш з незакінченим малюнком, - але без твоєї допомоги боюсь, що не впораюся. Чекай, чекай, давай усе по порядку: що за [[Unit_3._Have_you_ever._Домашнє_завдання|завдання]]?<br> |
| | | |
- | <u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання</u><br>
| + | - До Свята Перемоги ми в школі готуємо виставку «Пам'ять землі». Наш клас потрудився завзято: впродовж року ми побували на екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни, у парку Слави. Скрізь фотографувалися, тож маємо гарний альбом. А вчора порадилися й дійшли думки, що пам'ять землі - це й пам'ять родин, що живуть на цій землі. Виявилося, що в сім'ях багатьох дітей зберігаються воєнні фотографії, листи тих років... А я згадав, - Дмитрик гордовито виструнчився і навіть трішки, щоб здаватися вищим, піднявся на пальцях, - згадав про прадідусеву нагороду, що зберігається в різьбленій скриньці.<br> |
| | | |
- | ''Чому події Великої Вітчизняної війни вшановують хвилиною мовчання?''<br> | + | По цих словах хлопчик іще раз розгорнув перед татом малюнок: на аркуші було зображено медаль з написом «За оборону Києва», прикріплену п'ятикутною колодкою до гілочки лавру.<br> |
| | | |
- | ПРО ЩО РОЗПОВІЛА ПРАДІДУСЕВА МЕДАЛЬ<br>
| + | Дмитрик особливо пишався, як у нього вийшли бійці на передньому плані медалі.<br> |
| | | |
- | - Агов, хто вдома? - з передпокою пролунав бадьорий батьків голос. Дмитрик, зрадівши, схопив малюнок і кинувся в таткові обійми.<br> | + | - У тебе чудовий малюнок,- похвалив тато. - Яка ж допомога від мене?<br> |
| | | |
- | - Нарешті, тату, не міг тебе дочекатися. Готуємося до завтрашнього свята, - хлопчик розгорнув аркуш з незакінченим малюнком, - але без твоєї допомоги боюсь, що не впораюся. Чекай, чекай, давай усе по порядку: що за завдання?<br> | + | - Розумієш, до малюнка треба написати коментар, щоб було зрозуміло, про які події війни зберігається пам'ять у нашій родині.<br> |
| | | |
- | - До Свята Перемоги ми в школі готуємо виставку «Пам'ять землі». Наш клас потрудився завзято: впродовж року ми побували на екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни, у парку Слави. Скрізь фотографувалися, тож маємо гарний альбом. А вчора порадилися й дійшли думки, що пам'ять землі - це й пам'ять родин, що живуть на цій землі. Виявилося, що в сім'ях багатьох дітей зберігаються воєнні фотографії, листи тих років... А я згадав, - Дмитрик гордовито виструнчився і навіть трішки, щоб здаватися вищим, піднявся на пальцях, - згадав про прадідусеву нагороду, що зберігається в різьбленій скриньці.<br> | + | - Он воно що... - батько пригорнув сина, замислено глянув за вікно: з їхнього горішнього поверху було добре видно, як кучерявився молодою зеленню правий дніпровський берег.<br> |
| | | |
- | По цих словах хлопчик іще раз розгорнув перед татом малюнок: на аркуші було зображено медаль з написом «За оборону Києва», прикріплену п'ятикутною колодкою до гілочки лавру.<br>
| + | Війна до [[Легенда_про_створення_Києва|Києва]] прийшла 22 червня 1941 року. На світанку того дня місто здригнулося від першого бомбового удару, а за місяць стало фронтовим. Усе в ті дні дихало в Києві війною: майже 200 тисяч киян стали воїнами Червоної армії, десятки людей працювали на спорудженні захисних укріплень, шанців, протипіхотних і протитанкових перешкод. Навіть школярі брали участь в обороні Києва, яка тривала 73 дні. |
| | | |
- | Дмитрик особливо пишався, як у нього вийшли бійці на передньому плані медалі.<br>
| + | [[Image:10-74.jpg|460px|відбудова хрещатика]] |
| | | |
- | - У тебе чудовий малюнок,- похвалив тато. - Яка ж допомога від мене?<br> | + | Та хоч як самовіддано боролися солдати та мешканці міста, 19 вересня 1941 року до Києва ввійшли завойовники. Так розпочалася доба окупації. Кожен день, прожитий під владою окупантів - а таких днів було 778, - приносив киянам неймовірні страждання. Найбільша трагедія окупованого Києва - урочище Бабин Яр, де загинуло понад 100 000 людей. Багатьох киян було вивезено на примусові роботи. Якщо перед війною в Києві було 930 тисяч мешканців, то коли окупація скінчилася - лише 180 тисяч.<br> |
| | | |
