|
|
(3 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]>> Українська література: Календарно-обрядові пісні'''
| |
| | | |
- | <metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 6 клас, Календарно-обрядові пісні</metakeywords><br>
| |
- |
| |
- | Одними з найдавніших серед народних пісень є ''календарно-обрядові.'' Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей. Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог.<br>Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми.<br>Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими.<br>Більшість обрядів та обрядових пісень пов'язана з календарем. Кожної пори року виконувалися певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні ''літнього циклу'' — русальні, купальські, жниварські; пісні ''зимового циклу'' — колядки й щедрівки; ''веснянки.''<br>Цикл зимових свят розпочинається ще в грудні. Задовго до Різдва діти чекають на Святого Миколая. Він приходить із солодощами, подарунками (хоча до особливо неслухняних — із різочкою), а діти розповідають йому про свої успіхи, співають пісні. Ось одна з них.<br>
| |
- |
| |
- | ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ<br> Ой хто, хто Миколая любить, <br> Ой хто, хто Миколаю служить, — <br> Тому, святий Миколай, На всякий час помагай, <br> Миколаю!<br> Ой хто, хто спішить в твої двори, <br> Того ти на землі й на морі <br> Все хорониш від напасти, <br> Не дозволиш в гріхи впасти, <br> Миколаю! <br> Твій покрів нам оборона, <br> Від усіх бід охорона. <br> Не дай марно нам пропасти, <br> Ворогам у руки впасти, <br> Миколаю!<br>
| |
- |
| |
- | ''Обрядові пісні — ''це пісні, які виконують під час обрядів. Обряди супроводжувались піснями, танцями, театралізованими дійствами.
| |
- |
| |
- | ==== <br>ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ<br><u></u> ====
| |
- |
| |
- | ===== Колядки та щедрівки<br> =====
| |
- |
| |
- | На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у «щедрий вечір», — щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це в жартівливій формі просили винагороду.<br>
| |
- |
| |
- | ''Колядки ''— народні календарно-обрядові величальні пісні, що їх виконували на Різдвяні свята.<br>''Щедрівки'' — старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у «щедрий вечір».<br>
| |
- |
| |
- | НОВА РАДІСТЬ СТАЛА<br> Нова радість стала, яка не бувала:<br> Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.<br> Де Христос родився, з Діви воплотився, <br> Як чоловік пеленами убого повився.<br> Ангели співають, славу й честь звіщають, <br> На небесі і на землі мир проповідають.<br> Давид виграває, в гуслі ударяє,<br> Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.<br> І ми теж співаймо, Христа прославляймо, <br> Із Марії рожденного, смиренно благаймо:<br> — Просим тебе, Царю, небесний Владарю, <br> Даруй літа щасливії сего дому господарю.<br> Даруй господарю, даруй господині, <br> Даруй літа щасливії нашій славній Україні.<br><br>
| |
- |
| |
- | *''Зауваж: Колядуючи або щедруючи,не обминай нікого: співай для господаря,господині,їхніх дітей.''<br>
| |
- |
| |
- | <br> ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ!<br> Добрий вечір тобі, пане господарю, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> Застеляйте столи та все килимами, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> Та кладіть калачі з ярої пшениці, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> Бо прийдуть до тебе три празники в гості, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> Ой перший же празник — то Різдво Христове, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> А другий же празник — Василя Святого, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> А третій же празник — Святе Водохреща, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> А що перший празник зішле тобі віку, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> А що другий празник зішле тобі щастя, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br> А що третій празник зішле всім нам долю, <br> Радуйся!<br> Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br><br>
| |
- |
| |
