|
|
(1 промежуточная версия не показана) | Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Урок узагальнення''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 5 клас|Історія України 5 клас]]>> Історія України: Урок узагальнення''' |
- |
| |
| | | |
- | <br> <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Урок узагальнення.</metakeywords>УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ<br> | + | <br> <br> <metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 5 клас, Урок узагальнення.</metakeywords>УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ <br> ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО УРОКУ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ |
- |
| + | |
| | | |
- | <br> ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО УРОКУ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ<br> | + | 1. У п'ятому класі ви почали вивчати основи кількох наук: на уроках рідної мови отримуєте найелементарніші відомості з науки про мову (мовознавства, або лінгвістики), на уроках математики знайомитеся з математичними науками, уроки [[Байка_як_жанр_літератури_та_її_особливості|літератури]] вводять вас у світ літературознавства. Порівняйте, що спільного має з тими науками історія і чим відрізняється від них.<br> |
- |
| + | |
| | | |
- | 1. У п'ятому класі ви почали вивчати основи кількох наук: на уроках рідної мови отримуєте найелементарніші відомості з науки про мову (мовознавства, або лінгвістики), на уроках математики знайомитеся з математичними науками, уроки літератури вводять вас у світ літературознавства. Порівняйте, що спільного має з тими науками історія і чим відрізняється від них.<br>
| + | [[Image:3-6sv.jpg|історія]] |
- |
| + | |
- | | + | |
- | [[Image:3-6sv.jpg]] | + | |
- |
| + | |
| | | |
| 2. Визначте, до якого виду історичних джерел належать зображені на ілюстраціях пам'ятки.<br> | | 2. Визначте, до якого виду історичних джерел належать зображені на ілюстраціях пам'ятки.<br> |
- |
| |
| | | |
| 3. Про які науки, що допомагають історії досліджувати минуле, ви довідалися?<br> | | 3. Про які науки, що допомагають історії досліджувати минуле, ви довідалися?<br> |
- |
| |
| | | |
| 4. Переставивши літери місцями, складіть назву науки, що досліджує географічні назви, - ОКПІТОНІМА. Чому ця наука є розділом мовознавства? Як допомагає вона досліджувати минуле?<br> | | 4. Переставивши літери місцями, складіть назву науки, що досліджує географічні назви, - ОКПІТОНІМА. Чому ця наука є розділом мовознавства? Як допомагає вона досліджувати минуле?<br> |
- |
| |
| | | |
- | 5. Дослідники минулого - історики, археологи, нумізмати - часто стають головними героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, яку розповідь трипільського глечика міг би почути вчений-археолог (фантазуючи, використовуйте такі опорні слова: ''де? коли? хто? який? знайшли, зберігається, вік, кольори, розмір, матеріал, призначення)''.<br> | + | 5. Дослідники минулого - [[Історики_про_Святослава|історики]], археологи, нумізмати - часто стають головними героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, яку розповідь трипільського глечика міг би почути вчений-археолог (фантазуючи, використовуйте такі опорні слова: ''де? коли? хто? який? знайшли, зберігається, вік, кольори, розмір, матеріал, призначення)''.<br> |
- |
| + | |
| | | |
| 6. Згрупуйте подані слова у два речення. Які слова виявилися зайвими й чому?<br> | | 6. Згрупуйте подані слова у два речення. Які слова виявилися зайвими й чому?<br> |
- |
| |
| | | |
- | ''Старовинні споруди, писемні історичні джерела, прислів'я, посуд, рукописні книги, знаряддя праці, речові історичні джерела, легенди, написи на речах, одяг.''<br> | + | ''Старовинні споруди, писемні історичні джерела, прислів'я, посуд, рукописні книги, знаряддя праці, речові історичні джерела, [[Біблійні_легенди|легенди]], написи на речах, одяг.''<br> |
- |
| + | |
| | | |
| 7. Про яких українських учених-істориків ви довідалися? У розповіді про кого з них доречні слова ''найславетніший'',<br>''першовідкривач''? | | 7. Про яких українських учених-істориків ви довідалися? У розповіді про кого з них доречні слова ''найславетніший'',<br>''першовідкривач''? |
- |
| |
| | | |
| 8. Що означають слова ''архів, музей, герб, монета, карта''? Яке відношення вони мають до історії?<br> | | 8. Що означають слова ''архів, музей, герб, монета, карта''? Яке відношення вони мають до історії?<br> |
- |
| |
| | | |
| 9. Про які давні народи, що жили за минулих часів на наших землях, ви довідалися? Назвіть археологічні знахідки, що бережуть пам'ять про них.<br> | | 9. Про які давні народи, що жили за минулих часів на наших землях, ви довідалися? Назвіть археологічні знахідки, що бережуть пам'ять про них.<br> |
- |
| |
| | | |
