|
|
Строка 2: |
Строка 2: |
| | | |
| | | |
- | <sub></sub><br> | + | <br> |
| + | <sub></sub><br> |
| | | |
| | | |
- | <metakeywords>Зарубіжна література, Федір Тютчев (1803-1873), пізній романтик</metakeywords>ФЕДІР ТЮТЧЕВ<br>(1803 — 1873)<br>Джерел душі не руш вночі: Живися ними — і мовчи.<br>Федір Тютчев<br> <br>ЗАКОНСЕРВОВАНИЙ РОМАНТИК ЧИ ПЕРЕДЧАСНИЙ СИМВОЛІСТ?<br>Федір Іванович Тютчев — російський дворянин пушкінського покоління. Народився він 23 листопада 1803 року в селі Овстуг на Орлівщині. Однак тоді, як молодий Пушкін, а згодом і Лєрмонтов переборювали в собі романтиків, Тютчев не поспішав розлучатися з ідеалами своєї молодості.<br>Цьому сприяло те, що він у юнацькому віці, після навчання на словесному відділенні Московського університету, вступив на дипломатичну службу і 22 роки прожив в одній з найспо-кійніших з тогочасних держав — Баварії. Його ровесники й знайомі у Росії брали участь у повстанні декабристів, зазнавали гонінь від Миколи І, словом, так чи інакше змушені були змінюватись або пристосовуватись. А Тютчев у затишному, одвічно романтичному Мюнхені, серед чудових гірських пейзажів, поглиблював те світовідчуття, яке від німецьких романтиків він з ранньої юності й засвоїв.<br>А зміни в Росії? Поет хоч і знав про них, а повернувшись 1844 року на батьківщину побачив їх власними очима, та реагував на ці зміни як романтик, котрий не вірить у можливість до кінця пізнати будь-що, особливо ж «дух нації», а віру завжди ставить над розумом:<br>Умом Россию не понять, Аршином общим не измерить. У ней особенная стать: В Россию можно только верить.<br>За цей час на російському поетичному небосхилі пролетіли й згоріли яскраві поетичні комети — Пушкін і Лєрмонтов. А неспішне поетичне існування Тютчева, власне, ще тільки починалось...<br> | + | <br> |
| + | <met akeywords>Зарубіжна література, Федір Тютчев (1803-1873), пізній романтик</metakeywords>ФЕДІР ТЮТЧЕВ<br>(1803 — 1873)<br>Джерел душі не руш вночі: Живися ними — і мовчи.<br>Федір Тютчев<br> <br>ЗАКОНСЕРВОВАНИЙ РОМАНТИК ЧИ ПЕРЕДЧАСНИЙ СИМВОЛІСТ?<br>Федір Іванович Тютчев — російський дворянин пушкінського покоління. Народився він 23 листопада 1803 року в селі Овстуг на Орлівщині. Однак тоді, як молодий Пушкін, а згодом і Лєрмонтов переборювали в собі романтиків, Тютчев не поспішав розлучатися з ідеалами своєї молодості.<br>Цьому сприяло те, що він у юнацькому віці, після навчання на словесному відділенні Московського університету, вступив на дипломатичну службу і 22 роки прожив в одній з найспо-кійніших з тогочасних держав — Баварії. Його ровесники й знайомі у Росії брали участь у повстанні декабристів, зазнавали гонінь від Миколи І, словом, так чи інакше змушені були змінюватись або пристосовуватись. А Тютчев у затишному, одвічно романтичному Мюнхені, серед чудових гірських пейзажів, поглиблював те світовідчуття, яке від німецьких романтиків він з ранньої юності й засвоїв.<br>А зміни в Росії? Поет хоч і знав про них, а повернувшись 1844 року на батьківщину побачив їх власними очима, та реагував на ці зміни як романтик, котрий не вірить у можливість до кінця пізнати будь-що, особливо ж «дух нації», а віру завжди ставить над розумом:<br>Умом Россию не понять, Аршином общим не измерить. У ней особенная стать: В Россию можно только верить.<br>За цей час на російському поетичному небосхилі пролетіли й згоріли яскраві поетичні комети — Пушкін і Лєрмонтов. А неспішне поетичне існування Тютчева, власне, ще тільки починалось...<br> |
| | | |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | <br> |
| | | |
| | | |
- | Щоправда, вже в 20—30-ті роки митець мав такі поетичні надбання, якими захоплювався і які популяризував сам Пушкін. У двох номерах журналу «Современник» (1836) Олександр Сергійович надрукував 24 поезії під заголовком «Вірші, надіслані з Німеччини» за підписом Ф.Т. Ніхто не знав повного імені загадкового автора віршів. Та ніхто не міг би сказати, що вони «когось нагадують» — настільки одразу ж самобутнім, вдумливим, зрілим виявився стиль цього поета.<br>Стандартні «ходи» романтичної лірики присутні у раннього Тютчева у вигляді холодних замальовок стороннього спостерігача. Тут він не тільки іде далі за Пушкіна доби «подолання романтизму», а й полемізує з ним. Так, у пушкінському вірші «Поет» (1827) традиційний романтичний образ хоч і не зливається з авторським «я», але поданий з явним співчуттям:<br>Біжить він, дикий і суворий, Весь звуків повний і снаги, На хвиль пустельних береги, У гомінких дібров простори...<br>(Переклад М. Рильського) | + | <br> |
