|
|
(3 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: Анатолій Костецький'''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, на тему, Анатолій Костецький</metakeywords> |
| | | |
- | <metakeywords>українська література, 3 клас, урок на тему, Тема 13. Анатолій Костецький</metakeywords> | + | <br> АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ |
| | | |
- | Анатолій Костецький народився в Києві у 1948 році у сім'ї вчителів. Як згадує сам поет, він змалечку сидів на уроках літератури,<br>які проводила його мама, охоче читав, малював і пробував віршувати.<br>Багато вражень у нього залишилось від перебування у селищі Козин, де щоліта на нього чекали не лише цікаві розваги, а й казки, пісні, яскрава народна мова.<br>Головні герої віршів Анатолія Костецького — твої ровесники, — жваві, непосидючі, мрійники і фантазери. У своїх творах поет торкається багатьох різних тем,<br>але провідною є дитяче життя, сповнене відкриттів, вигадок,гумору. Відкрито і серйозно, але ненав'язливо, без повчань поет говорить про те, що для людини є найважливішим: як дружити, як берегти метелика і найменшу травинку... | + | <br>Анатолій Костецький народився в Києві у 1948 році у сім'ї вчителів. Як згадує сам поет, він змалечку сидів на уроках літератури,<br>які проводила його мама, охоче читав, малював і пробував віршувати.<br>Багато вражень у нього залишилось від перебування у селищі Козин, де щоліта на нього чекали не лише цікаві розваги, а й казки, пісні, яскрава народна мова.<br>Головні герої віршів Анатолія Костецького — твої ровесники, — жваві, непосидючі, мрійники і фантазери. У своїх творах поет торкається багатьох різних тем,<br>але провідною є дитяче життя, сповнене відкриттів, вигадок,гумору. Відкрито і серйозно, але ненав'язливо, без повчань поет говорить про те, що для людини є найважливішим: як дружити, як берегти метелика і найменшу травинку... |
| | | |
- | <br>ІМЕНА | + | <br> |
| | | |
- | <br>Я хотів би страшенно,<br>як хочете знати,<br>все у світі<br>по-своєму<br>знову назвати.<br>Я назвав би<br>волошку<br>тоді<br>голубника,<br>щоб дорослі<br>ще більше<br>її полюбили.<br>А хлоп'ят і дівчат<br>я б назвав<br>любенята<br>щоб іще веселіше<br>було їм гуляти.<br>Я б ласкаву тополю<br>назвав<br>лопотуля,<br>щоб вона для птахів<br>дарувала притулок.<br>А бабусю<br>назвав би тоді я<br>л ю 6 у ся,<br>щоб світилася ніжністю<br>кожна бабуся.<br>І цвіли б любенят<br>голубникові очі,<br>і любусі<br>гуляли б із ними<br>охоче,<br>а над ними<br>співала б собі<br>лопотуля,<br>і цю пісню її<br>всі б навколо почули!..<br>Та речей безіменних<br>на світі нема.<br>Жаль, що є вже<br>для всього<br>давно імена...<br><br>Загадка<br>Голуба хустина, жовтий клубок<br>по хустині качається, людям усміхається.<br><br>У гостях<br><br>У Віті —<br>день народження.<br>Ми всі<br>туди запрошені<br>і ввечері,<br>о шостій,<br>прийшли до нього<br>в гості.<br><br>Нам одчинила<br>двері<br>мала сестричка Віті<br>і зразу запитала:<br><br>— Хто ноги з вас<br>не витер?<br>В нас килим —<br>не для того,<br>аби його бруднити!<br>Ану,<br>біля порога<br>знімайте черевики!<br>Та подарунки зразу<br>давайте,<br>я сховаю.<br>Та кришталеву вазу<br>не скиньте!<br>Я вас знаю!..<br>Ви думаєте:<br>просто<br>отак ходити<br>в гості?<br>А це —<br>наука справжня,<br>відповідальна справа!..<br>І меблі<br>у вітальні<br>не мацайте руками,<br>і пальцями по стінах<br>не мажте —<br>будуть плями...<br><br>Іще сестриця Віті<br>щось стала<br>говорити.<br>Та ми її<br>не слухали —<br>хіба ж це варто<br>слухать?!<br>Ми від її<br>«гостинності»<br>помчали геть<br>щодуху,<br>бо й справді:<br>ох, не просто<br>отак<br>ходити в гості!<br><br><u>З яким настроєм прийшли діти на день народження? Чому ж вони помчали геть щодуху? А як ти розумієш гостинність?<br>Як треба читати першу і останню строфи вірша? Яка інтонація переважатиме під час читання слів сестрички Віті?<br>Продовж речення: Цей вірш не лише смішний, ай ...<br>Який епізод вірша зображено на малюнку?<br><br>Прочитай назву наступного вірша і поміркуй, про що в ньому може розповідатися.</u><br><br>БЮРО ЗНАХІДОК | + | <br>ІМЕНА |
