Версия 11:32, 1 сентября 2011

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 6 клас. Повні уроки >> Економіка: Що таке ринок? Учасники ринку.Повні уроки

Тема

Що таке ринок? Учасники ринку

Тип уроку комбінований Задачі уроку Ознайомити учнів з поняттям "ринок" та дати розуміння основних рушійних сил сучасного ринку. Означити основні аспекти роботи ринкового механізму, ознайомити учнів з учасниками ринку.

Хід уроку

• Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
• Дискусія, робота по групам. Висновок по темі.

Що таке ринок?

Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.

Рис 1. «Трейдери на підлозі» в Нью-Йоркській фондовій біржі (Нью-Йоркська фондова біржа - приклад високорозвиненого ринку).

По визначенню ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, що споживачі можуть купити по певній ціні ) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, що виробники продають по певній ціні ) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквівалента вартості (грошей) на якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відношень між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції. При цьому ринки приймають самі різні форми. Найближча автозаправна станція, закусочна, магазин грамплатівок, пришляховий ларьок фермера - усе це звичайні ринки. Нью-Йоркська фондова біржа і Чиказька зернова біржа - це уже високорозвинені ринки, на яких покупці і продавці відповідно акцій, облігацій і сільськогосподарської продукції з усього світу встановлюють контакт один з одним. Подібною уявою й організатори аукціонів зводять разом покупців і продавців предметів мистецтва, худоби, держаного сільськогосподарського устаткування, а іноді і нерухомості.

Рис 2. Рибний аукціон в Гонолулу, Гаваї (приклад звичайного ринку).

Відомий на всю Америку футболіст і його агент ведуть переговори про контракт із власником команди Національної футбольної ліги. Випускник хімічного факультету розмовляє з представниками фірм "Юніон карбайд" і "Дюпон" в університетському бюро, що допомагає випускникам одержати роботу. Всі ці ситуації, що зв'язують потенційних покупців із потенційними продавцями, утворюють ринки. Як випливає з наведених прикладів, одні ринки є локальними, тоді як інші носять національний або міжнародний характер. Деякі відрізняє особистий контакт між пред'явником попиту і постачальником, а інші є безособовими -- на них покупець і продавець ніколи не бачать або зовсім не знають один одного.

Функції ринку

Сутність ринку найбільш повно проявляється в його функціях. До найважливіших функцій відносяться:

• Функція саморегулювання товарного виробництва. Вона проявляється в тому, що при зростанні попиту на товар виробники розширюють масштаби свого виробництва і підвищують ціни. В результаті виробництво починає скорочуватися;
• Стимулююча функція. При зниженні цін виробники скорочують виробництво, одночасно вишукують можливості зниження витрат шляхом впровадження нової техніки, технології, вдосконалення організації праці;

•  Функція встановлення суспільної значимості виробленого продукту і затрат праці. Однак ця функція може діяти в умовах бездефіцитного виробництва (коли покупець має вибір, відсутності монопольного становища у виробництві, наявності декількох виробників і змагальності між ними);
• Регулююча функція. За допомогою ринку встановлюються основні мікро-та макропропорції в економіці, у виробництві та обміні;
• Функція демократизації господарського життя, реалізації принципів самоврядування. За допомогою ринкових важелів впливу відбувається звільнення суспільного виробництва від економічних нежиттєздатних його елементів, і за рахунок цього здійснюється диференціація товаровиробників.

Соживач - основна фігура ринкових відносин

Кожна людина в сучасному світі користується певними предметами, які вона придбала за гроші. Подивіться навкруги себе: ось стіл, куплений у меблевому магазині, ось продукти, принесені з ринку, ось холодильник, який ми нещодавно відремонтували. Усі ці речі потрібні нам, ми використовуємо їх у своєму житті.