- | *''Зауваж: З давніх-давен у святвечір в Україні словом і ділом, словесним твором і магічним рухом люди створюють образ багатства, щастя, миру, спокою у своєму домі. Усі члени родини урочисту хвилину святвечора повинні зустріти вдома. У народі кажуть так: «Боже борони десь заночувати в цю ніч — цілий рік будеш блукати по світу».''<br>
| |
- |
| |
- | '''<u>?</u>''' Як у колядках звеличують людину, які побажання висловлюють господарю та його родині?<br> ЗАСІВНА<br> Сію, сію, посіваю,<br> З Новим роком вас вітаю!<br> Щоб родило на землі,<br> Щоб був хліб на столі.<br> Щоб водилися пернаті<br> І без чубка, і чубаті.<br> Щоб не знали ви біди,<br> Нехай прийдуть гаразди.<br> Щоб капуста головчата,<br> А петрушка корінчата,<br> Часник — як бик,<br> Цибуля — як зозуля,<br> Пшениця — як рукавиця.<br> Щоб була з дітей утіха,<br> А грошей — півтора міха.<br> Щоб ви міряли гроші мискою,<br> А дітей — колискою.<br> Щоб у кожній кутині<br> Було по дитині.<br> Хай дасть нивка по сто кіп,<br> По сто тисяч один сніп.<br> Віншую<sup>1</sup> вас Новим роком,<br> Новим роком, довгим віком,<br> Щоб ви дочекали відтепер за рік<br> До ста літ!<br> <sup>1 </sup>Віншувати (з польськ.) — вітати, поздоровляти.<br><br>
| |
- |
| |
- | *<sub></sub>''Щедрували в новорічну ніч переважно діти та молодь. Вони ходили по хатах із «засівалками», посипаючи навколо себе зерном і виголошуючи коротенькі віршики-побажання.''<br>
| |
- |
| |
- | '''''Чи знаєш ти, що...'''''<i>Під час зимових свят відбувалося чимало ігрищ. З колядками і щед¬рівками тісно пов'язані ігри-дійства «Вертеп», «Звізда», «Меланка», «Плуг», «Коза».</i><br><br>
| |
- |
| |
- | #Які пісні називаються календарно-обрядовими? Що спричинило появу цих пісень?
| |
- | #Які пісні належать до календарно-обрядових? Якого значення народ надає обрядовим діям, пов'язаним з колядкою?
| |
- | #Чому колядки та щедрівки є величальними піснями? Що спільного і відмінного в колядках і щедрівках?
| |
- | #Підготуйся до виразного читання колядок і щедрівок. Ті, що сподо¬балися найбільше (3-4), вивчи напам'ять.
| |
- | #Добери поетичні тексти колядок, щоб «іти з колядою від хати до хати своїм браттям українцям поколядувати». Збери під час цьогорічних святкувань цікаві різдвяні вітання.
| |
- |
| |
- | ----
| |
- |
| |
- | ==== ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ<br> ====
| |
- |
| |
- | ===== Веснянки<br> =====
| |
- |
| |
- | ''Веснянки'' — давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт.
| |
- |
| |
- | Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них — заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи.<br>Пісні, що співалися під час весняних обрядів, називали веснянками.<br>Це закличні пісні: вони мали «закликати» весну й добрий урожай. Найвідоміші українські веснянки — це пісні-ігри «А ми просо сіяли, сіяли!»,,«Зелений шум», «Подоляночка» та інші. Танцювальні рухи, якими супроводжувалися веснянки, нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння. Слова пісні пояснювали ці рухи: «А ми просо сіяли, сіяли!».<br>Однією з найпоширеніших дитячих веснянок була пісня «Ой весна, весна — днем красна».
| |
- |
| |
- | <br><sub></sub>'''<u>?</u>''' Як ти розумієш вислів «весна — днем красна»?<br>'''<u>?</u>''' Що ж приносить весна людям?<br> ОЙ ВЕСНА,<br> ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА<br> — Ой весна, весна — днем красна, <br> Що ж ти, весно, принесла?<br> — Принесла я вам літечко, <br> Ще й рожевую квіточку, <br> Хай вродиться житечко, <br> Ще й озимая пшениця,<br> І усякая пашниця.<br> — Ой весна, весна, ти красна,<br> Що ти, весно красна, нам принесла?<br> — Принесла я вам літечко, <br> Ще й запашнепьке зіллячко, <br> Ще й зеленую травицю,<br> І холодную водицю. <br> Принесла я вам ягнятко, <br> Ще й маленькеє телятко.<br><br> ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА<br> Ой кувала зозуленька, <br> Сівши на лелії, <br> Співай, співай, товаришко, <br> Минає неділя. <br> Ой кувала зозуленька, <br> Сівши на барвінок, <br> Співай, співай, товаришко, <br> Минув понеділок. <br> Ой кувала зозуленька <br> Та й кувала сорок, <br> Співай, співай, товаришко, <br> Минає вівторок. <br> Ой кувала зозуленька, <br> Сіла на віконце, <br> Співай, співай, товаришко, <br> Бо заходить сонце. <br> Співай, співай, товаришко, <br> Бо вже не будемо, <br> Та не знаєм, товаришко, <br> Чи на рік діждемо.
