Тогочасний люд харчувався просто: кашами, овочевими супами, які й до наших днів дійшли під назвою «щі». Варили їжу в печах. Було м’ясо й риба, житній і пшеничний хліб. Виготовляли масло й сир, уміли зробити квас, зварити пиво. А ще качали мед, збирали фрукти, ягоди. Знатні й багаті люди мали житло, яке називалось хоромами. Це були доволі великі будівлі. Простіший люд жив у дерев’яних будинках відповідно до своїх матеріальних можливостей – інколи навіть без вікон (шибки з’явилися в найзаможніших людей у XIV ст.) Всередині будинки освітлювалися лучиною – тоненькими трісками, або олійними світильниками. Воскові свічки були рідкістю.
Тогочасний люд харчувався просто: кашами, овочевими супами, які й до наших днів дійшли під назвою «щі». Варили їжу в печах. Було м’ясо й риба, житній і пшеничний хліб. Виготовляли масло й сир, уміли зробити квас, зварити пиво. А ще качали мед, збирали фрукти, ягоди. Знатні й багаті люди мали житло, яке називалось хоромами. Це були доволі великі будівлі. Простіший люд жив у дерев’яних будинках відповідно до своїх матеріальних можливостей – інколи навіть без вікон (шибки з’явилися в найзаможніших людей у XIV ст.) Всередині будинки освітлювалися лучиною – тоненькими трісками, або олійними світильниками. Воскові свічки були рідкістю.
-
-
[[Image:kapftan-r.gif]]
-
Одягалися жителі Московської держави по-різному – багаті могли дозволити собі тонкі тканини, привезені з інших країв, а бідніші носили грубий полотняний одяг: свити, сіряки, каптани, плащі без рукавів. І для жінок, і для чоловіків сарафан був спільним одягом. Бідніше жіноцтво носило також тілогрійки, літники, а багаті – одяг із рукавами такими довгими, що діставало землі. Це підкреслювало їхнє становище (те, що вони не працюють).
Одягалися жителі Московської держави по-різному – багаті могли дозволити собі тонкі тканини, привезені з інших країв, а бідніші носили грубий полотняний одяг: свити, сіряки, каптани, плащі без рукавів. І для жінок, і для чоловіків сарафан був спільним одягом. Бідніше жіноцтво носило також тілогрійки, літники, а багаті – одяг із рукавами такими довгими, що діставало землі. Це підкреслювало їхнє становище (те, що вони не працюють).
-
[[Image:kupets.jpg]]
+
[[Image:moskovit.jpg]]
Одягом, що підкреслював високе становище, була шуба. Взувалися городяни й селяни по-різному: перші - чоботи, черевики, а другі мали постоли.
Одягом, що підкреслював високе становище, була шуба. Взувалися городяни й селяни по-різному: перші - чоботи, черевики, а другі мали постоли.
Показати основні події Московської держави після повалення іга
Завдання уроку:
З'ясувати значення занепаду Золотої Орди.
Пояснити основні принцити системи влади.
Окреслити становлення держави у культурній галузі.
Хід уроку:
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Розповідь нової теми.
План уроку
Занепад монголо-татарського іга
Система влади
Щоденне життя
Культура Московської держави
Питання для самоконтролю
Творче завдання
Домашнє завдання
Література
Занепад монголо-татарського іга
Московського князя Івана ІІІ (1462-1505 рр.), у якого рано померла дружина, далекоглядні італійські дипломати переконали одружитися на Софії Палеолог – племінниці візантійського імператора. У цьому вони вбачали, звісно ж свій інтерес – налаштування Московського князівства проти Туреччини. У 1453 р. турки завоювали Константинополь, і Москві випала нагода успадкувати звання християнського центру.
Князь Іван ІІІ одружився на хитрій і розумній Софії, що додало йому впливовості. На печатці князя згодом з’явився двоголовий орел – герб Візантії, розгромленої Османською імперією. Через віки цей символ перейшов до Російської імперії. Тим часом Золота Орда занепадала. Наприкінці XIV ст. відчутного удару їй завдали завойовники Тамерлана.
Ординці вже не становили однієї держави, а розпалися на низку ханств: Астраханське, Ногайське, Кримське, Казанське, Сибірське. Централізованого збору данини вже не було, так само як колишньої могутності. Іван ІІІ зміркував, що настав час відмовитись платити завойовникам, проте татари просто так не здавалися. Їхнє військо рушило на Москву. У 1480 р. вони підійшли до річки Угри. Обороняючи свою державу, проти татар вийшли руські дружинники. Проте битва не розпочиналася – кожна зі сторін бачила на протилежному березі велику силу, отож утримувалася від брязкоту зброї. Так, у напруженому спокої, минуло кілька місяців.
Але насувалася зима, яка для завойовників стала ще одним противником – татари аж ніяк не були готові до морозів. Завойовники відступили, і це стало кінцем їхнього панування. Відтоді монголо-татарське іго перестало існувати.
До Івана ІІІ, як московського князя, йшли на службу князі з інших земель. До цього їх спонукала поява в Причорномор’ї турків, від яких треба було захищатися. Занепала навіть Новгородська республіка. Московське царство набирало могутності.
