|
|
|
| (1 промежуточная версия не показана) | | Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]>> Українська література: Календарно-обрядові пісні'''
| |
| | | | |
| - | <metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 6 клас, Календарно-обрядові пісні</metakeywords><br>
| |
| - |
| |
| - | Одними з найдавніших серед народних пісень є ''календарно-обрядові.'' Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей. Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог.<br>Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми.<br>Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими.<br>Більшість обрядів та обрядових пісень пов'язана з календарем. Кожної пори року виконувалися певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні ''літнього циклу'' — русальні, купальські, жниварські; пісні ''зимового циклу'' — колядки й щедрівки; ''веснянки.''<br>Цикл зимових свят розпочинається ще в грудні. Задовго до Різдва діти чекають на Святого Миколая. Він приходить із солодощами, подарунками (хоча до особливо неслухняних — із різочкою), а діти розповідають йому про свої успіхи, співають пісні. Ось одна з них.<br>
| |
| - |
| |
| - | ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ<br>Ой хто, хто Миколая любить, <br>Ой хто, хто Миколаю служить, — <br>Тому, святий Миколай, На всякий час помагай, <br>Миколаю!<br>Ой хто, хто спішить в твої двори, <br>Того ти на землі й на морі <br>Все хорониш від напасти, <br>Не дозволиш в гріхи впасти, <br>Миколаю! <br>Твій покрів нам оборона, <br>Від усіх бід охорона. <br>Не дай марно нам пропасти, <br>Ворогам у руки впасти, <br>Миколаю!<br>
| |
| - |
| |
| - | ''Обрядові пісні — ''це пісні, які виконують під час обрядів. Обряди супроводжувались піснями, танцями, театралізованими дійствами.
| |
| - |
| |
| - | <br>'''ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ'''<br><u></u>
| |
| - |
| |
| - | '''Колядки та щедрівки<br>'''
| |
| - |
| |
| - | На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у «щедрий вечір», — щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це в жартівливій формі просили винагороду.<br>
| |
| - |
| |
| - | ''Колядки ''— народні календарно-обрядові величальні пісні, що їх виконували на Різдвяні свята.<br>''Щедрівки'' — старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у «щедрий вечір».<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | НОВА РАДІСТЬ СТАЛА<br>Нова радість стала, яка не бувала:<br>Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.<br>Де Христос родився, з Діви воплотився, <br>Як чоловік пеленами убого повився.<br>Ангели співають, славу й честь звіщають, <br>На небесі і на землі мир проповідають.<br>Давид виграває, в гуслі ударяє,<br>Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.<br>І ми теж співаймо, Христа прославляймо, <br>Із Марії рожденного, смиренно благаймо:<br>— Просим тебе, Царю, небесний Владарю, <br>Даруй літа щасливії сего дому господарю.<br>Даруй господарю, даруй господині, <br>Даруй літа щасливії нашій славній Україні.<br><br>
| |
| - |
| |
| - | '''''Зауваж:'''''<i>Колядуючи або щедруючи,не обминай нікого: співай для господаря,господині,їхніх дітей.</i><br>
| |
| - |
| |
| - | <br>ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ!<br> Добрий вечір тобі, пане господарю, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Застеляйте столи та все килимами, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Та кладіть калачі з ярої пшениці, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Бо прийдуть до тебе три празники в гості, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Ой перший же празник — то Різдво Христове, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А другий же празник — Василя Святого, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А третій же празник — Святе Водохреща, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А що перший празник зішле тобі віку, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А що другий празник зішле тобі щастя, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А що третій празник зішле всім нам долю, <br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br><br>
| |
| - |
| |