| | | |
- | <br>Будь ласка,<br>заходьте!<br>Скоріше заходьте!<br>Усе,<br>що згубили,—<br>шукайте й знаходьте!<br>Я все<br>покажу вам,<br>що є на полицях.<br>Ви тільки,<br>будь ласка,<br>уважно дивіться.<br>Можливо,<br>на котрійсь<br>із наших полиць<br>ви знайдете те,<br>що згубили колись!<br>2<br>Отут<br>перед вами —<br>загублена совість.<br>Гадаю,<br>вона в нас<br>лише тимчасово:<br>без неї ж<br>не можуть<br>дорослі та діти<br> <br>сусідці по парті<br>малюнок порвав.<br>А тільки<br>спитають у нього:<br>— Навіщо? —<br>Провину<br>він звалить одразу<br>на інших,<br>тому ні в дворі з ним,<br>ні в класі не грають.<br>Гадаю,<br>він скоро до нас<br>завітає...<br>Ну от, подивіться,<br>а що вам казав я!<br>Уже поспішає<br>по совість хазяїн!<br>— Ця совість,<br>я бачу,<br>належить тобі?<br>Будь ласка,<br>бери,<br>але більш не губи!<br>З<br>А тут на полиці —<br>роззява з роззяв,<br>найкращий ловець<br>і винищувач ґав.<br>Давно вже<br>усе він забув<br>і проґавив:<br>забув він<br>обов'язки й справи,<br>забув десь портфель,<br>рукавички красиві,<br>забув і про те він,<br>що мама просила.<br>А якось на ґаву<br>так рота роззявив,<br>що сам загубив себе,<br>бідний роззява!<br>Ще й досі<br>дивується всюди<br>народ:<br>од хлопця зоставсь<br>лиш роззявлений рот...<br>Як тільки<br>зустріне його<br>хтось із вас,<br>скажіть,<br>щоб зайшов за собою<br>до нас.<br>4<br>Ця купа велика —<br>загублений час.<br>Боюся,<br>що й місця<br>не вистачить в нас...<br>Ось —<br>час для навчання,<br>загублений в школі,—<br>його вже, напевно,<br>не вернеш ніколи!<br>Тут-<br>час допомоги<br>і мамам, і татам,<br>який у розвагах<br>втрачали завзято.<br>Там —<br>час для зарядки,<br>що в ліжках згубили<br>і разом зі спортом<br>у ліні втопили...<br><br>Тут стільки часу<br>погубили невчасно,<br>що я вже й не знаю,<br>куди його класти!<br>Напевно,<br>мені доведеться<br>на дверях<br>скоріше прибити<br>табличку фанерну,<br>щоб з неї<br>нарешті<br>довідався кожний:<br>«Загублений час<br>повернути<br>не можна!»<br>5<br>А онде<br>в куточку,<br>далекім і темнім,<br>лежить і страждає<br>загублена чемність.<br>Страждає<br>за хлопця якогось<br>страшенно!..<br>Він лізе<br>в тролебус,<br>немов навіжений,<br>всідається й дума:<br>«Усі ви<br>хоч трісніть, —<br>нізащо у світі<br>не встану я<br>з місця!»<br>Тому-то й страждає<br>так гірко та вперто<br>загублена чемність,<br>що може й померти...<br>Візьміть її швидше,<br>я дуже вас прошу,<br>а то, бідолаха,<br>загинути може!<br>...Як бачите,<br>є в нас<br>на що подивитись,<br>тому не соромтесь,<br>дорослі та діти,<br>будь ласка,<br>заходьте,<br>скоріше заходьте,<br>усе, що згубили,—<br>шукайте й знаходьте!<br>І все,<br>що вам треба,—<br>скоріше беріть.<br>Та більше<br>ніколи в житті<br>не губіть!<br><br><u>Попрацюйте разом!<br>Що це за чарівне бюро знахідок? Розкажіть, які незвичайні речі зберігаються в ньому, хто і як їх загубив.<br>А яку знахідку не можна повернути? Чому?<br>Чи не загубили і ви щось таке, що слід пошукати у такому бюро знахідок?<br>Знайдіть у бібліотеці книжку творів Анатолія Костецького<br>і прочитайте вірш повністю.</u><br><br><br><br> | + | <br> |
| + | |
