Версия 10:11, 15 июня 2011

Гіпермаркет Знань>>Інформатика>>Інформатика 9 клас>> Інформатика: Встановлення та вилучення компонентів операційної системи. Поновлення програмного забезпечення

Методичні рекомендації до предмету Інформатика 9 клас.

Тема «Урок №1. Програмне забеспечення.».

Розгляд теми: Встановлення та вилучення компонентів операційної системи. Поновлення програмного забезпечення

                                                                 Програмне забезпечення комп’ютера

Комп’ютер – це пристрій, що не здатен мислити самостійно, як людина. Для того, щоб комп’ютер міг працювати з інформацією – отримувати, зберігати, обробляти, передавати – його слід навчити виконувати всі ці дії.

Навчити – це налаштувати роботу комп’ютера по інструкції, в якій вказано що і як треба робити. Така інструкція має містити чітку послідовність команд на мові, що є зрозумілою для комп’ютера, тобто повідомляти його, як обробляти дані для отримання бажаного результату. Така інструкція називається програмою.
Комп’ютер без програми є просто набором залізних деталей, і лише програми роблять його першим помічником користувача.
Самі перші програми розроблялися на машинній мові, так званій мові низького рівня. Словами такої мови є «0» та «1», а розробкою програм займалися високопрофесійні програмісти.

У 60-і роки почалася розробка мов програмування високого рівня, що використовують команди, які позначаються простими англійськими словами і мають визначені правила роботи цих команд. Від тоді робота програмістів значно спростилася і створення програм стало доступним для багатьох людей.

Програма – це послідовність команд, яку виконує комп’ютер в процесі обробки інформації.

Всі програми зберігаються у зовнішній та внутрішній постійній пам’яті. Але для того, щоб комп’ютер міг виконати ту чи іншу програму, вона має завантажитися в оперативну пам’ять і власне з нею працює процесор.

Всі програми, що містяться у комп’ютері називаються програмним забезпеченням або програмною конфігурацією цього комп’ютера.

Програмне забезпечення комп’ютера можна розподілити по рівнях:

1.    Базовий рівень.
2.    Системний рівень.
3.    Службовий рівень.
4.    Прикладний рівень.

                                                           Програми базового рівня

Базовий рівень є найнижчим рівнем, що відповідає за взаємодію з базовим апаратним забезпеченням.

Програми цього рівня містяться у мікросхемах постійного та енергонезалежного запам’ятовуючих пристроїв, і вони називаються програмами BIOS (Basic Input/Output System - Базова Система Вводу/Виводу).

Спочатку програми BIOS записуються на стадії виготовлення мікросхем, але згодом їх можна корегувати самостійно. Пошкодження програм BIOS виводить з ладу комп’ютерну систему і вона просто не запуститься.

Основним призначенням програм BIOS є перевірка складу та працездатності комп’ютера і надання процесору відомостей про апаратну конфігурацію системи.

                                                         Програми системного рівня

Системний рівень є важливою складовою програмного забезпечення будь якого комп’ютера. Без цих програм неможливо взаємодіяти з жодним пристроєм комп’ютерної системи. Власне програми системного рівня керують узгодженою роботою всіх елементів системи як апаратного так і програмного забезпечення.

Системні програми зазвичай орієнтовані на кваліфікованих користувачів – фахівців в комп’ютерній галузі: системних програмістів, адміністраторів тощо. Однак, знання роботи з системними програмами потрібні і звичайному користувачу, який мусить самостійно доглядати та налаштовувати свою комп’ютерну систему.

До програм системного рівня відносять:

•    Операційні системи – це комплекс програм, які здійснюють діалог з користувачем, забезпечують керування ресурсами комп’ютера, запускають інші програми на виконання.
•    Інтерфейсні оболонки – виконують посередницькі функції забезпечують ефективну взаємодію користувача та комп’ютера.
•    Графічний інтерфейс користувача – це зручна система спілкування людини з комп’ютером за визначеними стандартами, що містять:

>    Систему меню.
>    Систему вікон для роботи з документами.
>    Панелі інструментів.
>    Шаблони форм документів та екранних форм.

Операційні системи постійно вдосконалюють і реалізовують «дружні» до користувача інтерфейси.

•    Драйвери – це спеціальні програми для керування зовнішніми пристроями. При під’єднанні будь якого нового пристрою обов’язково має бути встановлений драйвер, інакше система не буде знати, які функції виконує пристрій і як ним керувати.

                                                Програми службового рівня

Програми службового рівня збагачують можливості системних програм і надають користувачеві зручний інструментарій для перевірки та налаштування комп’ютерної системи.

Зазвичай, програми службового рівня називають утилітами і вони можуть відразу міститися серед програм операційної системи або додатково доставлені.
До програм службового рівня відносяться:

•    Файлові менеджери (провідники, диспетчери). Це «Мой компьютер», Total Commander, Windows Commander. Ці програми забезпечують роботу з файловою структурою:

>    Навігація по файловій структурі.
>    Пошук файлів та папок (об’єктів файлової системи).
>    Створення об’єктів.
>    Копіювання об’єктів.
>    Встановлення об’єктів.
>    Перейменування об’єктів тощо.

•    Програми діагностики здійснюють перевірку працездатності основних пристроїв комп’ютера, виправлення помилок та оптимізація роботи пристроїв.
•    Програми обслуговування дисків здійснюють перевірку якості поверхні твердого диску, контроль цілісності файлової системи, оптимізацію розміщення даних на носіях інформації.
•    Програми інсталяції/деінсталяції. Для того, щоб додати до комп’ютера нової програми, переважна їх більшість потребує програмного встановлення – інсталяції. Це, насамперед, потрібно для коректного втілення програми в існуюче програмне середовище, можливості користуватися стандартними засобами для вводу чи виводу інформації та узгодженої взаємодії з іншими програмами.
Для коректного видалення програми її слід деінсталювати, щоб акуратно позабирати всі зв’язки програми у програмному середовищі, які утворюються під час інсталяції.
•    Програми-пакувальники (архіватори) призначені для пакування та розпаковування файлів з метою зменшення їх розмірів. Упакований файл називається архівом, а процедури пакування/розпаковування, відповідно архівуванням/розархівуванням.

Архів – це копія файлу, де дані за певними алгоритмами перезаписуються в більш компактній формі. Файл-архів, зазвичай, має значно менший розмір ніж файл-оригінал. Файл-архів може містити в собі як один файл так і кілька файлів чи папок з файлами.

Для подальшого використання файл-архів обов’язково слід розпакувати, щоб отримати файл-оригінал, і працювати з ним в звичний спосіб.

Зазвичай, архіви створюють для:

>    Тривалого збереження важливих документів.
>    Пересилання документів засобами електронної пошти.
>    Записування документів на носій інформації, що має невеликий обсяг вільного простору.

Сучасні архіватори є сумісними між собою і підтримують основні формати архівів – zip та rar.

•    Антивірусні програми призначені для виявлення та знищення комп’ютерних вірусів.

Надіслала викладач інформатики Чебанюк Олена Вікторовна, к.т.н., «НАУ».

_{Календарно-тематичне планування з інформатики, завдання та відповіді школяру онлайн, курси учителю з інформатики скачати}