- | - Розумієш, до малюнка треба написати коментар, щоб було зрозуміло, про які події війни зберігається пам'ять у нашій родині.<br> | + | [[Image:10-75.jpg|памятник загиблим у бабиному яру]] |
| | | |
- | - Он воно що... - батько пригорнув сина, замислено глянув за вікно: з їхнього горішнього поверху було добре видно, як кучерявився молодою зеленню правий дніпровський берег.<br> | + | Героїчною сторінкою історії рідної землі є події, пов'язані зі звільненням Києва. Під шквальним кулеметним вогнем загони Червоної армії в жовтні 1943 року переправлялися через [[Тема_38._«Собор»._Розповідь_про_життя_людей_у_селищі_над_Дніпром._Відповідність_між_художньою_структурою_твору_та_задумом_автора.|Дніпро]], проте наступати схилами правого дніпровського берега було важко. Тоді командування вирішило вдатися до маневру: під прикриттям ночі, бійці-визволителі переправилися назад на лівий берег, просунулися трохи на північ. Неподалік села Літки просто по дну Десни переправилися радянські танки. Наступ на Київ розгорнувся біля села Лютіж. Зараз там - музей, експозиція якого розповідає про звитяжні події. З Лютезького плацдарму - так називається місце, з якого розпочато наступ для звільнення Києва, було завдано рішучого удару і 6 листопада 1943 року Київ звільнили...<br> |
| | | |
- | Війна до Києва прийшла 22 червня 1941 року. На світанку того дня місто здригнулося від першого бомбового удару, а за місяць стало фронтовим. Усе в ті дні дихало в Києві війною: майже 200 тисяч киян стали воїнами Червоної армії, десятки людей працювали на спорудженні захисних укріплень, шанців, протипіхотних і протитанкових перешкод. Навіть школярі брали участь в обороні Києва, яка тривала 73 дні. Та хоч як самовіддано боролися солдати та мешканці міста, 19 вересня 1941 року до Києва ввійшли завойовники. Так розпочалася доба окупації. Кожен день, прожитий під владою окупантів - а таких днів було 778, - приносив киянам неймовірні страждання. Найбільша трагедія окупованого Києва - урочище Бабин Яр, де загинуло понад 100 000 людей. Багатьох киян було вивезено на примусові роботи. Якщо перед війною в Києві було 930 тисяч мешканців, то коли окупація скінчилася - лише 180 тисяч.<br>
| + | З розповіді батька Дмитрик довідався, що його прадід став солдатом у перші воєнні місяці, на фронт він пішов з Києва, а в 1943 році повернувся до рідного міста серед лав визволителів. Тут, під Києвом, отримав тяжке поранення. Медаллю «За оборону Києва» був нагороджений у 1961 році - саме того року відзначали двадцяту річницю трагічних подій осені 1941 року, пам'ять про які увічнили встановленням державної нагороди.<br> |
| | | |
- | Героїчною сторінкою історії рідної землі є події, пов'язані зі звільненням Києва. Під шквальним кулеметним вогнем загони Червоної армії в жовтні 1943 року переправлялися через Дніпро, проте наступати схилами правого дніпровського берега було важко. Тоді командування вирішило вдатися до маневру: під прикриттям ночі, бійці-визволителі переправилися назад на лівий берег, просунулися трохи на північ. Неподалік села Літки просто по дну Десни переправилися радянські танки. Наступ на Київ розгорнувся біля села Лютіж. Зараз там - музей, експозиція якого розповідає про звитяжні події. З Лютезького плацдарму - так називається місце, з якого розпочато наступ для звільнення Києва, було завдано рішучого удару і 6 листопада 1943 року Київ звільнили...<br>
| + | Наступного дня хлопчик разом зі своїми однокласниками вшанував героїв хвилиною мовчання. Він думав про прадідусеву медаль і про те, що День Перемоги - і його свято.<br> |
| | | |
- | З розповіді батька Дмитрик довідався, що його прадід став солдатом у перші воєнні місяці, на фронт він пішов з Києва, а в 1943 році повернувся до рідного міста серед лав визволителів. Тут, під Києвом, отримав тяжке поранення. Медаллю «За оборону Києва» був нагороджений у 1961 році - саме того року відзначали двадцяту річницю трагічних подій осені 1941 року, пам'ять про які увічнили встановленням державної нагороди.<br>
| + | ''Що дізналися про оборону Києва восени 1941 року? Коли місто було звільнене від окупантів? Які події з історії Києва пов'язані з топонімами Бабин Яр, Лютіж? Коли було встановлено нагороду - медаль «За оборону Києва»?''<br> |