| + | <br>Я хотів би страшенно,<br>як хочете знати,<br>все у світі<br>по-своєму<br>знову назвати.<br>Я назвав би<br>волошку<br>тоді<br>голубника,<br>щоб дорослі<br>ще більше<br>її полюбили.<br>А хлоп'ят і дівчат<br>я б назвав<br>любенята<br>щоб іще веселіше<br>було їм гуляти.<br>Я б ласкаву тополю<br>назвав<br>лопотуля,<br>щоб вона для птахів<br>дарувала притулок.<br>А бабусю<br>назвав би тоді я<br>л ю 6 у ся,<br>щоб світилася ніжністю<br>кожна бабуся.<br>І цвіли б любенят<br>голубникові очі,<br>і любусі<br>гуляли б із ними<br>охоче,<br>а над ними<br>співала б собі<br>лопотуля,<br>і цю пісню її<br>всі б навколо почули!..<br>Та речей безіменних<br>на світі нема.<br>Жаль, що є вже<br>для всього<br>давно імена...<br><br>Загадка<br>Голуба хустина, жовтий клубок<br>по хустині качається, людям усміхається.<br><br>У гостях<br><br>У Віті —<br>день народження.<br>Ми всі<br>туди запрошені<br>і ввечері,<br>о шостій,<br>прийшли до нього<br>в гості.<br><br>Нам одчинила<br>двері<br>мала сестричка Віті<br>і зразу запитала:<br><br>— Хто ноги з вас<br>не витер?<br>В нас килим —<br>не для того,<br>аби його бруднити!<br>Ану,<br>біля порога<br>знімайте черевики!<br>Та подарунки зразу<br>давайте,<br>я сховаю.<br>Та кришталеву вазу<br>не скиньте!<br>Я вас знаю!..<br>Ви думаєте:<br>просто<br>отак ходити<br>в гості?<br>А це —<br>наука справжня,<br>відповідальна справа!..<br>І меблі<br>у вітальні<br>не мацайте руками,<br>і пальцями по стінах<br>не мажте —<br>будуть плями...<br><br>Іще сестриця Віті<br>щось стала<br>говорити.<br>Та ми її<br>не слухали —<br>хіба ж це варто<br>слухать?!<br>Ми від її<br>«гостинності»<br>помчали геть<br>щодуху,<br>бо й справді:<br>ох, не просто<br>отак<br>ходити в гості!<br><br><u>З яким настроєм прийшли діти на день народження? Чому ж вони помчали геть щодуху? А як ти розумієш гостинність?<br>Як треба читати першу і останню строфи вірша? Яка інтонація переважатиме під час читання слів сестрички Віті?<br>Продовж речення: Цей вірш не лише смішний, ай ...<br>Який епізод вірша зображено на малюнку?<br><br>Прочитай назву наступного вірша і поміркуй, про що в ньому може розповідатися.</u><br><br>БЮРО ЗНАХІДОК |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br>Будь ласка,<br>заходьте!<br>Скоріше заходьте!<br>Усе,<br>що згубили,—<br>шукайте й знаходьте!<br>Я все<br>покажу вам,<br>що є на полицях.<br>Ви тільки,<br>будь ласка,<br>уважно дивіться.<br>Можливо,<br>на котрійсь<br>із наших полиць<br>ви знайдете те,<br>що згубили колись!<br>2<br>Отут<br>перед вами —<br>загублена совість.<br>Гадаю,<br>вона в нас<br>лише тимчасово:<br>без неї ж<br>не можуть<br>дорослі та діти<br> <br>сусідці по парті<br>малюнок порвав.<br>А тільки<br>спитають у нього:<br>— Навіщо? —<br>Провину<br>він звалить одразу<br>на інших,<br>тому ні в дворі з ним,<br>ні в класі не грають.<br>Гадаю,<br>він скоро до нас<br>завітає...<br>Ну от, подивіться,<br>а що вам казав я!<br>Уже поспішає<br>по совість хазяїн!<br>— Ця совість,<br>я бачу,<br>належить тобі?<br>Будь ласка,<br>бери,<br>але більш не губи!<br>З<br>А тут на полиці —<br>роззява з роззяв,<br>найкращий ловець<br>і винищувач ґав.<br>Давно вже<br>усе він забув<br>і проґавив:<br>забув він<br>обов'язки й справи,<br>забув десь портфель,<br>рукавички красиві,<br>забув і про те він,<br>що мама просила.<br>А якось на ґаву<br>так рота роззявив,<br>що сам загубив себе,<br>бідний роззява!<br>Ще й досі<br>дивується всюди<br>народ:<br>од хлопця зоставсь<br>лиш роззявлений рот...<br>Як тільки<br>зустріне його<br>хтось із вас,<br>скажіть,<br>щоб зайшов за собою<br>до нас.<br>4<br>Ця купа велика —<br>загублений час.<br>Боюся,<br>що й місця<br>не вистачить в нас...<br>Ось —<br>час для навчання,<br>загублений в школі,—<br>його вже, напевно,<br>не вернеш ніколи!<br>Тут-<br>час допомоги<br>і мамам, і татам,<br>який у розвагах<br>втрачали завзято.<br>Там —<br>час для зарядки,<br>що в ліжках згубили<br>і разом зі спортом<br>у ліні втопили...