Текущая версия на 13:17, 24 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Географічні назви в історичній науці. Давні слов'яни

ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ. ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ

ЗАГАДКОВІ НАЗВИ

Досліджуючи минулі часи, історики раз по раз натрапляють на всілякі назви. Одні з них стосуються міст і містечок, сіл, річок, озер, урочищ тощо, тобто є географічними, або, як кажуть вчені, топонімами. Інші назви - це назви народів, або етноніми. Походження назв досліджують науки топоніміка та етноніміка. Назви мають різну долю: одні відомі здавна й збереглися дотепер, інші назавжди зникли у вирі історичних подій, залишивши по собі відгомін у легендах і переказах. Назви народів тісно пов'язані з географічними назвами: назву території можуть переносити на народ, що мешкає на ній, або ж навпаки - назва народу згодом стає назвою земель, які він заселяє. Отож, досліджуючи назви, історики довідуються про території давніх народів, з'ясовують обставини подій, дізнаються про природні умови певних країн тощо.

Найдавнішими назвами, якими користувалися наші предки для називання своєї землі та себе самих, були Русь та русичі. Саме назва Русь передувала назві Україна на позначення землі, заселеної українцями-русичами.

Назву Україна вперше вжито в літописі під 1187 роком до Київщини, Переяславщини й Чернігівщини. Вона походить від слова країна, що означало рідний край, країна, земля. Згодом назва Україна поширилася на всю нашу землю й дала найменування нашому народові, витіснивши з ужитку давнішу - Русь.

До українців часто застосовують назву слов'яни, адже український народ належить до слов'янських. Крім українців, до слов'ян належать білоруси, росіяни, чехи, словаки, поляки, болгари, македонці, словенці, чорногорці та серби. Вчені умовно поділяють усіх слов'ян на три гілки: західну, східну та південну. Українці разом з білорусами та росіянами належать до східної гілки слов'янських народів. Предків сучасних слов'янських народів називають давніми слов'янами. Живучи племенами, давні слов'яни час од часу об'єднувалися в більші спілки - племінні об'єднання, або союзи племен. Назви східнослов'янських племінних союзів, які проіснували до утворення держави в 9 ст. з центром у Києві, зберіг літопис «Повість минулих літ». За свідченням літописця, на території України мешкали сім племінних об'єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни. Доповнивши літописні відомості археологічними знахідками, вчені дійшли висновку, що ці племінні союзи віддавна мали тісні взаємовідносини, бо були близькими за мовою, звичаями, мали спільне походження й відрізнялися за цими ознаками від сусідніх північно-західних та північно-східних східнослов'янських племен. Саме їх дослідники вважають безпосередніми предками українців.

Для називання різних частин нашої країни з давніх часів використовують такі назви, як Волинь, Полісся, Поділля, Галичина, Слобожанщина, Буковина, Закарпаття та інші. їх називають історико-етнографічними. Окреслені історико-етнографічними назвами землі вирізняються особливостями народного будівництва, одягу, господарськими заняттями, що сформувалися під впливом природного середовища та історичних особливостей. Довідатися про них можна в музеях народної архітектури та побуту. Найбільшим з таких музеїв є Музей народної архітектури та побуту України в селищі Пирогово в околиці Києва. Тут на мальовничій території зберігається понад 300 пам'яток народного будівництва, а колекція хатнього начиння, знарядь праці, одягу, творів народного мистецтва сягає 80 тис. одиниць.

Попрацюйте з історичною картою
1. Визначте за картою, які східнослов'яські племіннні союзи були предками українців, а які - росіян та білорусів.
2. Знайдіть міста, які розташовані в межах кожної з історико-етнографічних земель. Якими історико-етнографічними землями протікають найбільші річки України?

Жива історія

Про походження назви столиці нашої держави - міста Києва - розповідає автор літопису «Повість минулих літ». Сучасні історики переконані, що літописна легенда має історичну основу. Реальною особою, зокрема, був Кий, полянський князь, який жив наприкінці 6 - на початку 7 ст. Він мав неабиякий полководницький хист, здійснював численні воєнні походи. Унаслідок одного з них захопив міцну фортецю на Дунаї, мав намір закріпити її за собою, через що й нарік Києвцем. Підтримував зв'язки з наймогутнішими тогочасними володарями. Щоправда, багато вчених вважають, що історія Києва почалася набагато раніше. Кий увічнив своє ім'я тим, що вперше збудував на одній з Дніпрових гір укріплений замок- фортецю. Таку оборонну споруду за тих часів називали городом - від слова «городити», тобто укріпляти, обносити огорожею чи стіною. Про зведення такого города і йдеться в літописі.

Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання

Як за легендою витлумачують походження назви Київ?

ПЕРША ІСТОРІЯ МІСТА КИЄВА

Максим Федорович Берлинський, молодий учений, закінчивши навчання в Петербурзі, щойно повернувся на Батьківщину. Яка ж то насолода після років розлуки знову опинитися під ясно-зеленим склепінням розкішних київських лип і верб! Як мріялося там, на чужині, пройти крутими Дніпровими схилами, ковтнути густої прохолоди, послухати тихої розмови між великою рікою та правічним лісом.