У будь-який час ми щось споживаємо: одяг, який носимо; продукти харчування, які вживаємо в їжу; музику, яку слухаємо, телефон, за допомогою якого спілкуємося; купуємо путівку в туристичному агентстві тощо. Купуючи щось за гроші, ми виступаємо в ролі споживачів. І як споживачі ми вступаємо у відносини з іншими людьми. А будь-які відносини припускають взаємні права і обов'язки. Отже, споживачами, незалежно від професії, статі, віку, є всі ми.
У законі України «Про захист прав споживачів» сказано, що «споживач — це фізична особа, яка при-дбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника».

Рис 4. Простий і зрозумілий механізм взаємовідносин між виробником і споживачем діє в ринковій економіці за принципом зворотного зв'язку, «автоматично» погоджуючи обсяг і структуру виробництва з обсягом і структурою споживання.

Один споживач - «піщинка» у величезному морі товарів, що потрапяють на ринок. На перший погляд, його поведінка не може мати серйозного значення для економіки, де діють величезні підприємства, транснаціональні компанії, грандіозні енергетичні системи і т. п. Навіть на ринку власне споживчих товарів «голос» окремого споживача майже не чути. То чи може він серйозно вплинути на рішення фірм, які виробляють ці товари? Проте силу споживача і його вплив на виробників не слід недооцінювати: по-перше, суспільство складається із споживачів, а по-друге, кожен з них приймає абсолютно самостійне рішення щодо обсягу та напрямку майбутніх покупок. Ці обставини змушують враховувати колективну думку споживачів, коли фірми у свою чергу вирішують три головних для себе питання: що виробляти, як виробляти і для кого виробляти. Якщо велика кількість споживачів згодна віддати за даний товар свої гроші, причому стільки, що з лишком покриває витрати виробника, то виробник отримує бажаний прибуток. Якщо ні - фірма може і розоритися (або, щонайменше, втратити частину потенційного прибутку). Цей простий і зрозумілий механізм взаємовідносин між виробником і споживачем діє в ринковій економіці за принципом зворотного зв'язку, «автоматично» погоджуючи обсяг і структуру виробництва з обсягом і структурою споживання.
Описаний механізм діє не тільки на ринку споживчих товарів, але і на ринку товарів виробничого призначення. Адже виплавка сталі, наприклад, або виробництво верстатів потрібні не самі по собі - вони являють собою проміжні продукти, які застосовуються у виробництві все тих же товарів, безпосередньо задовольняють потреби людей. Отже, обсяг виробництва сталі і верстатів прямо залежить від попиту людей на кінцеві споживчі товари. Виходить, що весь технологічний ланцюжок вибудовується таким чином, щоб виробляти в результаті товари, що задовольняють запити споживачів, а значить, мають шанс бути йому проданими. Звичайно, в реальності були, є і будуть різноманітні відступи від цього правила. Бувають випадки, коли споживачеві за допомогою реклами нав'язують зовсім не потрібний йому товар або товар з уявними достоїнствами, тобто такими, які насправді відсутні. Але ці винятки тільки підтверджують загальне правило - більшість фірм прагне найкращим чином задовольняти різноманітні потреби людей. Бо, по-перше, бути чесним по відношенню до споживача вигідно, це зміцнює авторитет фірми і розширює її вплив на ринку. А по-друге, не слід забувати, що в розвинених країнах давно вироблені вельми ефективні громадські та державні механізми захисту прав споживачів.

