|
|
(13 промежуточных версий не показаны.) | Строка 5: |
Строка 5: |
| <br> ПАМ'ЯТКИ МИНУЛОГО | | <br> ПАМ'ЯТКИ МИНУЛОГО |
| | | |
- | На попередньому уроці ви довідалися про те, звідки дізнаються про минулі часи. Особливих знань потребує дослідження речових пам'яток. Вивчає минуле за речовими історичними джерелами спеціальна наука - археологія. Вчених, які розшукують, розкопують і вивчають давні речі та споруди, називають археологами. Вони виробили правила пошуку давніх пам'яток та розкопування їх, що дають змогу добувати з-під землі давні речі неупікодженими. | + | На попередньому уроці ви довідалися про те, звідки дізнаються про минулі часи. Особливих знань потребує дослідження речових пам'яток. Вивчає минуле за речовими історичними джерелами спеціальна наука - [[Археологія|археологія]]. |
| + | |
| + | [[Image:18sv.jpg|археологія]] |
| + | |
| + | Вчених, які розшукують, розкопують і вивчають давні речі та споруди, називають археологами. Вони виробили правила пошуку давніх пам'яток та розкопування їх, що дають змогу добувати з-під землі давні речі неупікодженими. |
| + | |
| + | [[Image:10sv.jpg|460px|археологи]] |
| | | |
| Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутніх розкопок. Потім закладають пробний розкоп - вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп. | | Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутніх розкопок. Потім закладають пробний розкоп - вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп. |
| | | |
- | Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам'яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Всю поверхню розколу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. | + | Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам'яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Всю поверхню розколу поділяють на [[Делим_квадрат_на_части|квадрати]] зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. |
| + | |
| + | [[Image:16-2.jpg|музей]]<br> |
| | | |
| Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з'ясовують їх вік і призначення, ретельно описують прикмети й ознаки. Із дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя. | | Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з'ясовують їх вік і призначення, ретельно описують прикмети й ознаки. Із дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя. |
| | | |
- | Знайдені археологами рештки минувшини зберігаються в різних музеях. Є музеї історичні, технічні, природознавчі, краєзнавчі, мистецтвознавчі тощо. Один із найстаріших музейних закладів нашої держави - Національний музей історії України в місті Києві. У ньому зберігаються унікальні археологічні, монетні колекції, зразки одягу, посуду, хатнього начиння, а також зброя, старовинні книги, ікони, картини та вироби народних майстрів - загалом понад 600 тис. експонатів. Усі вони відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення. | + | Знайдені археологами рештки минувшини зберігаються в різних музеях. Є музеї історичні, технічні, природознавчі, краєзнавчі, мистецтвознавчі тощо. Один із найстаріших музейних закладів нашої держави - Національний музей історії України в місті Києві. У ньому зберігаються унікальні археологічні, монетні колекції, зразки одягу, посуду, хатнього начиння, а також зброя, старовинні книги, ікони, картини та вироби народних майстрів - загалом понад 600 тис. експонатів. Усі вони відображають [[Історія_України_11_клас|історію України]] від найдавніших часів до сьогодення. |
| | | |
- | ''Видатним археологом України був Вікентій Хвойка. Він зробив чимало відкриттів в історичній науці, які не втратили свого значення й донині. Світову славу українському археологові принесло, зокрема, відкриття решток життєдіяльності так званих трипільців. Трипільці займали величезні простори від Дністра до Дніпра, досягши територій сучасної Волині та Степового Причорномор'я. Від трипільських часів залишилося чимало археологічних пам'яток, які нині добре досліджені. Вони свідчать про високий рівень розвитку господарства трипільців, а також про те, що десь близько п'яти з половиною тисяч років тому їхнє життя занепало. Одначе знання та вміння трипільців не зникли без сліду, а були збережені й через багато століть успадковані українцями.'' | + | [[Image:12sv.jpg|музей історії україни]] |