| + | Щоправда, вже в 20—30-ті роки митець мав такі поетичні надбання, якими захоплювався і які популяризував сам Пушкін. У двох номерах журналу «Современник» (1836) Олександр Сергійович надрукував 24 поезії під заголовком «Вірші, надіслані з Німеччини» за підписом Ф.Т. Ніхто не знав повного імені загадкового автора віршів. Та ніхто не міг би сказати, що вони «когось нагадують» — настільки одразу ж самобутнім, вдумливим, зрілим виявився стиль цього поета.<br>Стандартні «ходи» романтичної лірики присутні у раннього Тютчева у вигляді холодних замальовок стороннього спостерігача. Тут він не тільки іде далі за Пушкіна доби «подолання романтизму», а й полемізує з ним. Так, у пушкінському вірші «Поет» (1827) традиційний романтичний образ хоч і не зливається з авторським «я», але поданий з явним співчуттям:<br>Біжить він, дикий і суворий, Весь звуків повний і снаги, На хвиль пустельних береги, У гомінких дібров простори...<br>(Переклад М. Рильського) |
| | | |
| | | |
- | <br>Ці ж зовнішні ознаки «романтичного божевілля» Тютчев подає так само мальовничо й поривчасто, дотримуючись обраного Пушкіним віршового розміру. Однак за чіткістю, навіть якоюсь застиглістю авторського малюнка вірш «Божевілля» (1830) нагадує класицистичну алегорію, персонаж якої не стільки жива людина, скільки алегорія божевілля:<br>Там, де земля вся обгоріла, Де, наче дим, блакить пливе, Лихе, нещасне божевілля В безжурній радості живе.<br>Образ, який у першій строфі містить натяк на алегорію, вже в другій розгорнуто в глибоке символічне уособлення:<br>Там, під проміннями палкими, Воно в розпечених пісках Шкляними, мертвими очима Чогось шукає в небесах.<br>Символ як спосіб вираження незбагненної суші явищ життя і таємничих індивідуальних уявлень митця, звичайно, трапляється й у романтичній поезії Байрона, і в «перехідних» до реалізму віршах Пушкіна. Однак у Тютчева вже з його ранніх творів (поезія «Божевілля» хоч яскравий, проте далеко не єдиний приклад) цей спосіб поступово перетворюється на одну з головних рис його поетичного мислення. Тут Тютчев виступає передвісником того мистецького напряму, який набуде розвитку наприкінці XIX століття, — символізму (до речі, російські поети-символісти кінця XIX — початку XX століть вважали Тютчева своїм прямим попередником і вчителем, а український символіст Микола Вороний недаремно виявився одним з найбільш чуйних і уважних перекладачів тютчевської поезії). | + | <br> |
| + | <br>Ці ж зовнішні ознаки «романтичного божевілля» Тютчев подає так само мальовничо й поривчасто, дотримуючись обраного Пушкіним віршового розміру. Однак за чіткістю, навіть якоюсь застиглістю авторського малюнка вірш «Божевілля» (1830) нагадує класицистичну алегорію, персонаж якої не стільки жива людина, скільки алегорія божевілля:<br>Там, де земля вся обгоріла, Де, наче дим, блакить пливе, Лихе, нещасне божевілля В безжурній радості живе.<br>Образ, який у першій строфі містить натяк на алегорію, вже в другій розгорнуто в глибоке символічне уособлення:<br>Там, під проміннями палкими, Воно в розпечених пісках Шкляними, мертвими очима Чогось шукає в небесах.<br>Символ як спосіб вираження незбагненної суші явищ життя і таємничих індивідуальних уявлень митця, звичайно, трапляється й у романтичній поезії Байрона, і в «перехідних» до реалізму віршах Пушкіна. Однак у Тютчева вже з його ранніх творів (поезія «Божевілля» хоч яскравий, проте далеко не єдиний приклад) цей спосіб поступово перетворюється на одну з головних рис його поетичного мислення. Тут Тютчев виступає передвісником того мистецького напряму, який набуде розвитку наприкінці XIX століття, — символізму (до речі, російські поети-символісти кінця XIX — початку XX століть вважали Тютчева своїм прямим попередником і вчителем, а український символіст Микола Вороний недаремно виявився одним з найбільш чуйних і уважних перекладачів тютчевської поезії). |
| | | |
| | | |
- | <br>Що ж до самого авторського ставлення до героя поезії «Божевілля» — героя типово романтичного, то воно змінилося (порівняно з пушкінським ставленням до «божевільного поета») не тільки завдяки назві (романтики часто називали «божевіллям» творче натхнення). Скупими й точними рисами, характерними для реалістичного, «бальзаківського» письма, Тютчев змальовує психологічний портрет персонажа, сповнений презирливого жалю. Адже «істина», яку нібито, на відміну від «простих смертних», бачить романтичний герой, — не істина, а мара:<br>І раптом скочить, чуйне вухо<br>Приложить раптом до землі<br>І жде пожадливого слуха:<br>Таємна радість на чолі.<br>Мов слухом струй кипіння ловить,<br>Що під землею потекли,<br>їх тихі співи колискові<br>І шумний вихід із землі.<br>(Переклад О. Бургардта)<br><br> | + | <br> |