| | | |
- | Наступного дня хлопчик разом зі своїми однокласниками вшанував героїв хвилиною мовчання. Він думав про прадідусеву медаль і про те, що День Перемоги - і його свято.<br>
| + | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u><br> |
| | | |
- | ''Що дізналися про оборону Києва восени 1941 року? Коли місто було звільнене від окупантів? Які події з історії Києва пов'язані з топонімами Бабин Яр, Лютіж? Коли було встановлено нагороду - медаль «За оборону Києва»?''<br>
| + | 1. З книги Дмитра Малакова «Оті два роки...У Києві при німцях»:<br> |
| | | |
- | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u><br>
| + | «Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні.<br> |
| | | |
- | 1. З книги Дмитра Малакова «Оті два роки...У Києві при німцях»:<br>
| + | У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину [[Тема_23._Крещатик_-_серце_Києва|Хрещатика]]. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з'явилося оголошення коменданта: «Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попередженням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу»... Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів?<br> |
| | | |
- | «Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні.<br>
| + | ...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас.<br> |
| | | |
- | У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину Хрещатика. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з'явилося оголошення коменданта: «Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попередженням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу»... Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів?<br>
| + | Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічі. В тодішніх міських сім'ях їх було, переважно, по одному, дуже рідко - по два. Тож віддавали чоловікове, синове, батькове - вбрання того, хто був на фронті...»<br> |
| | | |
- | ...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас.<br>
| + | ''Що довідалися з джерел про життя киян за часів окупації? Які факти вас вразили найбільше?''<br> |
| | | |
- | Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічі. В тодішніх міських сім'ях їх було, переважно, по одному, дуже рідко - по два. Тож віддавали чоловікове, синове, батькове - вбрання того, хто був на фронті...»<br>
| + | [[Image:10-76.jpg|460px|окупація києва]] |
| | | |
- | ''Що довідалися з джерел про життя киян за часів окупації? Які факти вас вразили найбільше?''<br>
| + | 2. Роздивіться фотографії. Розкажіть про почуття людей, які зустрічають воїна-переможця. Інсценізуйте діалог між людьми, зображеними на фотографії. Який період війни зображено на другій фотографії? Відповідь обґрунтуйте.<br> |
| | | |
- | 2. Роздивіться фотографії. Розкажіть про почуття людей, які зустрічають воїна-переможця. Інсценізуйте діалог між людьми, зображеними на фотографії. Який період війни зображено на другій фотографії? Відповідь обґрунтуйте.<br>
| + | <u>Допитливим</u><br> |
| | | |
- | <u>Допитливим</u><br>
| + | Чи знаєте ви, що орден [[Відгуки_істориків_про_Богдана_Хмельницького|Богдана Хмельницького]], що його було засновано 1943 р., був єдиним орденом в СРСР, який мав напис українською мовою? На відміну від інших орденів СРСР орденом Богдана Хмельницького нагороджували всі чини армії та флоту, а також найак-тивніших учасників партизанського руху. Загалом для відзначення масового героїзму та мужності захисників Батьківщини у Великій Вітчизняній війні у роки війни та післявоєнний період було засновано 9 орденів і 23 медалі. У 1943 р. запроваджено стрічки та п'ятикутні колодки для орденів і медалей та встановлено правила, як їх носити.<br> |
| | | |
- | Чи знаєте ви, що орден Богдана Хмельницького, що його було засновано 1943 р., був єдиним орденом в СРСР, який мав напис українською мовою? На відміну від інших орденів СРСР орденом Богдана Хмельницького нагороджували всі чини армії та флоту, а також найак-тивніших учасників партизанського руху. Загалом для відзначення масового героїзму та мужності захисників Батьківщини у Великій Вітчизняній війні у роки війни та післявоєнний період було засновано 9 орденів і 23 медалі. У 1943 р. запроваджено стрічки та п'ятикутні колодки для орденів і медалей та встановлено правила, як їх носити.<br>
