Версия 17:09, 13 января 2011

Гіпермаркет знань >>Історія всесвітня >>Історія всесвітня 7 клас. Повні уроки >> Історія всесвітня: Середньовічне європейське суспільство. Повні уроки

Тема 5. Середньовічне суспільство. Мета: Розгляд понять феодалізм, поділ на три стани суспільства

Основою суспільних відносин у Європі Середніх віків став феодалізм. За успіхи у війні озброєним землевласникам – рицарям надавали землю (феоди), яка з часом переходила у спадок – це називалось бенефіції. У попередніх уроках (Тема 1. Знайомство із середньовіччям) ми побіжно розглянули особливості середньовічного устрою, в основі якого були власники земельних наділів - феодали. Серед них найбільш вельможних феодалів був сам король, якому належала вся земля в державі. Королю служили менш заможні феодали, а тим – ще дрібніші. Той, хто служив феодалу, називався васалом. Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщо над ним стояв його господар. Цікаво, що короля також зараховували до васалів, бо над ним був єпископ чи Бог. За тогочасним розумінням бути васалом не означало меншовартісність чи приниження..

Щоб стати васалом, ввели правило: вкласти свої долоні сеньйору і присягнути: «Сір, відтепер я ваша людина». У той же час існував непорушний закон: «Васал мого васала – не мій васал». Це означало: кожен феодал у разі потреби міг розраховувати лише на свого підлеглого. При захисті земель від численних завойовників феодали були зобов’язані привести з собою загін під командування сеньйора. Врешті, саме набіги чужоземців і змусили землевласників організувати таку систему підлеглості, названу істориками «феодальною драбиною чи ієрархією» - у 847 р. король Карл ІІ Лисий зобов’язав “кожну вільну людину обрати собі сеньйора”. З роками землевласники зміцнювали свої володіння, графства ставали більш самостійними. Почалася доба феодальної роздробленості, яка захопила країни Європи – насамперед Західної і Центральної. На рубежі VІІ - VІІІ ст. відбулося об`єднання заможних варварів і римлян, у яких було чимало землі. Серед них були знатні роди й впливові церковники, і король знаходив у них підтримку своїй владі. Проте найвпливовішими у середньовіччі були служителі культу – діячі церкви, від найвищого духовного сану - єпископа і прелатів, до нижчих – священиків і монахів. Саме духовенство складало основу одного із трьох станів суспільства. Їхній вплив на всі галузі життя переважав, без духовенства не обходилася жодна більш-менш важлива подія. Релігійні догмати (правила) були обов’язковими для всіх. Вважалося, що священики дбають про спасіння християнських душ, і через це їх шанували й просили відвертати всілякі лиха. Наступною соціальною групою після священнослужителів були рицарі, вони ж феодали. Їхній обов’язок у суспільстві – захищати. Рицарі дбали не лише про захист держави у разі війни, а й про своїх васалів, які, в свою чергу, мусили повсякчас вірно йому служити й усіляко допомагати. Селяни, ремісники, тобто бідний працьовитий люд – це нижчий і найчисленніший стан. У них свої обов’язки – працювати на благо господаря. Проте селянство – це не васали, на ієрархічних щаблях вони стояли нижче. Частину заробленого (зерно, худоба, виготовлені товари) слід було віддавати феодалу. Інша частина залишалась на утримання родини. Майна у цих пригноблених було обмаль. Щоб заробити на життя, вони весь свій час трудилися, проте щось змінити у долі не могли. Адже середньовічна дійсність жорстко розподіляла соціальні ролі - посади й статус передавалися спадково, і перейти в інший стан, місце у державній структурі не було дано нікому. Знаменно, що цей розподіл прав і обов’язків між членами суспільства, був відзначений ще в ті часи. В ХІ ст. єпископ Адальберон Ланський писав: «Перший стан — воїни, захисники церкви і народу, всіх без винятку, як сильних, так і слабких… Другий стан — селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Всім — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони весь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян… Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина… Так дім Божий (суспільство) поділяється на три час¬тини: одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три … частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших; відповідно кожна частинапіклується про ціле. Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром». Подальший досвід суспільства показав, що цей поділ був примітивним і не передбачав усього багатства стосунків. Одначе в Середньовіччя це чітке розмежування виконало свою первісну роль. Згодом люди могли перейти з одного стану в інший завдяки, наприклад, освіченості чи винятковим здібностям, а найчастіше – за допомогою грошей, володіння землею. Так з’явилася аристократія, почали розбудовуватися міста, в яких стосунки мешканців були вже різноманітнішими.

"Питання для самоконтролю:" 1. Який правитель підкорив собі землі франків? 2. За що в народі династію Меровінгів прозвали "лінивими королями"? 3. Як Піпін Короткий став королем? 4. Що було метою короля Карла Великого? 5. У якому році Карла Великого увінчали імператорською короною?

"Література": 1. Урок на тему: «Три стани Середньовічного суспільства», Миронов Д. Т., м. Чернігів 2. Крижановський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. - Л.: Оріяна-Нова, 2007; 3. Великі завойовники / Автор-упорядник В.Товстий. – Х.: Промінь, 2010 4. Навколо світу. Енциклопедія. – Х.: Пегас, 2006; 5. Кардіні Ф. Середньовіччя. – Х.: Ранок, 2004; 6. Карліна О. Історія середніх віків. - К.: Генеза, 2000; 7. ukrmap.kiev.ua 8. sc4v.narod.ru 9. mid-ages.ru/

Скомпоновано і надіслано С. Г. Соловйовим Якщо ви маєте виправлення чи пропозиції щодо даного уроку, напишіть нам.

Якщо ви хочете побачити інше коригування чи побажання щодо уроків, дивіться тут - Освітній форум.