Інші учасники ринку

Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб'єктів ринкових відносин, то ми побачимо, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачі товарної продукції. Потім, у міру його розвитку й відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стають торговельні й фінансові посередники: комерційні агенти, комівояжери, консигнатори, брокери, ділери та ін.
Названі суб'єкти, діючи на правах фізичних або юридичних осіб, відіграють всезростаючу роль у ринковій економіці, і не випадково. Ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів. Саме цим і займаються торгові й фінансові посередники. Вони вивчають стан справ з пропонуванням і попитом тих чи інших товарів, динаміку цін, установлюють ділові контакти, прогнозують ринкову ситуацію тощо.
Їхня діяльність вважається вкрай необхідною і високо оцінюється суспільством. Існує навіть думка, що в ринковому механізмі посередницькі ланки виконують роль керуючої системи. Навпаки, в умовах командної економіки посередницька діяльність
розглядається як другорядна, а то й зовсім небажана. Це зумовлено тим, що тут всеохоплюючим регулятором суспільного життя виступає державний апарат. Посередник же, котрий забезпечує незалежне функціонування господарств, своєю діяльністю об'єктивно протистоїть держапарату, загрожуючи самому його існуванню.

Конкуренція

Ключовим поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції (competition) . Конкуренція - це центр ваги всієї системи ринкового господарства, тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Аналогічно визначається конкуренція між споживачами як взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших . У суперництві на ринках мова йде про укладання угод і про частки участі в ринковій сфері. Конкурентна боротьба - це динамічний процес, що прискорює розвиток. Він служить кращому забезпеченню ринку товарами.
У якості засобів у конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій на ринку компанії використовують наприклад , якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови постачань і платежів, інформацію через рекламу.

Висновок

Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів. Суб’єктами ринкових відносин є споживачі, виробники і постачальники ресурсів.
Споживачами виступають ті суб’єкти, які мають гроші: підприємці, наймані працівники, дрібні товаровиробники, пенсіонери, учні та студенти. Таким чином, суб’єктом ринкових відносин виступає майже все населення країни. За умов ринкової економіки щоб споживати, потрібно спочатку купити на ринку.
Виробниками продукції виступають підприємства — капіталістичні і прості товаровиробники. Вони виробляють товари і послуги, які мають задовольнити потреби споживачів — покупців.
Постачальниками ресурсів, таких як земля, праця, капітал і підприємницький хист, є власники цих ресурсів. Землю як виробничий ресурс постачають землевласники, працю — її носії — робітники, інженерно-технічні працівники, менеджери, інші спеціалісти. Капітал постачають власники засобів виробництва — капіталісти, а підприємницькі здібності — підприємці.

Основні терміни

• Попит — представлена на ринку потреба в товарах.
• Продавець — людина або організація, яка за відповідну винагороду передає покупцю (продає) товар чи послугу. У вузькому значенні — особа, що безпосередньо контактує з покупцями і здійснює продаж товару.
• Пропозиція — кількість товару, який є на ринку або може бути доставлений на нього.
• Ринок  — місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару. Походження терміну пов'язують з німецьким словом «Ring», що означає кільце, оскільки центр середньовічного міста був площею з будинком магістрату (ратушею) в центрі та будинками довкола (кільцем). Як правило, після надання місту магдебурзького права на такій площі періодично проводились ярмарки, а згодом розміщувались крамниці та торгові ятки. Звідси перенесення назви центральної площі міста на явище, яке ще по-східному називають «базар».
• Споживач — фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Контрольні завдання

• Дайте означення поняттю "ринок".
• Перерахуйте основних учасників ринку та розкрийте роль кожного з них
• Чи можливий ринок без конкуренції? Відповідь обгрунтуйте.
• Перерахуйте функції ринку.
• Наведіть приклади споживання. Чи можливо на сьогоднішній день не бути споживачем?

Список використаних джерел

• Мочерний С. Основи економічних знань. -  К.: Феміна, 1995.- т.14, 2.
• Кэмпбелл Р.Макконнелл, Стенлі Л.Брю - Экономикс, М, 1996.
• Основи економічної теорії: підручник: Кн.2/ за ред. Ю.Ніколенка. - К.:Либідь, 1998.-гл.3.
• С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи - Экономика, Москва, 1999.
• Курс экономической теории. Под ред. Чепурина М.Н., Киров, 1998.

Над уроком працювали: Савчук Н.В., викладач , Добронецька Т.Б., викладач , Прокопенко Ю.А.

 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.