| - | '''''Зауваж:'''''<i>З давніх-давен у святвечір в Україні словом і ділом, словесним твором і магічним рухом люди створюють образ багатства, щастя, миру, спокою у своєму домі. Усі члени родини урочисту хвилину святвечора повинні зустріти вдома. У народі кажуть так: «Боже борони десь заночувати в цю ніч — цілий рік будеш блукати по світу».</i><br>
| |
| - |
| |
| - | '''<u>?</u>''' Як у колядках звеличують людину, які побажання висловлюють господарю та його родині?<br><br>
| |
| - |
| |
| - | ЗАСІВНА<br>Сію, сію, посіваю,<br>З Новим роком вас вітаю!<br>Щоб родило на землі,<br>Щоб був хліб на столі.<br>Щоб водилися пернаті<br>І без чубка, і чубаті.<br>Щоб не знали ви біди,<br>Нехай прийдуть гаразди.<br>Щоб капуста головчата,<br>А петрушка корінчата,<br>Часник — як бик,<br>Цибуля — як зозуля,<br>Пшениця — як рукавиця.<br>Щоб була з дітей утіха,<br>А грошей — півтора міха.<br>Щоб ви міряли гроші мискою,<br>А дітей — колискою.<br>Щоб у кожній кутині<br>Було по дитині.<br>Хай дасть нивка по сто кіп,<br>По сто тисяч один сніп.<br>Віншую<sup>1</sup> вас Новим роком,<br>Новим роком, довгим віком,<br>Щоб ви дочекали відтепер за рік<br>До ста літ!<br> <sup></sup><br>
| |
| - |
| |
| - | <sup>1 </sup>Віншувати (з польськ.) — вітати, поздоровляти.<br><br>
| |
| - |
| |
| - | <sub></sub>''Щедрували в новорічну ніч переважно діти та молодь. Вони ходили по хатах із «засівалками», посипаючи навколо себе зерном і виголошуючи коротенькі віршики-побажання.''<br>
| |
| - |
| |
| - | '''''Чи знаєш ти, що...'''''<i>Під час зимових свят відбувалося чимало ігрищ. З колядками і щед¬рівками тісно пов'язані ігри-дійства «Вертеп», «Звізда», «Меланка», «Плуг», «Коза».</i><br><br>
| |
| - |
| |
| - | #Які пісні називаються календарно-обрядовими? Що спричинило появу цих пісень?
| |
| - | #Які пісні належать до календарно-обрядових? Якого значення народ надає обрядовим діям, пов'язаним з колядкою?
| |
| - | #Чому колядки та щедрівки є величальними піснями? Що спільного і відмінного в колядках і щедрівках?
| |
| - | #Підготуйся до виразного читання колядок і щедрівок. Ті, що сподо¬балися найбільше (3-4), вивчи напам'ять.
| |
| - | #Добери поетичні тексти колядок, щоб «іти з колядою від хати до хати своїм браттям українцям поколядувати». Збери під час цьогорічних святкувань цікаві різдвяні вітання.
| |
| - |
| |
| - | ----
| |
| - |
| |
| - | '''ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ'''<br>
| |
| - |
| |
| - | '''Веснянки'''<br>
| |
| - |
| |
| - | ''Веснянки'' — давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт.
| |
| - |
| |
| - | Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них — заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи.<br>Пісні, що співалися під час весняних обрядів, називали веснянками.<br>Це закличні пісні: вони мали «закликати» весну й добрий урожай. Найвідоміші українські веснянки — це пісні-ігри «А ми просо сіяли, сіяли!»,,«Зелений шум», «Подоляночка» та інші. Танцювальні рухи, якими супроводжувалися веснянки, нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння. Слова пісні пояснювали ці рухи: «А ми просо сіяли, сіяли!».<br>Однією з найпоширеніших дитячих веснянок була пісня «Ой весна, весна — днем красна».
| |
| - |
| |
| - | ОЙ ВЕСНА,<br>ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА<br>— Ой весна, весна — днем красна, <br>Що ж ти, весно, принесла?<br>— Принесла я вам літечко, <br>Ще й рожевую квіточку, <br>Хай вродиться житечко, <br>Ще й озимая пшениця,<br>І усякая пашниця.<br>— Ой весна, весна, ти красна,<br>Що ти, весно красна, нам принесла?<br>— Принесла я вам літечко, <br>Ще й запашнепьке зіллячко, <br>Ще й зеленую травицю,<br>І холодную водицю. <br>Принесла я вам ягнятко, <br>Ще й маленькеє телятко.<br><br>'''<u>?</u>''' Як ти розумієш вислів «весна — днем красна»?<br>'''<u>?</u>''' Що ж приносить весна людям?<br><br>
| |
| - |
| |
| - | ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА<br>Ой кувала зозуленька, <br>Сівши на лелії, <br>Співай, співай, товаришко, <br>Минає неділя. <br>Ой кувала зозуленька, <br>Сівши на барвінок, <br>Співай, співай, товаришко, <br>Минув понеділок. <br>Ой кувала зозуленька <br>Та й кувала сорок, <br>Співай, співай, товаришко, <br>Минає вівторок. <br>Ой кувала зозуленька, <br>Сіла на віконце, <br>Співай, співай, товаришко, <br>Бо заходить сонце. <br>Співай, співай, товаришко, <br>Бо вже не будемо, <br>Та не знаєм, товаришко, <br>Чи на рік діждемо.