| + | <br>Що ж до самого авторського ставлення до героя поезії «Божевілля» — героя типово романтичного, то воно змінилося (порівняно з пушкінським ставленням до «божевільного поета») не тільки завдяки назві (романтики часто називали «божевіллям» творче натхнення). Скупими й точними рисами, характерними для реалістичного, «бальзаківського» письма, Тютчев змальовує психологічний портрет персонажа, сповнений презирливого жалю. Адже «істина», яку нібито, на відміну від «простих смертних», бачить романтичний герой, — не істина, а мара:<br>І раптом скочить, чуйне вухо<br>Приложить раптом до землі<br>І жде пожадливого слуха:<br>Таємна радість на чолі.<br>Мов слухом струй кипіння ловить,<br>Що під землею потекли,<br>їх тихі співи колискові<br>І шумний вихід із землі.<br>(Переклад О. Бургардта)<br><br> |
| | | |
| | | |
- | <sub></sub><br> | + | <br> |
| + | <sub></sub><br> |
| | | |
| | | |
- | Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського | + | <br> |
| + | Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського |
| | | |
| | | |
- | Вислано читачами з інтернет-сайту | + | <br> |
| + | Вислано читачами з інтернет-сайту |
| | | |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| + | <br> |
| | | |
| | | |
- | <sub>Збірка конспектів уроків [[Зарубіжна література|по всім класам з зарубіжнгої літератури]], реферати з української мови, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги та підручники]] згідно каленадарного плануванння 10 класу</sub> | + | <br> |
| + | <sub>Збірка конспектів уроків [[Зарубіжна література|по всім класам з зарубіжнгої літератури]], реферати з української мови, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги та підручники]] згідно каленадарного плануванння 10 класу</sub> |
| | | |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| + | <br> |
| + | |
| + | |
| + | <br> |
| | | |
| | | |
Строка 55: |
Строка 70: |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%A2%D1%8E%D1%82%D1%87%D0%B5%D0%B2_(1803-1873)-%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA._%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B8 шпаргалки] |
| [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
Строка 77: |
Строка 92: |
| | | |
| | | |
- | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | + | <br> |
| + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
| | | |
| | | |
| <br> | | <br> |
| + | <br> |
Текущая версия на 12:11, 1 июля 2011
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас>> Зарубіжна література: Федір Тютчев (1803-1873)-пізній романтик
<met akeywords>Зарубіжна література, Федір Тютчев (1803-1873), пізній романтик</metakeywords>ФЕДІР ТЮТЧЕВ (1803 — 1873) Джерел душі не руш вночі: Живися ними — і мовчи. Федір Тютчев ЗАКОНСЕРВОВАНИЙ РОМАНТИК ЧИ ПЕРЕДЧАСНИЙ СИМВОЛІСТ? Федір Іванович Тютчев — російський дворянин пушкінського покоління. Народився він 23 листопада 1803 року в селі Овстуг на Орлівщині. Однак тоді, як молодий Пушкін, а згодом і Лєрмонтов переборювали в собі романтиків, Тютчев не поспішав розлучатися з ідеалами своєї молодості. Цьому сприяло те, що він у юнацькому віці, після навчання на словесному відділенні Московського університету, вступив на дипломатичну службу і 22 роки прожив в одній з найспо-кійніших з тогочасних держав — Баварії. Його ровесники й знайомі у Росії брали участь у повстанні декабристів, зазнавали гонінь від Миколи І, словом, так чи інакше змушені були змінюватись або пристосовуватись. А Тютчев у затишному, одвічно романтичному Мюнхені, серед чудових гірських пейзажів, поглиблював те світовідчуття, яке від німецьких романтиків він з ранньої юності й засвоїв. А зміни в Росії? Поет хоч і знав про них, а повернувшись 1844 року на батьківщину побачив їх власними очима, та реагував на ці зміни як романтик, котрий не вірить у можливість до кінця пізнати будь-що, особливо ж «дух нації», а віру завжди ставить над розумом: Умом Россию не понять, Аршином общим не измерить. У ней особенная стать: В Россию можно только верить. За цей час на російському поетичному небосхилі пролетіли й згоріли яскраві поетичні комети — Пушкін і Лєрмонтов. А неспішне поетичне існування Тютчева, власне, ще тільки починалось...