| + | [[Image:10-77.jpg|орден хмельницького]] |
| | | |
- | Першою нагородою, встановленою під час Великої Вітчизняної війни, був орден Вітчизняної війни. Його засновано 1942 р. Він передбачав масові нагородження за повсякденний героїзм радянських воїнів на фронтах Великої Вітчизняної війни. Орден Вітчизняної війни став наймасовішою нагородою серед орденів СРСР.<br> | + | Першою нагородою, встановленою під час Великої Вітчизняної війни, був орден Вітчизняної війни. Його засновано 1942 р. Він передбачав масові нагородження за повсякденний героїзм радянських воїнів на фронтах Великої Вітчизняної війни. Орден Вітчизняної війни став наймасовішою нагородою серед орденів СРСР.<br> |
| | | |
- | Вищим військовим орденом СРСР був орден «Перемога». Цим орденом нагороджували осіб вищого командного складу Червоної армії за успішне проведення бойових операцій. Орденом «Перемога» в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено 16 чоловік. Одним з найавторитетніших орденів є орден Слави І, II і III ступенів. Цей орден називають «солдатським», оскільки ним нагороджували тільки солдатів, сержантів та старшин. Підставою для нагородження був особис-тий прояв відваги та мужності.<br> | + | Вищим військовим орденом СРСР був орден «[[Чия_відвага,_того_й_перемога._«Кирило_кожум'яка».|Перемога]]». Цим орденом нагороджували осіб вищого командного складу Червоної армії за успішне проведення бойових операцій. Орденом «Перемога» в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено 16 чоловік. Одним з найавторитетніших орденів є орден Слави І, II і III ступенів. Цей орден називають «солдатським», оскільки ним нагороджували тільки солдатів, сержантів та старшин. Підставою для нагородження був особис-тий прояв відваги та мужності.<br> |
| | | |
- | <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Яка подія зумовила приєднання західноукраїнських земель до СРСР? Чи дало це об'єднання волю українцям?<br>2. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна? Як розгорталися події тієї війни на території України протягом 1941-1943 рр.?<br>3. Що ви дізналися про внесок України в перемогу СРСР у війні?<br>4. Розпитайте рідних, який слід залишила Друга світова війна в історії вашої родини?<br>5. Розкажіть, як у вашій школі вшановують Свято Перемоги. 6. Які назви в рідному місті (селі) бережуть пам'ять про події тих літ? | + | <u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Яка подія зумовила приєднання західноукраїнських земель до СРСР? Чи дало це об'єднання волю українцям?<br>2. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна? Як розгорталися події тієї війни на території України протягом 1941-1943 рр.?<br>3. Що ви дізналися про внесок України в перемогу СРСР у [[Україна_в_Другій_світовій_війні|війні]]?<br>4. Розпитайте рідних, який слід залишила Друга світова війна в історії вашої родини?<br>5. Розкажіть, як у вашій школі вшановують Свято Перемоги. 6. Які назви в рідному місті (селі) бережуть пам'ять про події тих літ? |
| | | |
- | ''<br>В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> | + | ''<br>В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, [[5_клас_уроки|5 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> |
| | | |
| <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами [[Історія України|з історії України,]] плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> | | <br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами [[Історія України|з історії України,]] плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> |
Строка 95: |
Строка 116: |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 10:43, 25 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Україна в Другій світовій війні
УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і більшовицького Радянського Союзу - Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.