| |
- |
| |
- | <br>'''<u>?</u>''' '''<u></u>'''Які слова постійно повторюються? Як ти гадаєш, з якою метою?<br><br>
| |
- |
| |
- | *''Чимало молодих людей присвячують свій вільний час — канікули, відпустки — пошукам пісенних скарбів. Це учасники фольклорних експедицій. Вони записують старовинні пісні від людей, які їх ще пам'ятають. Потім ці записи впорядковують і друкують пісенники, книжки.<br>''
| |
- | *''На Великодні свята в багатьох селах України можна побачити таку картину. Хороводи дівчат у народному вбранні живим барвистим вінком обвивають церковцю... Хлопці будують «вежу», передражнюються з дівчатами... Перегукуються дзвони. Храм неначе оживає. Адже в мелодію, застиглу в каме¬ні, вплітаються мелодії веснянок, а в них — відгомін віків, вічне поєднання божественного й земного.''<br>
| |
- |
| |
- | КРИВИЙ ТАНЕЦЬ<br> Ми кривого танцю не виведем кінця, <br> Треба його вести, як віночок плести.<br> Приспів:<br> То на гору, то в долину, <br> То в будяки, то в кропиву.<br> Верба на вербу впала, парубків побила. <br> Парубки сиділи і коня лупили.<br> В Тарнарудськім млині всі пропали свині. <br> Хлопці шкіри натягали, усі зуби поламали.<br> Наші хлопці, наші з'їли горнець кваші<sup>1</sup>.<br> Ще й розчини повні нецьки<sup>2</sup>, шварготали3 по-<br> німецьки.<br><sup>1</sup> Кваша — страва, подібна до густого киселю.<br><sup>2</sup> Нецьки (діал.) — ночви.<br><sup>3 </sup>Шварготати говорити швидко й нерозбірливо.<br>
| |
- |
| |
- | Цю веснянку записала О. Стасишин у 1989 році в селі Турівці, що на Поділлі, від М. Крупи. У веснянці широко використано народну говірку.
| |
- |
| |
- | '''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Тому зустрічали птахів з обрядовим печивом у вигляді пташок, яке діти розносили по селу. Закликаючи весну, пекли й круглі калачі — символ сонця.<br>Відомі не тільки народні веснянки, а й авторські. Так, Іван Франко створив відомий цикл «Веснянки», у яких в образі весни зобразив могутні сили народу, що пробуджувалися до боротьби за краще життя. Леся Українка також написала поезію «Веснянка», у якій вітала прихід весни.</i>
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | #Які народні твори називаються веснянками? Наведи приклади відомих тобі веснянок.
| |
- | #Чому основна ознака веснянок — закличність?
| |
- | #Які ти знаєш весняні пісні-ігри?
| |
- | #Розкажи, які дарунки принесла весна людям. Доповнюй свою відповідь словами з пісні.
| |
- | #Які настрої передано у веснянках? Чим вони викликані?
| |
- | #Знайди пестливі слова, епітети, повтори, за допомогою яких вислов¬лено радісні почуття.
| |
- | #Текст пісні «Ой весна, весна — днем красна» містить багато епітетів. Деякі з них часто вживаються з певним іменником, становлячи разом з ним сталий вислів: зеленая травиця, холодная водиця. Це — постійні епітети. Які ще епітети у веснянці є постійними?
| |
- | #Пісня «Ой весна, весна — днем красна» побудована у формі діалогу між людьми та весною. Прочитайте її колективно: запитання — кілька учнів (хором), відповіді — одна учениця (Весна).