| + | |
| + | [[Image:13sv.jpg|460px|українська світлиця]] |
| + | |
| + | <u>Жива історія</u> |
| + | |
| + | ''Видатним археологом України був Вікентій Хвойка.'' |
| + | |
| + | [[Image:14sv.jpg|вікентій хвойка]] |
| + | |
| + | ''Він зробив чимало відкриттів в історичній науці, які не втратили свого значення й донині. Світову славу українському археологові принесло, зокрема, відкриття решток життєдіяльності так званих трипільців. Трипільці займали величезні простори від Дністра до [[М._Гоголь._Чудовий_Дніпро._М._Познанська._Спасибі_людям,_що_зростили_ліс|Дніпра]], досягши територій сучасної Волині та Степового Причорномор'я. Від трипільських часів залишилося чимало археологічних пам'яток, які нині добре досліджені. Вони свідчать про високий рівень розвитку господарства трипільців, а також про те, що десь близько п'яти з половиною тисяч років тому їхнє життя занепало. Одначе знання та вміння трипільців не зникли без сліду, а були збережені й через багато століть успадковані українцями.'' |
| | | |
| <u>Прочитайте оповідання, дайте вілповідь на запитання</u> | | <u>Прочитайте оповідання, дайте вілповідь на запитання</u> |
Строка 23: |
Строка 41: |
| ЛИСТ ІЗ ЧЕРНІГОВА | | ЛИСТ ІЗ ЧЕРНІГОВА |
| | | |
- | Чи знаєте, де тепер я мусив би бути? - запально вигукував, звертаючись до лікаря, знаний київський археолог Вікентій В'ячеславович Хвойка. - Так, так, у Чернігові, на 14-му археологічному з'їзді. | + | - Чи знаєте, де тепер я мусив би бути? - запально вигукував, звертаючись до лікаря, знаний київський археолог Вікентій В'ячеславович Хвойка. - Так, так, у Чернігові, на 14-му археологічному з'їзді. |
| | | |
- | Якщо хочете, вельмишановний, швидко одужати - не нервуйте. Інакше хвороба ще довго триматиме вас під домашнім арештом, - пожартував лікар і вже серйозно додав: - А хто ж у такому випадку відкопуватиме пам'ятки минулого? Хто робитиме археологічні відкриття? Вам, Вікентію В'ячеславовичу, земля наша подарувала ключі від своїх скарбниць. Не нехтуйте її довірою. Краще розкажіть про якусь із давніх-давніх таємниць. | + | - Якщо хочете, вельмишановний, швидко одужати - не нервуйте. Інакше хвороба ще довго триматиме вас під домашнім арештом, - пожартував лікар і вже серйозно додав: - А хто ж у такому випадку відкопуватиме пам'ятки минулого? Хто робитиме археологічні відкриття? Вам, Вікентію В'ячеславовичу, земля наша подарувала ключі від своїх скарбниць. Не нехтуйте її довірою. Краще розкажіть про якусь із давніх-давніх таємниць. |
| | | |
- | Таємниць? - перепитав археолог. - Про яку саме? Дивіться, скільки речей у мене на столі. І кожна з них має власну долю й свою таємницю. Та я, здається, вам усе розповів. | + | - Таємниць? - перепитав археолог. - Про яку саме? Дивіться, скільки речей у мене на столі. І кожна з них має власну долю й свою таємницю. Та я, здається, вам усе розповів. |
| | | |
- | Не все. А історія он того мальованого глечика? Саме її ви не встигли розповісти мені вчора. | + | - Не все. А історія он того мальованого глечика? Саме її ви не встигли розповісти мені вчора. |
| | | |
| - Ого! - усміхнувся вчений. - Його історія справді дуже давня. Я знайшов цей глечик 1893 року під час розкопок поблизу села Трипілля, що над Дніпром на Київщині. П'ять, а може, й шість-сім тисяч років тому жили тут люди. Мешкали вони в дерев'яних або плетених із хмизу та обмазаних глиною охайних будиночках, часом навіть двоповерхових. У середині такої споруди, переділеної на кілька кімнат, була піч або відкрите вогнище. Житла розташовували одне біля одного по колу - вулицями, що утворювали щось подібне до сонця. Бо любили вони сонце й небо. Але над усе шанували трипільці рідну землю, що давала їм не тільки притулок і захист від ворогів, а була за щедру матір. Вони орали та засівали її, а земля щоосені обдаровувала їх золотим збіжжям. | | - Ого! - усміхнувся вчений. - Його історія справді дуже давня. Я знайшов цей глечик 1893 року під час розкопок поблизу села Трипілля, що над Дніпром на Київщині. П'ять, а може, й шість-сім тисяч років тому жили тут люди. Мешкали вони в дерев'яних або плетених із хмизу та обмазаних глиною охайних будиночках, часом навіть двоповерхових. У середині такої споруди, переділеної на кілька кімнат, була піч або відкрите вогнище. Житла розташовували одне біля одного по колу - вулицями, що утворювали щось подібне до сонця. Бо любили вони сонце й небо. Але над усе шанували трипільці рідну землю, що давала їм не тільки притулок і захист від ворогів, а була за щедру матір. Вони орали та засівали її, а земля щоосені обдаровувала їх золотим збіжжям. |