<br><br>Тут стільки часу<br>погубили невчасно,<br>що я вже й не знаю,<br>куди його класти!<br>Напевно,<br>мені доведеться<br>на дверях<br>скоріше прибити<br>табличку фанерну,<br>щоб з неї<br>нарешті<br>довідався кожний:<br>«Загублений час<br>повернути<br>не можна!»<br>5<br>А онде<br>в куточку,<br>далекім і темнім,<br>лежить і страждає<br>загублена чемність.<br>Страждає<br>за хлопця якогось<br>страшенно!..<br>Він лізе<br>в тролебус,<br>немов навіжений,<br>всідається й дума:<br>«Усі ви<br>хоч трісніть, —<br>нізащо у світі<br>не встану я<br>з місця!»<br>Тому-то й страждає<br>так гірко та вперто<br>загублена чемність,<br>що може й померти...<br>Візьміть її швидше,<br>я дуже вас прошу,<br>а то, бідолаха,<br>загинути може!<br>...Як бачите,<br>є в нас<br>на що подивитись,<br>тому не соромтесь,<br>дорослі та діти,<br>будь ласка,<br>заходьте,<br>скоріше заходьте,<br>усе, що згубили,—<br>шукайте й знаходьте!<br>І все,<br>що вам треба,—<br>скоріше беріть.<br>Та більше<br>ніколи в житті<br>не губіть!<br><br><u>Попрацюйте разом!<br>Що це за чарівне бюро знахідок? Розкажіть, які незвичайні речі зберігаються в ньому, хто і як їх загубив.<br>А яку знахідку не можна повернути? Чому?<br>Чи не загубили і ви щось таке, що слід пошукати у такому бюро знахідок?<br>Знайдіть у бібліотеці книжку творів Анатолія Костецького<br>і прочитайте вірш повністю.</u><br><br>''О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.<br><br>Надіслано читачами з інтернет-сайту'' |
| + | |
| + | <sub>Шкільний план, відкритий урок з української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|конспект]] на допомогу вчителю та учням,електронні видання безкоштовно</sub><br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання |
| + | |
| + | '''<u>Практика</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання |
| + | |
| + | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| + | |
| + | '''<u>Доповнення</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше |
| + | |
| + | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми |
| + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| + | |
| + | <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| + | |
| + | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 15:00, 29 октября 2009
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас>>Українська література: Анатолій Костецький
АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ
Анатолій Костецький народився в Києві у 1948 році у сім'ї вчителів. Як згадує сам поет, він змалечку сидів на уроках літератури, які проводила його мама, охоче читав, малював і пробував віршувати. Багато вражень у нього залишилось від перебування у селищі Козин, де щоліта на нього чекали не лише цікаві розваги, а й казки, пісні, яскрава народна мова. Головні герої віршів Анатолія Костецького — твої ровесники, — жваві, непосидючі, мрійники і фантазери. У своїх творах поет торкається багатьох різних тем, але провідною є дитяче життя, сповнене відкриттів, вигадок,гумору. Відкрито і серйозно, але ненав'язливо, без повчань поет говорить про те, що для людини є найважливішим: як дружити, як берегти метелика і найменшу травинку...
ІМЕНА
Я хотів би страшенно, як хочете знати, все у світі по-своєму знову назвати. Я назвав би волошку тоді голубника, щоб дорослі ще більше її полюбили. А хлоп'ят і дівчат я б назвав любенята щоб іще веселіше було їм гуляти. Я б ласкаву тополю назвав лопотуля, щоб вона для птахів дарувала притулок. А бабусю назвав би тоді я л ю 6 у ся, щоб світилася ніжністю кожна бабуся. І цвіли б любенят голубникові очі, і любусі гуляли б із ними охоче, а над ними співала б собі лопотуля, і цю пісню її всі б навколо почули!.. Та речей безіменних на світі нема. Жаль, що є вже для всього давно імена...