| |
| - |
| |
| - | <br>'''<u>?</u>''' '''<u></u>'''Які слова постійно повторюються? Як ти гадаєш, з якою метою?<br><br>
| |
| - |
| |
| - | ''Чимало молодих людей присвячують свій вільний час — канікули, відпустки — пошукам пісенних скарбів. Це учасники фольклорних експедицій. Вони записують старовинні пісні від людей, які їх ще пам'ятають. Потім ці записи впорядковують і друкують пісенники, книжки.<br>''
| |
| - |
| |
| - | ''На Великодні свята в багатьох селах України можна побачити таку картину. Хороводи дівчат у народному вбранні живим барвистим вінком обвивають церковцю... Хлопці будують «вежу», передражнюються з дівчатами... Перегукуються дзвони. Храм неначе оживає. Адже в мелодію, застиглу в камені, вплітаються мелодії веснянок, а в них — відгомін віків, вічне поєднання божественного й земного.''<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | КРИВИЙ ТАНЕЦЬ<br>Ми кривого танцю не виведем кінця, <br>Треба його вести, як віночок плести.<br>Приспів:<br>То на гору, то в долину, <br>То в будяки, то в кропиву.<br>Верба на вербу впала, парубків побила. <br>Парубки сиділи і коня лупили.<br>В Тарнарудськім млині всі пропали свині. <br>Хлопці шкіри натягали, усі зуби поламали.<br>Наші хлопці, наші з'їли горнець кваші<sup>1</sup>.<br>Ще й розчини повні нецьки<sup>2</sup>, шварготали<sup>3</sup> по-німецьки.<br><sup></sup><br>
| |
| - |
| |
| - | <sup>1</sup> Кваша — страва, подібна до густого киселю.<br><sup>2</sup> Нецьки (діал.) — ночви.<br><sup>3 </sup>Шварготати говорити швидко й нерозбірливо.<br>
| |
| - |
| |
| - | Цю веснянку записала О. Стасишин у 1989 році в селі Турівці, що на Поділлі, від М. Крупи. У веснянці широко використано народну говірку.
| |
| - |
| |
| - | ''
| |
| - |
| |
| - | '''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Тому зустрічали птахів з обрядовим печивом у вигляді пташок, яке діти розносили по селу. Закликаючи весну, пекли й круглі калачі — символ сонця.<br>Відомі не тільки народні веснянки, а й авторські. Так, Іван Франко створив відомий цикл «Веснянки», у яких в образі весни зобразив могутні сили народу, що пробуджувалися до боротьби за краще життя. Леся Українка також написала поезію «Веснянка», у якій вітала прихід весни.</i>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | #Які народні твори називаються веснянками? Наведи приклади відомих тобі веснянок.<br>
| |
| - | #Чому основна ознака веснянок — закличність?<br>
| |
| - | #Які ти знаєш весняні пісні-ігри?<br>
| |
| - | #Розкажи, які дарунки принесла весна людям. Доповнюй свою відповідь словами з пісні.<br>
| |
| - | #Які настрої передано у веснянках? Чим вони викликані?<br>
| |
| - | #Знайди пестливі слова, епітети, повтори, за допомогою яких висловлено радісні почуття.<br>
| |
| - | #Текст пісні «Ой весна, весна — днем красна» містить багато епітетів. Деякі з них часто вживаються з певним іменником, становлячи разом з ним сталий вислів: зеленая травиця, холодная водиця. Це — постійні епітети. Які ще епітети у веснянці є постійними?<br>
| |
| - | #Пісня «Ой весна, весна — днем красна» побудована у формі діалогу між людьми та весною. Прочитайте її колективно: запитання — кілька учнів (хором), відповіді — одна учениця (Весна).<br>
| |
| - | #Знайди в пісні «Ой весна, весна — днем красна» речення, близькі до поданих прислів'їв.<br>
| |
| - |
| |
| - | Весна тепло принесла.<br>Як весна починається, всяке зело розвивається. <br>Весна йде — літо веде. <br>Весна — днем красна.