Система влади
Традиційно владу в Московській державі уособлював князь. За правління Івана ІІІ вплив князівства посилився, він навіть став іменувати себе самодержцем Русі. Проте при його дворі доволі впливовим був дорадчий орган – Боярська дума, на зібраннях якої обговорювались державні проблеми. Судова влада теж дістала поштовх до розвитку – князь запровадив єдині закони, зібравши їх у «Судебнику». Втім, це не означало, що порушники потрапляли в суди – приміром, селян карали власники маєтків.
Княжий двір був під керівництвом дворецьких і дяків. Якщо вважати двір центральним органом влади, то землі й міста були на рівні регіональних, місцевих структур управління. Ними керували княжі намісники. Органами, схожими на сучасні міністерства, стали так звані «прикази», які охоплювали певні галузі. Місцеві імениті багачі – князі, бояри, володіли великими маєтками – вотчиною. Монастирі також мали вотчину, а інші, дрібніші бояри (поміщики) отримували помістя – не такі значні маєтки, до того ж не у власність, а лише на час служби великому князю, який для всіх був головним. Іншими словами, всі васали мали лише одного сеньйора – князя, що відрізняло руську систему влади від західної. Особливістю тих часів було місництво – боротьба родовитих бояр за посади при дворі. Знатніше походження давало переваги при призначенні. Ділові якості чи досвід не були такими визначальними.
Щоденне життя
Тогочасний люд харчувався просто: кашами, овочевими супами, які й до наших днів дійшли під назвою «щі». Варили їжу в печах. Було м’ясо й риба, житній і пшеничний хліб. Виготовляли масло й сир, уміли зробити квас, зварити пиво. А ще качали мед, збирали фрукти, ягоди. Знатні й багаті люди мали житло, яке називалось хоромами. Це були доволі великі будівлі. Простіший люд жив у дерев’яних будинках відповідно до своїх матеріальних можливостей – інколи навіть без вікон (шибки з’явилися в найзаможніших людей у XIV ст.) Всередині будинки освітлювалися лучиною – тоненькими трісками, або олійними світильниками. Воскові свічки були рідкістю.
Одягалися жителі Московської держави по-різному – багаті могли дозволити собі тонкі тканини, привезені з інших країв, а бідніші носили грубий полотняний одяг: свити, сіряки, каптани, плащі без рукавів. І для жінок, і для чоловіків сарафан був спільним одягом. Бідніше жіноцтво носило також тілогрійки, літники, а багаті – одяг із рукавами такими довгими, що діставало землі. Це підкреслювало їхнє становище (те, що вони не працюють).
Одягом, що підкреслював високе становище, була шуба. Взувалися городяни й селяни по-різному: перші - чоботи, черевики, а другі мали постоли.
Культура Московської держави
XIII-XV ст. для Північно-Східної Русі – період, коли грамотну людину зустріти було важко. Книги, які переписували при монастирях, були спершу пергаментними. Писали також на бересті, про що залишилися переконливі докази – так звані «берестяні грамоти», знайдені в Новгороді.
Дешевший матеріал – папір, з’явившись у XIV ст., дозволив уже більшій кількості людей долучатися до грамоти. Серед тогочасних літописів, які створювались у Москві, Новгороді, Пскові, Твері, відомий, наприклад, Троїцький. Пам’ять про важливі історичні події збереглася у «Сказанні про Мамаєве побоїще», «Задонщині», «Житіях» про князів, ченців. Мандрівники, побувавши у далеких краях, описували свої враження.
Купець із Твері Афанасій Нікітін залишив славнозвісну повість про свою подорож в Індію «Ходіння за три моря». Архітектура розвивалася насамперед у галузі релігії – будувалися собори, найвідоміші з яких – Троїцький у Троїце-Сергієвому монастирі, Успенський біля Звенигорода, а також Успенський на території Московського Кремля. Прикрасою соборів стали ікони. Руський майстер Андрій Рубльов – автор знаменитої ікони «Трійця», якою милуються вже чимало поколінь.
Видатним іконописцем тих часів був також візантієць, який творив у Московській державі, - Феофан Грек. Усна народна творчість засвідчена у численних билинах – епічних піснях про події та героїв того часу, – богатирів Іллю Муромця, Добриню Нікітича та ін.
3. Учитель повторює з класом поняття
Повторюємо поняття
Прикази
Вотчина
Місництво
Поміщик
Хороми
Лучина
Билина
4. Учитель перевіряє набуті знання
Питання для самоконтролю:
1. Чому Івану ІІІ радили одружитися на Софії Палеолог?
2. В якому році відбулося стояння руських і монголо-татарських воїнів на річці Угрі?
3. Як називався дорадчий орган при дворі Івана ІІІ?
4. Хто написав "Ходяння за три моря"?
5. У якому місті сучасні дослідники знайшли берестяні грамоти?
6. Як називається знаменита ікона Андрія Рубльова?
5. Учитель ставить творче завдання всім учням для виконання у режимі реального часу.
Творче завдання: Гра у назви органів влади для закріплення у пам'яті їх функцій: спершу називається орган влади та посадові особи у Московській державі, потім - їх можливі сучасні назви у нашій державі.
6. Домашнє завдання:
1. Повторення пройденого матеріалу.
2. Поясніть, кого зображено на іконах Андрія Рублтова і Феофана Грека.
Література:
1. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007;
2. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010;
3. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006;
4. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004;
5. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000;
6. ukrmap.kiev.ua;
7. sc4v.narod.ru;
8. mid-ages.ru.
Скомпонував і відредагував С. Г. Соловйов, кандидат наук із соціальних комунікацій
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.