| 10. Перегляньте сторінки розділу й випишіть дати, які зустрічаються в тексті. Визначте, до якого століття (якої його половини) належить кожна з них.<br> | | 10. Перегляньте сторінки розділу й випишіть дати, які зустрічаються в тексті. Визначте, до якого століття (якої його половини) належить кожна з них.<br> |
- |
| |
| | | |
| 11. Що ви дізналися про походження назви Україна! Як за давніх часів називали себе наші предки?<br> | | 11. Що ви дізналися про походження назви Україна! Як за давніх часів називали себе наші предки?<br> |
- |
| |
| | | |
- | 12. Перекажіть легенду про заснування столиці України міста Києва. Чи знаєте ви, звідки походить назва вашого рідного міста, села? Підготуйте розповідь «Історичні місця рідного міста (села)» для своїх однолітків-туристів. | + | 12. Перекажіть легенду про заснування столиці [[Ілюстрація_"Річки_України"|України]] міста Києва. Чи знаєте ви, звідки походить назва вашого рідного міста, села? Підготуйте розповідь «Історичні місця рідного міста (села)» для своїх однолітків-туристів. |
- |
| + | |
| | | |
| 13. Прочитайте текст. Складіть план у вигляді запитань. | | 13. Прочитайте текст. Складіть план у вигляді запитань. |
- |
| |
| | | |
- | ''Історія грошей сягає сивої давнини. Звісно, гроші не завжди мали вигляд монет. Колись за гроші правили найрізноманітніші речі: скойки, худоба, металеві сокири... Наші предки з цією метою застосовували хутра звірів, насамперед куниці та білки. Недарма ще й досі існує Київська гривня. Приказка: «То ще тоді діялось, як шкуряні гроші на світі були». Коли торгівля стала жвавішою та різноманітнішою, люди почали користуватися зручнішими металевими грошима. Проте були то не лише монети. У наших пращурів од середини 11 ст. побутували злитки зі срібла певної маси та форми, так звані гривні. Саме ці гроші дали назву сучасній українській грошовій одиниці. Сучасні гривні, ясна річ, відрізняються формою від давніх, набувши вигляду узвичаєних у світі паперових грошей. Що ж до давніх гривень, то вони не були однаковими в різних містах. Так, у Києві їх робили пласкими, шестикутними, у Чернігові - пласкими й півкруглими з розплющеними кінцями. Вартість гривень визначалася їхньою масою.''<br>'''''<br>'''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> | + | ''Історія грошей сягає сивої давнини. Звісно, гроші не завжди мали вигляд монет. Колись за гроші правили найрізноманітніші речі: скойки, худоба, металеві сокири... Наші предки з цією метою застосовували хутра звірів, насамперед куниці та білки. Недарма ще й досі існує Київська гривня. Приказка: «То ще тоді діялось, як шкуряні гроші на світі були». Коли [[Конспект_до_теми:_Купівля._Продаж._Торгівля.|торгівля]] стала жвавішою та різноманітнішою, люди почали користуватися зручнішими металевими грошима. Проте були то не лише монети. У наших пращурів од середини 11 ст. побутували злитки зі срібла певної маси та форми, так звані гривні. Саме ці гроші дали назву сучасній українській грошовій одиниці. Сучасні гривні, ясна річ, відрізняються формою від давніх, набувши вигляду узвичаєних у світі паперових грошей. Що ж до давніх гривень, то вони не були однаковими в різних містах. Так, у Києві їх робили пласкими, шестикутними, у Чернігові - пласкими й півкруглими з розплющеними кінцями. Вартість гривень визначалася їхньою масою.''<br>'''''<br>'''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів ''<br> |
- |
| + | |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| | | |
| | | |
- | <sub>Скачати підручники та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги]] онлайн, планування [[Історія України|з історії України]], курси та завдання [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> | + | <br> |
| + | |
| + | <sub>Скачати підручники та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги]] онлайн, планування [[Історія України|з історії України]], курси та завдання [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> |
| | | |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | |
| | | |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Строка 102: |
Строка 93: |
| | | |
| <br> | | <br> |
- |
| |
| | | |
- | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | + | <br> <br> |
| + | |
| + | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | <br> |
| + | |
| + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 13:19, 24 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Урок узагальнення
УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО УРОКУ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ
1. У п'ятому класі ви почали вивчати основи кількох наук: на уроках рідної мови отримуєте найелементарніші відомості з науки про мову (мовознавства, або лінгвістики), на уроках математики знайомитеся з математичними науками, уроки літератури вводять вас у світ літературознавства. Порівняйте, що спільного має з тими науками історія і чим відрізняється від них.