| |
| - |
| |
| - | 10. Виразно й вдумливо прочитай веснянки. Вивчи одну з них напам'ять. Зверни увагу: веснянки починаються своєрідними закличними рядками:
| |
| - |
| |
| - | Благослови, мати, <br>Весну закликати! <br>Весну закликати! <br>Зиму проводжати!
| |
| - |
| |
| - | ----
| |
| - |
| |
| - | '''ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ'''
| |
| - |
| |
| - | До обрядових пісень літнього циклу належать ''русальні'', ''купальські'' та ''жниварські'' пісні.
| |
| - |
| |
| - | Дуже давніми за походженням є ''русальні пісні''. Вони виконувалися під час «русального тижня» (кінець травня — початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. Русалки, за народними віруваннями, могли не тільки шкодити людям, а й оберігати їх від хвороб, а поле — від стихії:
| |
| - |
| |
| - | Проводили русалочки, проводили, <br>Щоб вони до нас не ходили <br>Та нашого житечка не ломили, <br>Та наших дівочок не ловили...<br> Русальна пісня «Проводили русалочки...»<br><br>Поширеними в Україні були й ''купальські пісні.'' У ніч перед святом Купала (7 липня) хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду (ворожили про одруження), топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Купало, Купайло, Купала, Марена, Морена, Моряна — різні назви персонажа слов'янської міфології, бога чи богині весни й води. Купальський вогонь не гасили, а залишали дотлівати, співаючи:
| |
| - |
| |
| - | Лежи, лежи, Купалочку, <br>В червоному багаттячку.<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | Зі святом Купала пов'язано чимало легенд про цвіт папороті. Існує повір'я, що папороть цвіте один раз на рік — у ніч на Купала, а той, хто зірве цвіт папороті, обов'язково буде щасливим.<br>
| |
| - |
| |
| - | <br> ''Жниварські пісні ''— обрядові величальні пісні, які співали під час жнив. А день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали «бородою», підв'язували його, нагинали колоски до землі на схід сонця, прикрашали його, а також окрайчик хліба та сіль польовими квітами. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. «Бороду» залишали до початку оранки.
| |
| - |
| |
| - | Бувай здорова, ниво. <br>Бувай здорова, ниво. <br>Сто кіп жита вродило. <br>Вийди, господарю, вийди, <br>Не маєш од нас кривди.
| |
| - |
| |
| - | <br>'''Русальні пісні'''
| |
| - |
| |
| - | ''Русальні пісні'' — відомі в усіх слов'янських народів обрядові пісні, дуже давні за походженням, що виконувалися на «русальному тижні».<br>
| |
| - |
| |
| - | У РЖІ НА МЕЖІ<br>У ржі на межі, на кривій березі<br>Там сиділа русалка.<br>Просила русалка у дівочок сорочки:<br>Ви, дівочки-подружки, <br>Да дайте мені мні сорочки, <br>Хоча худенькую, да аби біленькую, <br>Хоч не біленькую, да тоненькую!<br>
| |
| - |
| |
| - | ОЙ БІЖИТЬ,<br> БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА<br>Ой біжить, біжить мала дівчина, <br>А за пою да русалочка:<br>— Послухай мене, красная панно, <br>Загадаю лиш три загадочки.<br>Як угадаєш - до батька пущу, <br>Не угадаєш — з собою візьму.<br>— Ой що росте та без кореня, <br>Ой що біжить та без повода, <br>Ой що цвіте та без цвіточок? <br>Панночка загадок не вгадала <br>Русалка панночку залоскотала.<br><br>ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ<br>Проведу я русалочки до бору, <br>Сама вернуся додому! <br>Проводили русалочки, проводили, <br>Щоб до нас вже русалочки не ходили, <br>Да нашого житечка не ламали, <br>Да наших дівочок не лоскотали, <br>Бо наше житечко в колосочку, <br>А наші дівочки у віночку.<br>
| |
| - |
| |
| - | <br> ''Серед жіноцтва України тривалий час зберігався звичай: у «русалчин тиждень» розвішувати на деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки. ''
| |
| - |
| |
| - | ''За народним віруванням, у «русалчин тиждень» не можна було купатися в річці, щоб русалки не залоскотали.''