Строка 35: |
Строка 53: |
| Нелегкою була праця хліборобів. У турботах про врожай бігло-збігало їхнє життя. | | Нелегкою була праця хліборобів. У турботах про врожай бігло-збігало їхнє життя. |
| | | |
- | Та не тільки хліб вирощували трипільці. Були серед них гончарі та малярі. Вони виготовляли всілякий глиняний посуд і майстерно розмальовували його червоною, чорною та білою барвами. Миски, глечики, горщики трипільців милували око візерунками.<br>Ви вразили мене, - потискуючи археологові руку, мовив лікар. - Я думав, що вік цього глечика - не дуже поважний: барви на ньому яскраві, а візерунки такі, що їх і тепер можна побачити на наших рушниках або на великодніх писанках. | + | Та не тільки хліб вирощували трипільці. Були серед них гончарі та малярі. Вони виготовляли всілякий глиняний посуд і майстерно розмальовували його червоною, чорною та білою барвами. Миски, глечики, горщики трипільців милували око візерунками. |
| | | |
- | У цьому, шановний лікарю, й прихована найбільша таємниця. Не зів'яли донині трипільські візерунки, не загубився слід трипільців на українській землі, бо дбайливо берегла їхній досвід місцева хліборобська людність, аж поки не підхопили його українці.
| + | [[Image:15sv.jpg|трипільсьский глиняний посуд]] |
| | | |
- | Ось тепер я впізнаю вас, Вікентію В'ячеславовичу. Бачу, що цілком опанували себе. Тепер не зашкодить приємне хвилювання. Тримайте листа. Прямуючи до вас, зустрів листоношу. Здається, пишуть із вашого археологічного з'їзду. | + | - Ви вразили мене, - потискуючи археологові руку, мовив лікар. - Я думав, що вік цього глечика - не дуже поважний: барви на ньому яскраві, а візерунки такі, що їх і тепер можна побачити на наших рушниках або на великодніх писанках. |
| + | |
| + | - У цьому, шановний лікарю, й прихована найбільша таємниця. Не зів'яли донині трипільські візерунки, не загубився слід трипільців на українській землі, бо дбайливо берегла їхній досвід місцева хліборобська людність, аж поки не підхопили його українці. |
| + | |
| + | - Ось тепер я впізнаю вас, Вікентію В'ячеславовичу. Бачу, що цілком опанували себе. Тепер не зашкодить приємне хвилювання. Тримайте листа. Прямуючи до вас, зустрів листоношу. Здається, пишуть із вашого археологічного з'їзду. |
| | | |
| Вікентій В'ячеславович розкрив конверт. Писали, справді, з Чернігова. | | Вікентій В'ячеславович розкрив конверт. Писали, справді, з Чернігова. |
Строка 47: |
Строка 69: |
| Лист із Чернігова був вельми стислим. Добрий приятель Вікентія В'ячеславовича писав, що його доповідь, прочитану колегою, з'їзд вітав стоячи. Того самого дня було ухвалено висловити подяку київському археологові за копітку й наполегливу дослідницьку працю. | | Лист із Чернігова був вельми стислим. Добрий приятель Вікентія В'ячеславовича писав, що його доповідь, прочитану колегою, з'їзд вітав стоячи. Того самого дня було ухвалено висловити подяку київському археологові за копітку й наполегливу дослідницьку працю. |
| | | |
- | <u>ЗАПИТАННЯ</u><br>1. Що таке археологія? Кого називають археологами?<br>2. Чим уславився Вікентій Хвойка?<br>3. Що ви дізналися про трипільців?<br>4. Розкажіть про Національний музей історії України.<br><br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів'' | + | ''Хто такі трипільці? Коли жили вони на наших землях? Про що клопоталися в повсякденному житті? На основі оповідання та ілюстрацій розкажіть, якими були [[Трипільська_культура|трипільські]] поселення.'' |
| + | |
| + | <u>Попрацюйте з історичними джерелами</u> |
| + | |