22 червня 1941 р. - Німеччина напала на Радянський Союз. Війна Радянського Союзу проти Німеччини увійшла в історію під назвою Великої Вітчизняної.
Землі України зазнали ударів ворога вже в перші години війни, а Україна стала безпосереднім полем бою. На ній точилися криваві битви, що призводили до страхітливих руйнувань і загибелі мільйонів солдатів і мирних жителів.
Бійці й командири Червоної армії - так називалися збройні сили СРСР - проявили масовий героїзм, але змушені були відступати. Від 11 липня по 26 вересня 1941 р. тривала героїчна оборона Києва. Тоді в полоні опинилися понад 600 тис. солдатів та командирів. Через рік від початку війни українські землі було повністю окуповано німецькими військами та їхніми союзниками.
Українські землі окупанти прагнули перетворити на постачальника продовольства та сировини. «Новий порядок», встановлений нацистами, відзначався винятковою жорстокістю. Окупанти закатували близько 5 млн мирного населення та військовополонених. До Німеччини на примусові роботи було відправлено близько 2,5 млн юнаків та дівчат.
Звільнення України від загарбників відбувалося в 1943-1944 рр. Важливе значення для звільнення українських земель мала битва за Дніпро. 6 листопада 1943 р. військами 1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна було звільнено Київ. У грудні почався загальний наступ радянських військ на Правобережній Україні.
Важливу роль у розгромі окупантів на загарбаних українських територіях відігравав рух Опору.
У лісовій та лісостеповій зонах Сумщини та Чернігівщини діяли сотні партизанських загонів, великі з'єднання під командуванням Сидора Ковпака, Олексія Федорова та ін. На Волині й в Поліссі розгорнувся широкий самооборонний повстанський рух. Було створено Українську повстанську армію (УПА). Населення вступало до УПА або надавало їй всіляку підтримку. УПА воювала як проти гітлерівських загарбників, так і проти Червоної армії, прагнучи створити незалежну Українську державу.
Та звільненням від гітлерівських окупантів Україна завдячує найперше радянським військам. На початку жовтня 1944 р. було визволено територію України в кордонах 1939 р., а наприкінці жовтня - й Закарпаття.
За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них З млн - загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні. Днями, коли схиляють голови перед визволителями, є 28 жовтня - офіційний день визволення України і 9 травня - день, який для мільйонів людей є Днем Перемоги.
Попрацюйте з датами та подіями
Позначте на стрічці часу дату початку Другої світової війни. Скільки часу відділяло її від початку Першої світової війни? Позначте дати початку й кінця радянсько-німецької війни.
Попрацюйте з історичною картою 1. Які міста були захоплені гітлерівськими військами в 1941-1942 рр.? 2. У якій послідовності відбувалося звільнення українських міст?
Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання
Чому події Великої Вітчизняної війни вшановують хвилиною мовчання?
ПРО ЩО РОЗПОВІЛА ПРАДІДУСЕВА МЕДАЛЬ
- Агов, хто вдома? - з передпокою пролунав бадьорий батьків голос. Дмитрик, зрадівши, схопив малюнок і кинувся в таткові обійми.