| |
- | #Знайди в пісні «Ой весна, весна — днем красна» речення, близькі до поданих прислів'їв.
| |
- |
| |
- | Весна тепло принесла.<br> Як весна починається, всяке зело розвивається. <br> Весна йде — літо веде. <br> Весна — днем красна.
| |
- |
| |
- | 10. Виразно й вдумливо прочитай веснянки. Вивчи одну з них напам'ять. Зверни увагу: веснянки починаються своєрідними закличними рядками:
| |
- |
| |
- | Благослови, мати, <br> Весну закликати! <br> Весну закликати! <br> Зиму проводжати!
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | ----
| |
- |
| |
- | ==== ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ====
| |
- |
| |
- | До обрядових пісень літнього циклу належать ''русальні'', ''купальські'' та ''жниварські'' пісні.
| |
- |
| |
- | Дуже давніми за походженням є ''русальні пісні''. Вони виконувалися під час «русального тижня» (кінець травня — початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплину¬ти на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. Русалки, за народни¬ми віруваннями, могли не тільки шкодити людям, а й оберігати їх від хво¬роб, а поле — від стихії:
| |
- |
| |
- | Проводили русалочки, проводили, <br> Щоб вони до нас не ходили <br> Та нашого житечка не ломили, <br> Та наших дівочок не ловили...<br> Русальна пісня «Проводили русалочки...»<br><br>Поширеними в Україні були й ''купальські пісні.'' У ніч перед святом Купала (7 липня) хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду (ворожили про одруження), топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Купало, Купайло, Купала, Марена, Морена, Моряна — різні назви персонажа слов'янської міфології, бога чи богині весни й води. Купальський вогонь не гасили, а залишали дотлівати, співаючи:
| |
- |
| |
- | Лежи, лежи, Купалочку, <br> В червоному багаттячку.<br>Зі святом Купала пов'язано чимало легенд про цвіт папороті. Існує повір'я, що папороть цвіте один раз на рік — у ніч на Купала, а той, хто зірве цвіт папороті, обов'язково буде щасливим.<br>
| |
- |
| |
- | ''Жниварські пісні ''— обрядові величальні пісні, які співали під час жнив. А день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали «бородою», підв'язували його, нагинали колоски до землі на схід сонця, прикрашали його, а також окрайчик хліба та сіль польовими квітами. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. «Бороду» залишали до початку оранки.
| |
- |
| |
- | Бувай здорова, ниво. <br> Бувай здорова, ниво. <br> Сто кіп жита вродило. <br> Вийди, господарю, вийди, <br> Не маєш од нас кривди.
| |
- |
| |
- | ===== <br>Русальні пісні =====
| |
- |
| |
- | ''Русальні пісні'' — відомі в усіх слов'янських народів обрядові пісні, дуже давні за походженням, що виконувалися на «русальному тижні».<br> У РЖІ НА МЕЖІ<br> У ржі на межі, на кривій березі<br> Там сиділа русалка.<br> Просила русалка у дівочок сорочки:<br> Ви, дівочки-подружки, <br> Да дайте мені мні сорочки, <br> Хоча худенькую, да аби біленькую, <br> Хоч не біленькую, да тоненькую!<br> <br> ОЙ БІЖИТЬ, <br> БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА<br> Ой біжить, біжить мала дівчина, <br> А за пою да русалочка:<br> — Послухай мене, красная панно, <br> Загадаю лиш три загадочки.<br> Як угадаєш - до батька пущу, <br> Не угадаєш — з собою візьму.<br> — Ой що росте та без кореня, <br> Ой що біжить та без повода, <br> Ой що цвіте та без цвіточок? <br> Панночка загадок не вгадала <br> Русалка панночку залоскотала.<br><br> ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ<br> Проведу я русалочки до бору, <br> Сама вернуся додому! <br> Проводили русалочки, проводили, <br> Щоб до нас вже русалочки не ходили, <br> Да нашого житечка не ламали, <br> Да наших дівочок не лоскотали, <br> Бо наше житечко в колосочку, <br> А наші дівочки у віночку.<br>
| |
- |
| |
- | ''Серед жіноцтва України тривалий час зберігався звичай: у «русалчин тиждень» розвішувати на деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки. ''
| |
- |
| |
- | *''За народним віруванням, у «русалчин тиждень» не можна було купатися в річці, щоб русалки не залоскотали.''