Загадка Голуба хустина, жовтий клубок по хустині качається, людям усміхається.
У гостях
У Віті — день народження. Ми всі туди запрошені і ввечері, о шостій, прийшли до нього в гості.
Нам одчинила двері мала сестричка Віті і зразу запитала:
— Хто ноги з вас не витер? В нас килим — не для того, аби його бруднити! Ану, біля порога знімайте черевики! Та подарунки зразу давайте, я сховаю. Та кришталеву вазу не скиньте! Я вас знаю!.. Ви думаєте: просто отак ходити в гості? А це — наука справжня, відповідальна справа!.. І меблі у вітальні не мацайте руками, і пальцями по стінах не мажте — будуть плями...
Іще сестриця Віті щось стала говорити. Та ми її не слухали — хіба ж це варто слухать?! Ми від її «гостинності» помчали геть щодуху, бо й справді: ох, не просто отак ходити в гості!
З яким настроєм прийшли діти на день народження? Чому ж вони помчали геть щодуху? А як ти розумієш гостинність? Як треба читати першу і останню строфи вірша? Яка інтонація переважатиме під час читання слів сестрички Віті? Продовж речення: Цей вірш не лише смішний, ай ... Який епізод вірша зображено на малюнку?
Прочитай назву наступного вірша і поміркуй, про що в ньому може розповідатися.
БЮРО ЗНАХІДОК
Будь ласка, заходьте! Скоріше заходьте! Усе, що згубили,— шукайте й знаходьте! Я все покажу вам, що є на полицях. Ви тільки, будь ласка, уважно дивіться. Можливо, на котрійсь із наших полиць ви знайдете те, що згубили колись! 2 Отут перед вами — загублена совість. Гадаю, вона в нас лише тимчасово: без неї ж не можуть дорослі та діти сусідці по парті малюнок порвав. А тільки спитають у нього: — Навіщо? — Провину він звалить одразу на інших, тому ні в дворі з ним, ні в класі не грають. Гадаю, він скоро до нас завітає... Ну от, подивіться, а що вам казав я! Уже поспішає по совість хазяїн! — Ця совість, я бачу, належить тобі? Будь ласка, бери, але більш не губи! З А тут на полиці — роззява з роззяв, найкращий ловець і винищувач ґав. Давно вже усе він забув і проґавив: забув він обов'язки й справи, забув десь портфель, рукавички красиві, забув і про те він, що мама просила. А якось на ґаву так рота роззявив, що сам загубив себе, бідний роззява! Ще й досі дивується всюди народ: од хлопця зоставсь лиш роззявлений рот... Як тільки зустріне його хтось із вас, скажіть, щоб зайшов за собою до нас. 4 Ця купа велика — загублений час. Боюся, що й місця не вистачить в нас... Ось — час для навчання, загублений в школі,— його вже, напевно, не вернеш ніколи! Тут- час допомоги і мамам, і татам, який у розвагах втрачали завзято. Там — час для зарядки, що в ліжках згубили і разом зі спортом у ліні втопили...
Тут стільки часу погубили невчасно, що я вже й не знаю, куди його класти! Напевно, мені доведеться на дверях скоріше прибити табличку фанерну, щоб з неї нарешті довідався кожний: «Загублений час повернути не можна!» 5 А онде в куточку, далекім і темнім, лежить і страждає загублена чемність. Страждає за хлопця якогось страшенно!.. Він лізе в тролебус, немов навіжений, всідається й дума: «Усі ви хоч трісніть, — нізащо у світі не встану я з місця!» Тому-то й страждає так гірко та вперто загублена чемність, що може й померти... Візьміть її швидше, я дуже вас прошу, а то, бідолаха, загинути може! ...Як бачите, є в нас на що подивитись, тому не соромтесь, дорослі та діти, будь ласка, заходьте, скоріше заходьте, усе, що згубили,— шукайте й знаходьте! І все, що вам треба,— скоріше беріть. Та більше ніколи в житті не губіть!
Попрацюйте разом! Що це за чарівне бюро знахідок? Розкажіть, які незвичайні речі зберігаються в ньому, хто і як їх загубив. А яку знахідку не можна повернути? Чому? Чи не загубили і ви щось таке, що слід пошукати у такому бюро знахідок? Знайдіть у бібліотеці книжку творів Анатолія Костецького і прочитайте вірш повністю.
О.Я. Савченко. Читанка 3 клас.
Надіслано читачами з інтернет-сайту
Шкільний план, відкритий урок з української літератури, конспект на допомогу вчителю та учням,електронні видання безкоштовно
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|