Щоправда, вже в 20—30-ті роки митець мав такі поетичні надбання, якими захоплювався і які популяризував сам Пушкін. У двох номерах журналу «Современник» (1836) Олександр Сергійович надрукував 24 поезії під заголовком «Вірші, надіслані з Німеччини» за підписом Ф.Т. Ніхто не знав повного імені загадкового автора віршів. Та ніхто не міг би сказати, що вони «когось нагадують» — настільки одразу ж самобутнім, вдумливим, зрілим виявився стиль цього поета. Стандартні «ходи» романтичної лірики присутні у раннього Тютчева у вигляді холодних замальовок стороннього спостерігача. Тут він не тільки іде далі за Пушкіна доби «подолання романтизму», а й полемізує з ним. Так, у пушкінському вірші «Поет» (1827) традиційний романтичний образ хоч і не зливається з авторським «я», але поданий з явним співчуттям: Біжить він, дикий і суворий, Весь звуків повний і снаги, На хвиль пустельних береги, У гомінких дібров простори... (Переклад М. Рильського)
Ці ж зовнішні ознаки «романтичного божевілля» Тютчев подає так само мальовничо й поривчасто, дотримуючись обраного Пушкіним віршового розміру. Однак за чіткістю, навіть якоюсь застиглістю авторського малюнка вірш «Божевілля» (1830) нагадує класицистичну алегорію, персонаж якої не стільки жива людина, скільки алегорія божевілля: Там, де земля вся обгоріла, Де, наче дим, блакить пливе, Лихе, нещасне божевілля В безжурній радості живе. Образ, який у першій строфі містить натяк на алегорію, вже в другій розгорнуто в глибоке символічне уособлення: Там, під проміннями палкими, Воно в розпечених пісках Шкляними, мертвими очима Чогось шукає в небесах. Символ як спосіб вираження незбагненної суші явищ життя і таємничих індивідуальних уявлень митця, звичайно, трапляється й у романтичній поезії Байрона, і в «перехідних» до реалізму віршах Пушкіна. Однак у Тютчева вже з його ранніх творів (поезія «Божевілля» хоч яскравий, проте далеко не єдиний приклад) цей спосіб поступово перетворюється на одну з головних рис його поетичного мислення. Тут Тютчев виступає передвісником того мистецького напряму, який набуде розвитку наприкінці XIX століття, — символізму (до речі, російські поети-символісти кінця XIX — початку XX століть вважали Тютчева своїм прямим попередником і вчителем, а український символіст Микола Вороний недаремно виявився одним з найбільш чуйних і уважних перекладачів тютчевської поезії).
Що ж до самого авторського ставлення до героя поезії «Божевілля» — героя типово романтичного, то воно змінилося (порівняно з пушкінським ставленням до «божевільного поета») не тільки завдяки назві (романтики часто називали «божевіллям» творче натхнення). Скупими й точними рисами, характерними для реалістичного, «бальзаківського» письма, Тютчев змальовує психологічний портрет персонажа, сповнений презирливого жалю. Адже «істина», яку нібито, на відміну від «простих смертних», бачить романтичний герой, — не істина, а мара: І раптом скочить, чуйне вухо Приложить раптом до землі І жде пожадливого слуха: Таємна радість на чолі. Мов слухом струй кипіння ловить, Що під землею потекли, їх тихі співи колискові І шумний вихід із землі. (Переклад О. Бургардта)
Зарубіжна література 10 клас. За заг. ред. В.Я. Звиняцьковського
Вислано читачами з інтернет-сайту
Збірка конспектів уроків по всім класам з зарубіжнгої літератури, реферати з української мови, книги та підручники згідно каленадарного плануванння 10 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|