- Нарешті, тату, не міг тебе дочекатися. Готуємося до завтрашнього свята, - хлопчик розгорнув аркуш з незакінченим малюнком, - але без твоєї допомоги боюсь, що не впораюся. Чекай, чекай, давай усе по порядку: що за завдання?
- До Свята Перемоги ми в школі готуємо виставку «Пам'ять землі». Наш клас потрудився завзято: впродовж року ми побували на екскурсії в музеї Великої Вітчизняної війни, у парку Слави. Скрізь фотографувалися, тож маємо гарний альбом. А вчора порадилися й дійшли думки, що пам'ять землі - це й пам'ять родин, що живуть на цій землі. Виявилося, що в сім'ях багатьох дітей зберігаються воєнні фотографії, листи тих років... А я згадав, - Дмитрик гордовито виструнчився і навіть трішки, щоб здаватися вищим, піднявся на пальцях, - згадав про прадідусеву нагороду, що зберігається в різьбленій скриньці.
По цих словах хлопчик іще раз розгорнув перед татом малюнок: на аркуші було зображено медаль з написом «За оборону Києва», прикріплену п'ятикутною колодкою до гілочки лавру.
Дмитрик особливо пишався, як у нього вийшли бійці на передньому плані медалі.
- У тебе чудовий малюнок,- похвалив тато. - Яка ж допомога від мене?
- Розумієш, до малюнка треба написати коментар, щоб було зрозуміло, про які події війни зберігається пам'ять у нашій родині.
- Он воно що... - батько пригорнув сина, замислено глянув за вікно: з їхнього горішнього поверху було добре видно, як кучерявився молодою зеленню правий дніпровський берег.
Війна до Києва прийшла 22 червня 1941 року. На світанку того дня місто здригнулося від першого бомбового удару, а за місяць стало фронтовим. Усе в ті дні дихало в Києві війною: майже 200 тисяч киян стали воїнами Червоної армії, десятки людей працювали на спорудженні захисних укріплень, шанців, протипіхотних і протитанкових перешкод. Навіть школярі брали участь в обороні Києва, яка тривала 73 дні.
Та хоч як самовіддано боролися солдати та мешканці міста, 19 вересня 1941 року до Києва ввійшли завойовники. Так розпочалася доба окупації. Кожен день, прожитий під владою окупантів - а таких днів було 778, - приносив киянам неймовірні страждання. Найбільша трагедія окупованого Києва - урочище Бабин Яр, де загинуло понад 100 000 людей. Багатьох киян було вивезено на примусові роботи. Якщо перед війною в Києві було 930 тисяч мешканців, то коли окупація скінчилася - лише 180 тисяч.
Героїчною сторінкою історії рідної землі є події, пов'язані зі звільненням Києва. Під шквальним кулеметним вогнем загони Червоної армії в жовтні 1943 року переправлялися через Дніпро, проте наступати схилами правого дніпровського берега було важко. Тоді командування вирішило вдатися до маневру: під прикриттям ночі, бійці-визволителі переправилися назад на лівий берег, просунулися трохи на північ. Неподалік села Літки просто по дну Десни переправилися радянські танки. Наступ на Київ розгорнувся біля села Лютіж. Зараз там - музей, експозиція якого розповідає про звитяжні події. З Лютезького плацдарму - так називається місце, з якого розпочато наступ для звільнення Києва, було завдано рішучого удару і 6 листопада 1943 року Київ звільнили...
З розповіді батька Дмитрик довідався, що його прадід став солдатом у перші воєнні місяці, на фронт він пішов з Києва, а в 1943 році повернувся до рідного міста серед лав визволителів. Тут, під Києвом, отримав тяжке поранення. Медаллю «За оборону Києва» був нагороджений у 1961 році - саме того року відзначали двадцяту річницю трагічних подій осені 1941 року, пам'ять про які увічнили встановленням державної нагороди.