| |
- | *''У Зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства.''
| |
- |
| |
- | ===== Купальські пісні =====
| |
- |
| |
- | ''Купальські пісні'' — поширені у східних слов'ян обрядові пісні літнього циклу, що виконувалися в ніч на Купала з 6 на 7 липня.<br> КУПАЙЛО, КУПАЙЛО<br> — Купайло, Купайло, <br> Де ти зимувало?<br> — Зимувало в лісі, <br> Ночувало в стрісі; <br> Зимувало в пір'ячку, <br> Літувало в зіллячку.<br>
| |
- |
| |
- | ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК <br> Заплету віночок. <br> Заплету шовковий, <br> На щастя, на долю, <br> На чорні брови.<br> Ой пущу віночок <br> На биструю воду. <br> На щастя, на долю, <br> На милого вроду.<br> Ой поплинь, віночку, <br> Прудко за водою, <br> На щастя, на долю <br> Милому зо мною.<br>
| |
- |
| |
- |
| |
- |
| |
- | ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ<br> Ой вінку мій, вінку, хрещатий<sup>1</sup> барвінку! <br> А я тебе плела вчора до вечора. <br> Виси, мій віночку, на злотім кілочку, <br> На злотім кілочку, шовковім шнурочку. <br> А матінка взяла, миленькому дала. <br> Якби-м<sup>2</sup> була знала, ще б краще 'го3 вбрала, <br> Злотом взолотила, м'ятою обвила.<br><sup>1</sup> Хрещатий — схожий на хрест.<br>Тут: мається на увазі листя барвінку.<br><sup>2 </sup>Якбй-м — якби я.<br><sup>3 </sup>'го — його.
| |
- |
| |
- | ===== <br>Жниварські пісні =====
| |
- |
| |
- | ''Жниварські пісні'' — обрядові величальні пісні, що прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали радість із приводу закінчення жнив.<br> МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО<br> Маяло житечко, маяло<sup>1</sup>,<br> Як у полі стояло,<br> А тепер не буде маяти,<br> А буде в стодолі<sup>2</sup> лежати.<br> До межі, женчики<sup>3</sup>, до межі,<br> Бо мої пиріжечки у діжі.<br> До краю, женчики, до краю,<br> То я вам пиріжечка покраю.<br> Котився віночок по полю,<br> Просився у женчиків додому:<br> — Возьміте мене, женчики, з собою<br> Та занесіть мене до господаря в стодолу,<br> Бо я вже в чистім полі набувся,<br> Буйного вітречку начувся,<br> Од ясного сонечка нагрівся,<br> А дрібного дощику напився;<br> Нехай же я у стодолі одпочину,<br> Поки вивезуть знову на ниву.<br><sup>1 </sup>Маяти — коливатися від вітру.<br><sup>2 </sup>Стодола — будівля для зберігання снопів, сіна тощо.<br><sup>3 </sup>Женчик — жнець.
| |
- |
| |
- | *''Віддавна жнива проводились толокою, коли кілька сімей об'єднувалися для спільної роботи в полі. Закінчувалася толока обідом у господаря, на ниві якого працювали женці. У піснях йому дякували за шанобливе ставлення до робітників, уславлювали його дбайливістВіддавна жнива проводились толокою, коли кілька сімей об'єднувалися для спільної роботи в полі. Закінчувалася толока обідом у господаря, на ниві якого працювали женці. У піснях йому дякували за шанобливе ставлення до робітників, уславлювали його дбайливість.''