| + | Роздивіться археологічні пам'ятки давньої людності, що мешкала на території України 5-6 тисяч років тому. Які висновки можна зробити про їхнє життя? |
| + | |
| + | <u>[[Image:16-1.jpg|460px|трипільська культура]]</u> |
| + | |
| + | <u></u><u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Що таке археологія? Кого називають археологами?<br>2. Чим уславився Вікентій Хвойка?<br>3. Що ви дізналися про трипільців?<br>4. Розкажіть про Національний [[Німецький_музей_телебачення|музей]] історії України.<br><br> ''В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, [[5_класс_уроки|5 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів'' |
| | | |
| <br> <sub>Планування уроків [[Історія України|з історії України]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> [[Історія України 5 клас|<br>]] | | <br> <sub>Планування уроків [[Історія України|з історії України]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання]] та відповіді по класам, домашнє завдання та робота [[Історія України 5 клас|з історії України для 5 класу]]</sub> [[Історія України 5 клас|<br>]] |
Строка 54: |
Строка 84: |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0._%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F._%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85 фішки для допитливих] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
Текущая версия на 12:47, 24 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас>> Історія України: Історичні джерела. Археологія
ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА. АРХЕОЛОГІЯ
ПАМ'ЯТКИ МИНУЛОГО
На попередньому уроці ви довідалися про те, звідки дізнаються про минулі часи. Особливих знань потребує дослідження речових пам'яток. Вивчає минуле за речовими історичними джерелами спеціальна наука - археологія.
Вчених, які розшукують, розкопують і вивчають давні речі та споруди, називають археологами. Вони виробили правила пошуку давніх пам'яток та розкопування їх, що дають змогу добувати з-під землі давні речі неупікодженими.
Власне розкопкам передує археологічна розвідка. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутніх розкопок. Потім закладають пробний розкоп - вузьку траншею, що має виявити, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп.
Працюючи, археологи не квапляться. Щоб не пошкодити пам'яток давнини, вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Всю поверхню розколу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно фіксувати й замальовувати всі знахідки. Крім того, археологи ретельно записують у щоденниках, як відбуваються розкопки.
Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з'ясовують їх вік і призначення, ретельно описують прикмети й ознаки. Із дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя.
Знайдені археологами рештки минувшини зберігаються в різних музеях. Є музеї історичні, технічні, природознавчі, краєзнавчі, мистецтвознавчі тощо. Один із найстаріших музейних закладів нашої держави - Національний музей історії України в місті Києві. У ньому зберігаються унікальні археологічні, монетні колекції, зразки одягу, посуду, хатнього начиння, а також зброя, старовинні книги, ікони, картини та вироби народних майстрів - загалом понад 600 тис. експонатів. Усі вони відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.
Жива історія
Видатним археологом України був Вікентій Хвойка.
Він зробив чимало відкриттів в історичній науці, які не втратили свого значення й донині. Світову славу українському археологові принесло, зокрема, відкриття решток життєдіяльності так званих трипільців. Трипільці займали величезні простори від Дністра до Дніпра, досягши територій сучасної Волині та Степового Причорномор'я. Від трипільських часів залишилося чимало археологічних пам'яток, які нині добре досліджені. Вони свідчать про високий рівень розвитку господарства трипільців, а також про те, що десь близько п'яти з половиною тисяч років тому їхнє життя занепало. Одначе знання та вміння трипільців не зникли без сліду, а були збережені й через багато століть успадковані українцями.
Прочитайте оповідання, дайте вілповідь на запитання
Про що розповіли археологам трипільські знахідки?