| |
| - |
| |
| - | ''У Зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства.''
| |
| - |
| |
| - | <br> '''Купальські пісні'''
| |
| - |
| |
| - | ''Купальські пісні'' — поширені у східних слов'ян обрядові пісні літнього циклу, що виконувалися в ніч на Купала з 6 на 7 липня.<br>
| |
| - |
| |
| - | КУПАЙЛО, КУПАЙЛО<br>— Купайло, Купайло, <br>Де ти зимувало?<br>— Зимувало в лісі, <br>Ночувало в стрісі; <br>Зимувало в пір'ячку, <br>Літувало в зіллячку.<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК <br>Заплету віночок. <br>Заплету шовковий, <br>На щастя, на долю, <br>На чорні брови.<br>Ой пущу віночок <br>На биструю воду. <br>На щастя, на долю, <br>На милого вроду.<br>Ой поплинь, віночку, <br>Прудко за водою, <br>На щастя, на долю <br>Милому зо мною.<br>
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - | ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ<br>Ой вінку мій, вінку, хрещатий<sup>1</sup> барвінку! <br>А я тебе плела вчора до вечора. <br>Виси, мій віночку, на злотім кілочку, <br>На злотім кілочку, шовковім шнурочку. <br>А матінка взяла, миленькому дала. <br>Якби-м<sup>2</sup> була знала, ще б краще 'го<sup>3</sup> вбрала, <br>Злотом взолотила, м'ятою обвила.<br><sup></sup>
| |
| - |
| |
| - | <sup>1</sup> Хрещатий — схожий на хрест.<br>Тут: мається на увазі листя барвінку.<br><sup>2 </sup>Якбй-м — якби я.<br><sup>3 </sup>'го — його.
| |
| - |
| |
| - | <br>'''Жниварські пісні'''
| |
| - |
| |
| - | ''Жниварські пісні'' — обрядові величальні пісні, що прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали радість із приводу закінчення жнив.<br>МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО<br>Маяло житечко, маяло<sup>1</sup>,<br>Як у полі стояло,<br>А тепер не буде маяти,<br>А буде в стодолі<sup>2</sup> лежати.<br>До межі, женчики<sup>3</sup>, до межі,<br>Бо мої пиріжечки у діжі.<br>До краю, женчики, до краю,<br>То я вам пиріжечка покраю.<br>Котився віночок по полю,<br>Просився у женчиків додому:<br>— Возьміте мене, женчики, з собою<br>Та занесіть мене до господаря в стодолу,<br>Бо я вже в чистім полі набувся,<br>Буйного вітречку начувся,<br>Од ясного сонечка нагрівся,<br>А дрібного дощику напився;<br>Нехай же я у стодолі одпочину,<br>Поки вивезуть знову на ниву.
| |
| - |
| |
| - | <br><sup>1 </sup>Маяти — коливатися від вітру.<br><sup>2 </sup>Стодола — будівля для зберігання снопів, сіна тощо.<br><sup>3 </sup>Женчик — жнець.