- Куди котишся, Дніпре? - ледь чутно прошелестів ліс.

- Пливуть-линуть мої хвилі, де світанки голубливі, - ніби почув Дніпрову відповідь.

Тепер Максимові Федоровичу здавалося, що в тихому шепоті хвиль, у зеленому маянні верховіть бринить прадавня легенда.

Колись, дуже давно, приніс Дніпро на своїх хвилях легкий човен. Грайливі баранці винесли його на берег, і в обіймах лісу опинилися три богатирі й тендітна дівчина.

- Бережи, лісе, цих людей, дай їм притулок, захисти від хижих звірів та підступних ворогів, - мовив Дніпро й покотився далі.

Затріпотів привітно ліс, відкрив мандрівникам свої таємниці. І зажили щасливим життям три брати - Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь.

Одного разу старший з братів, Кий, рибалив на Дніпрі.

Раптом крізь плескіт почув:

- Кию, побудуй на цих горах місто. Об'єднаються навколо нього інші землі, бути йому великою столицею. Віками житимуть тут люди й прославлятимуть рід твій і державу його.

Повернувся Кий до хижі та покликав братів:

- Брати мої, Щеку й Хориве, почув я сьогодні пророчі слова: маємо збудувати серед цього лісу, онде на тих горах, велике місто, що прославить наші імена.

Узялися брати до роботи. Чутка про будівництво великого город а полинула Дніпром вгору та вниз, і незабаром надійшло багато охочих попрацювати. Скоро на Дніпрових схилах виросло місто, яке назвали на честь старшого брата Києвом, ближчі гори ж нарекли Щекавицею та Хоревицею, а річку, що текла неподалік, - Либіддю.

Із кожним днем зростало й міцніло місто над Дніпром. Швидко рознеслися світами звістки про нього. Почали з'їжджатися торгові люди з усіх усюд. Із півдня та півночі, зі сходу й заходу текло до Києва багатство. Та спокійно могли спати мешканці міста, бо пильно охороняв його могутній Дніпро. Неприступними були вали Києва, надійним був і гострокіл, та ще сильніші його мешканці, які живим муром ставали на захист рідного міста.

Несе свої води Дніпро, стиха перемовляючись із предковічним зеленим братом. Милується на величний Київ. Не помилився тоді Славутич, обираючи місце для княжої столиці. Воно таки чарівне!

Того вечора Максим Федорович занотував: «За розповідями літописців, Кий разом із братами побудували замок, або город, названий ім'ям старшого брата - Київ, на горі над Дніпром...» У вченого виник задум написати «Історію міста Києва», що стала першим науковим дослідженням минулого української столиці.

Про походження яких географічних найменувань, крім назви Київ, ідеться в оповіданні? Чому ім'ям Максима Берлинського названо одну з вулиць Києва?

Допитливим 

Чи знаєте ви, як обирали імена для своїх дітей предки українців - давні слов'яни? У давні часи ім'я обирали залежно від обставин появи дитини на світ. Так, дівчину, яка народилася взимку, могли назвати Зимою. Часом батьки іменем виражали ставлення до нового члена сім'ї - дитині, народження якої з нетерпінням чекали, давали ім'я Жданко, Любко. А як багато могли розповісти імена про зовнішність і вдачу! Були серед давніх українців і Дрібки, і Світлики, і Добрині, і Гордині. Наші пращури вірили в магічну силу імені, мали його за оберіг. Тому часто нарікали дітей назвами звірів - Вовк, Ведмідь, - вважаючи, що такі імена відлякують злих духів. Уживали наші предки й складні наймення - Борислав, Доброслав, Славомир, Святополк, Ярополк тощо. Такі імена були поширені, як правило, у князівських родинах. Тому й називають їх княжими.

Чи знаєте ви, що за різних часів головна річка України мала кілька назв - Дніпро, Славута, Борисфен... Як вони виникли, яка з них найстаріша? Сьогодні вчені одностайні, що назва Дніпро - найдавніша. Корінь дон-{дн-) зі значенням «вода» відомий у назвах багатьох близьких та далеких річок: Дон, Донець, Дністер, Дунай... Назва Славута - старовинне народнопоетичне ім'я улюбленої річки - Дніпра. Вона пов'язана з давнім прикметником словугний - знаменитий, славетний. Борисфеном Дніпро називали в давнину сусідні народи. Таке наймення в перекладі означає «той, що тече з півночі».

Перевірте, про що дізналися й чого навчилися
1. Що вивчають етноніміка та топоніміка?
2. Що дізналися про походження українського народу?
3. Як називали себе давні українці?
4. Витлумачте походження назви Україна. Коли вона вперше згадується в літописі?
5. Що ви знаєте про походження назв міст, сіл, озер, річок свого рідного краю?
6. Які назви вулиць, провулків, майданів відображають історичне минуле вашого міста, села?

В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  

_{Підручники та книги по всім предметам, домашня робота, онлайн бібліотеки книжок, плани конспектів уроків з історії України, реферати та конспекти уроків з історії України для 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.