ЛИСТ ІЗ ЧЕРНІГОВА
- Чи знаєте, де тепер я мусив би бути? - запально вигукував, звертаючись до лікаря, знаний київський археолог Вікентій В'ячеславович Хвойка. - Так, так, у Чернігові, на 14-му археологічному з'їзді.
- Якщо хочете, вельмишановний, швидко одужати - не нервуйте. Інакше хвороба ще довго триматиме вас під домашнім арештом, - пожартував лікар і вже серйозно додав: - А хто ж у такому випадку відкопуватиме пам'ятки минулого? Хто робитиме археологічні відкриття? Вам, Вікентію В'ячеславовичу, земля наша подарувала ключі від своїх скарбниць. Не нехтуйте її довірою. Краще розкажіть про якусь із давніх-давніх таємниць.
- Таємниць? - перепитав археолог. - Про яку саме? Дивіться, скільки речей у мене на столі. І кожна з них має власну долю й свою таємницю. Та я, здається, вам усе розповів.
- Не все. А історія он того мальованого глечика? Саме її ви не встигли розповісти мені вчора.
- Ого! - усміхнувся вчений. - Його історія справді дуже давня. Я знайшов цей глечик 1893 року під час розкопок поблизу села Трипілля, що над Дніпром на Київщині. П'ять, а може, й шість-сім тисяч років тому жили тут люди. Мешкали вони в дерев'яних або плетених із хмизу та обмазаних глиною охайних будиночках, часом навіть двоповерхових. У середині такої споруди, переділеної на кілька кімнат, була піч або відкрите вогнище. Житла розташовували одне біля одного по колу - вулицями, що утворювали щось подібне до сонця. Бо любили вони сонце й небо. Але над усе шанували трипільці рідну землю, що давала їм не тільки притулок і захист від ворогів, а була за щедру матір. Вони орали та засівали її, а земля щоосені обдаровувала їх золотим збіжжям.
Нелегкою була праця хліборобів. У турботах про врожай бігло-збігало їхнє життя.
Та не тільки хліб вирощували трипільці. Були серед них гончарі та малярі. Вони виготовляли всілякий глиняний посуд і майстерно розмальовували його червоною, чорною та білою барвами. Миски, глечики, горщики трипільців милували око візерунками.
- Ви вразили мене, - потискуючи археологові руку, мовив лікар. - Я думав, що вік цього глечика - не дуже поважний: барви на ньому яскраві, а візерунки такі, що їх і тепер можна побачити на наших рушниках або на великодніх писанках.
- У цьому, шановний лікарю, й прихована найбільша таємниця. Не зів'яли донині трипільські візерунки, не загубився слід трипільців на українській землі, бо дбайливо берегла їхній досвід місцева хліборобська людність, аж поки не підхопили його українці.
- Ось тепер я впізнаю вас, Вікентію В'ячеславовичу. Бачу, що цілком опанували себе. Тепер не зашкодить приємне хвилювання. Тримайте листа. Прямуючи до вас, зустрів листоношу. Здається, пишуть із вашого археологічного з'їзду.
Вікентій В'ячеславович розкрив конверт. Писали, справді, з Чернігова.
- Ну, як сприйняли надіслану вами доповідь? Як оцінили археологи ваші останні знахідки?
Лист із Чернігова був вельми стислим. Добрий приятель Вікентія В'ячеславовича писав, що його доповідь, прочитану колегою, з'їзд вітав стоячи. Того самого дня було ухвалено висловити подяку київському археологові за копітку й наполегливу дослідницьку працю.
Хто такі трипільці? Коли жили вони на наших землях? Про що клопоталися в повсякденному житті? На основі оповідання та ілюстрацій розкажіть, якими були трипільські поселення.
Попрацюйте з історичними джерелами
Роздивіться археологічні пам'ятки давньої людності, що мешкала на території України 5-6 тисяч років тому. Які висновки можна зробити про їхнє життя?
Перевірте, про що дізналися й чого навчилися 1. Що таке археологія? Кого називають археологами? 2. Чим уславився Вікентій Хвойка? 3. Що ви дізналися про трипільців? 4. Розкажіть про Національний музей історії України.
В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Планування уроків з історії України, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання та робота з історії України для 5 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|