| |
| - |
| |
| - | ''Віддавна жнива проводились толокою, коли кілька сімей об'єднувалися для спільної роботи в полі. Закінчувалася толока обідом у господаря, на ниві якого працювали женці. У піснях йому дякували за шанобливе ставлення до робітників, уславлювали його дбайливість. ''
| |
| - |
| |
| - | <br>ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА<br>Там у полі криниченька, <br>Навколо пшениченька. <br>Там женчики жали, <br>Золоті серпи мали, <br>Срібнії юрочки<sup>4</sup>, <br>Що в'язали снопочки. <br>Добрії були женці — <br>Дівчата й молодиці. <br>Дівчата — косаті, <br>А хлопці — вусаті, <br>Молодиці — білолиці.<br><sup></sup>
| |
| - |
| |
| - | <sup></sup>
| |
| - |
| |
| - | <sup>4 </sup>Юрок, Юрочка (зменш.-пестл.) — невеличка загострена паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи.<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | А СОНЕЧКО КОТИТЬСЯ, КОТИТЬСЯ<br>А сонечко котиться, котиться, <br>Нам додому хочеться, хочеться. <br>Хазяїне наш, нам додому час! <br>Вже сонечко під липкою, липкою, <br>Труси, пане, калиткою, калиткою<sup>5</sup>. <br>Хазяїне наш, нам додому час! <br>Вже сонечко на ріллі, на ріллі, <br>Нас кусають комарі, комарі.<br>Хазяїне наш, нам додому час! <br>Вже сонечко за кущем, за кущем, <br>Завтра в поле вийдем ще, вийдем ще, <br>Хазяїне наш, нам додому час! <br>Давно час і пора, і пора, <br>Зійшов місяць і зоря, і зоря. <br>Хазяїне наш, нам додому час!<br><sup></sup>
| |
| - |
| |
| - | <sup></sup>
| |
| - |
| |
| - | <sup>5 </sup>Калитка — торбина для грошей, гаманець.<br><br>
| |
| - |
| |
| - | '''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок — символ щедрого врожаю й успішного завершення жнив. Закосичений маками, волошками, калиною вінок прикрашав найкращу жницю — «княгиню», яка в парі з хлопцем, що ніс останній сніп, в оточенні дівчат — «дружок», ішла на чолі громади до двору хазяїна. По дорозі співали пісень, у яких вшановували обжинковий вінок. Перед двором хазяїна вінок клали на хлібину, щоб «заходив хліб за хліб», тобто, щоб не було безхліб'я. «Княгиня» передавала його до рук хазяїна, а громада просила за нього викуп — «рублика на таночок». Після викупу хазяїн запрошував женців на гостину, а вінок вішав у хаті на стіні й зберігав до осені, щоб вилущеним з нього зерном розпочати сівбу озимини.<br>Перший сніп — дідух — зберігали до нового врожаю. На Святий вечір дідуха вносили до хати, сплітали колосся заново, надаючи снопові красивої форми, заквітчували його паперовими квітами і ставили на покуті.<br>За нашим народним звичаєм, збираючи врожай не тільки з поля, а й городу чи саду, годиться щось залишити в землі чи на дереві. Наприклад, на кожному дереві — по яблуку чи груші, а вишні зазвичай залишають аж на вершку — «на розплід». Існує повір'я, що коли забрати геть усе до краю, то наступного року не вродить. Часом кажуть, що це роблять для птахів, бо Бог, мовляв, родить не тільки нам, а й на їхню, пташину, долю. Це — правда.</i>
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - | #Які пісні належать до обрядових пісень літнього циклу?
| |
| - | #Коли і з якою метою виконувалися русальні пісні?
| |
| - | #Що ти знаєш про свято Купала? Якими дійствами воно супроводжу¬ється?
| |
| - | #Що прославляється у жниварських піснях?
| |
| - | #Що таке «борода»? Навіщо наші предки робили «бороду»?
| |
| - | #Знайди постійні епітети в піснях літнього циклу і поясни їхню роль.
| |
| - | #Виразно та вдумливо прочитай календарно-обрядові пісні літнього циклу. Вивчи напам'ять одну з них.
| |
| - | #Розкажи про давні жниварські обряди.<br><br>
| |
| - |
| |
| - | ----
| |
| - |
| |
| - | Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. <br>Вислано читачами інтернет-сайту.<br><br><sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, уроки [[Українська література|української літератури]], програма з української літератури 6 класу, твори з літератури</sub><br>
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Зміст уроку</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Практика</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Ілюстрації</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Доповнення</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
| |
| - |
| |
| - | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
| |
Текущая версия на 14:08, 5 ноября 2009
|