2. Визначте, до якого виду історичних джерел належать зображені на ілюстраціях пам'ятки.
3. Про які науки, що допомагають історії досліджувати минуле, ви довідалися?
4. Переставивши літери місцями, складіть назву науки, що досліджує географічні назви, - ОКПІТОНІМА. Чому ця наука є розділом мовознавства? Як допомагає вона досліджувати минуле?
5. Дослідники минулого - історики, археологи, нумізмати - часто стають головними героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, яку розповідь трипільського глечика міг би почути вчений-археолог (фантазуючи, використовуйте такі опорні слова: де? коли? хто? який? знайшли, зберігається, вік, кольори, розмір, матеріал, призначення).
6. Згрупуйте подані слова у два речення. Які слова виявилися зайвими й чому?
Старовинні споруди, писемні історичні джерела, прислів'я, посуд, рукописні книги, знаряддя праці, речові історичні джерела, легенди, написи на речах, одяг.
7. Про яких українських учених-істориків ви довідалися? У розповіді про кого з них доречні слова найславетніший, першовідкривач?
8. Що означають слова архів, музей, герб, монета, карта? Яке відношення вони мають до історії?
9. Про які давні народи, що жили за минулих часів на наших землях, ви довідалися? Назвіть археологічні знахідки, що бережуть пам'ять про них.
10. Перегляньте сторінки розділу й випишіть дати, які зустрічаються в тексті. Визначте, до якого століття (якої його половини) належить кожна з них.
11. Що ви дізналися про походження назви Україна! Як за давніх часів називали себе наші предки?
12. Перекажіть легенду про заснування столиці України міста Києва. Чи знаєте ви, звідки походить назва вашого рідного міста, села? Підготуйте розповідь «Історичні місця рідного міста (села)» для своїх однолітків-туристів.
13. Прочитайте текст. Складіть план у вигляді запитань.
Історія грошей сягає сивої давнини. Звісно, гроші не завжди мали вигляд монет. Колись за гроші правили найрізноманітніші речі: скойки, худоба, металеві сокири... Наші предки з цією метою застосовували хутра звірів, насамперед куниці та білки. Недарма ще й досі існує Київська гривня. Приказка: «То ще тоді діялось, як шкуряні гроші на світі були». Коли торгівля стала жвавішою та різноманітнішою, люди почали користуватися зручнішими металевими грошима. Проте були то не лише монети. У наших пращурів од середини 11 ст. побутували злитки зі срібла певної маси та форми, так звані гривні. Саме ці гроші дали назву сучасній українській грошовій одиниці. Сучасні гривні, ясна річ, відрізняються формою від давніх, набувши вигляду узвичаєних у світі паперових грошей. Що ж до давніх гривень, то вони не були однаковими в різних містах. Так, у Києві їх робили пласкими, шестикутними, у Чернігові - пласкими й півкруглими з розплющеними кінцями. Вартість гривень визначалася їхньою масою.
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Скачати підручники та книги онлайн, планування з історії України, курси та завдання з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|