Наступного дня хлопчик разом зі своїми однокласниками вшанував героїв хвилиною мовчання. Він думав про прадідусеву медаль і про те, що День Перемоги - і його свято.
Що дізналися про оборону Києва восени 1941 року? Коли місто було звільнене від окупантів? Які події з історії Києва пов'язані з топонімами Бабин Яр, Лютіж? Коли було встановлено нагороду - медаль «За оборону Києва»?
Попрацюйте з історичними джерелами
1. З книги Дмитра Малакова «Оті два роки...У Києві при німцях»:
«Ворог зайняв Київ лише два тижні тому, а здавалося, ніби промайнуло ціле життя. Вибухи й пожежі Хрещатика, розстріли в Бабиному Яру, голод і злидні - все спресувалося у два тижні.
У жовтні окупанти примусили полонених розчищати проїжджу частину Хрещатика. Вночі 22 жовтня десь знову щось вибухнуло. На ранок наступного дня на парканах з'явилося оголошення коменданта: «Сьогодні 100 мешканців міста Києва були розстріляні. Це є попередженням. Кожний мешканець Києва є відповідальним за кожний акт саботажу»... Тож як жити, як пережити оте лихо, не зламатися, вистояти, дочекатися кращих часів?
...Головне - хліб насущний. Магазини фактично припинили своє існування. Принаймні для нас.
Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де тоді ще не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за начебто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічі. В тодішніх міських сім'ях їх було, переважно, по одному, дуже рідко - по два. Тож віддавали чоловікове, синове, батькове - вбрання того, хто був на фронті...»
Що довідалися з джерел про життя киян за часів окупації? Які факти вас вразили найбільше?
2. Роздивіться фотографії. Розкажіть про почуття людей, які зустрічають воїна-переможця. Інсценізуйте діалог між людьми, зображеними на фотографії. Який період війни зображено на другій фотографії? Відповідь обґрунтуйте.
Допитливим
Чи знаєте ви, що орден Богдана Хмельницького, що його було засновано 1943 р., був єдиним орденом в СРСР, який мав напис українською мовою? На відміну від інших орденів СРСР орденом Богдана Хмельницького нагороджували всі чини армії та флоту, а також найак-тивніших учасників партизанського руху. Загалом для відзначення масового героїзму та мужності захисників Батьківщини у Великій Вітчизняній війні у роки війни та післявоєнний період було засновано 9 орденів і 23 медалі. У 1943 р. запроваджено стрічки та п'ятикутні колодки для орденів і медалей та встановлено правила, як їх носити.
Першою нагородою, встановленою під час Великої Вітчизняної війни, був орден Вітчизняної війни. Його засновано 1942 р. Він передбачав масові нагородження за повсякденний героїзм радянських воїнів на фронтах Великої Вітчизняної війни. Орден Вітчизняної війни став наймасовішою нагородою серед орденів СРСР.
Вищим військовим орденом СРСР був орден «Перемога». Цим орденом нагороджували осіб вищого командного складу Червоної армії за успішне проведення бойових операцій. Орденом «Перемога» в роки Великої Вітчизняної війни нагороджено 16 чоловік. Одним з найавторитетніших орденів є орден Слави І, II і III ступенів. Цей орден називають «солдатським», оскільки ним нагороджували тільки солдатів, сержантів та старшин. Підставою для нагородження був особис-тий прояв відваги та мужності.
Перевірте, про що дізналися й чого навчилися 1. Яка подія зумовила приєднання західноукраїнських земель до СРСР? Чи дало це об'єднання волю українцям? 2. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна? Як розгорталися події тієї війни на території України протягом 1941-1943 рр.? 3. Що ви дізналися про внесок України в перемогу СРСР у війні? 4. Розпитайте рідних, який слід залишила Друга світова війна в історії вашої родини? 5. Розкажіть, як у вашій школі вшановують Свято Перемоги. 6. Які назви в рідному місті (селі) бережуть пам'ять про події тих літ?
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з історії України, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|