| |
- |
| |
- | <br> ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА<br> Там у полі криниченька, <br> Навколо пшениченька. <br> Там женчики жали, <br> Золоті серпи мали, <br> Срібнії юрочки<sup>4</sup>, <br> Що в'язали снопочки. <br> Добрії були женці — <br> Дівчата й молодиці. <br> Дівчата — косаті, <br> А хлопці — вусаті, <br> Молодиці — білолиці.<br><sup>4 </sup>Юрок, Юрочка (зменш.-пестл.) — невеличка загострена паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи.<br>
| |
- |
| |
- | А СОНЕЧКО КОТИТЬСЯ, КОТИТЬСЯ<br> А сонечко котиться, котиться, <br> Нам додому хочеться, хочеться. <br> Хазяїне наш, нам додому час! <br> Вже сонечко під липкою, липкою, <br> Труси, пане, калиткою, калиткою<sup>5</sup>. <br> Хазяїне наш, нам додому час! <br> Вже сонечко на ріллі, на ріллі, <br> Нас кусають комарі, комарі.<br> Хазяїне наш, нам додому час! <br> Вже сонечко за кущем, за кущем, <br> Завтра в поле вийдем ще, вийдем ще, <br> Хазяїне наш, нам додому час! <br> Давно час і пора, і пора, <br> Зійшов місяць і зоря, і зоря. <br> Хазяїне наш, нам додому час!<br><sup>5 </sup>Калитка — торбина для грошей, гаманець.<br><br>
| |
- |
| |
- | '''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок — символ щедрого врожаю й успішного завершення жнив. Закосичений маками, волошками, калиною вінок прикрашав найкращу жницю — «княгиню», яка в парі з хлопцем, що ніс останній сніп, в оточенні дівчат — «дружок», ішла на чолі громади до двору хазяїна. По дорозі співали пісень, у яких вшановували обжинковий вінок. Перед двором хазяїна вінок клали на хлібину, щоб «заходив хліб за хліб», тобто, щоб не було безхліб'я. «Княгиня» передавала його до рук хазяїна, а громада просила за нього викуп — «рублика на таночок». Після викупу хазяїн запрошував женців на гостину, а вінок вішав у хаті на стіні й зберігав до осені, щоб вилущеним з нього зерном розпочати сівбу озимини.<br>Перший сніп — дідух — зберігали до нового врожаю. На Святий вечір дідуха вносили до хати, сплітали колосся заново, надаючи снопові кра¬сивої форми, заквітчували його паперовими квітами і ставили на покуті.<br>За нашим народним звичаєм, збираючи врожай не тільки з поля, а й городу чи саду, годиться щось залишити в землі чи на дереві. Наприклад, на кожному дереві — по яблуку чи груші, а вишні зазвичай залишають аж на вершку — «на розплід». Існує повір'я, що коли забрати геть усе до краю, то наступного року не вродить. Часом кажуть, що це роблять для птахів, бо Бог, мовляв, родить не тільки нам, а й на їхню, пташину, долю. Це — правда.</i>
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | #Які пісні належать до обрядових пісень літнього циклу?
| |
- | #Коли і з якою метою виконувалися русальні пісні?
| |
- | #Що ти знаєш про свято Купала? Якими дійствами воно супроводжу¬ється?
| |
- | #Що прославляється у жниварських піснях?
| |
- | #Що таке «борода»? Навіщо наші предки робили «бороду»?
| |
- | #Знайди постійні епітети в піснях літнього циклу і поясни їхню роль.
| |
- | #Виразно та вдумливо прочитай календарно-обрядові пісні літнього циклу. Вивчи напам'ять одну з них.
| |
- | #Розкажи про давні жниварські обряди.<br><br>
| |
- |
| |
- | ----
| |
- |
| |
- | Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. <br>Вислано читачами інтернет-сайту.<br><br><sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, уроки [[Українська література|української літератури]], програма з української літератури 6 класу, твори з літератури</sub><br>
| |
- |
| |
- | <br>
| |
- |
| |
- | '''<u>Зміст уроку</u>'''
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
| |
- |
| |
- | '''<u>Практика</u>'''
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
| |
- |
| |
- | '''<u>Ілюстрації</u>'''
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
| |
- |
| |
- | '''<u>Доповнення</u>'''
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше
| |
- |
| |
- | '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
| |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
| |
- |
| |
- | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
| |
Текущая версия на 14:08, 5 ноября 2009
|